Як визначилась сотня Ґутковського.
В Ґ., де закватирували були перше наші стрільцї, де вправлялись-муштрувались і звідки вирушили до бою, остало було понад 100 людий. Були се головно Гуцули, які приїхали пізнїйше, і слабші фізично стрільцї, призначені до легкої служби. Була се кадра.
З сеї то кадри утворив сотник Ґутковський нову сотню — 85 стрільцїв.
Була гадка виправитись в падолистї 1914 р. з сею сотнею в Гуцульщину. Та на жаль із причин незалежних від сотні виправа не здїйснилась. Прийшов 24. жовтня 1914 р. приказ виїхати до Г., де сотня становила залогу міста і де дальше вправлялась.
Взірцевим поведенєм і справностию зискала сотня в Г. симпатию не тільки своїх, але й чужих. Старшина, разом з сотником і стрільцями — всї разом жили однаково і при однім столї їли і пили в згодї, мов одна велика рідня.
Так було аж до 3. лютого с. р. Того дня "заспівали козаченьки" в похід в Карпати на галицьку землю, щоби прогнати ворога з вітчини.
Третього дня рано, по занятю позиций, була перша січа і — перші жертви. В стичцї з більшою патрулею Москалїв поляг стрілець Амброзяк, родом із Гуцулївки коломийського повіту, стрілець Вишиванюк, коломийський ґімназист, зістав тяжко ранений, а стрільцї Букатчук і Паньків дістались у полон.
Того самого дня, по полудни був приступ на одну гору. Відважно і сьміло пішли наші стрільцї на баґнети!
Здобули гору і полонили 318 Москалів!
В сїм атаку поляг стр. Сливка, а 3 було ранених.
Другого дня по сїм славнім пописї дістали стрільцї від майора ґратуляцию. Чотирох призначено до відзначеня за хоробрість.
Слїдуючих днїв не було більших боїв, тільки росийська артилєрия острілювала позициї стрильцїв.
[Дїло]
10.04.1915