Сплячка – фізіологічний стан, за якого суттєво сповільнюються метаболічні процеси організму. Національне аерокосмічне агентство США вирішило дослідити можливість занурення астронавтів у штучний гіпобіоз під час тривалих міжпланетних місій. Таке рішення дасть змогу суттєво зменшити споживання їжі та води, ліквідує необхідність у різних зручностях та розвагах, скоротить енергетичні затрати на забезпечення комфортних для екіпажу умов. У випадку польоту на Марс, що триватиме 180 днів, на борт можна буде взяти майже вдвічі менше вантажу.
Якщо під час польоту на Марс екіпаж перебуватиме у сплячці, на борт корабля можна буде взяти майже вдвічі менше вантажу – 220 т замість 400. Потреби в їжі та воді зменшаться втричі. Екіпаж потребуватиме у 5 разів менше простору.
Численні науково-фантастичні фільми та серіали змальовують мандрівки людей у космосі. Щоб астронавти без проблем долали довгі й виснажливі перельоти, сценаристи нерідко вводять своїх героїв у стан стазису. Цим терміном називають повну зупинку будь-яких біологічних процесів живих організмів. Занурення у стазис зображають у фільмах «Безмежний обрій», «Прометей», серії кінострічок про «Чужого». Члени екіпажу займають спеціальні капсули, де перебувають упродовж місяців, а то й років польоту.
Проте, як це нерідко буває, наукова фантастика може стати фактом реального життя.
Національне аерокосмічне агентство США у співпраці з авіакосмічною компанією «SpaceWorks Enterprises» започаткували дослідницький проект, мета якого вивчити можливість введення астронавтів у стан глибокого сну під час тривалих міжпланетних мандрівок. Першою такою місією стане відправка людей на Марс: з огляду на сучасний технологічний рівень подорож триватиме близько 180 днів. Підтримувати життєдіяльність команди впродовж зазначеного періоду - нескладно. Необхідні запаси їжі і наявність розваг, аби екіпаж не голодував і був у хорошій ментальній формі. Також корабель повинен мати джерело енергії, що створюватиме комфортні умови для життя людей.
Але існує альтернатива. Якщо на час мандрівки астронавтів вдасться занурити у глибокий сон, відпаде необхідність у різних зручностях та розвагах, а поживні речовини й воду постачатимуть внутрішньовенними крапельницями в значно меншій кількості. Так само скоротяться енергетичні затрати для підтримки сприятливого середовища. Вчені підрахували: якщо екіпаж спатиме, то в подорож на Марс на борт можна буде взяти майже вдвічі менше вантажу – 220 т замість 400. Так, потреби у їжі та воді зменшаться втричі; екіпаж потребуватиме у 5 разів менше простору.
Предметом дослідження науковців стане «терапевтична сплячка», під час якої знижується температура тіла й зменшується швидкість обміну речовин. У сплячку регулярно впадають деякі тварини; у людей такий стан може виникнути за гіпотермії. Вчені хочуть зробити «терапевтичне заціпеніння» нормальною і безпечною для людей процедурою, уможливити її тривалість від 90 до 180 днів.
У медицині вже практикують терапевтичну гіпотермії, тобто з нуля експерименти починати не доведеться. Теоретичні роботи стартували ще у 80-х рр. ХХ ст., а практичні – з 2003 року. Найкраще зарекомендувала себе інтраназальна система охолодження, що подає суміш холодоагенту і газу через носовий катетер (як-от пристрій «RhinoChill»). В результаті температура тіла поступово знижується, а коли – приблизно за 6 годин – позначка термометра падає до 31,7 – 33,9ºС, настає стан гіпобіозу.
Найважче буде навчитися вводити людей у сплячку на достатньо тривалий період. Досі найкращий результат – всього 1 тиждень. Також потрібно буде створити ефективну систему моніторингу стану здоров'я. Для НАСА важливо мати можливість відслідковувати у режимі реального часу показники організму й віддалено коректувати параметри терапевтичної сплячки, а в разі виникнення небезпеки для здоров'я, навіть розбудити астронавта.
Якщо ж таки не вдасться вигадати спосіб, як занурювати екіпаж у сон на весь час польоту, доведеться обрати альтернативний варіант: 2-3 дні бадьорості, а потім 14 днів сплячки.
Зреферував Олег КАЧАН
Оригінал за посиланням: http://www.geek.com.
09.10.2014