"На наших очах опікунська держава веде розпачливу боротьбу за життя. Тим розпачливішу, що приречена на поразку (...). Як сказав творець пенсійної реформи в Польщі Марек Ґура Святий Микола помер" – так пише Лєшек Яжджевський, головний редактор "Liberte!" Неправда!
Пане Редакторе, п. Професоре, прошу вас! Інформація про смерть Святого Миколая передчасна – як і віра в те, що померти мусить т.зв. опікунська держава.
Святий Миколай ся досконало має, і навіть працевлаштовує чергових оленів в редакціях, вузах, урядах. Але йому знудилося пакувати мільярди маленьких пачечок. Воліє роздавати менш чисельні подарунки, але дорожчі. Знеохотився ощасливлювати бідняків, їх блідих дітей, карликовими ялинками, церованими шкарпетками, малими хатками, вузенькими коминами. Тепер вибирає будинки, де можна зручно запаркувати упряжку перед комином. І щоб не дратувати нових підопічних, закинув червоний (лівацький) костюм, вдягнувши блакитний (ліберальний).
Останнім часом чимало про СМ говорили. Пригадували собі, що новий шеф Європейської Комісії, багатолітній прем'єр Люксембурга, є замаскованим Рудольфом. Що Люксембург роздає податкові подарунки найбагатшим, було відомо здавна. Завдяки слідству міжнародного журналістського фонду ми дізналися, який був масштаб цього промислу. Певно, що згідно з європейським приписом, дописаним після коми якоїсь угоди чи директиви.
Виявилося також, що СМ має оленів в нашій дипломатії, яка надає підтримку зацікавленим заснуванням "економічну діяльність в Люксембурзі". Коли я це різко скритикував в TOK FM, польський дипломат з Брюсселю передав мені лист своєї підлеглої до МЗС з "кількома готовими думками, що можуть придатися в разі наступних ревних журналістів". Дипломати підтримують польське підприємництво, а не уникання податків.
Декілька днів раніше ми пізнали масштаб реприватизаційних планів у Варшаві. Блакитний СМ хоче роздавати мільярдне майно, закриваючи між іншим школи і лікарні, розташовані на ділянках, що належали колись особам, ґени котрих збереглися серед живих. Аргументом є феодальне Святе Право Власності, стосоване до стану першої половини XX ст. Потім СМ почне, може, відтворювати стан напр. з XIX чи XV ст. і варшавську цитадель віддасть Путіну, Вавель – австрійцям, а Мальборк – Ватикану.
При оказії афери з літаками виявилось, що блакитний СМ фундує чиновникам і депутатам польоти по Європі в бізнес-класі, кожного разу платячи по декілька тисяч за те, щоб вони сиділи спереду і не платили за дрінки.
Завдяки афері з підслуховуванням довідалися, що СМ любить обдаровувати чиновників претензійним вином по кількасот злотих, купуючи його за гроші платників податків. А завдяки справі докторату Марка Ґолішевського дійшло до нас, що коли комусь не можна вже суттєво помогти матеріально, СМ дає докторський ступінь замість анахронічного графського.
Так само як і СМ опікунська держава теж ся має знаменито, тільки тепер опікується кимось іншим. Звідси враження, що бореться за життя. Демографічна криза є фактом і реальною проблемою. Але – особливо в польських умовах – є більше наслідком, ніж причиною ліквідації традиційної опікунської держави. І навіть в польських умовах зміна демографічного балансу врівноважується зростанняv продуктивності праці.
Якби СМ менш інтенсивно змінював гардероб з червоного на блакитний, вистачило б йому подарунків для всіх. Може не на так як колись, але не аж так скупо, щоб поставало – особливо перед виборами – питання, як то власне робиться, що і ВВП росте, і наші подарунки зникають.
Jacek Żakowski, Tygodnik "Polityka"
Święty Mikołaj żyje!
Gazeta Wyborcza, 10.11.2014
Переклад О.Д
03.12.2014