з дїяльности Товариства "Просвіта" за час від 1 сїчня 1892 до 31 грудня 1893 року.
Загальні збори членів Товариства "Просвіта", відбувші ся у Львові дня 25 н. ст. марта 1892 р. вибрали слїдуючій Головний Видїл Товариства: Члени Видїлу: 1) Д-р Омелян Огоновскій ц. к. професор університету. 2) о. Алексїй Тороньскій ц. к. професор академічної ґімназії і радник консисторскій. 3) Олександер Барвіньскій ц. к. професор семинарії учительскої і член Ради шкільної краєвої. 4) о. Иван Чапельскій префект семинарії духовної. 5) Иван Ґуляй ц. к. офіціял почтовий. 6) Илярій Огоновскій ц. к. професор академічної ґімназії. 7) Антін Дольницкій ц. к. адюнкт судовий. 8) Иван Белей редактор "Дѣла". 9) Д-р Кость Левицкій адвокат. 10) Д-р Йосиф Олеськів ц. к. професор семинарії учительскої. 11) Кость Паньковскій директор институту руского Товариства педаґоґічного. 12) Д-р Антін Хомин лїкар. 13) Евген Барвіньскій слухач фільософії. Заступники членів Видїлу: 1) Василь Нагірний директор "Народної Торговлї". 2) Иван Верхратскій ц. к. професор академічної ґімназії. 3) о. Сидір Зельскій парох в Милятинї. 4) Григорій Врецьона ц. к. професор школи вправ. 5) Осип Маковей слухач фільософії. 6) о. Дамян Лопатиньскій катихит шкіл народних.
Головою Товариства вибрали загальні збори д-ра Омеляна Огоновского.
Вибраний Головний Видїл Товариства уконституував ся в спосіб слїдуючій: заступником голови Товариства вибрано Олександра Барвіньского, секретарем і директором канцелярії Ивана Ґуляя, касієром Илярія Огоновского, контрольором о. Алексїя Тороньского, редактором видавництв Ивана Белея, економом Антона Дольницкого а бібліотекарем Костя Паньковского.
При веденю справ касових Товариства був помічний касієрови Товариства Вп. Петро Огоновскій професор ґімназіяльний, за що Головний Видїл Товариства заявляє єму отсим щиру подяку.
Пізнїйше зайшли такі зміни в складї Головного Видїлу: Кость Паньковскій зрік ся за-для браку часу уряду бібліотекаря і тому упрошено Ивана Белея до веденя бібліотеки Товариства; д-р Іосиф Олеськів виступив з Головного Видїлу Товариства а Иван Ґуляй, обнявши яко відпоручник Товариства "Руска Бесїда" у Львові адміністрацію руского народного театру, одержав від Головного Видїлу відпустку на час необмежений. Наслїдом того упрошено д-ра Костя Левицкого до відбираня всяких письм і посилок до Товариства надходячих як також до веденя канцелярії Товариства а Евгена Барвіньского до веденя протоколу Товариства в заступстві секретаря.
Головний Видїл Товариства відбув 61 засїдань, на котрих полагоджував справи Товариства по мисли уложеного для себе реґуляміну.
В канцелярії Товариства занятий був сталий урядник Товариства п. Андрій Скородиньскій, котрий сповняв припоручені єму справи при помочи помічника принятого тимчасово а то за-для збільшеня справ Товариства в послїдних двох роках.
1.
Видавництва Товариства становили найважнїйшу часть справ, якими займав ся Головний Видїл Товариства. Дотично видавництв, призначених для членів Товариства, придержував ся Головний Видїл проґрами видавництва, ухваленої загал ними зборами з року 1889, стараючи ся о придбанє відповідних праць через запрошуванє поодиноких письменників до писаня популярних розвідок для Товариства.
В роцї 1892 видано для членів слїдуючі книжонки:
Ч.140. Що має робити "Просвіта" на основі нового статуту. Написав д-р Кость Левицкій [стор. 32].
Ч.141 і 142. Наше лихолїтє. Историчне оповіданє. Написав Роман Заклиньскій [стор. 62].
Ч.143. Григорій Квітка україньскій письменник. Житєписне оповіданє. Написав Василь Чайченко [стор. 39].
Ч.144. Галя. Оповіданє О. Шмідтової. Переклала з россійскої мови і де-що додала М. Загірня [стор. 44].
Ч.145. З житя Якова Кука, або що зможе сильна воля і труд постійний. Розказав К. Селецкій [стор. 45J.
Ч.146. Юрко Сефенсон. Оповіданє про те, як вигадано зелїзницю. Написала М. Загірня [стор. 32].
Ч.147. Финляндія і Сахара. Написав В. Чайченко [стор. 47].
Ч.148. Про нові гроші. Написав д-р Кость Левицкій [стор. 22 з відбитками грошей].
Ч.149 і 150. Илюстрований календар Товариства "Просвіта" (уложений Володимиром Лукич Левицким і Костем Паньківским) на рік звичайний 1893 [стор. І—VІІ, 1—40, 1—46, 1—101 і 1—32].
Ч.151. Про холєру. Написав д-р Антін Хомин [стор. 1—16]
В роцї 1893 видано для членів слїдуючі книжонки:
Ч.152. Де-що про землю. Написав И. Охримович [стор. 29].
Ч.153. Сократ грецкій учитель. З россійскої мови з додатками та відмінами переклала М. Загірня [стор. 1—51].
Ч.154. Про польові пошкоди. Написав д-р Кость Левицкій [стор. 1—24].
Ч.155 і 156. Як дбати о здоровлє. Для ужитку селян і маломіщан. Написав д-р Іосиф Баржицкій. З виданя краківского товариства "Опіки здоровля" переклав на руску мову Осип Дакура [стор. 1—89].
Ч.157. Свояки. Образок з житя. Написав Стефан Пятка [стор. 1—34].
Ч.158. Три побратими або як поконали люде біду. Оповіданє для народу. Написав Иван Правдолюб з Боднарова [стор. 1— 62].
Ч.159 і 160. Про книги ґрунтові. Написав А. Дольницкій [стор. 1— 80].
Ч.161. Маркіян Шашкевич, єго житє і значінє. В пятьдесяті роковини єго смерти написав член головного видїлу Товариства "Просвіта" [стор. 1—24 з портретом поета].
Ч.162. Забобони та ворожбитство. Написав И. О. [стор. 1—48].
Ч.163. Про шпихлїрі і крамницї. Написав д-р Кость Левицкій [стор. 1—45].
Окрім того видано ч.164 і 165, то єсть за книжочку 1 і 2 на рік 1894: Илюстрований калєндар Товариства "Просвіта" (уложений Володимиром Лукич Левицким і Костем Паньківским) на рік звичайний 1894 [стор. I—VII, 1—50, 1—32, 1—120 і 1—16].
