Збори професорів, учителів і студентів навчальних закладів Сталінського і Червоноармійського районів міста Львова висунули кандидатом в депутати Ради Союзу по виборчому округу №580 академіка тов. Кирила Йосиповича Студинського
Великий зал Львівського Державного Університету імені Івана Франка заповнили професори, учителі і студенти навчальних закладів Сталінського і Червоноармійськоло районів міста Львова. 1200 чоловік зібрались на збори, присвячені висуненню кандидата в депутати Ради Союзу.
Сцена прикрашена червоними прапорами. В центрі великий портрет генія людства Володимира Ільїча Леніна. З обох боків сцени портрети великого вождя народів Йосифа Віссаріоновича Сталіна і Глави Радянського уряду Вячеслава Михайловича Молотова.
До президії зборів обираються тт. Студинський, Щурат, Марченко, Сімович, Шунько, Задорожний і інш.
Слово одержує професор тов. В. І. Сімович.
Промова професора тов. В. І. Сімовича
Товариші! Сьогодні на наших історичних зборах ми маємо висунути кандидата в депутати Ради Союзу.
Наш кандидат, якого ми висунемо, мусить бути гідний високого довір'я, він мусить знати потреби нашого народу, потреби нашої науки. Наш кандидат мусить бути вірним сином народу.
Хто ж серед нас заслуговує великого довір'я? Хто являється відданим сином свого народу?
Тим хто працював в ім'я народу, в ім'я науки, що користується нашим великим довір'ям, є наш депутат Українських Народних Зборів, що довершував разом зі всіма депутатами справу воз'єднання українського народу в єдину сім'ю академік Кирило Йосипович Студинський.
Я висуваю кандидатом в депутати Ради Союзу академіка Кирила Йосиповича Студинського (бурхливі оплески).
Я думаю, що ці оплески кажуть про все. Академік тов. Студинський виправдає наше довір'я, він буде, як і до цього часу, вірно служити трудовому народові нашої батьківщини, сином якого він є.
Постанова зборів професорів, учителів і студентів навчальних закладів Сталінського і Червоноармійського районів міста Львова
Висунути кандидатом в депутати до Ради Союзу по виборчому округу №580 тов. К. Й. Студинського — 1868 року народження, позапартійного, що працює в Львівському Державному Університеті імені Івана Франка проректором по науковій частині, мешкає в місті Львові.
Наш кандидат — К. Й. Студинський
ВІННИКИ, 14 лютого (ОблРАТАУ). Сьогодні на тютюновій фабриці ім. 17 вересня відбулася передвиборчі збори, на яких було присутніх 750 робітників, робітниць, інженерно-технічних працівників та службовців фабрики. Вони зібрались, щоб висунути свого кандидата в депутати Ради Союзу.
Слово взяв один з кращих ударників фабрики, робітник тов. Глущак.
— Я пропоную, — говорить тов. Глущак, — нашим кандидатом в депутати Рада Союзу висунути академіка К. Й. Студинського. Ми всі добре знаємо тов. Студинського, — продовжує тов. Глущак. — За часів панської Польщі тов. Студинський зазнав немало знущань. Він, знаходячись в скрутному становищі, всеж допомагав багатьом бідним студентам, давав їм змогу здобути освіту. Тов. Студинського ми обирали депутатом Народних Зборів Західної України. Він, будучи головою Повноважної комісії Народних Зборів, свято виконав нашу волю, волю всіх виборців. Я впевнений, що тов. Студинський буде достойним представником в найвищому органі радянської влади.
Пропозицію тов. Глущака палко вітали всі присутні на зборах виборці. В своїх виступах тт. Кралейза, Лебедь та інші, підтримуючи товариша Глущака, висловлювали впевненість в тому, що академік Студинський, людина безмежно віддана народу, партії більшовиків та великому Сталіну, заслуговує великої честі бути депутатом радянського парламенту.
В одностайно ухваленій резолюції учасники зборів закликають всіх виборців Львівської виборчої округи №580 у день виборів віддати свої голоси за тов. Студинського.
Підтримуємо кандидатуру тов. К. Й. Студинського
На вінникській фабриці "Сталь" відбулися передвиборчі збори робітничого колективу. Робітники та службовці фабрики довідавшись про те, що виборці тютюнової фабрики ім. 17 вересня на передвиборчих зборах висунули своїм кандидатом в депутати Ради Союзу академіка К. Й. Студинського, вітали це рішення.
Підтримуючи кандидатуру тов. Студинського робітничий колектив фабрики зобов'язався розгорнути серед виборців агітацію за свого кандидата.
(ОблРАТАУ)
Збори письменників Львова висунули кандидатом у депутати до Ради Союзу письменницю Ванду Львівну Василєвську
Колишні палати графа Бєльського виглядали вчора надзвичайно врочисто. В залах і коридорах ходили літератори з нетерпіннях чекаючи історичних передвиборних зборів. Зал клубу не міг вмістити всіх бажаючих бути присутніми.
Голова оргкомітету спілки письменників Львова орденоносець Петро Панч відкриває збори.
Виступає польський письменник Юрій Борейша. Він виголошує яскраву промову, в якій закликав висунути кандидатом в депутати до Ради Союзу кращого з кращих представників народу.
— Вперше наша організація українських, польських та єврейських письменників має за велику честь висунути письменника, який витримав духовний іспит не тільки зараз, але й тоді, коли у версальській Польщі свистів батіг над країною, коли організовувалися єврейські погроми, коли пацифікували українських і білоруських селян, коли польський робітник, селянин та інтелігент нарівні з іншими народами стогнав у ярмі шляхетської Польщі. Наш обов'язок висунути кандидата, який буде символом братерської співпраці нашої письменницької сім'ї без різниці національності, кандидата який має авторитет в масах. Я висуваю кандидатуру Ванди Василєвської. Василєвська захищала переслідуваних тоді, коли бушувала реакція. Вона боронила пером і словом пригнічених.
Один по одному виступають письменники Львова. В залі пристрасно звучать промови українською, польською, єврейською мовами. Кожний виступаючий підтримує висунуту тов. Борейшою кандидатуру польської письменниці, автора відомих творів Ванду Львовну Василєвську.
Український письменник Степан Тудор, підтримуючи пропозицію тов. Борейша, сказав:
— Ванда Василєвська, я вважаю гідний кандидат в депутати Верховної Ради, вона буде справжнім слугою народу і буде по бойовому стояти на почесному посту на благо батьківщини.
Слово бере єврейський письменник Алтер Кацизна.
— Серед передових письменників, людей сміливої мислі і рішу чого слова, в часи коли панувала шляхта виділявся голос Ванди Василєвської. Ванда Василєвська — це справжній радянський громадянин, громадянин в кращому розумінні цього слова.
Товариші Ю. Путрамент, Я. Цурковський, Ю. Шовкопляс підтримуючи пропозицію тов. Борейши закликали всю письменницьку громадськість Львова голосувати за достойного кандидата, за революційну письменницю Ванду Василєвську.
Надійшла пропозиція припинити виступи.
— Хто за висунення Ванди Львовни Василєвської кандидатом у депутати Ради Союзу, — запитує головуючий тов. Петро Панч.
Вгору здіймаються руки всіх присутніх. Всі одностайно голосують за любиму популярну письменницю.
Постанова зборів письменників міста Львова
Висунути кандидатом у депутати до Ради Союзу по 579 виборчому округу письменницю Ванду Львівну Василєвську, народження 1905 року, безпартійну, що проживає в місті Львові.
[Вільна Україна]
15.02.1940