В українськім місті Львові всі трудящі йдуть співають,
А вгорі, а вгорі
Скрізь в повітрі так і мають
Та здоров'ям же здорові ген
червоні прапори!
По майданах на просторі
І промови, і оркестри,
А вгорі, а вгорі
П'ятикутні ясні зорі.
Ой, братове й любі сестри, ми ж вільні на зорі!
Вільні! Вільні! — клич лунає,
Ще й гармоні перебори.
А театр — аж гремить:
Там ідуть Народні Збори
З грудей "Слава" — виринає
З грудей тисяч в одну мить!
Ми звільнилися по слову,
Що дала Радянська Влада
У Москві, у Кремлі...
Жить без пана і без гада!
Славте мову цю чудову
На оновленій землі!
Це ж бо мова для народа —
Вище всіх пісень, симфоній.
Ах вона, як два крила,
Між яких летить свобода.
Слава Армії Червоній,
Що нам руку подала!
Ці години привеличні
Бачим сонце, сонце права.
І за це — за молоде —
Сталіну найперша слава
Партії комуністичній,
Що до щастя нас веде.
[Вільна Україна]
03.11.1939