Цїна книгарска (без пересилки) книжочок, виданих для членів Товариства за рік 1892 виносить: 1 зр. 33 кр. а. в., а за рік 1893 виносить: 1 зр. 62 кр. а. в.
З літературної части калєндаря Товариства за рік 1893 видано окрему відбитку під заголовком "Левада" а з календаря на рік 1894 окрему відбитку під заголовком "Рідна стріха".
Яко дальші видавництва для членів прилагоджують ся: про 25-лїтний розвій Товариства "Просвіта", народний катихизм, про каси позичкові і щадничі, як також карта князїв і гетьманів Руси.
В цїли придбаня дешевого видавництва економічного змісту для нашого народу, війшов Головний Видїл Товариства в переговори з Иваном Негребецким з Залїся, котрий предложив вже першу часть своєї більшої працї обнимаючої "господарску бібліотеку". По одобреню рукописи оголосить Головний Видїл Товариства оповістку про намірене видавництво в цїли зібраня знайнїйшого числа передплатників — від чого залежати буде видаванє сеї працї.
Сповняючи ухвалу послїдних загальних зборів членів Товариства що-до видаваня часописи промислово-господарскої, Головний Видїл Товариства війшов був в роцї 1892 в переговори з д-ром Йосифом Олеськовим: прирікаючи часописи промислово-господарскій річну підмогу з фондів Товариства в квотї: 400 зр. а. в., наколи тота часопись буде відповідати потребам народу руского і наколи видавець буде давати свою часопись по зниженій цїнї членам "Просвіти". Д-р Йосиф Олеськів не приняв однакож предложеня і не хотїв видавати згаданої часописи під тими услівями. З уваги, що часопись "Батьківщина" в роцї 1892 поміщувала розвідки промислово-господарскі, прото Головний Видїл Товариства удїлив "Батьківщинї" за рік 1892 підмогу в квотї: 100 зр. а. в. З початком року 1893 зачала виходити часопись "Читальня" яко двотиждневник, присвячений справам господарским народу руского, під редакцією п. Йосифа Ярембецкого. Бажаючи розширити сю часопись в напрямі промислово-господарскім, переняв Головний Видїл Товариства з початком року 1894 часопись "Читальню", яко письмо з "Просвіти" на власність Товариства, віддаючи редакцію тоїж часописи членови Головного Видїлу Товариства п. Костеви Паньківскому.
На підставі акту фундаційного з дати: Стрий 27 серпня 1890 р. оголосив був Головний Видїл Товариства в червни 1892 р. конкурс на премію "фундації имени Степана Дубравского" за написанє найлїпшої популярної розправи в язицї рускім, з исторії, ґеоґрафії, етноґрафії, економії політичної, господарства або права. З уваги, що на сей конкурс не надійшла жадна праця а тим часом наросли відсотки від квоти: 2.000 зр. ав., призначеної Високоповажаним фундатором, прото з кінцем року 1893 оголосив Головний Видїл Товариства новий конкурс на три премії "фундації имени Стефана Дубравского" по 90 зр. ав.
На підставі найновійших розслїдів наукових статистично-етноґрафічних уложив п. д-р Григорій Величко на замовленє Головного Видїлу Товариства велику карту народописну України-Руси, котру по одобреню через знатоків віддано до виконаня членови Товариства "Просвіта" артистови-літоґрафови п. Андрієви Андрейчинови у Львові а то в 2.000 примірників за цїну: 1.820 зр. ав., котра то карта має бути викінчена в першій половинї 1894 року. З дальших видавництв Товариства належить піднести, що в роцї 1892 видано новий наклад малих молитвеників в числї 30.000 примірників а тепер друкує ся великій молитвеник укладу о. Олекси Слюсарчука з Радовець в числї 5.000 примірників.
На замовленє Головного Видїлу Товариства виготовив наш артист-маляр п. Николай Ивасюк нові грамоти для членів, котрі видано першим накладом в числї 2.000 примірників.
Відтак видано малі портрети Т. Шевченка і великі тa малі портрети М. Шашкевича, як також доповнено альбом заслужених Русинів.
Вкінци годить ся піднести, що справа Михайлової премії драматичної, призначеної за написанє найлїпшої драми, не є укінчена, позаяк драми надіслані на сей конкурс ще не перейшли рецензії.
(Дальше буде).
[Дѣло, 24.01.1894]
(Дальше.)
2.
Члени Товариства.
Успішний розвій Товариства "Просвіта" залежить безперечно від числа звичайних членів, котрі з одної сторони, переймаючи ся високою цїлею товариства, мають живим словом ширити в як найдальших кругах по цїлім краю основи питомої просвіти і піднесеня добробиту руского народу а знов з другої сторони своїму — хоть дрібними — вкладками уможливляють зарядови товариства веденє сих справ в напрямі, вказанім статутом Товариства "Просвіта".
Розвій Товариства "Просвіта" дотично придбаня нових членів в двох послїдних роках є слїдуючій.
В роцї 1892 принято до Товариства "Просвіта" нових звичайних членів: 628, з котрого то числа припадає на селян: 355, на брацтва церковні і товариства: 67, на священиків: 35, півцїв церковних: 33, народних учителїв: 27, міщан: 17, женщини: 15, академіків: 15, ремісників: 10 а решта на инші стани.
В роцї 1893 принято до Товариства "Просвіта" нових звичайних членів: 505, а з того числа припадає: на селян 241, на брацтва церковні й товариства: 55, на священиків: 39, на міщан: 37, півцїв церковних: 28, женщини: 19, народних учителїв: 19, ремісників: 11, а решта на инші стани.
Разом за оба роки: 1892 і 1893 принято до Товариства "Просвіта" нових звичайних членів: 1.133.
З повисшого зіставленя виходить, що в роцї 1893 зменшило ся число новоприступаючих членів о 123 в порівнаню з роком 1892, з чого припадає на селян обниженє о 114 членів. Причиною того є безперечно тяжкій рік 1893 для наших селян хлїборобів і з тої причини Головний Видїл Товариства був в тім положеню, що деяким підупавшим селянам, наслїдком тогорічного недороду, відписував залеглі вкладки.
В роцї 1892 померло 37 членів а в роцї 1893 померло 25 членів Товариства "Просвіта".
Взагалї було в роцї 1892 і 1893 членів правильно оплачуючих вкладки: 3.313.
Загальне число членів звичайних від часу заложеня Товариства "Просвіта" до кінця року 1893 дійшло до 6.700.
