Перед святами.

Різдвяні свята вже за дверми. Не мине тиждень, а Русь засяде старосвіцким звичаєм до кутї. Сумна і небогата буде то кутя, бо скрізь по нашій галицкій Руси підносить голову страшне марево голоду, заглядає в очи нужда. Однак все-таки рускій нарід любить хоронити старий звичай і кождий чи то з простого люду чи з интелигенції спроможеся на свята, на що єгo стане після сил своїх. Хоч в краю загальний недостаток, то помимо того перед святами вплине з кишенї руских консументів немала сума грошей в руки купців та промисловців так за артикули поживи і напитки, як і за одежину і другі рїчи, які звичайно купуються перед святами. Коли-би приймити, що на одного Русина титулом святочних видатків припаде лиш по 10 кр., то вийшло-би з того, що ціла Галицка Русь з 2,510.418 жителями руского обряду видасть на свята що-найменше суму 251.041 зр. Сума то величезна, особливо як на наші невідрадні економичні відносини і длятого було-би смертельним грїхом, коли би Русини видаючи так велику суму, позволили їй дістатись в чужі, а що більше ворожі нам руки.

Длятого перед надходячими святами відзиваємось гарячо до всїх наших Вп. Родимців цілого краю, до цілого галицкого руского народу і всеї нашої интелигенції, щоби купуючи що-будь на свята, удавались виключно лиш до руских, а де би то вже зовсїм було неможливе, взагалї до христіяньских купців і у них заспокоювали свої потреби. Нинї вже — дякувати Богу — не брак нам своїх солидних і ретельних фирм купецких, котрі спосібні суть вдоволити і найбільші вимоги. Досить згадати про львівску Народну Торговлю з єї филіями в Пeремишли, Дрогобичи, Стрию, Станиславіві, Тернополи, Коломиї, Рогатинї, Бродах і др., про таких честних і славних руских купиців, як Стахевич в Станиславові і Тернополи, Коритовскій в Калуши, Косїлевскій в Коломиї, Збудовскій в Николаєві, Вашкевич в Перегиньску, Матишевскій в Лопатинї, Чайковскій в Комарнї, про Гуцульску спілку в Станиславові, Карпатску крамницю в Яблонові і єї филію в Хоросткові і другі подобні рускі фирми, а побачимо, що не брак нам нинї вже своїх людей, до котрих можемо звернутись з повним довірієм і котрих підпирати єсть нашим святим обовязком. Рускі купці і промисловці суть нинї одинокою майже клясою независимої рускої интелигенції, они можуть більше здїлати в руских публичних справах, як многі инші зависимі патріоти. Щоби однак могли они сповняти свою задачу яко Русини і патріоти, мусять передо-всїм знати, чи стоїть за ними рускій загал, чи підпирає він іх належито і чи не дасть він им загинути, коли противники — як то часто буває — схочуть мститись на их интересї. Длятого то повинен весь рускій загал до тих своїх людей і своїх институцій особливо тепер горнутись і купувати у них все, що треба чи то для домашних потреб, чи на дарунки або на жертви до церквей, щоби, роблячи собі радість і приятність, сповняв рівночасно розумне і патріотичне дїло через підпомаганє руских людей і институцій так дуже многоважних для всенародного нашого розвою.

Побіч того хочемо звернути увагу наших Вп. Родимців ще на одну многоважну справу. Єсть звичаєм принятим так у нас як і в краях західної Европи робити собі взаїмно в день Св. вечора взглядно Нового Року різнородні дарунки. Звичай той принятий особливо між интелигенцією і длятого тим більше оправданим було-би жаданє, щоби наша руска интелігенція використала той звичай в ціли розширеня творів нашої рідної словесности, котрі, на жаль, доси ще не розходяться так, як би повинна того вимагати духова потреба культурного народу. В західній Европі єсть звичаєм давати в подібних случаях якійсь гарний, звичайно пишно оправлений твір або карту річну абонаментовану на якусь литературну (звичайно илюстровану) часопись. Звичай той дужо гарний і повинен знайти і у нас місце тим більше, що суть у нас вже нинї твори і часописи, котрі зовсїм надаються на подібну ціль. Коли-б ходило о дарунок для старших, то ми поручили-би передовсїм знамените і прегарне а при тім незвичайно пожиточне видавництво проф. Олександра Барвіньского "Руска исторична библіотека", котрої як-раз вийшов том XII, містячій в собі конець славної монографії М. Костомарова "Богдан Хмельницкій". Кожда патріотична руска родина повинна старатись придбати собі то видавництво, котре лучить в собі найзнаменитші твори наших перших учених істориків, дотикаючі самих епохальних моментів нашої историчної минувшости. На подарунки для старших годяться також дуже знаменито уложені а доси мало у нас розширені альманахи: "Ватри", В. Лукича і (особливо для женщин) "Жіночій альманах" Н. Кобриньскої і О. Пчілки, дальше "Исторія рускої литератури" д-ра Омеляна Огоновского і др. На подарунки для молодежи і дїтей можемо поручити прегарні і старанні илюстровані виданя руского Товариства педагогичного у Львові, "Библіотеку для молодїжи" виходячу в Чернівцях і оповіщену від 1 сїчня 1890 часопись "Дзвінок", котра заповідаєсь дуже гарно і буде для руского молодечого світа дуже милим гостинцем.

[Дѣло]