Словничок з творів Івана Франка (п)


па
     — прощавай! [IV]


павзувати
   Павзува́ти:
     — робити перерву в заняттях [33]


павук
   Паву́к:
     — люстра [46-1;46-2]


павха
   Па́вка, па́вха:
     — спалах [21]


павхнути
     — спалахнути [IV]


паділ
   Паді́л:
     — долина [2;XIII]


падкувати
   Падкува́ти:
   Па́дкувати:
     — бідкатися, жалкувати [5;7]
     — жалкувати, бідкатися [4]
     — жалкувати [XII]


падоньку
     — припадоньку, доленько (вигук у випадку нещастя) (Ів.Фр.) [I]
   па́доньку!: восклицаніе въ случаѣ какого нибудь несчастія [ІФ,1890]


падькання
     — нарікання [VI]


падькати
   Па́дькати:
     — нарікати [55]
     — нарікати, побиватися [II]
     


падькатися
   Па́дькатися:
     — нарікати, скаржитися [16]


пажирливий
   Па́жирливий:
     — ненажерливий [51]


пажирні
   Па́жирні:
     — (вітрила) — повні, надуті вітром [12]


паздерник
   Пазде́рник:
     — жовтень [46-1;46-2]
     — листопад [48]
     


паздір'я
   Пазді́р'я:
     — костриця (при обробці конопель) [52]
     — костриця [40,51,XII]
     


пазити
   Па́зити:
     — пильнувати, стежити, дбати [4]
     — стежити, дбати [XII]
     


пазолити
   Пазоли́ти:
     — (руки) нівечити [VI]
     — мати руки в попелі, возитися біля печі [19]
   па́золити:
     — (руки) нівечити [VII]


пайка
   па́йка: часть, надѣлъ [ІФ,1890]


пайкер
     — насильник [IV]
     — друкарська помилка: пайкер зам. пакер і насильник зам. носильник [MО,IV]


пайташ
   Па́йташ:
     — довговолосий, нестрижений дядько [IV]
     — приятель [20]
     — Пайташ (угор. pajtás) — приятель, друг, пор. словник Желехівського (т. II, стор. 596), у поясненнях викладений як «довговолосий нестрижений дядько» (535). Це, мабуть, тому, що приятель, про якого йдеться в тексті, був бородатим та нестриженим. Аналізованого слова не вдалося знайти в IV томі. Зате воно зустрічається в III томі в такому недвозначному контексті: «— Адже ж ми старі знайомі, докторе! Шкільні товариші, ге-ге! Ну, сідай же, старий пайташу! Може, цигарко позволиш?» (237). [MО,IV]
     — пайташ (237) (угор. pajtas) [MО,III]


пака
   Па́ка:
     — великий тюк [51]
     — скриня [I]
     — ящик [17]


пакати
   па́кати: сосать трубку [ІФ,1890]


пакер
   Па́кер:
     — носильник (на залізниці) [1;21,X]


пакта
   Па́кта:
     — договір, угода, умова [47]


пактувати
   Пактува́ти:
     — вести переговори [44-1;49,XX] Але ще більше, ніж Ваш жаль з поводу «Зелепуги», здивувало мене те, що Ви пишете о своїм і наших спільних знакомих намірі — пактувати з народовцями о моїм вступленню до «Зорі» [XX]
     


паладіум
   Пала́діум:
     — захист, опора [45]


палашувати
     — жадібно їсти, уминати [IV]
     — друкарська помилка: полошити зам. палашувати [MО,IV]


паленище
   Палени́ще:
     — вогнище [IV]
     — згарище [21]
     — місце, де був вогонь, де горіло [VI]


палестра
   Пале́стра:
     — у грі: дрючок, яким б'ють кічку (короткий дрючок, що летить) [15,I]


палестрант
   Палестра́нт:
     — борець, гімнаст [30]


палити
   Пали́ти:
     — (горілку) — варити, гнати [1]
     — (горілку) - курити, варити [X]
     


палімпсест
   Палімпсе́ст:
     — в давнину і в середньовіччя — рукопис, написаний на пергаменті, з якого стерто первинний текст [38]


паліти
     — паліти (348) — шаріти [MО,V]


палладіум
   Палла́діум:
     — оплот, підпора [47]
     — святиня, свята опора [XIX] Говорити сьогодні про «родину», як про палладіум соціального порядку, а не знати або не згадати про всі ті новочасні появи—не одиничні, а загальні, се значить повторяти оклепані фрази, а не дати жодної реальної вказівки про те, що о́крг жає нас і з чим священик навіть у нас у Галичині і навіть у селах, особливо поблизу промислових центрів і більших міст, мусить стрічатися чимраз частіше й частіше [XIX]
     


палома
   Пало́ма:
     — тінь [IV]
     — шматок полотна [21]
     


палуба
   Па́луба:
     — великий критий віз; одоробло, незграба [22]
     — дуплавий пень [III]
     — лайливе слово, дурень [XII]
     — нечесна жінка, повія [IV]
     — Палуба — неотесана дівка, неотесана жінка, невідомо за яку кару і з чиєї волі стала в поясненнях «нечесною жінкою, повією» (535). [MО,IV]
     


палюган
   Палюга́н:
     — (отаман) — старший над робітниками [1]
     — старший над робітниками [X]
     


паляндрувати
   паляндрува́ти: поспѣшать куда то [ІФ,1890]
   Паляндрува́ти:
     — бідувати [16]
     — йти, мандрувати [II]


паль
     — спрага [I]


пальки
     — паліччя [IV]


палькувати
   Палькува́ти:
     — бити кілки, палі [III]
     — визначувати якесь місце, забиваючи палі (кілля) [X]
     — відмежовувати при помочі вбитих пальків, кілків (Ів.Фр.) [II]
     — відмежувати шмат землі дрючками [16]
     — кілками позначувати [V]
     — позначати якесь місце, забиваючи палі (кілля) [1]
   палькува́ти: межевать посредствомъ небольшихъ кольевъ вколоченныхъ въ землю [ІФ,1890]


пальок
   Па́льок:
     — кілок [V]
     — тонка колода; жердка [54]
     


пальтот
     — (мн. пальтоти): пальто [V]


пальцат
   Пальца́т:
     — плектр, ударний молоточок, яким грають на цимбалах [8]

 

паморока
     — запаморочення, туман [IV]


памут
   Паму́т:
     — бавовняна тканина [32]


пам'ятник
   Пам'ятни́к:
     — альбом, спогади [IV]
     — спогади [46-1,46-2]
     


панагіот
   Панагіо́т:
     — всеосвященний [40]


панацея
   Панаце́я:
     — засіб проти всякого лиха [47]


панва
     — казан або велика каструля [II]
   Па́нви:
     — величезні котли, в яких виварюють сіль [16]
     


пандан
   Пандан:
     — те, шо схоже у чомусь на інше [55]


пандекти
   Панде́кти:
     — збірники (правові) [47]


пандур
   Па́ндур:
     — озброєний ополченець; піхотинець словенської армії [52]


паннасклепова
     — продавщиця (в магазині) [II]


паноплія
   Пано́плія:
     — захист, прикриття [40]


паношитися
   Паноши́тися:
     — гордитися [V]
     — панитися, гордитися [22]
     — робитися паном [IV]


панславіст
   Панславі́ст:
     — прихильник панславізму — громадської та політичної течії кін. XVIII - поч. XIX ст., яка відображала прагнення до державного об'єднання всіх слов'янських народів [54]


панськість
   Уро́єна па́нськість:
     — удавана, уявна зверхність [16]


пантофель
   Панто́фель:
     — тапок [51]


пантрувати
   Пантрува́ти:
     — доглядати, пильнувати [I]
     — доглядати, стежити, пильнувати [IV]
     — пильно глядіти, стежити, підглядати [II]
     — пильнувати, стежити, підглядати [9]
     — чатувати, стерегти, стежити [51]
     — пантрувати [14, с. 255] – “доглядати” [СБГ, ІІ, с. 39]; [ІЦ-2009]
   пантрува́ти: присматрывать [ІФ,1890]


папіж
   Папіж:
     — папа [28]


папірки
     — паперові гроші (два папірки: два ринські) [IV]


паплянина
   Папляни́на:
     — пуста балачка [21,IV]


паприка
   Папри́ка:
     — перець [25]


папуча
   Папу́ча:
     — вид м'якого взуття [9]


папучі
   Папу́чі:
     — черевики [4,XII]


папуша
   Папу́ша:
     — пика [23]


параван
   Парава́н:
     — ширма [25,XVIII] Навіть чиста і щира дівчина в «Гамлеті», Офелія, служить тільки параваном для батьківського шпіонажу і показується лялькою без власної волі, що тільки в божевіллю виявляє свою властиву натуру; деякою аналогією до неї можна в «Макбеті» вважати жінку Макдофа, чесну і щиру людину з обмеженим світоглядом, що не знає для мужа вищих обов'язків понад дбання за сім'ю і сходить зі сцени з крайньо песимістичними сентенціями на устах [XVIII]
     — ширми, заслона [32]
     


параваник
   Парава́ник:
     — ширма [22]
     — ширмочка [IV]
     


парада
     — парада (353) — парадний одяг, наряд, убір; [MО,VI]


паранетичний
   Паранети́чний:
     — (уступ) — вставка, додаткова частина [31]


параплі
     — зонт від дощу [XI]


парастас
   Параста́с:
     — заупокійна відправа [I]
     — заупокійне богослужіння [44-1;44-2]
     — церковна відправа [2]
     — церковна відправа за «душі померлих» [X]
     — церковна відправа за душі померлих [1]
     — церковне служіння (служба) [48]
     — церковне служіння [25]


парафія
   Паро́хія, парафія:
     — церковний прихід [44-2]
     — найменша церковна адміністративна одиниця [XI]
     


пардон
   Пардо́н:
     — тут: перепрошення, перемир'я [55]


паремеї
   Пареме́ї:
     — притчі, переносно – читати нотації [19]
     — читання з біблії на церковних відправах; переносно; докір, догана [VII]
     


парентеза
   Паренте́за:
     — вставка або вставне речення, виділене дужками [51]


парентеля
   Паренте́ля:
     — рідня [20,IV]
     — парентеля (257) (parentela) [MО,III]
     


паріб
   Па́ріб:
     — пахолок, слуга [10]


парісток
   Па́рісток:
     — паросток, відгалуження [50]


парканадцять
     — кільканадцять [XII]
   паркана́дцять: нѣскольконадцать [ІФ,1890]


парний
     — душний [X]


парнути
   парну́ти: крѣпко ударить [ІФ,1890]


паровина
   Парови́на:
     — довгий дрюк [22,IV]
     — паровина (43) — кіл, дрючок [MО,V]
     
     


паромонар
   Паромона́р:
     — паламар [25]


парох
   Па́рох:
   Прихо́дник, парох:
     — парафіальний піп [IV,VI]
     — парафіяльний піп [25,I,VII]
     — парафіяльний священик [45,46-2,54]
     — священик [22;31]
     — священик, що стоїть на чолі парафії [47;44-1;44-2]


парохія
   Паро́хія, парафія:
     — парафія (від слова парох — парафіальний піп, приходський священик) [48]
     — церковна парафія [44-1]
     — церковний прихід [44-2]
     — найменша церковна адміністративна одиниця [XI]


парсуна
   Парсу́на:
     — образ, особа [6]


партач
   Парта́ч:
     — ремісник, який не входив до цехової організації [44-2]


партер
   Парте́р:
     — найнижчий надземний поверх будинку [XI]
     — перший поверх будинку [II,VI]
     — тут: нижня частина приміщення [51]


партеровий
   Партеро́вий:
     — (будинок): одноповерховий [V]
     — (квартира): в першому поверсі [IV]
     — одноповерховий [19;22,VI]


партикуляризм
   Партикуляри́зм:
     — окремішність, відокремленість [54]
     — В розумінні: національного розвитку чи національних особливостей окремих слов'янських народів [XVIII] Кочубинський бачить у ній нездоровий і у многому шкідливий романтизм, реакцію проти іншої, давнішої і, по його думці, здоровішої форми слов'янської взаємності чи навіть спільності, реакцію слов'янських партикуляризмів против тої спільності, яку давнішим слов'янам (щоправда, тільки східнополудневим) давала мова церковнослов'янська, невідлучна від православія; [XVIII]
     


партикулярист
   Партикуляри́ст:
     — тут: відокремленець [27]


партиціпіальний
   Партиціпіа́льний:
     — дієприкметниковий [20]


партії
   Па́ртії:
     — клієнти, замовники [24]
     — клієнти [IV]
     — тут: клієнти [20]
     — Партії замість, мабуть, партія (про одруження або заміжжя) викладена як «клієнти» (535). [MО,IV]


партіціпіальний
   Партіціпіа́льний:
     — співучасний у чомусь [34]


парубійко
   Парубі́ка, парубі́йко:
     — парубок [51]


паруха
   Пару́ха:
     — горілка [14;25;19,VI,VII]
     — сивуха [IV]
     


парх
      «жид»[ IV, 492] (з поль. арґот. parch «жид», первісно «короста, шолуди») [ОГ]


парцела
   Парце́ла, парцеля:
   Парце́ль, парцела:
     — дрібна земельна ділянка [44-1,47]
     — земельний наділ [35]
     — невелика земельна ділянка [44-2]


парцелиція
   Парцели́ція:
     — (землі) — поділ землі на дрібні ділянки [51]
     — розподіл землі [22]
     


парцеля
   Парце́ла, парцеля:
     — земельна частка [V]
     — земельний наділ [22]
     — невелика земельна ділянка [44-2,XIX] Без лісу, без пасовиська, без сіножатей, розірване на дрібні розкинені парцели, обложене нерозмірним, непрогресивним, тяжко гнітучим грунтовим податком, підтяте в самім корені, — мусило і мусить рільництво нидіти і пропадати; камінчик за камінчиком, поволі але постійно лупиться, кришиться, оддадає, розсипується.. [XIX]


парцеляція
   Парцеля́ція:
     — поділ землі на дрібні ділянки [25;49]
     — роздрібнення, розподіл землі на дрібні ділянки [44-1]
     — розпаювання земельних володінь на дрібні ділянки [44-2]
     — розподіл земельних маєтків на менші ділянки [46-2]


парцель
   Парце́ль, парцела:
     — дрібна земельна ділянка [44-1]


парціальний
     — частковий [XVI] Га, то на такий спосіб література має бути тенденційна, парціальна! Вона, котра повинна стояти понад партіями і підлягати одним тільки чистим і високим законам естетики! [XVI]


парцувати
   Парцува́ти:
     — пильно вишукувати [52]
     — пильно шукати (Ів.Фр.) [I]
     — пильно шукати [14]
     — стежити, пильно шукати (Ів.Фр.) [II]
     — стежити, підглядати [16]
   парцува́ти: усердно искать [ІФ,1890]


пас
   Пас:
     — паспорт [15;24;25;27;21,I,II,IV,XI]
     — пашпорт [IX]
   па́с: паспортъ [ІФ,1890]
     — пас (292) (pas=паспорт) [MО,III]


пасемець
     — парубок [VI]


пасерб
   Па́серб:
     — пасинок, нерідний син для одного з подружжя [43]


пасербиця
   Па́сербиця:
     — падчірка [47]


пасиння
     — бічні пагони кущів чи дерев [X]