В цїли управильненя висилки книжочок товариства звичайним членам Товариства "Просвіта" долучувала канцелярія товариства при висилцї книжочок упімненя для тих членів, котрі залягали з своїми вкладками а з кінцем року 1893 оголосила канцелярія товариства, на підставі ухвали Головного Видїлу Товариства, оповістку в часописях, завзиваючу членів до вирівнаня залягаючих вкладок, упрашаючи членів залягаючих з вкладками о завідомленє, чи на дальше хотять позістати членами Товариства "Просвіта". На сю оповістку значна часть членів товариства вирівнала залеглі вкладки, инші члени просили о проволоку до заплаченя вкладок а натомість майже не було таких членів, котрі не хотїли би дальше належати до Товариства "Просвіта", що яко відрадний обяв для нашого Товариства на сїм місци підносить ся.
Членів почетних має Товариство "Просвіта" 14.
Беручи на увагу представлений теперішний дїйстний стан членів Товариства, не дасть ся заперечити, що число членів до тепер не зросло до відповідної висоти — як би се повинно бути в відношеню до триміліонового народу руского в Галичинї, де Товариство "Просвіта" має ширити свою дїяльність в напрямі просвітно-економічнім на основі чисто добродїйній. Придбанє отже як найбільшого числа членів для Товариства "Просвіта" в цїли успішнїйшого веденя благородної цїли сего товариства, єсть річею конечною і то в найблизшій будучности. Кождий щирий Русин, котрому добро рідного народу лежить на серци, повинен уважати своїм патріотичним обовязком: кождого року приєднати для Товариства "Просвіта" бодай кількох нових членів, позаяк тою дорогою зможемо розширити нашу "Просвіту" на десятки тисячів членів по цїлім краю, між усїми верствами суспільности рускої і тим чином найдемо в нашій роботї кріпку основу. Сама праця Головного Видїлу Товариства не доведе до пожаданого успіху в тім напрямі і тому Головний Видїл Товариства відкликує ся сим до всїх Видїлів філій Товариства "Просвіта", до всїх Читалень "Просвіти" як також до всїх Членів Товариства, щоби при кождій нагодї приєднували для Товариства "Просвіта" нових членів а се становити буде сильну підойму в дальшім розвою сего першого народно-руского товариства просвітно-господарского.
3.
Читальнї "Просвіти".
На підставі нового статуту Товариства "Просвіта", принято до відомости рескриптом ц. к. Намістництва у Львові з дня 18 серпня 1891 Ч.59.616 зачали засновувати ся з роком 1892 при Товаристві "Просвіта": Читальнї "Просвіти". Читальнї "Просвіти" є товариства місцеві при великім Товаристві "Просвіта", що мають приєднувати для себе всїх громадян в цїли веденя роботи просвітно-господарскої по громадах. Головний Видїл Товариства, взглядно Видїли філіяльні Товариства, дають почин до истнованя Читалень "Просвіти", призваляючи на их закладанє та вказуючи напрям их дїяльности просвітної як також помагаючи Читальням "Просвіти" у всяких справах і ведучи нагляд над их дїяльностью. Дотично справ маєткових, Читальнї "Просвіти" мають свобідну руку, позаяк маєток Читалень "Просвіти" належить до них виключно і навіть на случай розвязаня Читальнї "Просвіти" не може перейти на иншу цїль як лише на цїли: просвітну або господарску в громадї, де була Читальня "Просвіти". Той спосіб уладженя правних відносин Читалень "Просвіти" до самого Товариства "Просвіта" був вказаний дїйстною потребою п пережитим досвідом нашого руского народу.
Сотки Читалень, закладаних в краю попередними роками, поупадали за-для браку відповідного проводу і помочи з сторони интеліґенції а при тім розвій Читалень, полишених самим собі, поступав в різнороднім напрямі, без одноцїльного напряму народно-просвітного. Належало отже завести тїснїйшу звязь межи Товариством "Просвіта" а нашими Читальнями в краю в цїли усуненя тих хиб а до того розширити статут Читалень по-за справи чисто просвітні на справи промислово-господарскі, в цїли піднесеня добробиту руского народу.
Начерк сеї вельми важної роботи просвітно-економічної подано в книжочцї товариства, виданій в роцї 1892 під заголовком "Що має робити "Просвіта" на основі нового статуту" а відтак в книжочцї товариства, виданій в роцї 1893 під заголовком "Про шпихлїрі і крамницї" пояснено способи закладаня і веденя шпихлїрів та крамниць при Читальнях "Просвіти". Слїдячи за розвоєм Читалень "Просвіти" збирають ся тепер дані матеріяли до виданя книжочки про каси позичкові і щадницї при Читальнях "Просвіти".
Початок розвою Читалень "Просвіти" в роках 1892 і 1893 був слїдуючій. — В тім часї заложено і впроваджено в житє Читальнї "Просвіти":
1) В Бережници повіта Самбірского — заходами філії Товариства в Самборі а при щирій співучасти начальника громади п. Володимира Хлопецкого.
2) В Бернадівцї повіту Теребовельского — заходами о. Теофиля Цегельского пароха в Струсові.
3) В Бертешові повіту Бобрецкого — заходами п. Ярослава Насальского народного учителя і ч. господаря Николи Комариньского.
4) В Боянци повіту Жовківского — заходами пароха о. Михайла Грушкевича і ч. господаря Юрія Сюсюкала.
5) В Будзанові повіту Теребовельского — заходами пароха о. Апольонія Чемериньского.
6) В Витвици повіту Долиньского — заходами місцевого пароха о. Теофиля Горникевича.
7) В Вікнї повіту Скалатского — заходами ч. громадян і народного учителя п. Костя Сарматюка.
8) В Гологорах повіту Золочівского — заходами о. Михаїла Форися пароха Волї гологірскої.
9) В Голоскові повіту Надвірняньского — заходами п. Василя Витвицкого народного учителя там-же.
10) В Грозьовій повіту Староміского — заходами ч. господаря Якова Матішака.
11) В Грусятичох повіту Бобрецкого — заходами ч. громадян.
12) ВДобрянах повіту Городецкого — заходами пароха о. Володимира Ольхового.
13) В Долинї повіту Товмацкого — заходами ч. господаря Михаїла Коропецкого.
14) В Дубю повіту Брідского заходами місцевого пароха о. Юліяна Дуткевича.
15) В Загірю повіту Калуского — заходами ч. господаря Стефана Микули.
16) В За річ і повіту Богородчаньского — заходами о. Павла Петрицкого.
17) В Іванкові повіту Борщівского — заходами о. Н. Анастазієвского місцевого сотрудника і ч. начальника громади Федора Кравчитиного.
18) В Іваню пустім повіту Борщівского — заходами ч. господарія Григорія Бойчука.
