Сьогодні незалежна тернопільська арт-група «Сновиди» об’єднує майже півсотні митців. А почалось все з того, що у журналістки Олесі Гудими раптом виникло непереборне бажання малювати.
Фундатор «Сновид» Олеся Гудима
Таке чи не з кожним колись в житті трапляється. Щоправда, у більшості захоплення обмежується шкільними кулько-ручковими шкіцами на кшталт «палка, палка, огірочок...». Але для Олесі цього було замало. Вона підійшла до справи по-дорослому: примусила чоловіка зробити щось подібне до підрамника. Полотна під рукою не знайшлося, довелося пожертвувати простирадлом. Але вдень дорватися до пензля та фарб ніяк не виходило – робота, сім'я… Чоловік, двоє дітей, всі хочуть уваги та їсти (жінки зрозуміють). Лише тихий нічний спокій надавав простір і час для творчих фантазій. Саме вночі на горищі старого будиночка, при місячному світлі з’явилися перші образи. Згодом вони перетворились на серію під назвою «Сновиди», яку Олеся виставила на однойменній персональній виставці у першому в Тернополі арт-кафе «Коза».
О.Гудима, з серії "Сновиди"
Незабаром виявилося, що невеликий Тернопіль просто переповнений цікавими, багатогранними, творчими людьми. Хоча пересічні тернополяни про це не здогадуються. Тому що комусь, приміром, подобається винятково сам процес малювання. Відтак готові твори даруються друзям або вони припадають пилом у комірчині. А виставити десь те, що намальовано, якось не думають. Хтось навпаки – тільки й снить натовпами захоплених шанувальників перед його роботами на виставці. Але от біда: творів для індивідуальної виставки наразі замало (нагадаємо, йдеться про початківців). Є й такі, в яких і бажання є, і робіт достобіса, але сама думка про складність організаційних моментів (не кажучи вже про чималі гроші на підготовку і відкриття виставки) відлякують.
Отак ця розмаїта тернопільська публіка «кишенькових митців» і жила зі своїми шедеврами «в кишенях» та чекала на диво. Цим дивом для багатьох стала Олеся Гудима. Молодій амбітній мисткині-початківцю вдалося зробити майже неможливе – знайти, зібрати докупи й об'єднати в єдину велику мистецьку групу абсолютно різних за віком, уподобаннями та соціальним статусом людей. Спільним було лише непереборне бажання творити.
Ми – «Сновиди»
Перша виставка «Люди і квіти» ще безіменної на той час групи абсолютно різностильних художників, проведена в травні-червні 2012 року у виставковій залі обласного краєзнавчого музею, мала несподівано великий успіх. Такої кількості авторських робіт, зібраних в одному місці, тернополяни ще не бачили. Три десятка митців і майже триста робіт! Тоді ж і народилася назва арт-групи. Бо, коли хтось із журналістів запитав: «То як же називається ваше мистецьке об’єднання?», – всі перелякано перезирнулись. – Ми «Сновиди», – врятувала ситуацію Олеся. Згодом цю назву винесли на загальне обговорення учасників – із пропозицією при бажанні змінити на те, що влаштувало би всіх. Але назва всім сподобалась, і була офіційно затверджена спільним рішенням групи.
Василь Протасевич, «Зміна»
Серед «Сновид» є журналісти, дизайнери, поліграфісти, інженери. І саме їхні професійні навички допомагають у підготовці до відкриття кожної нової виставки – від розробки афіш до монтажу складних технічних декорацій, світлового та звукового супроводу. Завдяки цьому кожен мистецький проект групи більше нагадує шоу, перевертаючи у свідомості відвідувачів уявлення про нудні художні виставки, зрозумілі лише окремим естетам і експертам-мистецтвознавцям.
Робота над спільними проектами дає змогу членам об’єднання не лише по максимуму розкрити творчий потенціал, а й проявити свої кращі людські якості. Наприклад, зарядитися енергією у чемпіона України з культуризму, тренера-дієтолога Василя Нецка, який долучився до групи після своєї персональної виставки «Хаос сьогодення». Спортивного духу цього екстремального художника з легкістю вистачає, аби тримати у постійному робочому тонусі весь творчий колектив «Сновид», не залишаючи жодного шансу депресивним настроям і песимізму.