пасіка
     — від «пасічити»: чистити, приготовляти цілину під посів [III]
     — Пасіка, як з усією очевидністю виникає з контексту, значить зруб, порубка: «Зітне його, настинає й інших таких сухарів, і на тім місці, де ще перед кількома літами стояв панський ліс, хлоп, немов на власній ниві, палить «пасіку». Пасіка під зиму згорить, випалить до кореня весь дрібний хабуз, а з весною бойко вже безпечно корчує пеньки і сіє на спаленищу своє «збіжжя», т. ę. овес» (79). У поясненнях пасіка стала чомусь «цілиною»: «Пасіка — від «пасічити»: чистити, приготовляти цілину під посів» (489). Невірно також пояснено її походження: пасічити походить від пасіка, а не пасіка від пасічити. В основі слова «пасіка» лежить корінь sek, наявний у слові сікти = рубати. Літературне слово «пасіка» — місце, де стоять вулики з бджолами, сьогодні з дієсловом «сікти» не зв’язане. Зв’язок між архаїчною бойківською та літературною «пасікою» полягає в тому, що раніше вулики ставились на порубках. [MО,III]


пасія
   Па́сія:
     — велика злість, непогамована лють [VI]
     — назва церковно-апокрифічних оповідань про муки і смерть Христа [32]
     — пристрасне захоплення; предмет пристрасного захоплення [44-1]
     — тут: нахил, пристрасть [20]


пасмо
   Па́смо:
     — 24 нитки [44-2]


пасмуги
   Па́смуги:
     — смуги [51]


пасовий
   Па́совий:
     — Па́сові чоботи: чоботи з невідрізними передами [20]
     — пасові чоботи (127) < польськ. buty pasowe — прості селянські чоботи з подвійною підошвою [MО,V]
     


пасові
     — (чоботи) з подвійними підошвами [XI]


пассус
   Па́ссус:
     — виступ [48,XX] Та тільки з своїм внесенням Вахн. остався сам, а щодо посліднього пассуса Романчук замітив, що переписуватися з Др. ще не такий тяжкий гріх, бо й сам він, Ром., донедавна з Др. переписувався [XX]


пастала
   Пастала́:
     — солодощі, повидло [5;7]
     — пастила, повидло [XII]
     


пасти
   пасти: па́сти очи́ма: слѣдить глазами, не сводить глазъ [ІФ,1890]
     — пасти очима (343): стежити, слідкувати, [MО,VI]


пастирський
     — пастуший; пастирський пес: порода гірських собак, що допомагають чабанові держати лад між худобою, бережуть череду, вони дуже чуйні й люті [IV]


пастівник
   пастівни́к: пастбище [ІФ,1890]


пасторал
   Пастора́л:
     — уряд пастора, його парафія [47]


пательня
   Пате́льня:
     — сковорода [35]


патент
   Пате́нт:
   Па́тент:
     — (цісарський) – розпорядження, указ [47]
     — (цісарський) — розпорядження, указ, дозвіл [1]
     — (цісарський) — указ [46-1]
     — (цісарський): розпорядження, указ [X]
     — грамота [VI,VII]
     — тут: указ [44-1]
     — указ, розпорядження [46-2]
     — урядова постанова, закон [44-2]


патентат
   Патента́т:
     — той, хто вважається загальновизнаним, справжнім спеціалістом [37]


патер
   Па́тер:
     — католицький священик [45]


патик
   Пати́к:
     — палиця [51]
     — палиця, кіл [47]
     


патинки
   Пати́нки:
     — взуття без закаблуків [51;52]


патичкова
     — (стора): дерев'яна [VII]


патри
   Па́три:
     — (від патери) — отці церкви, священики [11]


патримональний
   Патримона́льний:
     — тут: спадковий, належний у спадщину по батькові [44-1]


патримоніальний
   Патримоніа́льний:
     — Патримоніа́льне судівництво: судова влада поміщиків над селянами [46-2]
     — спадковий, родовий [20]
     — тут: спадковий по батькові [44-2]


патрімоніальне
   Патрімоніа́льне:
     — (судівництво) — судова влада поміщиків над селянами [46-1]


патрімоніальний
   Патрімоніальний:
     — спадковий, родовий [47]


патріярх
   Патрія́рх:
     — найвищий титул у православній церкві, особа, яка має цей титул [51]


патрон
     — опікун: тут у насмішливому значенні: людців [X]


патронат
   Патрона́т:
     — право опікунства [41]


патрони
   Патро́ни:
     — малярські трафарети [31]


патрувати
   Патрува́ти:
     — понівечити щось [13]


пауза
     — перерва [IV]


пахнило
   Пахни́ло:
     — парфуми [9]


пахолок
   Пахо́лок:
     — хлопець, парубок [4,XII]
     — хлопчик до послуг [XIX] Стрібуємо ж по інвентарю показати статистично їх число і економічний побут. Усіх підданих, зайнятих різнорідними услугами при дворі і панських фільварках Грималівського ключа, в інвентарі 1800 року вичислено 357 осад, а то: 100 побережників, 59 т. зв. пахолків, 41 польових, 33 отаманів, 18 присяжних, 15 гуменних, 20 парубків, 13 козаків, 10 берегових} 8 прачок, 6 сторожів, 6 пасічників, 6 митників, 5 погоничів, 4 пастухи, 3 липники, огородники, 2 коминарі, 2 гірники, 2 хмелярі, 1 садівник і 1 телятник. В тім числі було 20 парових, 148 поєдинкових, 144 чвертових, 31 халупників і 3 комірники [XIX]
     


пахта
   Па́хта:
     — аренда [1,X]


пахтяр
   Пахтя́р:
     — орендатор – найчастіше молочних корів, фруктового саду [19]
     — той, що орендує поле, продає молоко у панів [VII]
     — той, що орендує поле; перепродує молоко; орендар [VI]


паца
   па́ца: ударъ въ ладонь, паль [ІФ,1890]
     — удар по долоні [II]
    пац — Ляпасів [XX] Якби яка женщина — не дай боже — мене любила і задумала, хоч би й з найбільшим талантом, оспівувати мої сірі очі і мою скулену поставу і свої медові хвилі зо мною,— то бог мене побий, якби я її вірші не кинув в огонь, а їй самій не вліпив кільканайцять солених «пац» на її ніжні ручки [XX]
   Па́ци:
     — удари [21]
     — удари по руці [IV]
     


пацаловатий
   Пацалова́тий:
     — пикатий [16]
     — повнолиций, повновидий [15]
     — Пацаловатий — повнолиций, повновидий < польськ.. pucołowaty: «Повне червоне, пацаловате лице сина» (227) редакція пояснила незадовільно чітко «надутий, товстий» (486), змінюючи одночасно контекстуальне пацаловатий та пацалуватий. [MО,V]


пацалуватий
   Пацалува́тий:
     — надутий, товстий [V]
     — повнолиций, повновидий [14]
     


пацифікаційний
   Пацифікаці́йний:
     — захисний [41]


пацифікація
     — втихомирення країни за допомогою збройної сили [VI,VII]


пацір
   Па́цір:
     — молитва [14;16,I]


пацки
   Па́ці, па́цки:
     — ляпаси [48]


пацюк
   Пацюк:
     — кабан [15]
     — свиня, кабан [I]
     — «Пацюк» — пояснено «свиня, кабан». Для точності значення цього слова слід слово «свиня» пропустити. [MО,I]


пацятко
   Паця́тко:
     — порося [1,X]


пацькати
     — як свинка (паця) ритися [XI]


пацьорки
   Пацьо́рки:
     — намисто; мотузки, нитки, шнурки, пасма і т. ін [53]


пачка
   Па́чка:
     — контрабанда [51]
     — коробка, скринька [I]
     — тут: контрабанда [52]


пачкар
   Пачка́р:
     — контрабандист [32]


пачкарство
   Пачка́рство:
     — контрабанда [37]


пачоси
   пачо́си: пряди, хлонья [ІФ,1890]
     — пачоси (23) —перен. гілки; [MО,VI]


пащека
   паще́ка: пасть [ІФ,1890]


певенець
   Певене́ць:
     — молодий рослий парубок [43]


певник
   Пе́вник:
     — аксіома [V]
     — доведене положення, аксіома [45]
     


певфідія
   Певфі́дія:
     — підступність, віроломство [37]


педель
   Пе́дель:
     — наглядач за студентами [47]
     — університетський наглядач, сторож [49]
     — Університетський сторож [XX] За перше ригорозум 60 г., друге 20, за промоцію 61, та ще слугам, педелям і т. ін. прийдеться дати з 10 — виходить разом 176 г [XX]


пек
   пек тобі ма́ро !: фу ты бѣсъ ! [ІФ,1890]


пекти люльки
    Позапікати люльки (V), пекти люльки (IV):
     — («Широко розсілися в коршмі на лавці ..., люльки позапікали», 199) неясне сьогодні майже для кожного читача, оскільки люльок ніхто вже не «запікає». Це слово в Галичині означало спеціальний спосіб підготовки тютюну до курення в люльці: люльку набивали тютюном, наливали водою, після чого клали на розжарене вугілля, на якому тютюн у люльці довший час кипів та парився, як чай у чайнику. Коли вода з тютюну випарувала, а тютюн заварився, люльку запалювали і курили. [MО,V]


пелехи
   Пе́лехи:
     — вовна [16]


пендичити
   Пенди́чити:
     — базікати [14;15,V,VI]
     — торохтіти [16]
     


пендичіння
     — базікання; пуста балачка [I]


пензум
   Пе́нзум:
     — обов'язкове завдання [21,IV]


пенітент
   Пеніте́нт:
     — той, що кається на сповіді [21,IV]


пенітенціярій
   Пенітенція́рій:
     — 1) духовна установа в Римі, що ім'ям Папи дає відпущення гріхів і звільняє особу від виконання взятого церковного зобов'язання (наприклад, обітниці); 2) священик, який здійснює богослужіння в церквах в'язниць і сповідує в'язнів [51]


пенсія
   Пе́нсія:
     — заробітна плата, пенсія [XII]
     — заробітна плата [IV]
     — заробітна плата; пенсія [II]
     — зарплата [X]
     — тут: зарплата [1]
     — крім звичайного значення також заробітна плата [24,VI,IX,VII]
     — крім звичайного значення, ще: зарплата [XIX] З одного боку, великі видатки на релігію: будову церквів, попівських хат і забудовань, на попівські пенсії та вдержання всякого церковного начальства, каноників та біскупів даються дуже туго чути робочому народові, а й саме поступовання попів з народом, їх здирство та панство,— все те відвертає чимраз дужче робочих людей від церкви, від попівства [XIX]


пентатевх
   Пентате́вх:
     — П'ятикнижжя (тора) [48]


пеня
   Пеня́:
     — - напасть, дурниця [V]
     — кара, біда [22,IV]
     — напасть, дурниця [VIII]
     — тут: вина [52]
     — тут: лихо [7;5]
     — штраф, кара [23]
     — Пеня викладене як «напасть, дурниця» (486): «Я недалеко там якусь пеню на полі робив» (42). «Напасть» тут ні при чому. Мабуть, і «дурниця» тут не на місці. Краще це слово викласти словом «біда» в значенні «робота». [MО,V]


пеняво
   Пе́няво:
     — повільно [49]


пенязі
   Пенязі:
     — гроші (церковцосл.) [52]


пеняти
     — тратити час [V]


пень
   Пень:
     — в окр. значенні: генетичний корінь [52]
     — стовбур, колода, пеньок; мати на пеньку: мати злість, затямити собі щось проти когось [IV]
     


пергач
   Перга́ч:
     — кажан [13;15,I]


перебесаги
     — на перебесаги: нести що-небудь, перекинувши через плече [I]
   перебесаги: на перебеса́ги нести: несть въ сумѣ перевѣшенпой черезъ плечо, (лат bisaccium) [ІФ,1890]


перебуркати
     — перебуркати плани (371) — розладнати плани [MО,V]


переводити
   Перево́дити:
     — здійснювати, робити [32]


переворотність
     — зіпсуття, ексцентричність [IV]
     — Переворотність (польсь. przewrotność) — дволичність, двоєдушність викладена словом «ексцентричність» (535). [MО,IV]


переглипуватися
   Перегли́пуватися:
     — пеглядатися [V]
     — переглядатися [51]
     


перегрінація
   Перегріна́ція:
     — мандрівка [37]


передже
     — раніше [IV]


передирка
     — суперечка, лайка, сварка [I]


переднівок
   Передні́вок:
   Пере́дновок, переднівок, передновинок:
     — переджнив'яний час [XII]
     — час перед жнивами [44-2,VII]
     — час перед новими жнивами [47,X,XI]
     — час перед жнивами [V,VI]
     


передновинок
   Пере́дновок, переднівок, передновинок:
     — передновок, час перед новим збиранням урожаю [I]
     — час перед жнивами [44-2, V,VI ]
     


передновок
   Пере́дновок, переднівок, передновинок:
   Передно́вок:
     — час перед жнивами [44-1,44-2,VI]
     


передрухнілий
     — перепорохнявілий [IV,V]


перекалатати
   перекала́тати: перебиться, претерпѣть [ІФ,1890]


перекарбулятися
     — перевертатися, перекочуватися [V]


перекутня
     — діагональ [IV]
     перекутня (= діагональ) [MО,IV]


перемитник
   Шве́рцер, перемитник:
     — контрабандист [54,XVIII] У неї було багато женихів, але вона відмовляла всім і віддала руку бідному огородникові Ругонові, з котрим мала сина П'єра. По його смерті жила на віру з якимсь Маккаром, перемитником і п'яницею, що не раз бив її [XVIII]


перемитництво
   Переми́тництво:
     — контрабанда [46-1;46-2]


перемичувати
     — перепачкувати [IV]


перемовитися
     — легко посваритися, посперечатися [I]


переницювати
   Переницюва́ти:
     — викривляти [30]


переносне
   Переносне:
     — стовп катувань, ганебний стовп [12]


переносня
   Перено́сня:
     — метафора [26]


перентель
   Перенте́ль:
     — спорідненість, споріднений зв'язок [54]


перепаска
   Перепа́ска:
     — бандероль [48]


переперти
   Перепе́рти:
     — перемогти [5;7]


перепрітися
     — перепрітися (168) (про їжу в печі) — перегоріти [MО,V]


перепуджений
   Перепу́джений:
     — переляканий [51,V]
     — переляканий, застрашений [IV]
     — переляканий [ ]


перепудити
     — перелякати [IX]


перепудити[ся]
     — перелякатися] [I]


перепудитися
     — перелякатися [II,VI,VII]


перепудитись
   Перепу́дитись:
     — злякатись [51]


переражаючий
     — жахливий, дикий, проразливий [IV]


перераження
   Перера́ження:
     — сильне зворушення [51]


перерва
   Пере́рва:
     — тут: розрив [16]


пересада
   Переса́да:
     — перебільшення [25;46-2;33;44-1;46-1]
     — перебільшення, перекручення [V]
     — переборщення; перебирання міри [VI,VII]


пересаджувати
     — перескакувати [IV]


пересадний
   Переса́дний:
     — (пересадні слова): перебільшений [IV]
     — надмірний [47]
     


пересадно
   Переса́дно:
     — надмірно [53]
     — переборщено, утрировано [II]
     


пересилення
      пересилення(недуги)— криза під час хвороби [I]


пересічний
   Пере́сі́чний:
     — середній [53]


пересправа
   Переспра́ва:
     — судова справа, переговори, обговорення [44-1]


переставання
   Перестава́ння:
     — приятелювання [48,XX] Про Здерковського й гадки не майте,— попом зробився наскрізь, писати забув, а за переставання зо мною, як може знаєте, з семінара виганяють [XX]


переставати
   Перестава́ти:
     — приятелювати [48]


пересторона
     — частина чогось (напр., села) [V]


перетрактація
     — переговори [VI,VII]


перетрупішілий
     збутвілий, (реґіоналізм) Затріщала перетрупішіла смерека, [ЗБ 29] [ВЛ]


перетяг
     — протяг [IV]


перетяження
   Перетя́ження:
     — переобтяження [53]


перефорсувати
     — з трудом домогтися [VI]


перехапуватися
     — Не переха́пуючись – не поспішаючи [19]


перець
   Пе́рець:
     — тут: родима пляма на тілі [54]


перечислитися
     — помилитися в рахунках, обманутися [III]