19) В Илавчи повіту Теребовельского — заходами ч. господарів Андрія Клїща і Онуфрія Коваля.
20) В Клювонцях повіту Гусятиньского заходами місцевого пароха о Зенона Сїминовича.
21) В Конотопах повіту Сокальского — заходами місцевого пароха о. Ст. Алексевича, місцевого учителя п. І. Ґуза і п. Д. Бариша.
22) В Копичинцях повіту Тернопільского заходами д-рнда медицини Стефана Петрицкого.
23) В Крехові при монастири оо. Василіян повіту Жовківского — заходами о. Іосафата Мальчиньского.
24) В Крехові селї повіту Жовківского — заходами місцевого пароха бл. п. о. Юліяна Трохимовича та при помочи о. Борисевича і п. Володимира Герасимовича укінченого богослова.
25) В Козарі повіту Рогатиньского заходами місцевих громадян.
26) В Кривчи над Днїстром повіту Борщівского — заходами о. Николая Семенова і ч. господаря Стефана Бойка.
27) В Кривчи долїшнім повіту Борщівского — заходами о. Николая Семенова.
28) В Кудрінцях повіту Борщівского — заходами місцевого пароха о. Володимира Ступницкого.
29) В Кульчицях повіту Самбірского — заходами ч. громадян.
30) В Лисци повіту Богородчаньского — заходами місцевого пароха о. Стефана Комариньского.
31) В Лисятичах долїшних повіту Стрийского — заходами філії Товариства в Стрию.
32) В Любінцях повіту Стрийского — заходами філії Товариства в Стрию.
33) В Ляхівцях повіту Богородчаньского —заходами ч. господарів.
34) В Мавковичах повіту Городецкого — заходами місцевого пароха о. Михаїла Царя.
35) В Мільници повіту Борщівского заходами ч. Стефана Градковского.
36) В Микулинцях повіту Тернопільского — заходами народного учителя п. Антона Рибачка.
37) В Милятинї старім повіту Камінка Струмилова — заходами місцевого пароха о. Сидора Зельского.
38) В Михалівцї повіту Борщівского — заходами о. Адама Лоєвского сотрудника в Звиначцї.
39) В Михнівци повіту Турчаньского — заходами народного учителя п. Кирила Бірецкого.
40) В Моризовичах повіту Самбірского — заходами ч. начальника громади Ивана Михаса.
41) В Мшанци повіту Староміского — заходами місцевого пароха о. Михаїла Зубрицкого.
42) В Мужиловичах повіту Яворівского — заходами місцевого пароха о. Мирона Литиньского.
43) В Настасові повіту Тернопільского — заходами ч. громадян і місцевого пароха о. Евстахія Цурковского.
44) В Одреховій повіту Сяніцкого — заходами місцевого пароха о. Антона Лаврівского.
45) В Озерянах повіту Бучацкого — заходами ч. півця церковного Ивана Цимбрили.
40) В Оріхівцях повіту Скалатского — заходами місцевого пароха о. Теофана Куницкого.
47) В Острівц повіту Теребовельского — заходами місцевого пароха о. Ивана Воляньского.
48) В Перевізци повіту Калуского — заходами місцевого пароха о. Ивана Палієва.
49) В Печенїжинї повіту Коломийского — заходами місцевого пароха о. І. Шмериковского.
50) В Підгородцях повіту Стрийского — заходами місцевого пароха о. Онуфрія Даниловича.
51) В Поздячи повіту Перемиского — заходами філії Товариства в Перемишли.
52) В Поляници повіту Долиньского — заходами начальника громади ч. Михайла Яцинина.
53) В Путятинцях повіту Рогатиньского — заходами місцевого пароха о. Іосифа Яворского.
54) В Романівцї повіту Теребовельского — заходами народного учителя п. Іосифа Ковальского.
55) В Рожисках повіту Скалатского — заходами місцевого пароха о. Михаила Ивасєчка.
56) В Сапогові повіту Борщівского — заходами місцевого пароха о. Николая Анастазєвского.
57) В Сарниках повіту Бобрецкого — заходами народного учителя п. Михаїла Зелїзка.
58) В Семигинові повіту Стрийского — заходами філії товариства в Стрию.
59) В Середопільцях повіту Камінка. Струмилова — заходами ч. громадян.
60) В Синькові повіту Залїщицкого — заходами місцевого пароха о. Григорія Ганкевича.
61) В Скалї повіту Борщівского — заходами ч. міщан і місцевого пароха о. Александра Левицкого.
62) В Скваряв повіту Золочівского — заходами філії Товариства в Золочеві.
63) В Склї повіту Яворівского — заходами місцевого пароха о. Димитрія Гординьского.
64) В Скоморохах нових повіту Рогатиньского — заходами о. Дмитра Іосифовича.
65) В Солонцї повіту Львівского — заходами місцевого пароха о. Ксенофонта Сосенка.
66) В Сопошинї повіту Жовківского — заходами місцевого пароха о. декана Александра Саноцкого.
67) В Сосници повіту Ярославского — заходами ч. громадян.
68) В Стопчатові повіту Коломийского — заходами б. завідателя парохії о. Альфреда Семеновича.
69) В Стрілисках нових повіту Бобрецкого — заходами народного учителя п. Онуфрія Власїйчука.
70) В Стриганцях повіту Станиславівского — заходами місцевого пароха о. Софрона Левицкого.
71) В Сушнї повіту Камінка Струмилова — заходами ч. громадян.
72) В Швейкові повіту Підгаєцкого — заходами місцевого пароха о Ромуальда Фицаловича.
73) В Торках повіту Перемиского — заходами філії Товариства в Перемишли.
74) В Тудорковичах повіту Сокальского — заходами богослова п. Андрія Бенцїна.
75) В Турадах повіту Жидачівского — заходами о. Омеляна Левицкого пароха в Иванівцях.
76) В Турцї повіту Коломийского — заходами народного учителя п. Михайла Корженєвича.
77) В Угрини повіту Чортківского— заходами місцевого пароха о. Лукіяна Січиньского.
78) В Угринові горішнім повіту Станиславівского — заходами місцевого пароха о. Григоря Рибачка і ч. громадян.
79) В Уневі повіту Перемишляньского — заходами народного учителя п. Омеляна Степана.
80) В Устю епископскім повіту Борщівского — заходами господаря Федора Гричака.
81) В Яблонові повіту Коломийского — заходами народного учителя п. Ивана Посацкого.
82) В Якимові повіту Камінка Струмилова — заходами ч. громадян.
83) В Фільварках повіту Бучацкого — заходами о. Захаря Підляшецкого пароха в Монастирисках.
