Академік Михайло Степанович Возняк зібрав досі ніде неопубліковане листування видатного класика української літератури Михайла Михайловича Коцюбинського з рядом західноукраїнських діячів.
Ці листи збереглися у Львівському філіалі бібліотеки Академії Наук УРСР.
Зібрані листи академік М.С.Возняк готує зараз до друку. Вони яскраво висвітлюють тісні зв'язки Михайла Михайловича з письменниками і літератами Західної України, зокрема з журналами "Зоря" і "Правда", в яких Коцюбинський друкував свої твори. Тут є листи до великого українського письменника-революціонера Івана Франка, до Олександра Барвінського (батька композитора В.Барвінського), до редактора "Зорі" В.Лукича та інш.
Величезний інтерес являє лист М.Коцюбинського до Івана Франка, надісланий з Чернігова 29 (за старим стилем) листопада 1905 року. В цьому листі М.М.Коцюбинський пише:
"Високоповажаний, Дорогий Добродію!
Нещодавно дістав я Вашу поему "Мойсей", а тепер од п. Гнатюка дізнався, що то Ви прислали мені ту книжку. З яким смаком, з яким насолодженням перечитав я її — трудно мені висловити. Ще слухаючи її в Вашому читанні я був захоплений нею, а тепер в цілості, вона зробила на мене ще більше вражіння! Сердечно дякую Вам не стільки за пам'ять, але і за цей створений "Мойсей", який побачить і український світ — се мене радує несказано.
Нині ми дістали врешті закон про волю друку. Хоч який він там поганенький і куций (відноситься лише до періодичних видань) а все ж він має для нас велике значення.
Українські газети і журнали повискакують незабаром, як гриби по дощі — і цей факт, на мою думку, матиме вплив і на галицьку пресу, яка ведеться так неможливо, що попросту гидко взяти часопись до рук, особливо щоденну.
А врешті, хто його знає, що ще у нас буде. В повітрі пахне реакцією, а значить і порохом. Ми всі цілком зневірились у щирість і совісність крутійського уряду, який, по маніфесті 17-го одхиляється дедалі на право. У нас всі сподіваються лише смертельного бою в якому або поляжемо, або переможемо. Короткозорому оптимізмові немає місця.
Всяка спокійна творча робота зараз неможлива. Ми живемо як в вулкані, або краще — ми самі той вулкан, жерело якого сліпий уряд хоче засипати трійками і тим счинити вибух.
Що там у Вас чувати? Зараз уявляю собі Вас, як сидячи за столом, плетете сітку мотузяну на рибу й словесну на людські душі. Коли б та сітка плелася дальше, може б ми мали не одну ще таку гарну річ, як "Мойсей".
Боюсь прохати Вас написати коли до мене пару слів, бо знаю що часу на те у Вас мало. А проте хотілось би почути щось про Вас, та про Вашу роботу.
Щиро цілую та обіймаю Вас, Дорогий Добродію.
З високим поважанням
М. КОЦЮБИНСЬКИЙ.
До цієї роботи академік М.С.Возняк написав вступну статтю, яка висвітлює зв'язки Михайла Михайловича Коцюбинського з Галичиною. Ці матеріали будуть надруковані в "Записках історичного і філологічного факультетів Львівського Державного університету імені Івана Франка".
[Вільна Україна]
10.02.1940