перешварцовання
   Перешварцо́вання:
     — нелегальна переправа [46-1]


перешварцування
   Перешварцува́ння:
     — нелегальна переправа, контрабанда [46-2]


перешнирити
     — перешукати [IV]


перікопа
   Пері́копа:
     — уривок [32]


перія
   Пере́сторона, пе́рія:
     — ряд хат, куток селища [V]
     — частина чогось (наприклад, куток села) [14]
     — частина чогось (напр., села) [V]


перкаль
   Перка́ль:
     — тонка дешева бавовняна тканина [51]
     — тонка дешева матерія [VI]
     


персвазія
   Персва́зія:
     — переконання, умовляння [25]


персифлювання
   Персифлюва́ння:
     — глузування, висміювання (зокрема шляхом злобного наслідування) [30]


персифлювати
   Персифлю́вати:
     — глузувати, висміювати (зокрема шляхом: злобного наслідування) [VII]
     — глузувати, висміювати [19,VI]
     


персонка
   Персо́нка:
     — пасажирський поїзд [1,X]


персядувати
   Перся́дувати:
     — переконувати, доводити [48]


пертрактації
   Пертракта́ції:
     — переговори [44-1;46-1]


пертрактація
   Пертракта́ція:
     — переговори [41]
     — переговори, домовлення [IV]
     


пертрактувати
   Пертрактува́ти:
     — вести переговори [46-2,XX] Але ще перед моїм від'їздом до Вікна, майже того самого і слідуючого дня, коли Парт. зробив мені ту пропозицію, чую я, що Парт. пертрактує з Скобельським і з Подолинським також о передання їм «Зорі» [XX]
     — Домовлятися [XX] І то ще основ'яки ставлять вимінки такі а такі,— немов вони щось значать, а січовики пертрактують з ними, немов з яким товариством, між тим, коли се лиш кілька поєдинчих людей, більше або менше здуфалих, догориносодарних і глупих [XX]
     — переговорити [47]


пертрактують
   Пертракту́ють:
     — домовляються, ведуть переговори [48]


перун
   Пе́рун:
     — грім, блискавка [X]
     — грім [IV,VI,VII]
     — тут: грім [1;51]


перфидія
     — зрадливість [XIX] А, з другого боку, гляньте на фальшивість і перфидію русинів; зразу, скоро ми прийшли сюди, вони накинулись на нас, хоч не могли ще сказати о нас. нічого ані доброго, ані злого [XIX]


перфидний
   Перфи́дний:
     — віроломний, зрадливий [44-1]


перфідія
   Перфі́дія:
     — зрадливість [46-1]
     — підступність [46-2;45]
     


перхати
   Пе́рхати:
     — пурхати, злітати вгору [19]
     — пурхати [IV,VI,VII]
     


перхнути
     — пурхнути, злетіти вгору [XII]


перципувати
     — сприймати [XVI] Значить, хоча артист усі ті деталі помістив одну при другій перед нашими очима, немовби виключно в категорії місця, ми перципуємо його твір частями, в категорії часу і руху [XVI]


петeк
   пете́к: изношенная свитка [ІФ,1890]


петек
   Пе́тек:
     — коротка свитка з стоячим коміром [15]
     — коротка свитка з стоячим коміром; зношена, обдерта свитка [I]
     — короткий верхній одяг, сіряк [V]
     — короткий верхній одяг [IV]
     — короткий верхній суконний одяг, сіряк [14]
     — сіряк, короткий верхній одяг [4]
     — суконний кафтан [XII]


петент
   Пете́нт:
   Пе́тент:
     — відвідувач, прохач [48]
     — заявник, прохач [25]
     — прохач [47;46-1;46-2]


петенти
   Пете́нти:
     — прохачі [11]


петролій
   Петро́лій:
     — нафта, гас [V]
     — нафта [26]
     


петруг
   Пе́труг:
     — форель [18]


петруглики
   Петру́глики:
     — веснянки [18]


петругльоватий
   Петру́гльова́тий:
     — веснянкуватий [18]


печаливість
     — дбайливе піклування [VII]


печатаний
   Печа́таний:
     — друкований [53]


пєц
     — піч [I]


п'єц
   П'єц:
     — пічка [53]


п'єцух
   П'є́цух:
     — лежебока [23]


пивниця
   Пивни́ця:
     — льох, підвал [4,II,IV,XII]
     — льох, погріб, підвал [1]
     — льох [VI,VII,X,XI]
     — підвал [53]
     — підвал, льох [51]
     


пика
   Пи́ка: в пику:
     — тут: всупереч [55]
     — тобто — на зло [XIX] Се і спонукує мене подати свій план популярних видавництв, і що більше, план однопільної організації всіх інтелігентних сил Галицької Русі для спільної праці над освіченням і піддвигненням нашого народу в пику всім панським і назадницьким забаганкам та заходам [XIX]
     


пикати
   Пи́кати:
     — курити, смоктати люльку [5;7]


пилипони
   Пилипо́ни:
     — російські старообрядці, які живуть, зокрема, на Буковині і в Галичині (рідше) [54]
     — українські розкольники [43]
     


пилка
   Пи́лка:
     — м'яч [24,VI,VII]
     — тут: м'яч [19]
     пилка ( = м’яч) [MО,IV]


пильно
   Пи́льно:
     — терміново [53]


пиняво
   Пи́няво:
     — мляво, повільно, неквапливо [44-1]
     — повільно [22,XIX] На підставі тих розпоряджень і патентів зорганізовано в Галичині і Вел. княз. краківськім власті індемнізаційні, але переведення самого діла поступало дуже пиняво [XIX]
     — повільно, слабо [55;46-1;46-2;53]
     — поволі [VI,VII]


пипкати
   Пи́пнати:
     — робити якусь дрібну роботу (Ів.Фр.) [II(Ів.Фр.);15]
   пи́пнати: дѣлать какую небудь мелкую работу [ІФ,1890]
   Пи́пкати:
     — виконувати яку-небудь роботу (Ів.Фр.) [I(Ів.Фр.);14]
     — друкарська помилка: пипкати (430) зам. пипнати [MО,I]
     


пипнати
   Пи́пнати:
     — робити якусь дрібну роботу (Ів.Фр.) [II(Ів.Фр.);15]
   пи́пнати: дѣлать какую небудь мелкую работу [ІФ,1890]
   Пи́пкати:
     — виконувати яку-небудь роботу (Ів.Фр.) [I(Ів.Фр.);14]
     — друкарська помилка: пипкати (430) зам. пипнати [MО,I]
     


пиріжки
     — вареники [VI]


пирійка
   пи́рійка: бурьянъ [ІФ,1890]


пироги
   Пироги́:
     — вареники [II,IV,VI,X]
     — тут: вареники [1]
     


пирскати
   пи́рскати: прыскать [ІФ,1890]


пирснути
   пи́рснути: отлетѣть отъ удара [ІФ,1890]
     — випасти [IV]
     — відлетіти від удару. (Ів.Фр.) [II]
     


писаристий
   Писари́стий:
     — смугастий [21]
     — смугнастий [IV]
     


писарський
   Писарський:
     — тут: письменницький [48]
     — Письменницький [XX] Мені здається, що хоч з бідою напів, а видержати чоловік мусить, а там далі піде робота, і наукова, і писарська мож буде дихати [XX]
     


писатристий
   Писатри́стий:
     — непоказний, непримітний [8]


пискір
     — риба тонка, довга з вигляду [IV]


писовня
   Писо́вня:
     — канцелярія [43]
     — правопис [53]
     — правопис, орфографія [29]
     — приміщення для переписування книг [40]


писок
     — писок [14, с. 257] – “рот” [СБГ, ІІ, с. 63]; [ІЦ-2009]


письма
     — газети, видання, писані твори [XI]


письмо
     — газета, часопис; усе писане [VI,VII]
     — писаний твір [IV]
     — Можна мати серйозні сумніви, чи письмо значить «писаний твір» (535). У тексті говориться: «Та вона, певно, весь день у книгах та письмах читає» (99). Журнал «Друг», у якому Франко друкував перші свої твори, мав підзаголовок «Письмо для белетристики і науки». Це дозволяє вважати, що й письма у Франка — журнали, газети, тим більше, що й польське pismo має таке саме значення. [MО,IV]
     


питати
     (на що) — зважати [IV]


питель
     — млин [XVI] Всяке українське писання, яко їм попадеться в руки, мусить пройти через питель їх язикової критики [XVI]


питоменність
   Пи́томенність:
     — властивість [46-1;46-2]


питомець
   Пито́мець:
     — вихованець [42]


пищик
   Пи́щик:
     — (люльки): тут: частина люльки, яку беруть в рот [51]
     — мундштук [X]
     — тут: мундштук [1]


півгаля
   Півга́ля:
     — смокінг, взагалі вечірній одяг [48,XX] Строї півгаля, значить — дешевше, а на всіх таких забавах звичайно ліпше бавляться, ніж на балах [XX]
     — Строї півга́ля: смокінг, взагалі вечірній одяг [48]
     


півкватирка
   Ква́рта, кватирка, півква́рта, півквати́рка:
     — восьма частина літра [VI]
     — міра рідини, тут: горілки [33]
     


півкватирки
     — півкварти [II]


півцаля
   Півца́ля:
     — півдюйма (цаль — дюйм, близько [2,]4 см) [21]


півчверта
     — три з половиною [IV]


півчина
     — шматина [VI]


піганистий
   Пігани́стий:
     — веснянкуватий [15,I]
     — смужковатий; веснянкуватий [V]
     


під
   Під, пі́дро:
   Під:
     — (поду): горище [VII]
     — горище [2;4;14,18;21;51;54,I-VI,XII,XIII]
     — горище, його нижня частина [52]
     — Під — горище тільки над хатою, бо над хлівом, коморою горище на Бойківщині називається підря, подря, підрє, підрі, підро і т. п. Редакційний коментар не враховує цієї деталі та викладає загально: «Під — горище» (502). Гутак в одноіменному оповіданні, посилаючи Анну стерегти комору, вжив саме слово підро, а не під: « — Ану, Федю, Анно, спати йдіть! — повелів Гутак. — Ти, Федю, піди на оборіг. Там ще троха того сінища, аби хто не загромадив! Заким нове буде, все ся старе пригодит! А ти, Анно, маєш ми пильнувати китиць на шпихліри. Уважай! хтось позаякосітної ночи, бачу, заходив тамтуди! Там си постели на підрі та пильнуй!». [MО,VI]
     


підбігуновий
     — Підбігуно́вий моро́з (від бігун – полюс) полярний, лютий мороз [12]


підбіль
     — лугова рослина, листя якої вкрите знизу білим пухом (Ів.Фр.) [I]
   підбіль: растеніе, котораго листья съ нижней стороны покрыты бѣлымъ пухомъ [ІФ,1890]


підвергнути
   Підве́ргнути:
     — підкинути [1,X]


підгибльовані
   Підгибльо́вані:
     — підстругані [33]


піддальський
     — підгірський [IV]


підданий
     — крім звичайного значення, також: кріпак [VII]
     — тут в значенні кріпак [IV]


піджупник
   Піджу́пник:
     — помічник начальника солеварні [23]


підійти
     — (кого): обманути, обхитрувати [I]


підійшлий
     — підійшлий (180) < польськ. podeszły (про вік) — літній [MО,V]


підкоморій
   Підкомо́рій:
     — суддя, який займався розмежуванням володінь, у [51]


підмитуватися
     — підкидатися [V (тут помилково ""підмитуватися"" замість ""підмітуватися"")]


підмітувати
     — підкидати [I,IV]


підмітуватися
     — підкидатися [V (тут помилково ""підмитуватися"" замість ""підмітуватися"")]


підносити
     — підносити (431) — згадувати, підкреслювати, наголошувати < польськ. podnosić [MО,V]


підойшлий
   підо́йшлий: человѣкъ въ лѣтахъ [ІФ,1890]


підповідати
   Підповіда́ти:
   Пі́дря:
   По́дря, підря:
     — горище [16]
     — горище для збереження сіна, сінник [19]
     — підказувати [5;7]
     — сінник (приміщення для зберігання сіна) [54]


підро
   Під, пі́дро:
     — горище [14]
     — горище в хліву або клуні [11]
     — горище над стайнею зроблене з покладених дрюків [IV]
   підря:
     — підро (83) — горище над хлівом, клунею або коморою; [MО,VI]
     


підручний
     підданий, підопічний; (реґіоналізм) Опікун береже свого підручного від ворога і від усякої шкоди. [ЗБ 85]; [ВЛ]


підря
     — горище у клуні чи стайні [VI,VII]
     — підря (178) —горище над хлівом або коморою [MО,V]
     — Під — горище тільки над хатою, бо над хлівом, коморою горище на Бойківщині називається підря, подря, підрє, підрі, підро і т. п. Редакційний коментар не враховує цієї деталі та викладає загально: «Під — горище» (502). Гутак в одноіменному оповіданні, посилаючи Анну стерегти комору, вжив саме слово підро, а не під: « — Ану, Федю, Анно, спати йдіть! — повелів Гутак. — Ти, Федю, піди на оборіг. Там ще троха того сінища, аби хто не загромадив! Заким нове буде, все ся старе пригодит! А ти, Анно, маєш ми пильнувати китиць на шпихліри. Уважай! хтось позаякосітної ночи, бачу, заходив тамтуди! Там си постели на підрі та пильнуй!». [MО,VI]
     


підрядний
     — підчинений [IV]


підсадкуватий
     низький, кріпкий, (реґіоналізм) Плечистий підсадкуватий з грубими обрисами лиць і грубим чорним волосєм. [ЗБ 13]; [ВЛ]


підсіння
   Підсі́ння:
     — ґанок із піддашшям [51]


підставовий
   Підставо́вий:
     — основний [54]


підстолій
   Підсто́лій:
     — у давній Польщі заступник стольника [43]


підтик
     — див. дотинок [V]


підтока
   Підто́ка:
     — брус, що з'єднує передню і задню вісь у возі [25]
     — колода у возі, що з'єднує його передню частину із задньою [44-1]
   підто́ка: часть воза оканчивающаяся осями [ІФ,1890]


підуфалий
   Підуфа́лий:
     — довірливий, приязний [33]


підуфалість
   Підуфа́лість:
     — довір'я, приязнь [33]


підхлібляти
   Підхлібля́ти:
     — догоджувати [41]
     — лестити [48]
     — підлабузнюватись, підлаштовуватись [50]
     — підлещувати [V]


підхлібство
     — підлабузнювання, підлещування [VI,VII]


підходулий
     — літній, в літах [I]


підчаший
   Підча́ший:
     — придворна службова особа [43]


підшиття
   Підшиття:
     — пришви [15,I]


підшпотуватися
     — підгинатися [V]


підюдити
   підю́дити: подбить, навести на зло [ІФ,1890]


пІемрати
     — гомоніти, бути невдоволеним, обурюватися [VII]


пієтизм
     — Ханжеське благочестя [XVIII] Вже догадувалися, що автор, пересичений брутальністю своїх дотеперішніх творів, зійде на пієтизм і містицизм, але швидко переконалися, що до того ще далеко [XVIII]


пізнака
     пізнака (21, 454) – “підозра”; [ІЦ-2006]


пізьма
   Пі́зьма:
     — гнів [4,XII]
     — злість [22,IV]
     — образа, обурення, зле заповзяття [54]
     пізьма (22, 494) – “злість”; [ІЦ-2006]


піймити
     зрозуміти, Та швидко піймив я, що він лиш бажав із нашої праці розжиться. [Звн 381]; [ВЛ]


пік
     — пік мати на когось: мати злість на когось, бути упередженим проти когось [XII]


пікельгауба
   Пікельга́уба:
     — каска [13]


пілть
     — полоть, великий шмат сала [XII]