Окрім того пороблено приготовленя в роцї 1893 до заложеня дальших 29 Читалень "Просвіти", що становить разом з вичисленими: 112 Читалень "Просвіти".
(Дальше буде).
[Дѣло, 25.01.1894]
(Дальше.)
При закладаню Читалень "Просвіти" як також при веденю справ тих-же приходив им в поміч Головний Bидїл Товариства:
висилаючи потртібні друки і взірцї та удїляючи на жаданє поради у всяких справах просвітно-господарских а при тім надїляючи кожду новозаложену Читальню "Просвіти" даровими книжонками свого виданя.
З уваги, що новозаложені Читальнї "Просвіти" звичайно не мають власного будинку до відбуваня нарад, прото віднїс ся був Головний Видїл Товариства до ц. к. Ради шкільної краєвої у Львові з просьбою о призволенє уживаня комнат шкільних, в днях вільних від науки, для зібраня членів Читалень "Просвіти". На се відповіла Рада шкільна краєва у Львові рескриптом з 2 лютого 1892 ч. 1677, що такого загального призволеня не може удїлити, але що в кождім случаю належить відносити ся до Рад шкільних окружних через Ради шкільні місцеві о призволенє уживаня комнат шкільних. На жаль однакож Ради шкільні окружні дуже часто не хотять відступити комнат шкільних до ужитку Читалень "Просвіти" і тому Головний Видїл Товариства упросив Вп. Олександра Барвіньского члена Ради шкільної краєвої, щоби зволив станути в оборонї Читалень "Просвіти" і виєднати в Радї шкільній краєвій виданє користного розпорядженя в тій справі.
В маю 1893 р. віднїс ся Головний Видїл Товариства до Видїлу краєвого у Львові з просьбою; щоби при роздаваню трафік соли увзгляднено Читальнї "Просвіти" на рівни з "кружками рільничими".
На жаданє Читалень "Просвіти" війшов Головний Видїл Товариства в переговори з "Народною Торговлею" і виєднав для членів "Просвіти" опуст при закупнї насїня, при чім "Народна Торговля" заявила охоту посередниченя членам "Просвіти" при набуваню нарядів господарских. В роцї 1892 уповажнив Головний Видїл Товариства п. Дмитра Дмитерка яко свого делєґата до провіреня на місци розвою Читалень "Просвіти": в Стрілисках нових, Бертешеві, Сарниках, Мавковичах, Сопошинї, Солонцї, Скваряві і Якимові. Сей безкористний і вельми патріотичний труд п. Дмитра Дмитерка виказав наглядно конечну потребу висиланя відпоручників до Читалень "Просвіти" а то в цїли провірюваня на місци розвою Читалень "Просвіти", удїлюваня им поради у всяких справах та поучуваня в справах господарско-промислових. На пожиток Читалень "Просвіти" було би се вийшло, наколи би більше число поважних членів зволило зголошувати ся на делеєґатів Товариства до Читалень "Просвіти". В цїли покриваня бодай коштів подорожи делєґатів, потрібно однакож значнїйшого фонду грошевого і тому о запомогу на тоту цїль постановив Головний Видїл Товариства внести петицію до Сойму краєвого. От се малий початок в розвою Читалень "Просвіти" — про котрих успіхи на разї не дасть ся ще нїчого рішучого сказати, бо робота що лиш розпочала ся. Взагалї зазначити можна, що Читальнї "Просвіти" розвивають ся успішнїйше як самостійні читальнї, позаяк вже в першім роцї истнованя при значній части Читалень "Просвіти" подибуємо — крім самого руху просвітного — шпихлїрі, крамницї і спілки господарскі. А щоби тота наша робота була в силї довести до так пожаданої для нас цїли, якою є розширенє правдиво народної просвіти, ублагородненє духа, заохота до працї і ощадности та піднесенє економічне нашого рідного народу, то мусить она вести ся не доривочно в деяких громадах, але на цїлій области краю, де кождий щирий Русин мусить докинути свою лепту для будучности народу! В тій важній роботї припадає велике значінє філії "Просвіти", котрих завданє: в своїх повітах до одноцїльної мети прямувати з народом а Головний Видїл Товариства яко верховний господар доложить всїх заходів, щоби з своєї сторони повести дїло певним а чистим шляхом.
Філії "Пpoсвіти".
Товариство "Просвіта" має до тепер десять філій а то: в Бродах, Золочеві, Камінци Струмиловій, Коломиї, Перемишли, Рогатинї, Самборі, Станиславові, Стрию і Тернополи, з котрих філії в Камінцї Струмиловій і Стрию заложено в двох послїдних роках а незадовго мають бути заложені філії "Просвіти" в Калуши і Бережанах.
Філія "Просвіти" в Бродах під проводом дїяльного голови о. Григорія Яреми професора ґімназіяльного в Бродах розвинула хосенну дїяльність в тім напрямі, що придбала для товариства в повітї Брідскім значне число нових членів.
Філія "Просвіти" в Золочеві, головно заходами о. Єзерского професора ґімназіяльного в Золочеві, удержувала дїяльність свою рівно-ж в тім напрямі.
Філія "Просвіти" в Камінцї Струмиловій заложена в роцї 1892 заходами місцевого пароха о. Михаїла Цегельского і судії п. Льва Герасимовича — піднесла гадку, щоби в 50-ті роковини смерти пок. Маркіяна Шашкевича перенести тлїнні останки того-ж будителя Галицкої Руси до власної могили і поставити на нїй памятник. Під проводом дїяльного голови о. Мих. Цегельского філія "Просвіти" в Камінцї Струмиловій розбудила рух просвітний в cвoїм повітї і так в часї одного року придбано значне число нових членів, заложено дві читальнї, заходами філії заложено дві крамницї, одну в Камінцї Струмиловій а другу в селї Тадани, як також уряджувано популярні відчити для членів філії.
Філія "Просвіти" в Коломиї проявляла слабшу дїяльність в двох послїдних роках а то з причини некористних відносин між нашою интеліґенцією в Коломиї. Справи філії провадив виключно заступник голови о. Николай Лепкій професор ґімназіяльний, що з признанєм підносить ся.
Філія "Просвіти" в Перемишли під проводом дїяльного голови п. Григорія Цеглиньского директора руских кляс рівнорядних ґімназії в Перемишли — серед даних обставин повіту свого розвиває ся правильно. Заходами сеї філії заложено дві читальнї а три читальнї мають бути незадовго впроваджені в житє. При отвореню читалень "Просвіти" в Торках і Сосници брали дїяльну участь відпоручники філії. При тих-же читальнях "Просвіти" завязались відтак крамницї, котрі добре розвивають ся. Філія "Просвіти" в Перемишли приняла на себе також посередництво в достатчуваню членам книжок народно-руских видавництв. З уваги, що в повітї Перемискім є мало членів "Просвіти" про-то віднїc ся Видїл філіяльний до вcїx виднїйших людей в повітї з зазивом, щоби вписували ся в члени товариства та приступали до закладаня читалень. Окрім того уряджувала філія в Перемишли відчити а в день перевезеня мощей бл. п. Маркіяна Шашкевича до Львова — відбулись заходом філії "Просвіти" в Перемишли: вечерницї з відчитом про сего великого покійника.
