На позачергових виборах у Греції впевнено перемогла коаліція радикальних лівих сил СІРІЗА. Такий вислід може фатально вплинути на економічну стабільність у цілій Європі. Вихід Греції з єврозони, про який говорили кілька останніх років, стає чимраз реальнішим.
Після підрахунку понад 99 відсотків бюлетенів Центральна виборча комісія повідомила, що ліворадикальна коаліція СІРІЗА здобула 36,3 відсотка голосів. Це дасть їй можливість здобути 149 депутатських мандатів із 300. Тож ліворадикалам забракне лише двох голосів для здобуття більшості в законодавчому органі, а отже, права самостійно сформувати уряд.
Друге місце отримала правоцентристська партія «Нова демократія» на чолі з чинним прем'єром Антонісом Самарасом. За неї проголосували 27,8 % виборців, забезпечивши партії 76 мандатів у парламенті.
Решта партій вдовольнилися набагато скромнішими результатами. Приміром, праворадикальна партія «Золота зоря» (керівництво якої сьогодні перебуває у в’язниці за звинуваченням у створенні злочинного угруповання) здобула лише 6,3 відсотка голосів і відповідно 17 мандатів. Аналогічного результату досягла проєвропейська центристська партія «Річка».
Серйозно втратила підтримку грецького електорату соціал-демократична партія ПАСОК, яка входила до урядової коаліції. За попередніми соціологічними даними, більшість її виборців перекинулися до коаліції СІРІЗА. На виборах у неділю за неї проголосували лише 4,7 % тих греків, що взяли участь у виборах. Тож у новому парламенті вона матиме лише 13 мандатів.
Такий самий результат (4,7% і 13 мандатів) продемонструвала й права партія «Нові греки». Проте, попри скромні успіхи, вона може здобути право співформувати уряд, але про це — трохи згодом.
Можна ще згадати про партію колишнього прем'єр-міністра Гіоргоса Папандреу «Рух демократичних соціалістів» (КІДІСО). Клан політиків лівого спрямування Папандреу довший час правив Грецією (ще від 1944 року), подеколи поступаючись владою консерваторам. Гіоргос Папандреу як лідер партії ПАСОК очолював грецький уряд від 6 жовтня 2009 року до 11 листопада 2011 року. А напередодні останніх парламентських виборів він зненацька полишив свою майже «родинну» партію і створив вже згаданий КІДІСО. Новий політичний проект не виправдав покладених на нього надій, з гуркотом провалившись на виборах. Результат у 2,5 відсотка є нижчим за виборчий бар'єр, і Папандреу як політик зазнав нищівного удару, який може означати й політичну смерть цілого клану.
Отже, у Греції розпочинається період коаліційних перемовин. Згідно з конституцією, першою право сформувати кабінет має партія-лідер, цим разом — СІРІЗА. Її 40-річний голова Алексіс Ціпрас вже бачить себе новим прем'єром, він навіть почав видавати заяви, ніби вже здобув мандат голови уряду.
Проте, як вже було сказано, самостійно сформувати більшість у парламенті СІРІЗА не зможе, доведеться кликати до коаліції ще одну партію. Найімовірнішим претендентом на роль другого коаліціянта є партія «Нові греки». Партію створив Панос Каменос, колишній депутат Грецького парламенту від консервативної «Нової демократії». Ціпрас вже запросив Каменоса на конфіденційну розмову.
Згідно з Конституцією Греції, право партії-лідера на формування уряду обмежується трьома днями. Якщо вона не вклалася у цей термін, то це право переходить до власника другого місця і так далі.
Поки що жоден експерт не висловив сумніву, що Ціпрасу вдасться залучити до коаліції як не одну, то іншу партію. Тож посада прем'єра в нього справді фактично в кишені. Що це означатиме для Греції і Європейської Унії?
Алексіс Ціпрас вже встиг заявити, що має намір покласти край політиці жорсткої економії, яку провадив попередній уряд під тиском Брюсселя. Він ще під час передвиборчої кампанії обіцяв, що його партія «відновить гідність Греції», скасувавши деякі непопулярні рішення, зокрема скорочення робочих місць, зарплат і пенсій. Нічого дивного, адже СІРІЗА від початку фінансово-банківської кризи в Греції виступала проти умов, які висунули кредитори ЄУ, МВФ і Європейський Центральний Банк, надавши Атенам 240 мільярдів євро кредиту. Цим фактично було врятовано грецьку господарку від повної руїни. Хоча державний борг Греції виріс до 175% ВВП.
Якщо тепер грецький уряд відмовиться від взятих на себе зобов'язань, то це може призвести до економічної війни між Брюсселем та Атенами. Найпевніше вона завершиться як мінімум виходом країни зі зони євро, як максимум — з Європейської Унії. Для самої Греції такий розвиток подій загрожує повним економічним колапсом.
Чи такий вже Алексіс Ціпрас політично наївний, щоб повести свою країну в соціально-економічну прірву? Навряд чи. Мабуть, що на Брюссель та Атени чекають довгі виснажливі перемовини й пошук розумного компромісу.
Аналітики оцінюють ймовірність виходу Греції з єврозони меншою за 25%. Хоча й такий варіант теж активно обговорюється, і до такого розвитку подій поступово готуються європейські банкіри та урядовці. Багато хто вважає, що такий варіант нічим не гірший, аніж статус-кво. Адже, по-перше, грецька економіка не є аж такою потужною, щоб її втрата могла серйозно вплинути на загальну господарську ситуацію в ЄУ. По-друге, звільнення від грецького фінансового баласту дозволить єврозоні з часом набути нового імпульсу розвитку.
Проте, у будь-якому разі, той чи той сценарій б'є по стабільності євро, саме тому його курс щодо долара досягнув нині найнижчої позначки за останні 11 років. Одразу ж після оголошення попередніх результатів виборів на Токійській біржі євро продавали за ціною 1,1088 долара.
26.01.2015