пілястр
   Піля́стр:
     — плоский, схожий на колону виступ на поверхні стіни чи стовпа [51]


пілястри
   Піля́стри:
     — плаский, схожий на колону виступ на поверхні стіни [53]


пільга
   Пі́льга:
     — тут: полегшення [51]


пільть
   По́лоть, пільть:
     — великий шматок сала [4]


пімкнути
     — помчати [V]


пінія
   Пі́нія:
     — вид хвойних рослин родини соснових, інша назва — італійська сосна [51]
     — італійська сосна [6]
     


піскарський
     — що належить піскареві, возієві піску [XII]


післанець
     — Післанець карний: урядовець, що повідомляє про кару [IX]


після
     — в розумінні — відповідно [XIX] Громада буде старатись розвивати кожного свого члена після його вроджених спосібностей, і в міру його розвитку і сил використати його для добра громадського, зглядно для його ж власного добра [XIX]
     — за, на основі (після регуляміну: на основі регуляміну; після думка: за думкою, на думку). : [VII]
     — за, на підставі (після права: на підставі закону) [II]
     — за, по (після правди: по правді) [XII]
     — за; після заслуг: відповідно (до заслуг); після прав: згідно з законом; після хлопського звичаю: за хлопським звичаєм [X]
     — після вподоби: по вподобі [XIX] До того найбільше причинився XVIII вік і його вчені, котрі фальшивим розумуванням зійшли до тої думки, що всяка власть походить від люду, що пануючі держать тоту власть тільки в імені люду, і що, значиться, люді може після вподоби її й відібрати [XIX]
     — тут: згідно з [XIX] Євреї, що держать скарбові крамниці, положені при ратуші, яких є 11, платять із них чинш наймовий після інвентаря [XIX]


пітля
   Пітля:
     — мірка [4]


пітпіліткати
   пітпілі́ткати: о голосѣ перепела [ІФ,1890]


піхни
     — чорносотенці [XI]


пішва
     — наволочка [IV]


піяння
     — (когута) спів (півня) [VI,VII]


піяр
   Пія́р:
     — член римо-католицького чернечого ордену піярів [44-1]


плавачка
   Пла́вачка:
     — сплавлюване дерево [21,IV]
     плавачка (21, 457) – “дерево, що сплавлюється рікою”; [ІЦ-2006]
     


плавба
     плавба (21, 386) – “плавання, сплавляння лісу гірськими ріками”; [ІЦ-2006]


плаз
   Плаз:
     — тупа сторона меча [4;13]
     — тупа сторона меча; пішло плазом: минулося безкарно [XII]
     


плазом
   Пла́зом:
     — плиском, крижем [50]


плазомпустити
     — прощати [IX]


плазувати
   Плазува́ти:
     — (від плаз – тут: сторона меча) бити плазом [12]


плай
   Плай:
     — гірська стежка [1;2;18,51,IV,XIII]
     — гірська стежка, доріжка [VI]
     — гірська стежка, дорога; галявина серед лісу в горах [52]
     — стежка в горах [V]
     — стежка, доріжка в горах [III]
     — широка лісова стежка в горах [X]
     — широка лісова стежка в горах; поляна серед лісу [XI]
     плай (21, 439) – “гірська стежка у лісі”; [ІЦ-2006]
     


планина
   Планина:
     — полонина, левада [10]


планіта
     — таємна сила; [VI,VII]


планітний
     — причинний [VI,VII]


плант
   Плант:
     — бульвар [15]


плантувати
   Плантува́ти:
     — вирощувати [22]
     — плантувати (93) (plantować) [MО,III]
     


плат
   Плат:
     — клапоть, кусень [13]


платва
   Пла́тва, плато́в:
     — балка, на який закріплюють крокви [18]
     — балка, на яку спирається дах [51]
     — балка, на яку спираються крокви (на хаті) [4]
     — балка, на яку спираються крокви [XII]
     — балка, перекриття [13]
     — балка, що на неї спирається дах [15]
     — балка, що на ній спочиває покрівля дому (Ів.Фр.) [III]
     — поперечна балка [VI]
     — балка, що йде вздовж хати по стіні паралельно [IV]
   пла́тва: болыпое бревно въ постройкѣ дома, на которомъ покоится крыша [ІФ,1890]


платно
     — вигідно [XII]


платов
   Пла́тва, плато́в:
     — балка, що на неї спирається дах [15]
     — балка, що йде вздовж хати по стіні паралельно [IV]
     — платов (293)—горішня балка вздовж довшої стіни будинку [MО,V]


платовці
   Платовці́:
     — дошки, якими обкладають яму, щоб земля не обвалювалася [I]
     — зменшена форма від платов, платва: бруски, балки, дошки, якими обкладають яму [14]
     — «Платовці» (бруси, балки) є зменшеною формою мн. від «платов» або «платва». У словнику пояснень сказано: «платовці — дошки, якими обкладають яму, щоби земля не обвалювалася» (431). Одні дошки до обкладання ями, з якої добувають нафту, не вистачали. Їх треба було прикріпляти до балок, і саме в тому значенні Франко вжив слова «платовці». Суфікс -овця частий на Бойківщині (пор. «статовця», «коновця», «становця» і т. п.). [MО,I]


платянки
   Пла́тянки:
     — ганчір'я, онучі, всякі зношені речі [V]
     — онучі, ганчір'я [14]
     


плахта
     — покривало [IV]


плац
   Пляц:
     — місце, земельна ділянка, площа [46-2]
     — площа, місце під забудову [51,52]
   Плац:
     — місце, земельна ділянка, площа [46-1]
     — площа, майдан; виїжджати з чимось на плац: казати щось одверто, виявляти щось словами [V]
     


плачевний
     — оплаканий [IV]


плачка
   Пла́чка:
     — плакальниця [8]


плебанія
   Плеба́нія:
     — будинок приходського священика [19]
     — попівська садиба [36,VIII]
     — попівський дім [I]
     — попівщина, хата й садиба попа, що належить йому під час перебування на парафії, [VII]
     — садиба священика; обійстя [51]
     — службова садиба парафіяльного священика [44-1]


пледоає
   Пледоає́:
     — адвокатська оборона [20]


пленіпотeнт
   пленіпоте́нт, преліпоте́нт: уполномоченный, ходокъ [ІФ,1890]


пленіпотент
   Ліпоте́нт, пленіпотент:
   Пленіпоте́нт, преліпотент:
     — виборний від сільської громади, що мав повноваження вести громадські процеси, заступати громаду перед владою чи паном [28]
     — виборний від сільської громади, який мав уповноваження вести громадські процеси, заступати громаду перед владою і паном [21]
     — довірена особа, повноважний представник [46-1;46-2]
     — уповноважений (в справах майна) [VIII]
     — уповноважений (у справах громадського майна) [22]
     — уповноважений (у справах майна), довірена особа, депутат [47]
     — уповноважений (у справах майна) [VI]
     — уповноважений [23,54,XIX] Зате показалося з протоколу, що товстенці пленіпотентові свому Ляховецькому для ведення процесу з двором безправно зібрали і вручили 266 злп [XIX]
     — уповноважений від громади (у справах майна) [20]
     — уповноважений у майнових справах [44-2]
     — уповноважений [II,IV,IX]
   Пленіпоте́нти:
     — виборні від сільської громади, які мали уповноваження вести громадські процеси, заступати громаду перед владою і паном [2]
     


плеоназм
   Плеона́зм:
     — багатослів'я; стилістичний зворот мови з однозначними словами, нагромадження яких виступає як засіб нагнітання почуттів, підкреслення чи перебільшення чогось [30]
     — надмірність, перебільшення, багатослів'я [32]
     — тут: багатослів'я [XIX] Говорячи в попередній статті про «окатоличення русинів», і то не тільки українських, але й галицьких, при помочі патрів змартвихвстанців, ми з розмислом ужили того слова, хоч на одному воно може видатися свого роду плеоназмом [XIX]


плепіпотент
     — уповноважений (в справах майна) [VII]


плесканка
   Плеска́нка:
   Пле́сканка:
     — глиняний посуд для горілки, що носиться на шнурі через плече [9]
     — риба [21]


плескатий
     — плескатий (9) (про обличчя) — широкий [MО,V]


плесо
   плесо: затонъ, стоячая вода [ІФ,1890]


пливак
   Плива́к:
     — плавець [51,XII]


плистер
   Пли́стер:
     — скибка, шматок [5]


плитенько
     — мілко [XII]


плиткий
   Плитки́й:
   Пли́ткий:
     — мілкий [9;51,I,IV]
     — неглибокий, мілкий [54;21,V]
     — неглибокий, мілкий; поверховий [VI,VII]
     — неглибокий, поверховий [47]
   плитки́й: мелкій [ІФ,1890]


плиткість
   Пли́ткість:
     — мілизна, поверховість [46-2]


плитковий
     — плитковий (163) — з кам’яних плиток [MО,V]


плік
   Плік:
     — стос, купа [20]


плін
   Плин, плін:
     — трісочка, уривок, зламок [13]


пліна
   Плі́на:
     — трісочка, відривок, зломок, скалка [1]
     — трісочка, відривок, зломок [X]
     


пліхший
     — гірший [III]


плюскатись
   плю́скатись: плескаться [ІФ,1890]


плюта
   Плю́та:
     — дощ, дощова погода [22]
     — негода, хуртовина [9;14,V]
     — сльота [13]


плявдувати
   Плявдува́ти:
     — допомагати [4]


плявдує
     — підходить, добре впливає [XII]


плянти
   Пля́нти:
     — алея [19]
     — бульвар [V]
     — міський садок при вулиці [VII]
     — щось наче бульвар [VI]


плястер
   Пля́стер:
     — (меду) — стільник [4]
     — плястер меду: стільник [XII]
     — пластинка меду, стільник [1,X]
     — скибка, шматок [7]


плястр
   Плястр:
     — пластир [42]


пляц
   Пляц:
     — місце, земельна ділянка, площа [46-2]
     — площа, місце під забудову [51,52]
   Плац:
     — місце, земельна ділянка, площа [46-1]
     — площа, майдан; виїжджати з чимось на плац: казати щось одверто, виявляти щось словами [V]
     


пляцок
   Пля́цок:
     — корж [5;7;32,XVIII] На се відповів Амлет, що, певно, мусив, бути такий величезний пляцок, що його краяли сим ножем [XVIII]
     — корж, випічка [51;52]
     — коржик, перепічка [8]
     — коржик [XII]


по
     — по мені було б: кінець мені був би [II]
     — по тобі буде: тебе вже не буде, ти вже не житимеш [IV]


по нім
      по нім було — сконав [XII]


побазграний
   Поба́зграний:
     — заплямований [16]
     — пописаний невмілою рукою [IV]
     


побарати
   Побара́ти:
     — плюндрувати [10]


побережа
   Побере́жа:
     — охорона [25]


побережник
   Побере́жник:
     — лісник [XIX] Стрібуємо ж по інвентарю показати статистично їх число і економічний побут. Усіх підданих, зайнятих різнорідними услугами при дворі і панських фільварках Грималівського ключа, в інвентарі 1800 року вичислено 357 осад, а то: 100 побережників, 59 т. зв. пахолків, 41 польових, 33 отаманів, 18 присяжних, 15 гуменних, 20 парубків, 13 козаків, 10 берегових} 8 прачок, 6 сторожів, 6 пасічників, 6 митників, 5 погоничів, 4 пастухи, 3 липники, огородники, 2 коминарі, 2 гірники, 2 хмелярі, 1 садівник і 1 телятник. В тім числі було 20 парових, 148 поєдинкових, 144 чвертових, 31 халупників і 3 комірники [XIX]
     — лісничий [44-2]
     — лісовий сторож [47,III,VI,VII]


побліка
   Поблі́ка, публіка:
     — ганьба, скандал [VII]
     — гидоті́ [16]
     — публічна ганьба, скандал [23]
     — ганьба в очах громади, сором [VI]
     — ганьба в очах громади [IX]
     — ганьба, скандал [XI]


побої
   Побої:
     — дерев'яна покрівля [2,XIII]


поборця
     — Поборця податковий: збирач податків [IX]


побудка
     — побудка (183) < польськ. pobudka — стимул [MО,V]


поваб
   Пова́б:
     — тут: поклик


поваба
   Пова́ба:
     — спокуса [51]


повага
     — авторитет [VII]
     — поважність, авторитет [II]


поважник
   Пова́жник:
     — поважна людина [53]


повала
   Пова́ла:
     — стеля [1;14;15;18,26,I,III-V,X]


повер
   По́вер:
     — поверх [51]


поверх
     — Поверх перший: другий поверх [VI,VII]


поверховий
     — поверховий будинок: будинок на два поверхи [VII]


повитичувати
   Повити́чува́ти:
     — визначити, скерувати [16]
     — поставити дерев'яні тички, знаки [VI]
     


повів
     — подув [в поясненнях помилково ""подив""] [V]


повід
   Пові́д:
     — легка коляска [9]


повіз
   По́віз:
     — запряжена карета [51]


повій
   Пові́й:
     — березка, кручені паничі [1,X]


повійка
     — повійка [14, с. 254] – “(Convolvulus). Багаторічний виткий трав’янистий бур’ян із дзвіночкоподібними квітками, березка” [СУМ, VI, с. 671], [ІЦ-2009]
   пові́йка: вьющееся растеніе [ІФ,1890]


повінувати
   Повінува́ти:
     — дати всім придане [X]
     — дати придане (віно) [2]
     — дати придане [1]


повісма
   Повісма, повісмо:
     — пучок оброблених конопель або льону, готовий до прядіння, а також одержане з нього прядиво; пасмо; міра прядива [44-1]


повісмо
   Повісма, пові́смо:
     — пучок оброблених конопель або льону, готовий для прядіння, а також одержана з нього пряжа [47]
     — пучок оброблених конопель або льону, готовий до прядіння, а також одержане з нього прядиво; пасмо; міра прядива [44-1]
     — тут :пучок оброблених конопель чи льону [44-2]
     — зв'я́зки конопель чи льону [XIX] Панам управа не оплачувалася, а проте вони силували своїх підданих управляти льон і коноплі на домінікальних грунтах і то більшу кількість, ніж би мусили для власної потреби, і наложили рівночасно в інвентарях данини повісмами [XIX]


повістка
     — оповідання [IX]


повітовий
   Повіто́вий:
     — Повіто́ві ради: повітові самоврядування, в яких вирішальний голос мала польська шляхта [47]
     — маршалок краєвий: голова крайового сейму в Галичині за часів Австро-Угорщини; маршалок повітовий: повітовий предводитель дворянства в Галичині за часів Австро-Угорщини [II]
     — Рада державна: австрійський парламент; Рада повітова: повітова влада в кол. Галичині. [IV]


повнити
   Повнити:
     — виконувати [2,XIII]


поводженнє
     — крім звичайного значення, також успіх [II]


поводження
     — («грано з поводженням»): успіх [XII]
     — успіх [XVIII] Ежен, що найбільше вдався в батька, робиться адвокатом, живе в Плассані без особливого поводження, а занюхавши, що в Парижі готовиться державний переворот, спродується і з 500 франками в кишені їде до Парижа і робиться одним з найгарячіших прихильників і помічників Наполеона III [XVIII]
     — поводження (145) (powodzesnie) [MО,III]
     


пової
     — завитки дикого винограду [XI]


повтвирати
     — повідчиняти [XI]


повх
   Повх:
     — пільх, польова миша [VI]
     — польова миша [20,IV]
     


повчасуватися
     — відпочивати, поспати [III]


поганин
   Пога́нин:
     — той, хто не сповідує християнської віри, нехристиянин, язичник [51]
     — язичник [X]
     


погди
     — зараз [III]


погирилися
   Поги́рилися:
     — порозносилися, погубилися [48]