Філія "Просвіти" в Рогатинї старала ся придбати як найбільше число членів, що їй в значній мірі удало ся заходами дїяльних членів Видїлу філіяльного: голови о. декана Іосифа Макогоньского, заступника голови о. Стефана Городецкого, секретаря о. Іосифа Яворского і касієра о. Ивана Маркевича. До сего часу заложено чотири читальнї "Просвіти", з котрих найлїпше розвиває ся читальня "Просвіти" в Путятинцях, удержуючи крамницю. В короткім часї буде заложених дальших пять читалень "Просвіти". Видїл філіяльний старав ся розбудити в своїм повітї рух крамничний а наслїдом того заложено до сего часу двацять сельских крамниць в повітї Рогатиньскім. Вкінци Видїл філії "Просвіти" в Рогатинї дав почин до заложеня "Народного Дому" в Рогатинї — на котру то цїль зібрано вже значнїйшу квоту.
Філія "Просвіти" в Самборі під проводом голови о. Николая Боберского пароха з Ваневич а заходами дїяльного члена Видїлу о. Николая Несторовича розвивала свою дїяльність головно в тім напрямі, щоби Товариству "Просвіта" придбати як найбільше нових членів, удержувати з ними безпроривну звязь і заохочувати членів до закладаня читалень "Просвіти". Заходами Видїлу філіяльного заложено Читальнї "Просвіти" в двох більших селах: в Кульчичах і Бережници, заходами члена Видїлу п. Ивана Михаса заложено читальню "Просвіти" в Морозовичах, а дальші читальнї мають бути впроваджені в житє в сїм роцї. Окрім того при нагодї більших зборів уряджувала філія "Просвіти" в Самборі: відчити для членів товариства.
Філія "Просвіти" в Станиславові під проводом дїяльного заступника голови п. Софрона Недїльского професора ґімназіяльного уряджувала зібраня членів філії, на котрих держано популярні виклади для селян. З помежи тих зібрань належить піднести зібранє з 27 падолиста 1892 р. на котрім зібрало ся по-над 80 людей, а на котрім читав п. д-р Конкольник "про холєру", п. проф. Роман Заклиньскій "про школи і просвіту", а п. адвокат д-р Мелитон Бучиньскій пояснював справи правничі. Видїл філіяльний в Станиславові устроїв був дня 25 марта 1893 р. для членів "вечерницї Шевченкови", на котрих зібрало ся було над 60 селян, окрім місцевої интеліґенції і на котрих п. Илія Кокорудз професор ґімназіяльний держав популярний виклад "про Шевченка". Именем Видїлу філіяльного висилано яко делєґатів: о. Абрисовского і п. Льва Гузара до читальнї "Просвіти" в Голоскові; посла Іосифа Гурика і проф. Романа Заклиньского до читальнї "Просвіти" в Ляхівцях, а проф. Романа Заклиньского до читальнї в Пасїчній і читальнї "Просвіти" в Перевізци. Тими способами старав ся Видїл філіяльний в Станиславові о розширюванє видавництв "Просвіти" і о придбанє нових членів для Товариства. Вкінци удержує філія "Просвіти" в Станиславові для ужитку членів бібліотеку, заложену і збогачену заходами бл. п. Евгенія Желехівского, котра обіймає до 600 дїл різного змісту.
Філія "Просвіти" в Стрию — хоть наймолодша посестра між другими філіями — розвинула в короткім часї широку дїяльність в Стрийскім Підгірю, а то головно заходами дїяльного заступника голови п. д-ра Евгенія Олесницкого адвоката в Стрию. Уряджені перші загальні збори філії "Просвіти" в Стрию дня 29 н. ст. серпня 1892 р., при участи більше як пяти соток людей, були світлою маніфестацією народно-рускою. На зборах сих промовив до народу голова Товариства д-р Омелян Огоновскій, а відтак виголосили виклади: професор Анатоль Вахнянин "як було на Руси перед 1000 роками", п. Андроник Могильницкій "про обезпеченя", а п. д-р Евгеній Олесницкій держав обширний реферат "про справи господарскі". Хотячи приєднати Товариству як найбільше число членів, а при тім сповнити гідно своє заданє супротив народу, Стрийска філія "Просвіти" уряджувала наукові виклади про всякі справи, що обходять наш нарід, на котрих численно являли ся члени з своїми знакомими яко гістьми і ті відтак вписували ся в члени "Просвіти". Тим чином придбано Товариству значне число нових членів.
В другім роцї свого истнованя Стрийска філія "Просвіти" звернула свою увагу на закладанє читалень "Просвіти", заложивши три читальнї "Просвіти" і поробивши приготовленя до заложеня більшого числа читалень "Просвіти" в бiжyчім роцї.
Оклик "Просвіта" розійшов ся по цїлім Стрийскім Підгірю і розбудив прояви житя народного там, де перше панувала дрімота.
Філія "Просвіти" в Тернополи під проводом дїяльного голови п. д-ра Ивана Лошнева адвоката в Тернополи, яко одна з найдавнїйших філій Товариства, удержувала звязь з членами Товариства, замешкалими в повітї Тернопільскім, котрих число з кождим роком підносить ся.
Видїл філії "Просвіти" в Тернополи звертав особлившу увагу на Читальнї в своїм повітї і завязав "комітет читальняний" в цїли висиланя відпоручників з відчитами і викладами на зібраня Читалень. Заходами того комітету заложено попередними роками около трийцять Читалень в повітї тернопільскім а теперішний Видїл філіяльний розвинув минувшого року свою дїяльність в тім напрямі щоби тоті Читальнї перемінити на Читальнї "Просвіти"'.
Взагалї слїдячи за розвоєм філії "Просвіти", то передовсїм годї промовчати тої обставини, що не всї філії розвивають свою дїяльність в напрямі, вказанім Статутом Товариства і тому є обовязком наших Bп. Членів на провінції старати ся о розширенє дїяльности філій — там, де то ще не наступило в спосіб для цїли відповідний, а дальше не дасть ся заперечити, що число доси истнуючих філій є за мале і тому належало би за-для піддержуваня Читалень "Просвіти" приступати як найскорше до закладаня філій "Просвіти" по всїх містах повітових рускої части краю.
