Вчерашні загальні збори "Просвіти", перші, які відбулися по за Львовом, випали під кождим зглядом світло і величаво. Помимо надзвичайно лихої погоди зібралося до 400 участників, духовної і світскої интелигенції, а найбільше селян; межи згромадженими членами були і три посли соймові, пп. Романчук, д-р Савчак і Гурик, також женщини з интелигенції і селяньства; многі поприїзджали з далеких сторін. Як-би не неустаючій майже дощ та злива, було-би явилося що найменше в-двоє тілько участників.
Архиєрейского богослуженя, на котре ждав нарід від 8-ої години рано, не було; о 9-ій годинї відправив крилошанин о. Шанковскій тиху службу Божу з панахидою за померших членів "Просвіти". О пів до одинацятої години зачалися збори в сали театральній в огородї Зедельмаєра і тревали до години 3-ої. По короткім привитаню згромаджених членів головою станиславівскої филії п. Воляньским, відкрив збори голова товариства д-р Омелян Огоновскій довшою краснорїчивою промовою. Відтак принято без дискусії справозданє уступаючого видїлу з дїяльности товариства за рік 1888, справозданє касієра і економа, як і cпpaвозданє комисії контрольної.
Дальші збори велися під предсїдательством посла Романчука. Принято насамперед внесенє центрального видїлу в справі популярних видань товариства з деякими додатковими бажанями селян, именно посла Гурика, щоби видїл старався особливо о виданє книжочок популярно-правничого змісту, именно щоби чим скорше видав книжочку о конкуренціях громад на церков і школу, і М. Крайківского, щоби на кождій книжочці подана була тогочасна ціна збіжа. Оживлену дебату викликало друге внесенє центр. видїлу о виданю етнографичної карти Руси-України. Збір одноголосно узнав конечну потребу виданя такої мапи, і то по можности в як найбільшім форматї і припоручив видїлови (на внесенє д-ра Олесницкого), щоби старався о підмогу на тую ціль з фондів краєвих дорогою петиції до сойму; на случай конечної потреби уповажнено видїл нарушити коренний фонд товариства. Дальше слїдували реферати членів "Просвіти": д-ра Бучиньского в справі розповсюднюваня книжок товариства, п. Воляньского в справі закладаня і піддержуваня читалень, п. Полотнюка в справі зсипів збіжа і посла Гурика в справі кас позичкових. Принято всї предложені резолюції, з поправками д-ра Костя Левицкого що до справи третої і поправками П. Шеховича до справи четвертої. Потім вибрано новий видїл (голосувало 350 членів), именно пп. д-pa Омеляна Огоновского, Романчука, Барвіньского, д-ра Костя Левицвого, Гладиловича, Куницкого, Паньківского, Колессу і Иляріона Огоновского видїловими, а пп. Шухевича, Білецкого, д-ра Горбачевского, д-ра Лебедовича і Романа Заклиньского заступниками видїлових; головою товариства вибрано опять д-ра Омеляна Огоновского. Наконець вибрано контрольну комисію і принято кілька внесень членів з интелигенції і селян, межи иншима внесенє о. Струтиньского з Ямниці о потребі асекурованя від огню і утвореню руского асекураційного заведеня. Збори замкнув нововибраний голова відповідною бесїдою. — Наради велася дуже поважно і держалися, з малими виємками, властивого предмету; селяне, Крайківскій, Ґренджола, Болехівскій і инші, часто забирали голос, робили свої уваги, висказували свої потреби і бажаня, ставили поправки і внесеня.
Заповіджений ярмарок з причини слоти не міг відбутися в городї; деякі товари коломийскої "Спілки Гуцульскої" і виданя товариства спродавано в прилягаючій до салї комнатці. — О 4-ій годинї з-полудня відбувся в той-же сали обід, до котрого засїло около 60 членів з интелигенції; при обідї пригравала музика. Для селян була також приготовлена місцевим комитетом перекуска. В часї обіду вношено многі патріотичні тоасти, співано "Многая лїта" і "Ще не вмерла Україна".
По обідї участвовавші в нїм лиця зробили місце селянам, котрі засїли до тих-же столів. Посипались знов тоасти і співи. Від самого розпочатя зборів панувало велике одушевленє у всїх згромаджених, але до кульминаційної точки дійшло тоє одушевленє на селяньских вечерницях, коли став співати славний хор денисівских співаків під проводом о. Витошиньского, а також і селяньскій хор нижнївскій, коли п. Воляньскій в патріотичній промові підносив єдність і братерство всїх верств Русинів, посли Романчук і д-р Савчак на закінченє горячо промовили в тім самім дусї, а п-а Воляньска своїми деклямаціями викликала найвисшій ентузіязм. Старі священики не могли повздержатися від слез!
О 8-ій годинї вечером розпочалися другі вечерниці в сали міщаньского касина. Спів денисівского хору, деклямації п-и Воляньскої і п. Льва Гузара викликали знов неустаючі оплески, а вкінци хор зачав а всї присутні, повставши з місць, з ним разом відспівали "Ще не вмерла Україна". — Потім наступили танці, розпочаті коломийкою, до котрих ставало що найменше 60 пар.
Цілий той день зробив у всїх присутних найкрасше враженє і буде для них певно на довгій час наймилішою згадкою. Одушевленє проявлялося скрізь, почутє своєї сили, горячої любови своєї батьківщини, горячої любови всїх верств руского народа переймало всїх без виїмку. Перші загальні збори нашої Просвіти були величавою манифестацією народною. Докладнїйшій опис подамо в найблизших числах.
Послїдуючі загальні збори Просвіти відбудуться в Коломиї, куди вже тепер именем коломийскої филії запросив єї відпоручник п. Иляріон Герасимович.
[Дѣло]
30.08.1889