погратулювати
   Погратулюва́ти:
     — Подякувати [XX] Щиро мушу Вам погратулювати за статтю о нашім язиковім безголов'ю [XX]
     — привітати, поздоровити [50]
     


погреб
   По́греб:
     — похорон [42]


погріб
   По́гріб:
   Потреб, погрі́б:
     — похорон [52,54,I,IV,V,X,XI]
     


подання
     — подання (355) < пол. podanie — заява; [MО,VI]


податковий
     — податкові аркушики (75) (arkuszyki podatkowe) [MО,III]
     


подвигатись
   Подви́гатись:
     — підірватися [2,XIII]


подвійка
     — подвійка (56) — двостволка [MО,V]


подення
   Поде́ння:
     — „частина, що залишається на дні“ (Ів.Фр.), дно, спід [XI]
     — дно, спід [IV]
     — останки на дні (Ів.Фр.) [I]
     — тут: низи суспільства [31]
     — солом'яна підстілка в клуні чи в оборозі [VI]
     — Подення в поясненнях значить «дно, спід» (535). Насправді подення значить підклад з хмизу, соломи, дерева під стогами, оборогами тощо. [MО,IV]


подинє
   по́динє: часть остающаяся на днѣ [ІФ,1890]


подиння
   По́диння:
     — горище, дно [5;7]
     — матеріал для встановлення горища, а також само горище (під) [XII]
     — солом'яна підстілка в клуні чи в оборозі [VI]


подирдати
     — пошкандибати з неохотою [IV]


подігач
   Подіга́ч:
     — зношений верхній одяг [2,XIII]
     — рядно, верета, зношений верхній одяг [4]
     


подігачка
   Подіга́чка:
     — рядно [14;22,VIII]
     — рядно, верета [V]
     


поділка
     поділка ( = масштаб) [MО,IV]


подоба
     — подоба (176, 335) — вигляд [MО,V]


подобизна
   Подоби́зна:
     — схожість [51]
     — схожість у певному відношенні, подоба [52]
     


подолати
     — тут: задовольнити [XIX] Очевидна річ, що середньовікові цехи, з своєю тісною, роздробленою організацією, сказались неспосібними — подолати всім тим новим потребам, неспосібними вести нову, світову продукцію [XIX]


подрібність
   Подрі́бність:
     — подробиця [51]


подрухотати
   Подрухота́ти:
     — див. здрухотати [14]
     — потрощити [V]
     


подря
   По́дря, підря:
     — горище [16]
     — горище у клуні або стайні [VI]
     — Під — горище тільки над хатою, бо над хлівом, коморою горище на Бойківщині називається підря, подря, підрє, підрі, підро і т. п. Редакційний коментар не враховує цієї деталі та викладає загально: «Під — горище» (502). Гутак в одноіменному оповіданні, посилаючи Анну стерегти комору, вжив саме слово підро, а не під: « — Ану, Федю, Анно, спати йдіть! — повелів Гутак. — Ти, Федю, піди на оборіг. Там ще троха того сінища, аби хто не загромадив! Заким нове буде, все ся старе пригодит! А ти, Анно, маєш ми пильнувати китиць на шпихліри. Уважай! хтось позаякосітної ночи, бачу, заходив тамтуди! Там си постели на підрі та пильнуй!». [MО,VI]


подуфалість
   Подуфа́лість:
     — довір'я, приязнь [14,I]


подушне
   Поду́шне:
     — податок з кожної душі податного стану [53]


поент
     — Кінцевий дотепний вислів [XX] Вже в укладуванню своєї збірки я звернув пильну увагу на теорію, висказану різними людьми, а мотивовану Естерлеєм, що велика часть приповідок, — се обшліфовані і скристалізовані оповідання, анекдоти, фацеції, або їх поенти,— і для того, де тільки можу, даю при приповідках ті пояснення і оповідання, які сам народ до них прикладає [XX]


поєдинчий
     — звичайний [IV]


поєднати
     — поєднати кого (399) — домовитися з ким [MО,V]


пожарливий
   Пожа́рливий:
     — жадібний [25]


пожиток
     — користь [III,X]


пожиточність
   Пожито́чність:
     — корисність [46-1;46-2]


Позапікати люльки
    Позапікати люльки (V), пекти люльки (IV):
     — («Широко розсілися в коршмі на лавці ..., люльки позапікали», 199) неясне сьогодні майже для кожного читача, оскільки люльок ніхто вже не «запікає». Це слово в Галичині означало спеціальний спосіб підготовки тютюну до курення в люльці: люльку набивали тютюном, наливали водою, після чого клали на розжарене вугілля, на якому тютюн у люльці довший час кипів та парився, як чай у чайнику. Коли вода з тютюну випарувала, а тютюн заварився, люльку запалювали і курили. [MО,V]


позаякосітний
     — позаякосітна ніч: позаминула ніч [VI]


позем
     — рівень [XII]


поземний
   Позе́мний:
     — горизонтальний [20]


позискати
   Пози́скати:
     — здобути [46-1;46-2]
     — прихилити (до себе) [IV]
     


позитури
   Позиту́ри:
     — пози [51]


позір
   По́зір:
     — вигляд [16;42]
     — видимість, вигляд; на позір: на око [VI]
     — видимість; для позору: про око [IV]
     — погляд [14]
     — погляд; на позір: на погляд [I]
     — позір давати: поглядати [XII]
     — погляд [в поясненнях помилково ""поляд""]; позір давати на кого: звертати увагу [V]

 

позірний
   Позірни́й:
     — уявний [XIX] І сим разом знов стара історія: головних агентів не хотять бачити, а проти дрібних або навіть позірних агентів ухвалюють штучно стилізовані, та в основі зовсім безпредметові новели до закону [XIX]
     — уявний, насправді не існуючий [37]
     — позірний (173)<пол. роzorny — уявний, мнимий; [MО,VI]


позюмки
   Позю́мки:
     — суниці [49]


поїти
   Спо́їти, поїти:
     — з'єднати [23]


пок
     поки, як довго, А пок зійти ще сонце мусить, хопта пшеницю здусить. [Звн 190]; Дістоть то: годуйте, допоки малий. [Звн 306]; [ВЛ]


показ
     — показ (125) —наказ; [MО,VI]


покарбулятися
   Покарбуля́тися:
     — бути поваленим, покоритися [II]
     — покотитися [14,16]
     — покарбулятися (199)—покотитися [MО,V]


покарм
   Пока́рм:
     — харч, їжа [43]


покид
     — покид (134) — кидок; [MО,VI]


покій
   Покі́й:
   По́кій:
     — кімната [52,54]
     


покіль
     поки, як довго, Покіль я співаю, праця чекає моєї руки. [Звн 163]; [ВЛ]


поклад
   По́клад:
     — палуба [25]


покладати
     — (під жито) орати [II]


покладений
     — (капітал): готівка, готові гроші [V]


покладок
     — яйце [X]


поклич
     — призов [I]


покмітити
   Покміти́ти:
   Покмі́тити:
     — помітити [51]
     — помітити, зауважити [16]


поковтувати
   Поко́втувати:
     — постукувати, ударяти [42]


поконець
     — по конець (треба: поконець (169) — край (чого) [MО,V]


покост
     — варена олія, оліфа [IV]


покревний
   Покре́вний:
     — рідний, споріднений [47]
     — родич по крові [43]
     — споріднений [XII]


покректати
     — покректати (182) — відкашлятися [MО,V]

 

покривка
   покри́вка:
     — Під покри́вкою: під виглядом [46-1]


покрийому
   Покрийо́му:
   Покри́йому:
     — нишком, крадькома [9]
     — обережно, тихо [10]
     — приховано [8]


покулити
   Поку́лити:
     — покрутити, покорчити [14,I]


покуса
   Поку́са:
     — спокуса [16,54]


покутний
   Поку́тний:
     — (писар) потайний [III]
     — закутковий [23]
     — покаянний [VII]
     — покутний писар: потайний писар, що криється з своїм заняттям [IV]


полапати
   Пола́пати:
     — похопитися [1,X]


поле
     — поле йде в ліс: щось пропадає [IV]
     — Поле йде в ліс пояснене дивовижно: «щось пропадає» (536), що абсолютно нічого не пояснює. [MО,IV]


полегойки
   Полего́йки:
     — злегенька [1,X]
     — легенько [37]
     


полет
   Поле́т:
     — еполет [51;52]


полетиця
     — полетиця [14, с. 254] – “берізка” [СБГ, ІІ, с. 104]; [ІЦ-2009]
     — повитиця – “берізка польова (Convulvulus arvensis)” [СБГ, ІІ, с. 87]; [ІЦ-2009]
   полети́ця: вьющееся и цѣпляющееся растеніе; [ІФ,1890]
     


полика
   Поли́ка:
     — Без поли́ки: без сліду [3]
     — знак, слід [9,XI]
     — знак, слід; без поли́ки — без знаку [2]
     — знак, слід; без полики: так щоб не було видко, непомітно [X]
     — знак, слід; без полики: так, щоб не було видно, непомітно [1]
     — плечко жіночої сорочки [23]
     — слід [14,I]
     — слід, знак [7;5]
   поли́ка: слѣдъ [ІФ,1890]


поліття
     — врожайний рік, врожай [IV]


половий
   Полови́й:
     — статевий [54]


половик
     — половик (28) — вид яструба [MО,V]


половник
   Поло́вник:
     — хлів [24]


пологи
     — покоси [III]


полонина
     — пасовисько високо в горах [IX]
     — пасовище або сіножать на гірських верхах [VI,VII]
     — сіножать, пасовисько в горах [III]
     — сіножать, пасовисько високо в горах [IV]
     полонина (21, 439) – “незаліснена вешина гори, де випасають худобу”; [ІЦ-2006]


полонний
     що бере в полон, (реґіоналізм) .. Мов павук той полоннії сіти снує. [Звн 21]; [ВЛ]


полотняник зрібний
     — свита з сирового полотна [XI]


полотнянка
     — одяг з рядна [III]


полоть
     — шматок [IV]
     — Полоть (пор. польсь. połeć) — великий шмат м’яса, сала, у словнику Желехівського Speckseite, Speckschrotte (т. II, стор. 692;), у поясненнях викладений словом «шматок» (536). [MО,IV]


полошити
     — жадібно їсти, уминати [IV]
     — друкарська помилка: полошити зам. палашувати [MО,IV]


полудневий
   Полудне́вий:
     — південний [45]


полудрабок
   Полудра́бок:
     — бік возового ящика, утворений за допомогою поздовжніх і поперечних жердин на зразок драбини [44-1]


полулук
   Полулу́к:
     — арка [46-2]


полумацьок
     — міра сипких тіл, з півчетверика [II]


получитися
   Получи́тися:
     — з'єднатися [46-1;46-2]


полювний
     — до полювання придатний, призначений (пес) [X]


полягаючи
   Поляга́ючи:
     — (на словах) — довіряючи чиїмсь словам [16]


польовий
     — людина, що стереже поля [VI]
     — сторож на полях [IV]


польський
     — «Польська» дорога: немощена, польова дорога [V]


польщі
   Польщі:
     — двірський сановник [51]


помак
   Пома́к:
     — застаріле в болгарській мові слово, означає болгарин-магометанин [10]


помана
   пома́на: обманъ, привидѣніе [ІФ,1890]
   Пома́на:
     — мана, мара [2,XIII]
     — мана [XII]
     — мара, привид [21]
     — мара, страхіття [V]
     — привид [14,I]
     — примара [X]


поманджати
   Поманджа́ти:
     — піти, почвалати [5;7]


помет
   Поме́т:
     — зжатий, але не пов'язаний хліб [2,XIII]


поминення
   Помине́ння:
     — обминання [47]


помір
   По́мір:
     — численне вимирання внаслідок епідемій [54]
   Урбаріа́льний помі́р:
     — розмежування земель [46-1,XIX] Коли Австрія зайняла Галичину, першим ділом її правителів (Йосифа II) було зробити пільгу селянам, «uchylić nadużycia», як каже Лодинський, знести невільниче підданство і через заведення корінних інвентарів (Siockinventarien) зробити лад у панщизняних відносинах, унормувати роботи й престації, які мусили відбувати піддані своїм панам, а через уладження урбаріального поміру виразно відділити грунти домінікальні (панські) від рустикальних (селянських) [XIX]


помісь
     всуміш, разом, Втім з-за стіни твій крик дитячий дійшов з жіночим криком помісь. [Звн 315]; [ВЛ]


помітувати
   Помі́тувати:
     — нехтувати, погорджувати [45]
     — погорджувати [46-2,XII]
     — покидати; [V]
     — розмірковувати [XIX] Ми стали : йому чужими, він терпить нас, але не любить нас, бо ми не любимо його і помітуєм його святощами [XIX]
   Помі́туєм:
     — погорджуємо [46-1]


помітуватися
     — нехтувати, мало цінити [V]
   Помітуватись:
     — гордувати, цуратись [I]
     — нехтувати [48]
     — Нехтувати [XX] Стаття Лавле про общину, хоч зовсім не блискуча, все ж таки коротко і зрозуміло резюмує те, що досі написано позитивного про общину, а в виводах Л. хилиться до колективізму,— значить, не було причини нею помітуватись, особливо зваживши, що це перша звістка в Галичині про общину і книгарі тутешні її так перепудились, що ні за які гроші не хотять дати на виставу з другими книжками «Др. біб.» [XX]


поміть
   По́міть:
     — купка зжатого, але ще не зв'язаного у сніп жита [I]
     — нехтування, зневага, упослідження (від помітуватися: нехтувати, мало цінити) [8]
     — «На поміть» (рівним шаром, верствою на землі)- І «Жито клалося на поміть та встелювало широкі загони» (62) словник пояснює: «купка вжатого, але ще не зв’язаного у сніп жита» (431). Пояснення невірне і незадовільне. По-перше, на поміть кладуть не лише жито, але, і то частіш, пшеницю, ячмінь та овес; по-друге, покладене збіжжя на поміть творить не купки, а спеціальний тонкий шар, що застелює всю стерню. На поміть кладеться зжате збіжжя, коли воно пашнисте. Так воно краще і скоріше висихає. [MО,I]


помішання
   Поміша́ння:
     — збентеження [IV,V]
     — хвилювання, збентеженість [16]
     


помотикатися
     — натрудитися [I]


помрачатися
   Помрача́тися:
     — запаморочуватись [45]


помуравілий
     — зеленавий [I]


понаобалювати
     — понавалювати [I]


понасторушувати
     — понаїжувати [IV]


поневчасі
     — (по невчасі): пізно [VII]
     — пізня пора; по невчасі: запізно [X]
     — по невчасі: запізно [VI]
     — по невчасі: згодом [III]
     — спізнення; по невчасі: запізно [IV]
     — Неіснуюче як іменник слово невчас редакція пояснила як «спізнення» (553). У контексті виступає тільки прислівник поневчасі (374, 381). Само невчас вживається тільки як прислівник (пор. словник Желехівського, т. І, стор. 505). [MО,IV]
     


понеже
     — тому що, бо [IV]


понизше
     нижче, внизу, Понизше був цілий вал каміня, [ЗБ 27]; [ВЛ]


понтифікат
   Понтифіка́т:
     — діяльність і період правління папи римського [34]


понуштарити
     — понишпорити [IV]


понч
   Понч:
     — пунш [47]


пообалювані
     — (плоти) пообвалювані [VI,VII]


пообщибати
     — пооббивати [IV]


попарасканий
   Попара́сканий:
     — потрісканий [14,I]


попас
   По́пас:
     — привал [46-1]


попасати
     — стати на попасі, зупинитися в дорозі, щоб погодувати коней [IV]


поперти
   Попе́рти:
     — підтримати [46-1;46-2]
     — підтримати; посунути наперед [IX]
     


попертя
     — допомога, піддержання; [IV]


попирати
     — підпирати, піддержувати [IV]


попис
   По́пис:
     — парад [10]