(Дальше буде).
[Дѣло, 27.01.1894]
(Дальше.)
Різні справи.
Справа будови "Дому Просвіти" і "Руского народного театру". З роком 1886 зачали впливати до Товариства "Просвіти" жертви на будову дому "Просвіти" з салею театральною, на будову руского народного театру як також на будову самого дому "Просвіти". З кінцем р. 1889 роздїлив Головний Видїл Товариства зібраний в тій цїли фонд на два окремі фонди: фонд будови дому "Просвіти" і фонд будови руского народного театру, котрі то оба фонди зістають під зарядом і в перехованю Головного Видїлу Товариства, та кождого року збільшають ся впливаючими датками. Дотично фонду будови руского народного театру зазначуєсь, що дня 4 н. ст. грудня 1892 р. вибрала громада львівских Русинів комітет, складаючій ся з 15 членів під проводом о. радника шкільного Василя Ильницкого, в цїли збираня датків на будову руского народного театру. Комітет сей збирає датки на будову руского народного театру а зібрані квоти, по потрученю своїх видатків, складає в товаристві "Просвіта". Справа будови дому "Просвіти", де містились би народно-рускі товариства а евентуально будови дому "Просвіти" з салею театральною — не могла бути остаточно порішеною до сего часу, задля браку достаточних фондів на згадану цїль.
Справа записів бл. п. Стефана Качали і Евзебія Грушкевича. Завіщанєм з дати: Шельпаки 15 мая 1888 р. і 26 мая 1888 р. записав бл. п. Стефан Качала для Товариства "Просвіта" квоту: 8.000 зр. в. а. на видаванє з процентів популярних практичних книжок руских, розписуванє премій для авторів і виданє карти Руси. Ц. к. намістництво у Львові рескриптом з дня 18 жовтня 1890 ч. 70194 узнало сей запис за фундацію а на відклик Товариства ц. к. міністерство справ внутрішних у Відни рескриптом з дня 28 липня 1892 ч. 5987 ухилило повисшій рескрипт. На тій підставі за згодою ц. к. намістництва наступить в недовгім часї видача сего запису Товариству "Просвіта". — Завіщанєм з дати: Нисько дня 27 червня 1890 р. записав бл. п. Евзебій Грушкевич квоту: 5.000 зр. в. а. на стіпендію "имени Грушкевича" під зарядом Тов. "Просвіта" квоту: 1000 зр. а. в. на фонд емеритальний для артистів руско-народного театру, під зарядом Товариства "Просвіта" квоту: 3500 зр. а. в. по половинї на будову дому "Просвіти" і на будову руского народного театру а решту майна разом з цїнною бібліотекою виключно на річ Товариства "Просвіта". Остаточне полагодженє спадщини сеї наступить в роцї біжучім.
Народні обходи.
На предложенє Видїлу філії Товариства в Камінцї Струмиловій, щоби тлїнні останки бл. п. Маркіяна Шашкевича перенести до власного гробу і поставати нагробний памятник на кладовищи в Новосїлках лїских — ухвалив Головний Видїл Товариства перенести тлїнні останки сего великого покійника до Львова яко столицї краю, тут похоронити их і поставити памятник коштом народу руского. За порозумінєм з Видїлом філіяльним в Камінцї Струмиловій утворено комітет з відпоручників народно-руских товариств у Львові, котрий разом з тим же Видїлом філіяльним заняв ся устроєнєм величавого перенесеня мощей бл. п. Маркіяна Шашкевича, поета і будителя Галицкої Руси з кладовища в Новосїлках лїских (повіту Камінка Струмилова) на кладовище Личаківске у Львові, що наступило в днях 31 н. ст. жовтня і 1 н. ст. падолиста 1893 р. при нечуванім здвизї народу і участи представителїв народно-руских товариств з цїлого краю, а вечером дня 1 н. ст. падолиста 1893 р. відбув ся заходом львівских народно-руских товариств великій концерт в сали "Народного Дому" у Львові в память 50-их роковин смерти бл. п. Маркіяна Шашкевича. На покритє коштів сего народного обходу призначив Головний Видїл именем "Просвіти" квоту 100 зр. а. в. З нагоди сего обходу почали впливати до Товариства "Просвіта" жертви з краю на фонд памятника Маркіяна Шашкевича і фонд стипендійний имени Маркіяна Шашкевича.
Як попередними роками так і в роках 1892 і 1893 уряджувало Товариство "Просвіта" разом з львівскими народно-рускими товариствами вечерницї деклямаційно-музикальний в роковини смерти ґенія України-Руси: Тараса Шевченка.
З початком року 1892 брало Товариство "Просвіта" участь в похоронах бл. п. Дамяна Гладиловича, котрого похоронено спільним коштом львівских народно-руских товариств; в лютім 1892 р. устроювало з тими-ж товариствами поминальне богослуженє за бл. п. д-ра Олександра Огоновского, а в грудни 1892 р. брало участь в похоронах бл. п. д-ра Юліяна Целевича і причинило ся квотою 50 зр. а. в. до виданя другого тому записок Товариства наукового имени Шевченка, присвяченого памяти бл. п. д-ра Юліяна Целевича.
В кінци постановив Головний Видїл Товариства разом з народно-рускими товариствами взяти участь в загальній виставі краєвій, котра має відбутись у Львові в роцї 1894. В павільонї народно-руских товариств виставить "Просвіта" всї свої дотеперішні видавництва, як також представить способом картоґрафічним розвій Товариства за 25 лїт свого истнованя, що безперечно причинить ся до піднесеня поваги і значіня "Просвіти".
Запомоги.
З запомог, які удїляло Товариство "Просвіта" належить згадати про постійну заломогу в квотї 5 зр. а. в. місячно, котру Товариство удїляє п. Юлії Шашкевичевій вдові по бл. п. Маркіянї Шашкевичу. Дальше удїляло Товариство в роцї 1892 Товариству академічному "Ватра" у Львові місячну запомогу на винайм хати по 10 зр. а. в., а почавши від ролу 1893 оплачує разом з Товариством "Руска Бесїда" у Львові комнату для Товариства академічного "Ватра".
В роцї 1893 удїлила "Просвіта" п. Николаєви Ивасюкови артистови-маляреви в Монахії запомогу в квотї 100 зр. а. в., а натомість кружок львівских Русинів приняв на себе патріотичний обовязок, закупити при помочи добровільних складок для музею "Просвіти" гарний образ п. Николая Ивасюка, представляючій гетьмана Богдана Хмельницкого по битві під Зборовом.
Справозданє касове в 189З р.
Приходи:
1. З вкладок членьских — 3285 зр.
2. З розпродажи і сплат за книжки — 2820 зр. 23 кр.
