В попереднім числї подали ми суму загального доходу, яку побирає з Галичини держава — 64,641.134 зр. По відшибненю видатків держави на наш край в сумі 47,921.293 зр. — лишає ся державі из доходів з Галичини 16,719.841 зр.
На тих 64.6 міліонів складають ся не лише самі податки безпосередні і посередні, оплати всякого рода, монополї і т. и., але і маєток краєвий, котрий колись був величезний, опісля розмарнований Нїмцями через баєчно дешеву розпродаж дібр коронних, а все таки і нинї репрезентуючій немалий дохід для скарбу державного.
Однакож сума 64.6 міліонів — то ще не ціла cyмa тої фінансової сили краю, яка тепер показує ся в фактичних доходах податкових і маєткових на ціли адміністрації публичної.
Кромі буджету державного єсть єще буджет краєвий. На рік 1890-ий ухвалено той буджет в квотї 4,657.525 зр. Коли з того відшибнемо 461.859 зр., котрі мають бути покриті з позичок, то лишає ся 4,205 160 зр.: з того 497.160 зр. власного доходу фонду краєвого, а 3,708.000 зр. з краєвих додатків до податків.
Належать тут дальше буджети фондів индемнізаційних — на сплаченє викупна панщини. Цілий буджет фондів индемнізаційних виносить взагалї 5,882.668 зр. З того відшибнувши додаток правительственний 2,625.000 зр., взятий в буджет державний, остаєсь 3,207.668 зр., а именно: 364.188 зр. доходу з майна фондів индемнізаційних, а 2,843.480 зр. з додатків до податків.
Наконець почавши від ceгo року входить тут єще третій чинник — фонд индемнізації пропінаційної — на сплаченє посїдачів привілею пропінаційного. На дохід того фонду складають ся після свіжо оголошених дат урядових: чинші від винайму 3,313.105 зр., оплати від ліценцій шинкарских 200.000 зр., дохід маєтку фонду пропінаційного (% від фонду резервового) найму 3,313.105 зр. оплати від ліценцій шинкарских 200.000 зр., дохід маєтку фонду пропінаційного (% від фонду резервового) 225.000 зр. і додаток из скарбу державного 850.000 зр. Послїдню суму треба виключити (бо она вже вставлена в буджет державний), то останесь сума 3,738.105 зр., що впливає з краєвих запасів на фонд индемнізації пропінаційної.
Отже виходить:
Доходи держави 64,641.134 зр.
Буджет краєвий 4,205.150 зр.
Буджет индемнізаційний 3,207.668 зр.
Буджет пропінаційний 3,738.065 зр.
Разом 75,792.007 зр.
Колиб отже Галичина була для себе державою, то при нинїшнім станї оподаткованя розпоряджала би сумою 162,122.000 франків (обчисливши після нинїшного курсу: 9.35 зр. = 20 франків).
Дальше треба ще обчислити буджети автономії місцевої. (Треба тямити, що тая автономія місцева двигає на собі дуже велику часть тягару видатків державних — цілий поручений круг діланя, котрий міг би бути ужитий в користь краю). Але докладно обчислити буджети автономії місцевої ще не можна, галицка статистика не має ще вповнї автентичних і позитивних дат. Nowa Reforma спробовала уложити тi буджети в приближеню, стараючись обчислювати по змозї радше за мало, як за богато.
Цифру позитивну дає нам буджет шкіл народних. Він виносить після остатного прелімінара 1,845.272 зр. Коли з тої суми відшибнемо додатки з фонду краєвого і з скарбу державного (уже раз почислені) в сумі 919.852 зр., то останесь 925.420 зр., яко видаток на школи народні, покритий: а) з маєтку фонду шкільного, б) з додатків повітових, в) з додатків від громад і дворів.
Дальше маємо уложені краєвим бюром статистичним (в 2-ім випуску Х-го тому) дїйстні видатки рад повітових за р. 1884-ий в загальній квотї 1,046.779 зр.
Досить докладні цифри можна мати ще що-до буджетів міст. Оба престольні міста Львів і Краків репрезентують поважну цифру звиж 2 міліони (Львів 1,300.000, Краків 700.000 зр.). Для 37 більших міст (без Львова і Кракова) обчислило краєве бюро статистичне буджети их на рік 1886 на 2,426.730 зр., так що буджети більших міст разом можна тепер числити кругло на 4,500.000 зр.
Найтруднїйша рїч з громадами сельскими. Перед кільканацятьма роками обчислював проф. Клечиньскій буджети громад сельских на самі тілько видатки адміністраційні, на 11.000 зр. пересїчно в однім повітї — отже на 74 повіти разом 814.000 зр. Однакож коли зважити, що то почислені тілько видатки на адміністрацію, отже на війта, писаря і канцелярію, а не числено богато инчих видатків громад, а дальше, що се обчисленє роблено перед кільканацятьма роками а від того часу видатки ті значно зросли, а наконець, що до рахунку не взято місточка, котрих єсть значне число, з більшими буджетами як по селах, — то певно почислиться за мало, коли поставиться цифру 1,500.000 зр. на буджети всїх громад кромі міст більших.
Отже при такім обережнім обчисленю виходять ось які видатки автономії місцевої:
Школи народні 925.420 зр.
Ради повітові 1,046.779 зр.
39 більш. міст 4,500.000 зр.
Решта громад 1,500.000 зр.
разом 7,972.199 зр.
до того 75,792.067 зр.
всего разом 83,764.266 зр.
кругло 84 міліони зр. а. в. або 179,679.140 франків в золотї.
Обчисленє се мінімальне і з многих ще взглядів неповне. Опущено в нїм ще одну адміністраційну одиницю, т. є обшари двірскі, котрі після закона сповняють обовязки громади, отже також мають якісь видатки з титулу адміністрації. Опущено місцеві фонди дорогові. З видатків шпитальних вчислено тілько частину видатків netto, т. є. оплачувані фондом краєвим кошти лїченя убогих хорих, а між тим цілість видатків єсть значно висша.
Що з такою силою фінансовою, якy помимо усеї нужди край наш представляє, дало би ся більше зробити для мешканців краю, — на се годять ся всї здоровомислячі люде. А що, на жаль, так не єсть, за те нехай відповідають ті, що долю краю держать в своїх руках.
[Дѣло]
24.01.1890