попитова
   Попито́ва:
     — (роль) — популярна [31]


попівство
     — крім прямого значення, ще в розумінні: попова садиба [II]
     — попівська садиба [IV,X]
     — садиба, житло попа [VII]
     


попісніти
     — посумніти (стати «пісним») [X]
   попісні́ти: сдѣлать постную рожу [ІФ,1890]


поплатний
     — рентабельний, прибутковий; [V]


поплачуваннє
     — давати добрий заробіток [II]

 

поплачувати
   Попла́чувати:
     — давати добрий заробіток [17,II]
     — оплачуватися [V]
     


поповнити
     — вчинити [IV]


пополох
   По́полох:
     — замішання [VI]
     — переляк [23]
     — переляк, переполох [16]
     — переполох [46-2]


поприбіч
     збоку, Але настав (ратище) поприбіч і боронись. [ЗБ 25]; [ВЛ]


попрятати
     — поховати, поприбирати, зробити лад [VI]
     — прибрати, причепурити [II]
     — прибрати [XII]
     


попудливість
   Попу́дливість:
     — лякливість [40]


попуканий
     — потрісканий [V]


попуститися
     — попуститися (341) — відступити [MО,V]


порекла
   Поре́кла:
     — гасла [49]


порекло
   Порекло́:
     — про́звище, про́звисько (вуличне) [8]


порепаний
     — шорсткий [IV]
     — друкарська помилка: нерепаний зам. порепаний [MО,IV]


поржондний
   Поржо́ндний:
     — порядний [23]
     — порядний, лояльний [IX]
     


порзний
   По́рзний:
     — скоромний [54]


порівень
     нарівні, Незвичайна женщина поровень із найсильнішими мужами поборювала небезпеки. [ЗБ 18]; [ВЛ]


поріг
     — коротка груба дошка, вистругана на трачці [X]


порічина
   Порі́чина:
     — давнє русло ріки [III]
     — місце вздовж річки, над річкою [VI]
     — місцевість уздовж течії річки [53]
     — простір над річкою [VII]


порнологія
   Порноло́гія:
     — непристойність [50,XX] На се одержав я лист, у котрім Буч[инський] звичаєм наших критиків на порушене раз питання не відповідає, а зато сердиться на порнологію такої пісні, як та, що підписана його ж іменем (про Кошута і кошутську війну), на згадку про штани в моїй повісті, на стиль у Ваших «Хартіях» і, врешті, на правопись у записах пісень народних [XX]


поровень
     нарівні, Незвичайна женщина поровень із найсильнішими мужами поборювала небезпеки. [ЗБ 18]; [ВЛ]


поронений
   Пороне́ний:
     — зрізаний, підтятий, втрачений, загублений [37]


порскати
   по́рскати: скрипѣть и брызгать [ІФ,1890]


портепе
     — ремінь при шаблі зі срібного або золотою китицею [XI]


портик
   По́ртик:
     — розміщена перед входом у будинок відкрита галерея, утворена колонами або стовпами, що підтримують перекриття [54]


порто
   По́рто:
     — поштові витрати коштами клієнта [II]
     — поштові витрати коштом клієнта [18]
     


портьєр
     — швейцар [III]
     — швейцар, сторож [IV]


порушування
     — рух [IV]


порфіра
   Порфі́ра:
     — довга пурпурна мантія [32]
     — довга пурпурова мантія, символ влади монарха [52;51]
     


порфіроносець
   Порфіроно́сець:
     — монарх, цар; носій порфіри — довгої пурпурової мантії, символу влади монарха [51]


порційка
     — мірка [VI]


порція
   По́рція:
     — певна сума грошей, яку позичали на відробіток [44-1]
     — тут: гроші, позичені селянами на відробіток [44-2]
     — чарка (горілки) [14]
     (горілки) — чарка [I]


порядно
   Поря́дно:
     — міцно, глибоко [5;7]


посада
   Поса́да:
     — підмурівок, фундамент [XIII]
     — підмурок, фундамент [2]
     ( = основа, підстава) [MО,IV]
     — посада (116)<пол. posada — основа, підстава, фундамент; [MО,VI]


посвятити
      посвятити життя — пожертвувати; [VI]


посвячення
   Посвячення:
   Посвя́чення:
     — жертва [V]
     — пожертвування [32]
     — посвята, самопожертва [IV]
     — саможертва [VI]
     — самозречення [II]
     — самопожертва [2;21,XIII]
     — самопожертвування [I]
     

 

посвящати
     — (себе за щось): жертвувати собою для чогось [IV]


посев
   Посе́в:
     — посол, посланець, представник [42]


посесіонат
   Посесіона́т:
     — той, хто володів спадковими землями (добрами); господар; власник землі [44-1]


посесія
   Посе́сія:
     — аренда [1;47,X]
     — нерухоме майно, земельне володіння, домоволодіння, орендований маєток [46-2]
     — нерухоме майно, орендований маєток, володіння [46-1]
     — оренда [2]
     — орендне володіння землею разом з приписаними до маєтку селянами [43]
     


посесор
   Посе́сор:
     — орендар земельної ділянки [46-1]
     — орендатор [46-2]
     — орендатор земельної ділянки [47]
     — тимчасовий або спадковий орендатор маєтку [44-2]


посідання
   Посіда́ння, посілість:
     — володіння [46-1;46-2]
     — прийти в посідання: привласнити собі [IV]
     


посідище
   Посі́дище:
     — володіння, маєток, господарство [16]
     — садиба [VI]
     


посідлість
   Табулярний, свідок, посідлість:
     — іпотечний; табулярна посідлість — велика земельна власність; табулярний свідок — свідок, свідчення якого заносять до протоколу [44-1]


посілість
   Посіда́ння, посі́лість:
     — Вели́ка посі́лість: поміщицький маєток [46-1]
     — володіння [46-1;46-2]
     

 

поскіпати
   Поскі́пати:
     — порозбивати на гамуз (Ів.Фр.) [II]
     — порубати, посікти [10]
     — розколоти, потрощити [23]
   поскіпа́ти: розбить въ дребезги [ІФ,1890]


поскоботати
     — полоскотати [IV]


поскортися
   Поско́ртися:
     — поспішити [6]


поскромити
   Поскроми́ти:
     — приборкати [2,XIII]


посмотрити
     — попробувати, поглянути, простежити [VI]


посока
   Посо́ка:
     — кров [52]
     — сукровиця [51]
     


посол
   Посо́л:
     — депутат [44-1;46-2;46-1]


посольство
   Посо́льство:
     — доручення, обов'язок [5,7]


посочити
     — скривавити [I]


поспів
   По́спів:
     — посполу, разом [2,XIII]
     — разом, спільно [X]
     спільно, Брати мов зичливі на прадідній ниві працюють поспів. [Звн 126]; [ВЛ]


поспіл
   Поспо́лу, поспі́л:
     — докупи, разом [1]


поспіх
     — спорість, швидкість [III]


посполитий
   Посполи́тий:
     — простий, звичайний, простонародний [51]


посполитуватися
   Посполитува́тися:
     — демократизуватися [41]


посполу
   Поспо́лу, поспі́л:
   По́сполу:
     — докупи, разом [1,X]
     — повсюдно [10]
     — разом, спільно [13]
     — спільно [II]
     


поспорити
     — прискорити [I]


поспрятувати
     — поприбирати [VI,VII]


пост
     — вартовий [X]

 

постав
     — штука, кусок (матерії) [IV]
     — Постав (польсь. postaw) —фабричний сувій сукна—пояснюється як «штука, кусок (матерії)» (536). [MО,IV]


поставець
   Поставець:
     — (сукна) — тюк, штука [24,IX]


поставкувати
     — іти, часто спиняючись [V]
     — стояти без діла [IV]


постарчати
     — (чомусь): давати раду, задовольняти [V]


постемплювати
   Постемплюва́ти:
     — випалити залізом клеймо [18,III]


постемповець
     — іронічно, на польський лад: поступовець, прогресист [II]


постенфер
   Постенфі́р[ер]:
     — нижчий жандармський чин [23]


постенфірер
   Постенфі́рер:
     — дільничний жандарм [19]
     — жандармський старшина, начальник жандармського поста [IX]
     — начальник жандармського поста в австрійській жандармерії [I]
     — начальник жандармського поста в австрійській цісарській жандармерії [21]
     — начальник жандармського поста [VI,VII]
     


постепенний
   Постепе́нний:
     — поступовий [45]


постерунок
   Постеру́нок:
     — (жандармерії) постій, казарма [VI]
     — (жандармерії): казарма [VII]
     — відділок поліції на Західній Україні за часів панської Польщі [47]
     — жандармська дільниця [1]
     — казарма жандармерії [X]
     — пост [46-1,46-2]
     — пост жандармів [V]


постидність
     — осоружність [IV]


постівка
   Пості́вка:
     — постіль, покіс [14]


постоли
     постоли (21, 441) – “легке шкіряне взуття”; [ІЦ-2006]


посторонок
   Посторо́но́к:
     — шворка, мотуз, частина кінської упряжі [51]


построєний
     — вдягнений [VI]
     — гарно, святково одягнений [I]
      построєні — гарно вбрані [XII]
     


постулат
     — вимога [XIX] Се скромні постулати «наразі», добрі як проба для вишколення збирачів. Дуже важно б було для комісії мати зголошення робітників, які б заохотилися до сеї праці і бажали вести її в порозумінні з комісією [XIX]

 

поступ
     поступ ( = успіх) [MО,IV]


поступати
     — попускати, ставати меншим (мороз) [V]


поступовання
     — поведінка [V]


поступовець
   Поступо́вець:
     — прогресивна людина [1;47,X]


поступовий
   Поступо́вий:
     — передовий, прогресивний [53]


поступування
     — поводження, поведінка [IV]


посуда
     — посуда (108) —споруда, предмет захисту; [MО,VI]


посуджений
     — запідозрений [IV]


посуджувати
     — (когось): підозрівати [VII]


посуджуватикогось
     — підозрівати [VI]


посудити
     — (когось о щось): запідозрити когось у чомусь; [IV]


потак
   По́так:
     — клітка для курей [51,52]


потахати
   Потаха́ти:
     — спадати (про спеку) [25]


потахнути
   Пота́хнути:
     — догоріти, вмерти, потухнути [14]
     — догоріти, вмерти [I]
     — загрузнути [6]


потворитися
     — тут — виникнути [XIX] Розуміється само собою, що коли такі зв'язки потворяться поперед усього з відрубних народностей, то й їм оставлене буде повне право самостійно управлятись, розвиватись і жити, без ніякого верховодства одної народності над другою, більшої над меншою [XIX]


потентат
   Потента́т:
     — вельможа всесильний, могутній [IV]
     — вельможа, особа з могутніми впливами [44-1]
     — всесильний, могутній [21,III]
     — магнат [46-1;46-2]


потереб'я
     — покидь, непотріб [II]


потерпати
     — боятися, тремтіти [XII]
     — боятися [IV]
     — тривожитися [I]
     


потинати
   Поти́нати:
     — (йдеться про упирів): умертвляти, вбивати, також – висмоктувати кров з людини [14]
     — рвати, хапати [V]
     — Потинати на Бойківщині значить (про упирів) умертвляти, вбивати. Про це свідчить і контекст: «Поміж простими людьми літали... повісти про опирів, шо «потинають» людей» (191). Редакція його виклала невірно словами «рвати, хапати» (487). У слов’янській народній міфології упирі не «рвуть, хапають» людей, а смокчуть з них під час сну кров, що в результаті веде до смерті. [MО,V]


потлачувати
   Потлачува́ти:
     — толочити [42]


потожсамлення
     — Ототожнення [XVIII] Твору Шекспірового з таким титулом ми не знаємо, а Мірсові слова про нього не дають певної підстави до його потожсамлення з яким-будь звісним нам твором; тільки з огляду на час і на драматичну техніку більш відповідно буде разом з Брандесом бачити в тім творі вчаснішу комедію «Кінець діло хвалить» [XVIII]


потомні
   Пото́мні:
     — (люди) майбутні, прийдешні [43]


потомність
   Пото́мність:
     — майбутнє, прийдешнє [34]


поточина
     — невеликий потік, русло потічка [V]


потравка
   Потра́вка:
     — (куряча з рисом): шматки (курячого) м'яса, варені з рисом [VI]
     — м'ясний соус [19]
     — потравка (куряча) з рижем: куски (курячого) м'яса, варені з рисом [VII]
     — рід м'ясної страви [XII]


потрактувати
   Потрактува́ти:
     — почастувати [13]


потреб
   Потре́б, погрі́б:
     — похорон [1,52,XI]


потрібний
     — той, що потребує допомоги [III]
     — той, що потребує, що в нужді [V]


потрібувати
     — попробувати [I,XII]


потрутити
     — відняти [XIX] В тім патенті подано, як треба обчисляти належитість індемнізаційну; сказано далі, що з обчисленої в той спосіб суми треба потрутити одну третину як компенсату податку, котрий за панщизняних часів мусили оплачувати дідичі від побираних із підданих дачок і престацій, а також як компенсату страт і коштів, які при тім дідичі поносили, що все по знесенню панщини не має вже місця [XIX]
     — скинути (з ціни) [IV]
     — штовхнути; потрутити гроші, кару: відтягнути [V]
     


потручення
   Потру́чення:
     — вирахування [46-1;46-2]


потульний
   Поту́льний:
     — покірний [52,IV,VI]
     — покірний, поступливий [51,54]
     


потурнак
   Потурна́к:
     — потуреченний чоловік [43]


потускнілий
     — сумний, зажурений; розжалоблений [I]


потуха
     — підбадьорений, відвага [VII]


потя
   По́тя:
     — пташеня, курчатко [13]


потягач
     — ремінь, уживаний у шевському ремеслі [III]


потята
   Потята:
     — курчата [23]


поуфалий
   Поуфа́лий:
     — фамільярний [43]


поуфний
   Поу́фний:
     — конфіденціальний, таємний, секретний [48]
     — секретний [46-2;46-1,XX] Віслицький звернув мені Кобилицю, кажучи, що цензор по поуфнім перечитанню узнав його напечатання неможливим [XX]
     — Таємний [XX] До сестер я писав два рази, але відповіді не дістав ніякої, аж в кінці дізнався, що намісництво розписало до всіх старостів поуфні письма, щоб шукати за ними; а впрочім що ж би я їм поміг, коли й сам я так само здихав та мерз, не маючи ні вбрання, ні хати, ні нічого ? [XX]


поуфно
   Поу́фно:
     — довірливо, смирно [8]


пофалатаний
   Пофала́таний:
     — подертий [15]
     — понівечений, порубаний [4,XII]
     — порваний, подертий [I]


пофалатати
   пофала́тати: порвать [ІФ,1890]


пофелатаний
   Пофела́таний:
     — пошматований, роздертий [51]


похви
   По́хви:
     — ножни, піхви [36]


похилий
   Похи́льний, похи́лий:
     — слухняний, покірний [1]


похильний
     — слухняний [X]


похідна
   Похідна́:
     — смолоскип [8]


похідня
   Похідня́:
   Похі́дня:
     — смолоскип [10;24;31;13,IX]
     — смолоскип, факел [52]


похіпний
     — охочий, сквапний [VI]


похіснувати
   Похіснува́ти:
     — скористатися, мати користь [45]
     — користуватися [XIX] Розуміється, наші селяни, що знайшли їх, не видівши на своїм віці золота і не знаючи вартості таких речей, попродали ті «бляшки» евреям за пару крейцарів, хоч при ліпшім своїм розумі і якби мали звичай похіснувати та нетиканим зберегти те, чого не вміють оцінити, могли мати за них тисячі, вдесятеро більше, ніж варто те золото на вагу! [XIX]
     


похітний
   Похітний:
     — охочий, сквапний [12]


похітніше
   Похі́тніше:
     — радше [16]


