Відносний спокій навколо справи про вбивство російським солдатом вірменської родини Аветисянів у місті Гюмрі насправді є доволі оманливим. Кожної миті пристрасті можуть спалахнути й перетворитися на масові акції протесту, сутички демонстрантів з правоохоронцями й спроби захоплення консульств РФ та блокування російських військових частин. Бо розслідування цього жорстокого вбивства зайшло в глухий кут.
Загалом же Росія завдяки «вірменській битовусі» – як назвав цей жорстокий злочин вірменський комік з Москви Гарик Мартиросян – потрапила у вкрай складну ситуацію. Убивцю родини Валерія Пермякова російські патріотичні організації спершу намагалися видати ледь не за героя-мученика, підступно оббріханого західною пропаґандою.
Нагадаємо, як виглядала ця «битовуха». Зранку 12 січня 2015 року у вірменському місті Гюмрі російський солдат-строковик Валерій Пермяков, покинувши з автоматом розташування 102-ї російської військової бази, розстріляв у приватному будинку сім'ю з шести осіб. Він не пошкодував ні дворічної дівчинки, ні шестимісячного хлопчика. Немовля цей «герой» взагалі проштрикнув військовим багнетом, оскільки в ріжку скінчилися набої.
Тепер же російські засоби масової пропаґанди розвивають нову леґенду: вбивця – непідсудний олігофрен, який апріорі не міг відповідати за свої дії. Може, це й вигідніша версія для самого злочинця, але просто вбивча для реноме Росії.
Бо це ж виходить, що російські військкомати навіть близько не провадять належного медичного контролю щодо новобранців. Потрапити до війська й отримати в кращому разі лише автомат, а то й установку типу «Град» чи «Смерч», може психічно хвора людина, яка в жодний спосіб не відповідає за свої дії. Щобільше, цей психопат з «Градом» і мандатом на вбивство від Кремля може опинитися в іншій країні у складі закордонного «миротворчого» континґенту. Хто нині знає, скільки таких пермякових, хизуючись зброєю, ходить по землі Молдови, Грузії, Вірменії чи навіть України.
Але повернімося до розслідування справи російського «героя» у Вірменії. Хоч, здавалося б, справа цілком зрозуміла, але слідство жодних успіхів не демонструє. Чи справа застопорилася, чи просто ніхто не бажає розкривати інформації – до кінця не зрозуміло.
На спеціально скликаній прес-конференції родичі загиблих висловили невдоволення повільністю розслідування злочину і його закритістю. Зокрема, донька загиблих Лусіне Аветисян заявила, що більшу частину інформації про справу вона і родичі отримують з публікацій у ЗМІ. «Я не вірю в те, що він (Валерій Пермяков. – "Z”) просто зайшов випити води, – сказала вона. – Ми досі не знаємо, діяв він один чи у нього були спільники». При тому Лусіне Аветисян виключила, що солдат Пермяков раніше міг бути знайомий з ким-небудь з членів її родини. Таку інформацію свого часу хтось уперто зливав у пресу.
Претензії слідству виказав і адвокат правонаступників Аветисянів Єрем Саркісян. З його слів, досі не проведено балістичної експертизи зброї, з якої було вчинено вбивство, принаймні слідчі повідомили, що даних експертизи в них немає. І це надзвичайно насторожує, адже цю експертизу мали провести найпершою.
А головне: російська Генеральна прокуратура так і залишила без відповіді звертання Генеральної прокуратури Вірменії щодо передачі справи про вбивство родини Аветисянів у відання вірменських слідчих органів.
Складається стійке враження, що російські слідчі, котрі проводять цю справу, роблять все для того, щоб звести її на пси. Бо скандалу й іміджевих втрат для Росії не уникнути за будь-якого результату. А якщо слідство спробує «відмазати» злочинця, то ту вже треба сподіватися бунту ще потужнішого за той, що був в середині січня цього року.
Родичі розстріляної родини Аветисянів попередили на прес-конференції про намір ініціювати акції протесту. На їхнє переконання, в них у разі чого взяли б участь всі мешканці Гюмрі. До акцій непокори родичі загиблих погрожують закликати в тому випадку, якщо справа не зрушить з мертвої точки.
26.02.2015