9 квітня Атени виплатили Міжнародному валютного фонду черговий транш і у розмірі 459 млн євро на погашення заборгованості. Подія з одного боку рутинна, з іншого – досить знакова. Адже, попри побоювання багатьох країн-членів єврозони, Греція таки виконала свої зобов'язання перед міжнародними кредиторами в обмін на обіцяну фінансову допомогу. А це, своєю чергою,значить, що візит грецької урядової делегації до Москви не був успішним і водночас занадто шкідливим для Європейської Унії.
Раніше у експертних фінансових колах Європи ходили похмурі чутки про те, що Греція може, як мінімум, відтермінувати квітневий платіж МВФ, а то й відмовитися від нього. А заощаджені таким нахабним шляхом кошти лівий грецький уряд міг би спрямувати на виплату пенсій і зарплат бюджетникам, адже неплатежі в бюджетній сфері нині є найбільшою проблемою країни. Але побоювання виявилися марними.
Що більше, Греція розраховує 24 квітня на засіданні міністрів фінансів держав-членів Єврогрупи в Брюсселі домовитися про розблокування останнього траншу в 7,2 млрд євро з кредитної програми ЄУ. Заблокована ця програма була через намір Атен припинити болісні реформи, спрямовані на економію бюджетних коштів.
Тобто греки таки бажають грати на європейському економічному полі. Як ж тоді оцінити візит прем’єр-міністра Алексіса Ципраса та його команди до Москви й милі перемовини в Кремлі з Володимиром Путіним? Радше як спробу знайти додатковий козир до зустрічі 24 квітня, а не вдасться, то принаймні зблефувати. Керівник грецького уряду хотів продемонструвати, що у нього є й інші опції, окрім складних і болісних перемовин з Брюсселем про реформи в Греції.
Тому й не дивно, що приїзд Ципраса в Росію викликав критичну реакцію в Європейській Унії. У керівних інституціях ЄУ та європейських столицях дали Атенам чітко зрозуміти, що вважатимуть їхній курс на зближення з Москвою як автоматичне віддалення від Брюсселя. Адже нове керівництво Греції відверто заявляє, що не просто намагатиметься отримати підтримку своїй економіці, домовляючись з Москвою, а готове навіть посягнути на єдину санкційну політику Брюсселя щодо Росії.
Негативно оцінив намір Ципраса відвідати Москву президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер. А президент Європарламенту Мартін Шульц прямо застеріг грецького прем'єра від подібних кроків. «Сподіваюся пан Ципрас не забуватиме: в ЄУ від нього чекають, що під час візиту до Москви він виходитиме з того, що він керує урядом країни-члена Європейської Унії», – застеріг він. Однак грецький прем'єр огризнувся, що, мовляв, «незважаючи на значне зниження економічної та фінансової могутності країни, вона, як суверенна держава, користується своїм правом вести багатогранну зовнішню політику». «Ми поважаємо наші обов'язки у всіх міжнародних організаціях, де ми беремо участь, вони не можуть одним країнам дозволяти мати угоди з третіми країнами, а іншим ні», - відповів Ципрас.
У будь-якому випадку візит грецької урядової делегації до Москви починався скандалом, а завершився провалом для Атен. Адже раніше існувала принаймні інтрига: піде чи не піде Кремль на фінансову допомогу для греків, яка зняла б її залежність від зовнішніх кредиторів. Тепер всі розуміють, що чекати Греції російських грошей марно.
Путін не забажав навіть скасувати ембарго окремо з грецьких продуктів. Замість цього він запропонував якусь заплутану схему зі створення спільних сільськогосподарських підприємств.
Ще були розмови про російський газовий проект. Утім не до кінця зрозумілим залишається й схема російського газогону до Греції через Туреччину. Адже сама Анкара ще сумнівається щодо доцільності його будівництва.
Тож російсько-грецьке рандеву стало корисним хіба що для Кремля, завсідники котрого тепер можуть стверджувати, що не аж в такій ізоляції вони перебувають, що лідери європейських країн готові з ними розмовляти. Сам же Путін, як і очікувалося, ясно дав зрозуміти, що він не збирається ні робити подарунки, ні переймати на себе відповідальність за можливе банкрутство Греції.
А для Алексіса Ципраса московський вояж став першою серйозною зовнішньополітичною поразкою. Він пішов ва-банк і його ставка програла. За два тижні в Брюсселі він сидітиме за столом з досвідченими гравцями, не маючи навіть тих кількох фішок, які мав до візиту.
І навіть якщо в європейських столицях минеться перший гнів на зухвалі дії Атен, навряд чи лідери країн-членів ЄУ ставитимуться до Греції з відчуттям солідарності, як ще зовсім недавно. Грекам доведеться знову завойовувати довіру, доводячи, що вони більше не чинитимуть таких помилок.
09.04.2015