похлібний
     — підлесливий, похвальний [IV]


походня
   Похо́дня:
     — смолоскип [23]


похопний
   Похо́пний:
     — поспішний, швидкий [43]


похрупостіти
     — накричати, налаяти [VI]
     — покричати [IX]
     — похрупостіти (157) — полаяти [MО,V]
     


поцтивий
     — добряга [X]
     — чесний (з легенькою іронією — дурненький) [VII]
     — чесний [VI]
     


почалапкати
   почала́пкати: пойдти шлепая въ грязи [ІФ,1890]


почва
   По́чва:
     — грунт [53]


почвара
     — почвара (135) (poczwara) [MО,III]


почварний
   почва́рний: уродливий [ІФ,1890]
     — почварний (138) (poczwarny) [MО,III]


почекання
     — «на почеканю » (125) < польськ. па poczekaniu — на швидку руку [MО,V]


почеревина
   почере́вина: брюшная часть [ІФ,1890]


почесна
     — гостина, частування горілкою з якогось приводу [V]


почесне
   Поче́сне:
     — почастування [2]
     — почастунок [XIII]
     — частування [1,X]


починок
   Почино́к:
     — пряжа, намотана на веретено, або кількість цієї пряжі, знятої з веретена [54]

 

почтивий
     — чесний, добродушний [IV]


пошибати
     — трапляти, вдаряти [V]


пошляк
     — слід, знак [IV]


пошпортати
     — нишпорити [XIX] Воно справді так було, але робота на панськім полі була тільки одним проявом панщизняного порядку; порядок той сягав далеко ширше і глибше; люди теперішнього покоління, що вже не затямили того порядку, не легко можуть собі його вияснити і мусять добре пошпортати в старих книгах і паперах, поки відгребуть його повний образ [XIX]


пошпотатися
     — спотикнутися [IV]


поштивий
     поштивий (21, 435) – “учтивий”; [ІЦ-2006]


по-штубацьки
   По-штуба́цьки:
     — по-школярськи [50]


поява
   поя́ва: явленіе [ІФ,1890]


поязд
   Поя́зд:
     — віз, екіпаж [42]


права
   права́:
     — юридичний факультет [IV]
     — Права (польсь. prawa) — правознавство, юриспруденція, юридичні науки — редакція подає як «юридичний факультет» (536) Виходить, що й філологія та філологічний факультет — синоніми. [MО,IV]
     


правдання
     — суперечка; [VI]


правдатися
     — спорити [VI]


правдитися
     — правдитися (174) — сперечатися [MО,V]


правник
   Пра́вни́к:
     — юрист [46-1;46-2]
     — юрист, фахівець з правознавства [45]
     


праводажні
   Правода́жні:
     — дошки, на яких записані закони, права [10]


правотитися
   Правоти́тися:
     — шукати свого права [10]


правцем
     — навпростець [III]


праг
     — поріг [XI]


пражити
   Пра́жити:
     — лупцювати [5;7]
     — пекти [III]
   пра́жити: жарить [ІФ,1890]


празники
     — вакації, канікули [IV]
     — Празники — свята, головно різдво і пасха, стали в поясненнях «вакаціями, канікулами» (536), мабуть, тому, що тоді не бувало шкільних: занять. [MО,IV]


практикант
   Концепто́вий практика́нт:
      канцелярист-практикант [46-1]


праник
   Пра́ник:
     — рубель для качання білизни [21]


прас
   Прас:
     — прочухан [25]


праса
   Пра́са:
     — прасування [2]
     — прес, преса [46-1;46-2]
     — прес, чавило [51;52]
     — преса [54]


прасовий
   Пра́совий:
     — пресовий [41;48;54,XX] Щодо конфіскування і сидження по тюрмах, то надіятись, що сього не буде,— впрочім як буде, то також не біда і не за цапову душу,— противно, в прасових процесах все-таки діло не таке страшне, як в звичайних карних,— а й розголоска буде [XX]
     — той, що стосується преси [21]
     — прасовий відділ: відділ, що відає справами преси [IV]


прати
   Пра́ти:
     — бити [8]


прахтика
   Пра́хтика:
     — приклад, випадок [23]


пребенда
   Пребе́нда:
     — у католиків: певна церковна функція і майно, що надається її виконавцям [46-1,46-2]


превентивна
   Превенти́вна:
     — (цензура) — запобіжна [31]


прегравація
   Преграва́ція:
     — накладені на поміщика кари за незаконні утиски селян в часи феодалізму [44-2]


предестиновий
   Предестино́вий:
     — наперед призначуваний [47]


предилекції
   Предиле́кції:
     — (конфесійні): симпатії (релігійні) [50]


предилекція
   Предиле́кція:
     — замилування [19,VI,VII]
     — нахил [21]
     — пристрасть [32]
     — пристрасть, схильність [41]
     — схильність [51]
     — уподобання, замилування [43]


предиспозиція
   Предиспози́ція:
     — схильність до чого-небудь, нахил [33]


преділекція
   Преділе́кція:
     — нахил [37,IV]


предкладати
   Предклада́ти:
     — подавати, представляти, пропонувати [44-1]


предмет
   Предме́т:
     — тут: додаток [26]


предсе
     — перш за все [XIX] А предсе і не-лікар знає, що поки причини болізні не тільки що существують, але ще глибше вкореняються і ширше розростаються, поти про успішне, тривале усунення хвороби ніяк мови бути не може [XIX]


предці
   Пре́дсі, предці:
     — проте, однак, все ж таки [44-1]


презента
   Презе́нта:
     — в колишній Галичині піп, щоб одержати парафію, мусив мати на це згоду (презенту), поміщика (колятора), що був ніби опікуном церкви і парафіян; [VII]
     — згода поміщика (колятора) на одержання парафії попом [19]
     


презентір
   Презентір:
     — На пре́зентір – на караул [17]


презентірт
     — напоготові, віддання військової пошани рушницею [II]


презес
   Пре́зес:
     — голова [48;51]
     — голова, президент [46-1]
     — голова, прем'єр [44-1]
     — пан, повелитель, голова [25]
     презеса — тут: голови суду [XX] Я хочу сам понаписувати листи до них і то якнайшвидше — та лиш то біда, що насамперед треба, бодай про око, порадитися чи то Крігсапза,— чи то презеса [XX]
     


презус
   Пре́зус:
     — президент, голова [24,IX]


прекинчик
      «ренеґат, зрадник»[ VI, 212] (від перекинутися «перемінитися» ) [ОГ]


прелат
   Прела́т:
     — в католицькій церкві вищий духовний сановник [44-2]
     — вища духовна особа в католицькій церкві [X]
     — у католицькій та англіканській церквах титул представника вищого духовенства (кардинала, архиєпископа, єпископа тощо); особа, що має цей титул [51]
     — у католицькій церкві назва вищих духовних сановників [44-1]


прелегент
   Прелеге́нт:
     — доповідач [33;45]
     — лектор, доповідач [53]
     


прелегуючий
   Прелегу́ючий:
     — лектор [46-1,46-2]


прелекція
     — доповідь [VI]


прелімінар
   Преліміна́р:
     — попередній розпис [50,XX] Докладніше можна буде подати прелімінар коштів тільки тоді, коли матимемо в руках готовий весь матеріал і обчислимо, кільки місця він займає [XX]
     — попередня угода, тимчасові рішення [48]
     — тут: проект бюджету [44-1]


прелімінарій
   Преліміна́рій:
     — початок, попередні переговори, тимчасові рішення [49]
   Преліміна́рії:
     — попередні, початкові [37]


прелімінарний
   Преліміна́рний:
     — попередній [35]
     — попередній, вступний [47]
     — Преліміна́рна нарада: підготовча нарада [46-2]


прелімінований
   Преліміно́ваний:
     — запроектований у попередньому бюджетному кошторисі [44-1]


прелімінувати
   Прелімінува́ти:
     — визначити наперед можливі витрати і прибутки; складати попередній кошторис [44-1]
     — визначати наперед можливі витрати і прибутки, складати кошторис [III]
     — передбачати [46-2;46-1,XIX] Ітак бачили ми, що в р. 1880 зібрано додатків індемні- заційних 3 251 148 зр., а на рік 1882 уряд прелімінував той дохід на 3 098 536 зр [XIX]


преліпотeнт
   пленіпоте́нт, преліпоте́нт: уполномоченный, ходокъ [ІФ,1890]


преліпотент
     — див. пленіпотент [VII]
     — замість: пленіпотент [VI]
     — пленіпотент, уповноважений [I]
     


прем
   Прем:
     — конечно, конче, обов'язково [XIII]
     — конче, обов'язково [2;52]
     — певно, дійсно [I]
     — притьмом [XII]
     — так, наприклад [7;5]
     


премарації
   Премара́ції:
     — підготовка до читання творів, написаних іноземною мовою [31]


преміально
   Преміально:
     — загально, спільно, сукупно [36]


преміант
   Премя́нт, преміа́нт:
     — премійований [39]


премілінарний
   Преміліна́рний:
     — Преміліна́рна нарада — підготовча нарада [46-1]


преміс
   Преміс:
   Пре́міс:
     — засновок, передпосилка, твердження [29]
     — передумова, засновок, твердження [45]
     — твердження, посилання [33]
     — твердження, посилання, передумова [35]
     


преміса
   Преміса:
   Премі́са:
     — засновок, передпосилка, твердження [IV]
     — засновок, твердження [22]
     — істина, твердження, теза, що з неї як наслідок випливає інша істина [47]
     — передумова [46-1,46-2]
   Премі́си:
     — засновки, твердження [30]
     — твердження [49]
     


премісси
     — Передумови [XX] писати речі суцільні, зв'язані одні з одними, але без спільного титулу, а по змозі писати так, щоби премісси були осібно, а виводи осібно [XX]


пренумерант
   Пренумера́нт:
     — передплатник [25;55;35;48;54]


пренумерат
   Пренумера́т:
     — передплатник [41]


пренумерата
   Пренумера́та, пронумерата:
     — передплата [1;48;36]
     — передплата на газету [X]
     — передплата, підписка [47]


пренумерувати
   Пренумерува́ти:
     — передплатити [46-2;50;54]
     — передплачувати [48;18,II,III]
     


препарація
     — письмова підготовка до уроку, зокрема виписування слів чужої мови [III]


препінь
     — однак, все ж [I]


препондеранція
   Препондера́нція:
     — перевага [48,XX] Не мені б, молодому, вказувати Вам, ласкавий Добродію і Батьку, що препондеранція всякого чуття вироджу є сентиментальність, а сентиментального барана по сумній конечності завсігди пожирають зовсім несентиментальні вовки [XX]


пресвітер
   Презви́тер, пресві́тер:
     — священик, у більшості християнських сект — виборний керівник релігійної громади [51]


пресія
   Пресія:
   Пре́сія:
     — натиск [45]
     — натиск, насильство [37]
     — тиск [46-2;46-1]
     — тиск, примус [48]
     — тиснення, натиск [44-1]


престація
   Преста́ція:
     — обов'язок виконання громадських робіт [44-1]
     — обов'язок виконання громадських робіт в Польщі і Галичині [44-2]
     — одва з форм феодальної повинності [XIX] Коли Австрія зайняла Галичину, першим ділом її правителів (Йосифа II) було зробити пільгу селянам, «uchylić nadużycia», як каже Лодинський, знести невільниче підданство і через заведення корінних інвентарів (Siockinventarien) зробити лад у панщизняних відносинах, унормувати роботи й престації, які мусили відбувати піддані своїм панам, а через уладження урбаріального поміру виразно відділити грунти домінікальні (панські) від рустикальних (селянських) [XIX]
     — поруки, гарантії [XIX] Та, проте, беручи пересічно і пропорціонально до нинішніх відносин, ми можемо, не багато помиляючись, означити вартість службової престації кожної такої осади на 100 робочих днів, або, висловивши те саме грішми, на 33 злп. 33 гроші [XIX]


пресумтивно
   Пресумти́вно:
     — умовно, орієнтовно [31]


претекст
   Прете́кст:
     — підстава, привід [43]


претенсиональність
   Претенсиона́льність:
     — претензійність [54]


преторія
   Преторія:
     — у Римській імперії — приміщення суду [51]


прецизійний
   Прецизі́йний:
     — високоточний [37]


прецизія
   Преци́зія:
   Пре́цизія:
     — (вислову) — точність вислову [11]
     — викінченість, точність [III]
     — точність, викінченість [36]
     — точність [46-1;46-2;25;35;40;41;48,XVIII,XX] Правда, Шекспірове язикове багатство і незрівнянна прецизія англійської мови роблять не раз зовсім неможливим навіть для німецького перекладача — не кажучи вже про французького або слов'янського — вбгати один його вірш у один свій [XVIII] Для того, думаю, не безінтересно буде руській публіці познайомитись з ходом діл в Галіції від галичанина, хоч мої кореспонденції і не можуть мати претензії на такі широкі погляди і на таку прецизію в представленні речі, яко відзначаються статті д. М. Т-ова [XX]
     — уточнення [31]
     — делікатність [26,39]


преці
   Пре́ці, пре́цінь:
     — адже, а все ж, усе-таки [1;2]
     — адже, одначе [13]
     — однак, одначе [44-1]
     — одначе, адже [XII]
     — проте, однак, усе ж, адже [52]
     — тобто, адже, проте, все ж [4]
     — адже, а все ж, усе-таки [XIII]
     — адже, же [X]
     


прецінь
   Пре́ці, пре́цінь:
     — адже, а все ж, усе-таки [XIII]
     — адже, же [X]
     — адже [46-1,46-2,,II]
     — адже, а все ж, усе-таки [1;2,XI]
     — адже, все ж, отже, проте, все-таки [14]
     — а все ж, усе-таки, адже [IV]
     — а таки, А прецінь я підданий найвірніший ішов під стягом законної власти. [Звн 391]; [ВЛ]
     — однак, все ж [15]
     — однак, одначе [44-1]
     — одначе [XIX] А прецінь видумка тота висить нині неначе хмара над сло-! в'янством, а декотрим здається, що вона туй-туй станеться! правдою, ввійде в діло! [XIX]
     — одначе, адже, все ж таки [VI]
     — отже, адже, бо ж, проте [8,V,VII]
     — проте, однак, усе ж, адже [52]
     — проте, одначе, між тим [45]
     — тобто, адже [23]
     — тобто, адже, проте, все ж [4]
     — усе-таки, адже [III]
     


преціози
   Преціо́зи:
     — коштовності [20]


прецлі
     — бублики [VII]


прецляр
   Прецля́р:
     — торгівець пряниками чи бубликами [20,VII]


преч
     — Най ся преч каже: фразу вживають, коли говорять про смерть, недугу [18]
     — най ся преч каже: цієї фрази вживають завжди, коли говориться про що-небудь лихе чи немиле, як про смерть, недугу і т. і. (Ів.Фр.) [III]
     — най ся преч каже: краще й не згадувати; цього вислову вживають тоді, коли говорять про щось немиле: смерть, чорта, змію (Ів.Фр.) [I] — преч би ся казало: краще б не говорити [III,IX]
   преч: найся преч каже!: эту фразу употребляютъ всегда, когда говорится о чемъ нубудь худомъ или непріятномъ, нпр. о смерти, болѣзни и т. п [ІФ,1890]


преюдикувати
   Преюдикува́ти:
   Преюдику́вати:
     — вирішувати наперед [46-1,46-2,XIX] В «Über Deckung und Tilgung der Landesbeiträge» — і хоч, стисло беручи, напис сей не преюдикує ще для Галичини нічого, бо під тими «додатками крайовими» можна би розуміти ту невеличку часточку, котру Галичина зобов'язана була платити за деякі повинності,не обняті патентом із д.17 цвітня 1848 р., а знесені аж патентом екзекуційним із д. 15 серпня 1849 р., — то все-таки для правничого крутарства тут отворилася брама [XIX]
     — передбачити з позиції права [44-1]


