Гутак (коментарі)

Вперше надрукував М. Возняк у збірнику «За сто літ». Кн. 4. К., 1929, с. 201—224, супроводивши публікацію короткими вступними зауваженнями.

І. Франко мав намір написати велику повість, у якій події повинні були розгорнутися на Дрогобиччині, зокрема в селі Нагуєвичі та його присілку — Слободі. Однак повністю здійснити цей задум йому не пощастило. Повість лишилася незавершеною.

Зберігся чистовий автограф твору (ф. 3, № 1619, арк. 3—10). Зважаючи, що автограф написано етимологічним правописом, можна твердити, що над повістю «Гутак» І. Франко почав працювати після «Петріїв і Довбощуків», яка побачила світ 1876 р. у журн. «Друг».

В автографі викреслено один уривок, яким починався третій розділ. Наводимо його:

«Зложивши присягу в дрогобицькім старостві, Гутак принявся заводити порядок у громаді. Насамперед велів перенести громадську касу від Чаплі до себе і заразом на засіданні ради визначено трьох годних, поважних радних для зроблення обрахунку з попереднім війтом і справдження стану каси. Були се формальності, при котрих однако ж Гутак умів показати свою проворність. Подаючи що-небудь під обраду радним, він умів то уложити так зручно, що помимо всяких розправ все-таки виходило на його. Василь Грім дуже багато допомагав йому. Від часу виборів громадських вони дуже якось заприязнилися. Гутак потребував не одного об’яснення щодо того, як що ведеться у громаді і в старостві, а Василь Грім — хто знає, які мав гадки; досить, що заскокував коло Гутака і всюди старався йти йому під лад. Якось у тиждень по виборі сиділи оба приятелі за столом у Гутака. Стіл був застелений обрусом, заставлений мисками, межи котрими пишалася мальована фляшка з горілкою. Гутачка, як звичайно, крутилася по хаті.

—  Ну, що, Василю,— сказав усміхаючися Гутак після смачного обіду. — Я хотів, щоби ти ще раз то письмо перездрів.

—  От-то добре,— сказав Василь. Покажіть його сюди, будем видіти.

Гутак дістав з полиці невеличку оковану скриньочку, одімкнув її і по довгім шуканні видобув старий, пожовклий лист паперу. Бережно держачи його в пальцях, звичаєм усіх неписьменних, оглянув по кілька разів довкола, заким подав го Василеві».

Після цього уривка йде абзац, що починається словами: «Пан професор Крицький аж дихати не міг з превеликої досади».

Подається за автографом.

«Друг» — літературно-науковий і художній студентський журнал. Виходив у Львові в 1874—1877 рр. До 1876 р. дотримунався «москвофільського» напряму. З приходом до редакції І. Франка і М. Павлика (липень 1876 р.) «Друг» став органом демократичної молоді. На сторінках цього журналу І.Франко у 1874 р. дебютував як поет.

(Зібр.тв., т. 16)

=================================

В архіві Ів. Франка в Бібліотеці Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові в зшитку ч. 280 заховався початок Франкової повісти п. н. „Гутак“.

З етимологічного правопису рукопису й місцевого говору в повісті можна з великою правдоподібністю здогадуватися, що Франко почав писати її по „Петріях і Добощуках“, що друкувалися в „Друзі“ за 1875 р. в чч. 19 — 24 й за 1876 р. в чч. 1 — 7, 9-11, 13-15 і 17-20. Своє авторство зазначив тут Франко псевдонімом „Джеджалик“, а в „Гутакові“ власним ім’ям. Як „Петрії і Добощуки“ обіймали три частини, так „Гутак“ був задуманий на кілька книг. Можна навіть здогадуватися, чому Франко спинився на написаному початку задуманої повісти. Розвиток світогляду Франка повів за собою зацікавлення бориславськими темами у нього й на час між закінченням писання „Петріїв і Добощуків“ і початком творення бориславських оповідань припадає написання початку „Гутака“, себ-то на 1876 р. Тому, що для наукового студіювання Франка не зайвий і згаданий початок „Гутака“, а далі тому, що тема його взята з життя родинного села Франка — Нагуєвич у Дрогобицькому повіті, зокрема їх присілка Слободи, подаю ось тут текст початку „Гутака“ вповні в мові оригіналу, але в змодернізованому правописі.

[Михайло Возняк «„Гутак“. Недрукований початок повісти Івана Франка». За сто літ, кн. 4, с.201–224]