Наука – широке поле, в ньому безліч спеціальностей. І цілком закономірно, що щастя людини також стало об’єктом наукових розвідок. Розмова з Карльгайнцом Рукріґелем, професором факультету економіки виробництва в Технічному Інституті Нюрнберга.
Карльгайнц Рукріґель, професор Технічного Інституту Нюрнберга, вивчає, що робить людей щасливими.
— Пане Рукріґель, чим займається той учений, що досліджує щастя?
Карльгайнц Рукріґель: Ми вивчаємо, що робить людей щасливими і як ці знання можна застосувати.
— Що таке щастя?
К. Рукріґель: Експерти визначають щастя суб’єктивним задоволенням людини. При чому йдеться, з одного боку, про відчуття повсякчас, емоційне задоволення, а з іншого боку, про відчуття задоволення життям загалом, когнітивне самопочуття. Вчені виділяють 6 чинників, які найбільше впливають на щастя. По-перше, найважливішими серед них є соціальні відносини, які склалися. Той, хто має достатньо часу на друзів і сім’ю, залишається в виграші. На другому місці – здоров’я. По-третє, людині потрібна діяльність, яка б задовольняла, і я не маю на увазі лише роботу. Четвертий чинник – певна міра особистої свободи, вона необхідна. Також важливе значення відіграє внутрішнє ставлення, оптимістичні люди – щасливіші, ніж песимісти.
—Тобто лише гроші щасливим не зроблять?
К. Рукріґель: Так. Звичайно, для кожної людини є необхідний якийсь мінімум прибутку, але багато грошей самі по собі не принесуть щастя. Це можна довести навіть науково: з 60-их рр. ХХ ст. дохід на душу населення в Західних країнах постійно росте. Люди сьогодні можуть більше собі дозволити, ніж раніше, але щасливішими вони не стали. Заможні люди мають відповідні запити. Але їхнє щастя від цього не залежить. Цього вивчають навіть в університетах.
— Можна виміряти щастя?
К. Рукріґель: Так. Є індекси, завдяки яким є змога порівняти рівень щастя, що властивий усім країнам на світі. Базовим зокрема є коефіцієнт Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) – «Індекс кращого життя» («Better Life Index»). Людей опитують про те, які сфери життя важливі для того, щоб вони почувалися щасливими. За шкалою від «0» до «10» реципієнти визначали, наскільки задоволені вони відповідною сферою. «10» – цілком задоволені, «0» – абсолютно незадоволені. На підставі цих відповідей ОЕСР розробила політичні рекомендації.
— Де люди найщасливіші?
К. Рукріґель: Згідно з даними ОЕСР – в скандинавських, особливо в Данії. Соціальні та економічні відмінності тут незначні. Це видно на прикладі структури заробітної плати, високі та низькі зарплати відрізняються несильно. Навіть у повсякденному житті це помітно. В Скандинавії рідко використовують офіційне «Ви», що вказує на те, що суспільна ієрархія тут плоска.
— Ви фахівець з економіки, як Ви почали вивчати щастя?
К. Рукріґель: Випадково. 2005 року я прочитав книгу «Щасливе суспільство» британського економіста сіра Річарда Лаярда. Тема щастя захопила мене настільки, що я сам почав її вивчати. Хоча, по суті, економіка й так є наукою про щастя. Колишній керівник американського центрального банку Бен Бернанке якось сказав: «По суті, економіка вивчає задоволення». Економісти намагаються розділити обмежені ресурси так, щоб досягнути високої продуктивності. Обмеженим ресурсом є час, продуктом – успішне, щасливе життя.
— Дослідження щастя – міждисциплінарне, які спеціалісти можуть вважати щастя об’єктом своїх наукових зацікавлень?
К. Рукріґель: Багато з них: нейробіологи, психологи, соціологи, медики – й це лише основа.
— Де застосовують результати таких досліджень?
К. Рукріґель: В політиці та економіці, для них знання про щастя – важливі завжди. Політики мусять, для прикладу, всім гарантувати однакові можливості на отримання освіти. Вона створює умови для активної участі в житті сучасного суспільства. Центральним тут є спосіб обходження одне з одним, що починається з дружнього звертання. Робота повинна бути різноманітною, задіювати різні таланти працівника. Навіть затишок на робочому місці сприяє гарному настрою. Важливим є вдалий баланс робота-життя. Той, хто працює стільки, що на особисте життя залишається обмаль часу, є, радше, незадоволеним та перевантаженим. В найгіршому випадку настає синдром вигорання. Дослідження засвідчують: підприємцям краще, коли наймані працівники задоволені: тоді вони краще виконують роботу, рідше хворіють, а до керівництва – лояльніші.
— Що може зробити окрема людина, щоби стати щасливішою?
К. Рукріґель: Для експертів щасливим є той, хто має в середньому втричі більше позитивних відчуттів, ніж негативних; той, хто в великій мірі задоволений своїм життя. Аби цього досягнути, можна багато всього робити. Звичайно, негативні події відвернути не можна, та цілком реально змінити ставлення до них. Багато негативних відчуттів – непотрібні: якщо я злюся через затори, то це не змінить той факт, що я повільно долаю шлях. Уникнути безглузду злість можна шляхом тренувань, в процесі яких вчишся не залишати люті забагато простору. Дехто веде «книгу вдячності», в яку декілька днів поспіль записує, що доброго сталося. Це зазвичай посилює позитивні почуття. Дуже важливо ставити собі мету. Вона допомагає структурувати життя. Та кожна мета мусить бути реальною. Якщо я в 57 років захочу стати професійним футболістом, я не зможу цього зробити. Допомагає також ефект флоу.
— Що це таке?
К. Рукріґель: Ефект флоу виникає в процесі діяльності, в якій ти відкриваєшся. Цей ефект особливо важливий у роботі. Тоді забуваєш про все, що відбувається навколо, й ти живеш одним моментом. Діти, які бавляться, яскравий приклад цьому. Так навіть у повсякденних ситуаціях можна знайти щастя.
Зреферувала Соломія КРИВЕНКО
Оригінал за посиланням: http://www.nationalgeographic.de.
16.09.2014