В тюремнім шпиталі (коментарі)

Вперше надруковано у збірці «Панталаха і інші опові­дання». Львів, 1902, с. 139—159.

До збірки входять також оповідання «Панталаха», «Хлопська комісія» і передмова (друкується в 33-му томі нашого видання), в якій, зокрема, зазначається: «Остатнє оповідання («В тюремнім шпиталі».— Ред.) написав тепер (тобто в 1902 р.— Ред.) на ос­нові конспекту, зробленого ще в 1880 році,— може, в іншім тоні і іншім освітленні, ніж би я зробив се тоді. Епізоди тюремного жит­тя, оповідані тут, певно, в значній мірі належать уже до історії, се остатні сліди старих, доконституційних відносин, а фігури такі, як Панталаха, дід Гарасим та герої «Хлопської комісії», також витвори старого панщизняного ладу; я передав ті епізоди, не муд­руючи та не вдаючися в ніяке філософування про їх значення. Нехай їх фактична основа говорить сама за себе» (с. V—VI).

У перекладі російською мовою, підписаному криптонімом А. Р., оповідання з’явилося 1909 р. в журналі «Бодрое слово», № 6 (бе­резень); 1910 р. — в російській газеті «Голос провинции» (м. Умань), 10, 12, ІЗ вересня. Автор перекладу — П. Горянський.

Подається за першодруком.

«Бодрое слово» — російський літературний і громадсько­політичний журнал. Виходив двічі на місяць у Петербурзі в 1908— 1910 рр.

«Голос провинции» — російська щоденна газета прогре­сивного напряму, виходила у 1910—1911, 1914 рр. в Умані, друкувала переклади творів І. Франка, М. Коцюбинського та інших письмен­ників. 1911 р. була закрита, з 1914 до 1916 р. виходила під назвою «Голос Умани».

Горянський Павло — товариш Михайла Косача, брата Лесі Українки, з яким він у 80-х роках вчився в Дерптському (нині Тартуському) університеті, пізніше вчителював у Криму, перекла­дав твори М. Коцюбинського, Лесі Українки.

Бригідки — тюрма у Львові за часів І. Франка.