2020 року ротація Землі прискорилася, але в другому півріччі 2021 року ця тенденція послабилася, з’ясували науковці. Планета продовжує крутитися на пів секунди швидше від норми – 86 400 секунд, тобто 24 години. Упродовж останнього року сповільнення темпу обертання планети призвело до того, що рекорд на найкоротший день було побито 28 разів поспіль. Але зараз ця тенденція призупинилася.
Землі потрібно 24 години, щоб обернутися навколо своєї осі – власне, тривалість години була визначена як ¹/₂₄ доби. Тож доба триває 86 400 секунд – принаймні теоретично. На практиці темп земної ротації дещо коливається. Залежно від пори року, припливних сил, танення льоду й інших змін гравітаційного поля. Але на ротацію Землі впливають і короткочасні явища, наприклад, землетруси чи певні погодні стани. Тому за обертанням планети постійно стежать з допомогою радіотелескопів і лазерних вимірювальних приладів.
2020 року вимірювання засвідчили на диво сильне прискорення ротації. Одразу 28 днів поспіль змінювався рекорд найкоротшої з початку вимірювань доби. 19 липня 2020 року, наприклад, добі бракувало 1,46 мілісекунди до заданого значення 86 400 секунд, повідомили науковці з Міжнародної служби обертання Землі (МСОЗ).
Чому Земля, так би мовити, перейшла на турборежим, досі невідомо. 2021 року науковці з МСОЗ очікували продовження цієї тенденції. Їхні моделювання передбачали, що 2021 рік може стати найкоротшим за останні десятиліття. Натомість свіжі дані продемонстрували іншу картину.
Згідно з новими даними, впродовж першого півріччя 2021 року тривалість доби була коротшою, ніж у відповідний період 2020 року: в середньому один оберт тривав на 0,5 мілісекунди менше, у порівнянні зі стандартом 86 400 секунд. Але з літа 2021 року рух сповільнився і ротація знизилася майже до тогорічних показників. З липня тривалість доби стала навіть на 0,05 мілісекунди довшою, ніж 2020 року в цей період, засвідчують вимірювання.
Однак Земля все ще випереджає свої стандартні показники: з 1 січня 2017 року вона вже перегнала атомний годинник (UTC-TAI) на 37 секунд, як повідомив Крістіан Бізуар (Christian Bizouard) з МСОЗ в офіційному повідомленні. Якщо офіційний світовий час (UTC) постійно підлаштовується до земної ротації завдяки доданим секундам, атомний годинник не залежить від них і забезпечує систему відліку.
Але що це означає на практиці? 2016 року більшість доданих секунд були використані, оскільки Земля “байдикувала”, але відтоді вона відійшла від свого заданого значення. Тож з 2016 року доданих секунд більше не додавали. Навіть цьогоріч їх не планують додавати, повідомили у МСОЗ влітку 2021 року.
Суто теоретично, вартувало б додати одну або навіть кілька негативних доданих секунд. Тобто, в новорічну ніч годинник мусив би перескочити з 23:59:58 одразу на 00:00:00.
Але проблема полягає в тому, що в нашому цифровому світі можуть додати додаткову додану секунду, але не “відняти” її. Наскільки добре впорається комп’ютер з такими адаптаціями, поки що неясно. Зокрема через це паризькі науковці з МСОЗ радше погодяться на те, щоб атомний годинний та світовий час йшли в різнобій.
Скільки так триватиме, залежить і від того, як земна ротація себе поведе в майбутньому. Принаймні впродовж останніх 200 років наша планета то пришвидшувалася, то сповільнювалася на роки, а то й десятиліття. Вже тривала тенденція засвідчує поступове збільшення тривалості дня, попри сучасну турбофазу. Ці процеси можуть корелюватися з пригніченим впливом гравітації Місяця. Вона призвела зокрема до того, що наші дні сьогодні майже на 30 хвилин довші, ніж у часи динозаврів.
Nadja Podbregar
Erde dreht sich wieder langsamer
International Earth Rotation and Reference Systems Service (IERS), timeanddate.com, 27/10/2021
Зображення: emarto/ iStock
Зреферувала С.К.
16.11.2021