3. Відсотки від листів заставних — 831 зр.
4. За инсерати калєндарскі — 107 зр. 20 кр.
5. Підмога з фондів краєвих — 1500 зр.
6. З конверсії 4½% листів заст. — 301 зр.
7. З продажи инвентаря — 14 зр.
8. Saldo з попередного року — 99 зр. 94 кр.
Разом — 8958 зр. 37 кр.
Розходи:
І. Кошти видавництв.
1. Друк книжок і формулярів — 3215 зр. 6 кр.
2. Брошурованє і оправа книжок — 1310 зр. 73 кр.
3. Ремунерація авторів, редакція книжок — 766 зр.
4. Кліші до книжок — 40 зр.
5. Остемпльованє калєндаря — 243 зр.
6. Портрет Марк. Шашкевича — 52 зр. 64 кр.
Разом 5627 зр. 43 кр.
II. Видатки на адміністрацію:
1. Видатки канцелярійні — 655 зр. 28 кр.
2. Чинш за хату і маґазин — 690 зр.
3. Платня урядника — 480 зр.
4. Платня помічника урядника — 155 зр.
5. Платня служачого — 175 зр.
6. Инвентар — 221 зр. 80 кр.
Разом 2377 зр. 8 кр.
III. Инші видатки:
1. Видатки на музей — 120 зр. 22 кр.
2. Підмоги — 305 зр.
3. Рабат філіям від вкладок — 75 зр. 50 кр.
4. Народні обходи — 165 зр.
5. Оголошеня в часописях — 100 зр.
6. Готівка в касї з кінцем року — 188 зр. 14 кр.
Разом — 953 зр. 86 кр.
Сума всїх видатків 8958 зр. 37 кр.
Стан маєтку Товариства "Просвіта" з кінцем 1893 року.
Активи.
1. В листах заст. тов. кред. зем. 18300 зр.
В листах заст. Банку гіпот. — 1100 зр.
Удїл в тов. "Днїстер" — 100 зр.
2. Вартість бібліотеки і музея — 1000 зр.
3. Вартість инвентаря — 300 зр.
4. Вартість книжок на складї (по половинї цїни)
а) популярних — 9628 зр. 46 кр.
б) шкільних — 414 зр. 10 кр.
5. Готівка в касї з кінцем року — 188 зр. 14 кр.
Разом 31030 зр. 70 кр.
Фонди остаючі під зарядом "Просвіти".
I. Фонд стипендійний бл. п. Франца Фронца. Капітал основний 2131.18 зр. Виплачено П. Войтовичеви стипендію 90 зр. Стан каси з кінцем 1893 р. 90 зр. 40 кр.
II. Фонд стіпендійний им. Тараса Шевченка. Стан фонду з кінцем 1893 р. 2349 зр. 73 кр.
III. Фонд стипендійний им. Стефана Качали. Стан фонду з кінцем року 43 зр. 58 кр.
IV. Фонд стгтендійний і памятниковий им. Олександра Огоновского. Стан Фонду з кінцем 1893 р. 514 зр. 80 кр.
V. Михайлова премія драматична (за написанє найлучшої драми историчної). Стан премії з кінцем 1893 р. 621 зр. 89 кр.
VI. Фундація Стефана Дубравского (на працї з исторіи, ґеоґрафіи, етноґрафії, господарства, права). Капітал основний 2000 зр. Стан каси з кінцем 1893 р. 334 зр. 88 кр.
VII. Фонд Леонидів (на премії за працї, відносячі ся до исторії Руси-України). Стан фонду з кінцем 1893 р. 345 зр. 60 кр.
VIII. Фонд на будову "Дому Просвіти". Стан фонду з кінцем 1893 р. 692 зр. 44 кр.
IX. Фонд на будову руского театру. Стан фонду з кінцем 1893 р. 5346 зр. 93 кр.
Х. Фонд стипендійний им. Маркіяна Шашкевича. Почин до заснованя того фонду дав Комітет похоронний тлїнних останків Маркіяна Шашкевича, порішивши на своїм послїднім засїданю, завізвати Земляків до надсиланя добровільних датків на тую-ж цїль. До кінця 1893 р. вплинуло тим способом 40.20 зр., а Головний Видїл Товариства "Просвіта" призначив на тую цїль квоту 46.61 зр., яка остала ся з датків народних Товариств на похорон Марк. Шашкевича по заспокоєню всїх коштів похоронних. Так отже стан сего фонду з кінцем 1893 р. єсть 86.81 зр.
XI. Фонд памятниковий Марк. Шашкевича. Повстав з добров. датків, надсила них до Товариства "Просвіта" в другій половинї 1893 року, т. є. від часу похорону мощів Марк Шашкевича. До кінця р. 1893 вплинуло на тую цїль 240.45 зр.
XII. Фонд запомоговий им. Марк. Шашкевича для руских літератів. На тую цїль (замість на кошта Маркіянового похорону) зложило Товариство "Академічне Братство" в Товаристві "Просвіта" книжочку удїлову Народної Торговлї вартости 10 зр. — З дівіденди вплинуло в 1893 р. 70 кр., отже стан того фонду з кінцем 1893 р. єсть 10.70 зр.
XIII. Фонд запомоговий сиріт по учителях народних. Пан Дмитро Дмитерко, учитель в Білцї королївскій, зібраз в другій половинї 1892 р. на учительскій конференції окружній квоту 12 зр. і в порозуміню з Головним Видїлом Товариства "Просвіта" призначив єї на повисшу цїль. До кінця 1893 р. прибуло з відсотків 44 кр. — отже стан сего фонду з кінцем 1893 р. єсть 12.44 зр.
XIV. Фонд закупна Молитвеників для дївчат перемиских шкіл. На повисшу цїль зложив в Тов. "Просвіта" в 1890 р. о. Иван Кипріян, парох в Немирові, 690 примірників "Учебника початкових відомостей співу" по 50 кр. за примірник. По конець 1893 р. продано 126 прим. того учебника. Кромі того надіслав в 1893 р. о. Захарія Підляшецкій, парох в Монастирисках, на тую-ж цїль 30 зр., а від тих наросло по конець 1893 р. 44 кр. провізії.
Примітка. В вересни 1888 р. — по розписаню "Просвітою" конкурсу на народну исторію Руси — зложив в канцелярії "Просвіти" д-р Ив. Яхно, проф. учит. семинарії в Станиславові, 100 зр. на доданє до тої-ж исторії илюстрацій і мапи. Позаяк по упливі речниця конкурсового нїхто не надіслав своєї працї, то повисших 100 зр. лежать доси в щадници і зросли з відсотків на 123.59 зр.
[Дѣло, 29.01.1894]
29.01.1894