Українська національна валюта вміє дивувати як раптовими стрибками, так і… стабільністю курсу. Всередині листопада гривня знецінилася до нечуваного за останні три роки рівня. Так, 13 листопада було оголошено про те, що курс побив посткризовий рекорд, сягнувши на міжбанку показника в 8,2890/8,3325 гривні за долар. Вже напривкінці грудня гривня відвоювала в «зеленого» позиції, зупинившись приблизно на круглій вісімці. Відтоді котування змінилися неістотно: станом на обід 6 березня коридор на міжбанку становив 8,132/8,137 – фактично, це рівень минулого літа. Однак експерти попереджають: гривню насилу стримують.
Витримати момент
Осінні прогнози були вельми понурими. Про українську гривню казали, що навіть 8,30 щодо долара – це не притаманний їй курс. Передбачали, що в 2013 році вона може впасти щодо долара аж на 30%.
Поза тим, український уряд очікує, що середньорічний курс у 2013 році становитиме 8,4 гривні за долар. Саме такий прогноз зафіксований у проспекті євробондів. А це більше, ніж листопадовий рекорд. Зважаючи на те, що зараз маємо 8,15, наприкінці року цифра буде вищою за середньорічний показник. Ці підозри підкріплює й оцінка Світового банку, який чекає від нашої валюти падіння до рівня 8,7 гривні за долар.
Наразі ж уряд всіляко заявляє про міцність національної валюти. Що довшою буде пауза – то меншими будуть інфляційні очікування. Паніка ж, як відомо, тільки розкручує валютний маховик.
Зокрема, в лютому директор департаменту грошово-кредитної політики Нацбанку Олена Щербакова написала у статті для «Дзеркала тижня» про те, що гривня своєю стабільність спростувала прогнози песимістів і шаманів. «Канув у Лету 2012-й – рік нездійсненого апокаліпсиса, який не стався ні в глобальному масштабі, ні на грошово-кредитному ринку України. Помилкові трактування пророцтв індіанців майя залишимо на совісті їхніх авторів. Водночас складно вгамувати бажання дати хорошого ляща декому з наших доморослих "фінансових пророків"… Подобається це комусь чи ні, але наша грошова одиниця залишається стабільною. І це – факт. Більш того, цінові характеристики стабільності грошової одиниці України вже впродовж чотирьох років поспіль неухильно поліпшуються. І це – ще один факт», – похвалилася Щербакова.
Не вірте статистиці
Минулого тижня президент України Віктор Янукович похвалив монетарну політику Національного банку, оцінивши курс гривні своїм улюбленим епітетом – «стабільний».
«Три роки поспіль гривня є стабільною, – заявив президент. – Це дало змогу українським виробникам нормально працювати на зовнішньому ринку. Стабільний курс підвищив довіру громадян до національної валюти. Заощадження в ній за останні три роки зросли на понад 86%, у тому числі цього року – майже на 17%».
Зокрема, Віктор Янукович похвалив Нацбанк за низький – сливе нульовий – рівень інфляції.
«Виважена монетарна політика Національного банку України сприяла зниженню рівня інфляції у країні. Торік відзначено дефляцію на рівні 0,2%. В поточному році інфляція залишається низькою – на рівні 0,2%», – заявив президент.
При цьому глава держави зіграв на випередження з усілякого кшталту скептиками, котрі нагнітають ситуацію довкола фінансових показників. Віктор Янукович закликав не озиратися винятково на статистику, а вірити у – легко передбачити це слово – «покращення». «Наша мета – не поліпшення статистики, а покращення життя громадян України», – підкреслив президент.
Нема чого нулями пишатися
Насправді нульова інфляція – це сумнівний показник.
Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко, коментуючи перспективи гривні, звертає увагу саме на той показник дефляції, яким хвалився Янукович. «Люди мають знати, що при інфляції, яка планувалася до 7,9%, ми отримали дефляцію, тобто зменшення цін, на 0,2%», – заявив Сугоняко у недавньому інтерв’ю. Він додав, що дефляція зазвичай – кепський сигнал, «стагнація та падіння виробництва». «Це є замороження економіки, а отже, і замороження доходів, зарплат і так далі. Тож це є негативне явище, з яким у всьому світі намагаються боротись», – пояснив Сугоняко.
Натомість голова Комітету економістів України Андрій Новак узагалі не вірить у заявлену цифру. «Держкомстат, звичайно, намалював дефляцію, але економіку не обманиш. І ми бачимо, що на основні споживчі товари і послуги, якими користуються українці, ціни за минулий рік зросли в середньому на кільканадцять відсотків», – каже Новак у коментарі «Z».
Відтак, Олександр Сугоняко й далі обстоює думку про те, що курс гривні – це 8 гривень… плюс 30%. Андрій Новак вважає, що українську гривню можуть врятувати хіба що наступні вливання з-за кордону: свій золотовалютний ресурс Україна поступово вичерпує, намагаючись втримати курс на чинному рівні.
Єдиний варіант
За словами Новака, передумов для зміцнення чи консервації міцності гривні нема: по-перше, інфляція; по-друге, галопуючий борг України; по-третє, негативний зовнішньоторговельний баланс, який засвідчує значну перевагу імпорту над експортом. Ну й із ВВП – зростання валового продукту становить ті самі 0,2 відсотка, які веселими не назвеш.