Василь Нецко, «Магія ночі», «Високі трави» (виставка в Галичі)
Для досягнення кращого акустичного ефекту «Сновиди» запрошують на відкриття своїх виставок живих виконавців – як-от гурт «Називний Відмінок» чи львівську співачку Інну Нотку. Частим гостем і активним учасником музичної частини творчих проектів «Сновид» є відомий поет, співак і композитор Сергій Лазо. Режисером дійства зазвичай виступає Сергій Смерчинський – чоловік «сновидки» Валентини Садикходжаєвої. Окрім звукотехнічного забезпечення, він відповідає за світлову апаратуру. Саме Сергій на проекті «Люди і квіти» створив і реалізував ідею цікавих світлових ефектів, коли картини «оживали», під музику змінюючи свою кольорову палітру просто на очах вражених відвідувачів.
Найцікавіше – склад і вікові категорії учасників виставкових проектів щоразу змінюються, адже основною метою створення групи була саме популяризація мистецтва у всіх його проявах, зокрема, відкриваючи нові імена та техніки. Так, наймолодшою учасницею виставки «Люди і квіти» була 9-річна Вероніка Ставнича, а найстаршій наразі за 50. Для деяких учасників проект є разовим, тобто, однієї групової виставки їм цілком вистачає, аби задуматись про «сольну кар'єру». Ті ж, кого цілком влаштовує груповий формат, продовжують командну роботу, залучаючи щоразу нових соратників. Саме завдяки командній роботі МО «Сновиди» є достатньо автономним, аби продовжувати творчу діяльність навіть без прямої безпосередньої участі її фундатора. При бажанні куратором чергової виставки може стати кожен із «Сновид», за умови, що він виявив організаторський хист на одному з попередніх проектів. І в цьому ще одна особливість об’єднання.
А простору для вияву креативу більш ніж достатньо. Наприклад, готуючи проект «Люди і квіти», засновниця групи Олеся Гудима обмовилась в інтерв’ю, що на відкритті своєї дебютної виставки «Сновиди» зроблять справжнє диво – ніч посеред сонячного літнього дня, а через кілька годин так само легко повернуть звичний для всіх день. Роль місцевого Коперфілда випало зіграти не менш креативному дизайнеру Олегу Семціву, якого учасники групи ще називають тернопільським Екзюпері – через таке ж фанатичне захоплення авіацією та любов до мистецтва. Завдання він мав не з простих, але інженера за освітою, авіатора-конструктора, дизайнера та й просто «останнього романтика» воно не злякало. Допомогли давні знайомства у світі Мельпомени – дирекція одного з театрів позичила «Сновидам» свої чорні цупкі закулісні завіси. Митці-ентузіасти щільно закріпили їх на вікнах, а демонтаж нехитрої конструкції було здійснено простим перерізанням мотузок, натягнутих на спеціальних кріпленнях. Щоправда, кількість охочих відвідати відкриття виставки настільки перевищила сподівання, що штатна система вентиляції приміщення у певний момент не витримала, і сеанс «ночі» довелося дещо скоротити, аби відкрити вікна. Але все одно було «прикольно».
Володимир Проців, «Be Happy»
Твори, які художники представляють на групових виставках, різноманітні за стилем і змістом, та їх спільне призначення – попри часто згадувану «буденну сірість», показати, що світ насправді кольоровий, сповнений світла, життя, непередбачуваностей... І вартий того, аби кожна яскрава мить була збережена на полотні.
«Сновиди» завжди раді всім, кого приваблює їх творчість. Кожен відвідувач виставок арт-групи має нагоду стати активним учасником мистецького дійства чи отримати унікальну пам'ятку на згадку про подію. Особливу увагу на імпрезах митці приділяють дітям, тим більше, що серед учасників групи є педагоги-практики й арт-терапевти. Феї дитячого боді-арту Галина Мінчук, Оксана Бурда та Любов Поворозник перетворюють навіть найзвичайнісіньку художню виставку на свято щасливих розмальованих долоньок, щічок та носиків.
Успішно дебютувавши у рідному Тернополі кілька років тому, «Сновиди» завжди готові до нових пригод. Цього року вони вже мандрували до франківського «Бастіону» і «Заповідника "Галич"».
27.10.2014