Конкретніше про торгівлю. За офіційними даними, негативне сальдо торгівлі товарами у 2012 році становило 15,843 мільярда доларів. Це на півтора мільярда більше, ніж у 2011-му, закарбували у Держстаті.
Зокрема, не на користь Україні складається кон’юнктура з ключовим елементом українського експорту – чорними металами та виробами з них, які складають чверть української зовнішньої торгівлі. Окрім того що метал падає в ціні, його експорт проти 2011 року знизився на 14,7%.
Відомий економіст, президент Київської школи економіки Павло Шеремета теж не вірить у зміцнення гривні. При цьому він порівнює саме дві згадані цифри – торговельний баланс і ВВП. «Я завжди дивлюся на дефіцит торговельного балансу у порівнянні з ВВП, – розповів Шеремета у коментарі «Z». – У 2012 році дефіцит торговельного балансу в Україні порівнянно з ВВП становить 8%. І єдиний варіант подальшого розвитку для нас – девальвація».
Але ж мета влади – не «поліпшення статистики»…
Чого насправді хоче влада
Щоби зрозуміти, чому українська чинна влада зубами вчепилася у гривню, курс якої щодо долара не має права відхилитися від заповітної вісімки більше ніж 30-50 копійок, досить простежити за тим, як стабільність/нестабільність національної валюти корелюється із симпатіями українців до тих, хто сьогодні при владі.
Свого часу подібне дослідження провів аналітик Орест Друль. Йшлося, щоправда, не прямо про курс гривні, а про рівень інфляції, однак речі ці пов’язані очевидно. Отже, результатом дослідження став вислід, що ріст цін на популярність владних політиків (зокрема Партії регіонів) перебувають в обернено пропорційні залежності одне від одного.
Наприкінці цієї статті вміщено графік, який унаочнює вказану залежність. На словах скажемо лише, що аналіз кореляції росту/падіння цін за даними Держкомстату та популярності Партії регіонів за даними соціологічних опитувань виявив: кожен інфляційний відсоток забирає десяту частину рейтингу Партії регіонів; натомість стабільність цін дарує ПР по півтора відсотка від її рейтингу.
Отже, утримуючи гривню, влада хоче лише одного: будь що отримати схвалення і підтримку людей. В інакшому випадку, обурення українців як не відсутністю «покращення», то бодай обіцяної стабільності може вихлюпнутися на вулиці. А якщо й ні, то мінімальним наслідком падіння гривні та наростання інфляції буде втрата владою нинішнього рівня підтримки і програш на найближчих у часі виборах.
Президент Київської школи економіки
Павло Шеремета:
«Я завжди дивлюся на дефіцит торгового балансу у порівнянні з ВВП. Найдалі куди може піти країна без серйозних насліків – це мінус три відсотки. Коли обвалилась Азія, у них дефіцит був мінус 6%. І от у вересні 2008 року я побачив мінус 6% дефіциту в Україні.
А тепер я скажу ще дещо цікаве. У 2012 році дефіцит торгового балансу в Україні у порівнянні з ВВП становить 8%. І єдиний варіант подальшого розвитку для нас – девальвація.
І я бачу якусь для мене, як економіста, параноїдальну ідею тримати курс гривні по відношенню до долара 8 грівень. Я пояснюю це тільки політичними фобіями. Це абсурдна нелогічна політика яка удорожчує гроші до межі, коли інвестиції просто нелогічні. Вони тримають курс гривні, бо бояться соціальних вибухів. Але насправді втримати це неможливо. І головний сценарій такий, що девальвація відбудеться обвально – раз і про серйозному. Якщо ж почнуть думати, то спустять гривню акуратно».
Голова Комітету економістів України
Андрій Новак:
«Поки що курс тримається на штучних механізмах, які забезпечуються валютними інтервенціями на валютному ринку. Але користатися з цих інтервенцій із золотовалютних резервів Нацбанк може все менше і менше. Якщо ці явища й далі триватимуть у нинішній динаміці, то ліквідних резервів НБУ вистачить так максимуму до кінця цього літа.
Зрештою, сам уряд із Нацбанком запланували у бюджеті на 2013 рік курс на 8,5. Тобто вони самі запрограмували девальвацію гривні, при чому доволі серйозну. Якщо запланували 8,5, то яким падіння буде насправді?!
Є три фундаментальні речі, котрі формують курс: перше – це зовнішньоекономічний баланс, перш за все, торгівля товарами, тобто сальдо експорт-імпорт; другий чинник – це реальна інфляція (але – підкреслюю – реальна, а не та, котру малює Держкомстат); і третій чинник, який формує курс, – це стан державного боргу. Всі три фактори перебувають у негативному стані, а що найгірше – у негативній тенденції. Залишається гасити маленькі пожежі і сподіватися на зовнішні борги від МВФ, Європи чи інших установ. Але це дорога туди, куди прийшла відома нам Греція.
Українська економіка деградує, виробляє все менше товарів і все більше їх імпортує. Зрозуміло, що в слабкій економіці не може бути стабільного курсу. Економіку і закони не обманеш. Можна обманювати тільки населення певний час різними солодкими соціальними обіцянками».
07.03.2013