прєнумерант
   Прєнумерант:
     — передплатник [33]


прибаг
   Приба́г:
     — забаганка [25]


прибаги
   Приба́ги:
     — витребеньки [14]
     — забаганки [IV]
     


прибагнути
     — здумати, додуматися; в думці не сподіватися [X]


приват
   Прива́т:
     — приватна справа [53]


приват-динер
   Приват-ди́нер:
     — приватний слуга, денщик [19]


приватдінер
     — приватний слуга [VI,VII]


привидний
   Приви́дний:
     — уявний [51]


привідця
     — привідця (385) < польськ. przewódca — вожак [MО,V]


привілей
   Привіле́й:
     — тут: документ, грамота [46-2]


пригана
   Прига́на:
     — догана, осуд [46-1;46-2]


пригістник
   Пригі́стник:
     — гсстинець, дарунок [IV]
     — дарунок, гостинець [XII]
     — подарунок [5;7]


приголомшений
   приголомше́ний: оглушенный [ІФ,1890]


пригравка
     — інтродукція, рефрен [IV]


придабашка
     — дрібна пригода [V]


придверник
   Придве́рник:
     — сторож біля дверей; швейцар [53]


придибашка
     — дрібна пригода [IV]
     — Придибашки в поясненнях — «дрібна пригода» (487). Насправді ж це «дурниці», як вказує контекст: «Прошу мені не забирати часу подібними придибашками!» (424). Словник Желехівського (II, 744) тлумачить придибашку нім. Vorwand «претекст», Gelegenheit «можливість, нагода». Згадані слова говорить Леон до Рифки, яка пропонує йому оженити її сина з його Фанні. Ясно, що «дрібна пригода» тут ні при чому. [MО,V]


призволення
     — дозвіл [IV]


прикадка
   Прика́дка:
     — діжка [51]


прикадок
     — невеличка діжка [II]


прикладка
     — прикладка (334) — примовка [MО,V]


прикладно
   Прикла́дно:
     — сумлінно, зразково [1]
     — сумлінно. [X]
     


приклякнути
     — стати навколішки [II,IV,VI,VII]
     — приклякнути (342) — стати навколішки [MО,V]


прикнати
      «прийти»[ IV, 483] (почерез нім. арґ. knasten «волочитися» з геб. pânâh «обернутися, відійти геть»), [ОГ]
     прикнав — прийшов (злодійський жаргон) [IV]


приколоток
     — обмолочений сніп, невеликий околіт [IV]


прикучнути
     — присісти [IV]


прилбиця
   При́лбиця:
     — ранець [10]


прилекція
   Приле́кція:
     — доповідь [26,39]


прилога
   Прило́га:
     — додаток [47]


прилуда
   Прилу́да:
     — крайній «загін» (нивка), що має тільки одну борозну і впирається в межу, отже, наполовину менший від звичайного (Ів.Фр.) [I]
     — крайній загін (нивка), що має тільки одну борозну і впирається в межу, отже, наполовину менший від звичайного [14]
     — прилуда – “трикутний клаптик землі для оранки” [СБГ, ІІ, с. 140], “крайній загін (нивка), що має тільки одну борозну і впирається в межу, отже, наполовину менший від звичайного” [14, с. 474]; [ІЦ-2009]
   прилу́да: крайній „загін“, имѣющій только одну борозду, и упирающійся въ межу; значить, половина обыкновеннаго [ІФ,1890]


примарій
     — головний лікар у лікарні [II]


примас
   При́мас:
     — в католицькій і англіканській церквах найголовніший серед єпископів країни [51]
     — значна духовна особа в римсько-католицьких державах [30]
     — найголовніший єпископ [43]


примівка
     — приговорювання [VII]
     — приказка [VI]
     — прислів'я [I]
     


примісний
   Примі́сний:
     — доречний, відповідний [45]


примова
     — примова (35) — замовлення; [MО,VI]


примха
   при́мха: капризъ [ІФ,1890]


принагляють
     — Кваплять [XX] На сей раз кінчу, хоч багато мав би ще дечого сказати, та дозорці принагляють до поспіху [XX]


приндитися
     — бундючитися, надиматися з гордощів [II]


принципал
   Принципа́л:
     — високопоставлена особа; керівник, власник [52]
     — керівник, хазяїн [51]
     — хазяїн, начальник [43]


припадок
     — випадок [VI]


припиповище
   припипо́вище: пристань, мѣстоиребываніе [ІФ,1890]


припімнути
     — пригадати [I]


припін
   Припі́н:
     — припона [16]


припічок
     — лежанка [V]


приподобитись
   Приподо́битись:
     — сподобатись [45]


припуст
   При́пуст:
     — (до припусту): їжа корів під час доїння [I]
     — їжа корові під час доїння [VI]
     — їжа, яку дають корові, коли її доять [1]
     — паша, яку дають корові, коли її доять [X]


прирадити
     — ухвалити, вирішити [IV]


приректи
   Приректи́, приріка́ти:
     — дати обіцянку [V]
     — обіцяти, пообіцяти [2]
     — пообіцяти [4,III,IV,XII]
     — приобіцяти [1,X]
     — обіцяти, пообіцяти [XIII]
     


приречения
   Прире́чення:
     — обіцянка [25,VI]


пририскати
   Прири́скати:
     — прибувати, примчати [6]


прирікати
   Приректи, приріка́ти:
     — обіцяти [I]
     — обіцяти, пообіцяти [2,XIII]
     


присилити
   Приси́лити:
     — прив'язати, причепити [2,XIII]
     


приск
   приск: жаръ [ІФ,1890]


прислів'є
     — крім прямого значення, ще в розумінні: балачка, розмова [II]


прислів'я
   Прислів'я:
     — пригода [2,I,XIII]


присний
   При́сний:
     — постійний, вічний [1;30]
     — постійний, вічний [X]
     


присно
   Присно:
   При́сно:
     — завжди, вічно (церковносл.) [52]
     — завжди, вічно [51]


приснути
   Приснути:
     — танути [23]


приспорити
   Приспо́рити:
     — збільшити [6]


приспорювати
     — побільшувати [VI,VII]


приставати
     — приятелювати [I]


приставка
   Приста́вка:
     — тут: прикладка [26]


пристайство
   Приста́йство:
     — приставання в прийми до жінки [III,XI]
     — пристати у прийми [2]
     


пристріти
     — поганим поглядом викликати в когось хворобу (пристріт), вчарувати [XI]


пристроєна
   Пристро́єна:
     — прибрана, заквітчана [16]


пристроєний
     — гарно вбраний [II,IV]
     — гарно,святково одягнений [I]
     — прибраний, гарно вдягнений [VI]
     — чепурно вдягнутий [V]


пристроїтися
     — гарно одягнутись; [V]""


пристяжа
     — припона [I]


присяжний
   Прися́жний:
     — виборний, помічник війта [VI]
     — виборний [VII]
     — помічник війта (див. війт) [II]
     — помічник війта (сільського старости) [III]
     — помічник війта, виборний [24]
     — помічник війта [IV]
     — помічник війта; виборний [IX]
     — помічник начальника сільської громади [I]
     


присясто
   Прися́сто:
     — (боже) — присягаю (богу), їй-бо [10]


притвор
   Притво́р:
     — входова частина церкви [XI]
     — передня частина церкви за папертю [51]
     


притик
   При́тик:
     — докір [46-1;46-2]


притика
   Прити́ка:
     — пригода [51;52]


притикати
     — крім прямого значення, ще в розумінні: докоряти, дорікати [II]


притики
     — причіпки, шпильки [V]


притинка
     — ущипливе зауваження [I]


притинок
     — їдке зауваження [IV]


притиск
     — притиск (8) — гноблення, пор. пол przycisk; [MО,VI]
     — притиск (300, 373, 403) — гніт [MО,V]


притичина
   Прити́чина:
     — тут: пригода [54]


притлумлювання
   Притлу́млювання:
     — придушування [46-1;46-2]


притлумлювати
   Притлу́млювати:
     — приглушувати [30]


притока
     — привід [I]
     — причина [V]
   прито́ка: 1) причина, 2) рифма [ІФ,1890]
     


притомний
     — тямкий, недурний [XII]


притомність
     — присутність [IV]


притрафитися
   Притрафи́тися:
     — трапитися, статися [12]


притрафитись
   Притра́фитись:
     — трапитись [6]


притрафом
   Притра́фом:
     — випадково [21,IV]


приходник
   Прихо́дник, парох:
   Прихо́дник:
     — парафіяльний священик [46-2]
     — парох, парафіяльний священик [46-1]
     — причетник [44-1]


причинок
   Причи́нок:
   При́чинок:
     — додаток (до питання, проблеми) [47]
     — додаток, доповнення [44-1;54]
     — стаття, розвідка [46-2]


причі
     — нари [II]


причякнути
   Причякну́ти:
   Причя́кнути:
     — присісти [1,21,X]
     


пришибувати
     — причепити, притулити [IV]
     — пришибувати (329) (польсь. przyszybować з нім. schieben) [MО,III]


пришлапати
   Пришла́пати:
     — притиснути, прибити [6]


пришрібований
   Пришрібо́ваний:
     — пригвинчений [17]

 

прищіпка
   При́щіпка:
     — латка на черевикові [4,XII]


прізонка
   Прізо́нка:
     — тюрма [10]


прімас
   Прімас:
     — перший єпископ [31]


пріор
   Пріо́р:
   Прі́ор:
     — єгумен монастиря [47]
     — настоятель католицького монастиря [46-1;46-2]
     — начальник монастиря [II]


прісно
     — вічно, завжди.1 [VII]


пріча
   Прі́ча:
     — тапчан, нари [1,X]


прічка
   Прі́чка:
     — жінка, кохана [13]
     — жінка, коханка [14,I]
     


про
     — про (261) — без [MО,V]
   Про ме́не:
     — прислівник у значенні; як завгодно, мені байдуже [52]
     


пробовство
   Про́бовство:
     — парафія [41]


пробоство
   Пробо́ство:
     — парафія [51]
     — садиба католицького пароха (парафіяльного попа) [X]
     


пробощ
   Про́бощ:
     — католицький ксьондз [40]
     — парох, настоятель парафії [46-1]
     — польський католицький піп [IX]
     — священик [30]


пробство
   Про́бство:
     — пробоство, садиба католицького пароха (парафіального попа) [1]


провентовий
   Провенто́вий:
     — превентивний, запобіжний [43]


провізія
   Провізія:
   Прові́зія:
     — комісійні нарахування [XIX] При другім лосуванні того самого року капітал уже менший, бо 236 000 зр. м. к. вилосовано й уплачено,— значить, корінний довг— 58 438 000, а провізія 1 460 950 [XIX]
     — комісійні нарахування, проценти [46-1]
     — комісійні нарахування, процентна винагорода [46-2]
     — проценти на капітал, які підприємець одержує в процесі обігу капіталу [44-1]
     — тут: проценти на капітал, комісійні нарахування [44-2]


провізор
   Прові́зор:
     — керівник якогось закладу [44-1]


провізоричний
   Провізори́чний:
     — попередній, тимчасовий [44-2]
     — такий, що потребує уточнення, перевірки; попередній, тимчасовий [44-1]
     — тимчасовий [31;47;46-1;46-2]
     — тут: попередній [XIX] Переглянувши ще раз фасії й інвентарі, уряд циркулярний в початку 1790 року видав циркуляр провізоричний, в котрім уневажнено жалобу міщан товстеньких, внесену просто до губернії з поминенням першої інстанції, і гостро заказано збирання грошей для Ляховецького [XIX]


провізорично
   Провізори́чно:
     — попередньо, тимчасово [48]
     — Тут: тимчасово [XIX] Каса банку уміщена буде провізорично в локали каси крайової, а касієр і контролер Виділу крайового мають заразом повнити ті самі функції в банку крайовім [XIX]
     — умовно [50]


провізоріальний
     — Провізоріальна комісія: комісія, що розглядала справи про порушення власності на нерухоме майно [IX]


провізоріюм
   Провізо́ріюм:
     — тимчасове положення, тимчасове розпорядження [46-1]


провізорія
   Провізо́рія:
   Прові́зо́рія:
     — судова комісія на місці суперечки [24,IV,IX]
     — судовий процес (за землю) [23;18;21,III]
     — тимчасове розпорядження та ін [44-1]
     — тимчасове розпорядження, тимчасовий кошторис [44-2]
     — тимчасовий захід [12]
     — тут: судовою комісією на місці суперечки [XIX] Розуміється, що передовсім належить впоювати в маси народу, що теперішній стан речей (котрий, так як кожночасний інший стан, єсть лиш історичною провізорією) — то щось, що бути мусить, що має вічно й ненарушимо тривати: «Macierz» предсе спеціально розписувала конкурс «na adpowiednie Książeczki dla ludu» [XIX]


провінціал
     — у католицькій церкві: начальник монастирів одної церковної округи (провінції) [II]


проводити
   Прово́дити:
     — керувати [47]


проволока
   Проволо́ка:
     — затримка, зволікання при виконанні чого-небудь [44-1]


прогенітура
   Прогеніту́ра:
     — родоначальники [34]


прогібіційний
   Прогібіці́йний:
     — заборонений у зв'язку з небажаністю або суспільною шкідливістю [44-2]
     — заборонний [46-1]
     — такий, що стримує, не допускає, гальмує, забороняє [47]


проглипнути
   проглипну́ти: открыть глаза, увидѣть свѣтъ [ІФ,1890]


програна
   Програ́на:
     — поразка [42]


прогріх
   Про́гріх:
     — прома́шка, необачна помилка, неправильний вчинок [8]


продрухатися
   Продру́хатися:
     — очуняти [I,X]
     — прочуматися, очуняти [1]
     


прозеліт
   Прозелі́т:
     — людина, що прийняла інше вчення, неофіт [35]
     — людина, яка прийняла нову віру (неофіт) [47,XI]
     — новий палкий прихильник якої-небудь теорії чи вчення; неофіт [51]
     — новонавернений прихильник якої-небудь теорії, конфесії, вчення [52]


прозелітизм
   Прозеліти́зм:
     — відданість новоприйнятому вченню [41]


прозелітум
   Прозелі́тум:
     — навернення (до віри, вчення) [25]


прознати
     вивідати, Прознав я і для жінки заробіток. [Звн 310]; [ВЛ]


прозодія
   Прозо́дія, просодія:
     — розділ віршознавства, ідо містить класифікацію метрично важливих складників віршового мовлення [53]


проковатий
   Проко́ватий:
     — пробитий, видовбаний [16]


прокураторія
   Прокурато́рія камера́льна:
   Прокурато́рія:
     — фінансове управління [46-1,46-2]
     — фінансово-податковий заклад у Габсбурзькій Австро-Угорщині [47]


пролбичіє
     — прильбиця, шкіра при шоломі для охорони лиця [XI]


пролигати
     — проковтнути [IV]


пролонгати
   Пролонга́ти:
     — продовження, відстрочки [20]


пролонгація
   Пролонга́ція:
     — продовження [44-1]
     — продовження терміну діючої угоди [44-2]
     


пролонгувати
   Пролонгува́ти:
     — продовжити термін чинності чого-небудь [44-1]


промеса
   Проме́са:
     — зобов'язання установи про виконання певних дій та послуг при здійсненні клієнтом певних вимог [44-2,44-1]


промір
   Про́мір:
     — діаметр [I]
     — ширина [53]
     


промітуватися
     — прокидатися [V]


промогти
     — перемогти [IV]


проможен
   Промо́жен:
     — спроможний (утримувати, оплачувати – від проможність) [8]


промотор
   Промо́тор:
     — головний ініціатор, активіст [34]
     — рушій, двигун [40]
     


промоція
   Промо́ція:
     — Акт присудження ученого ступеня доктора [XX] Через тиждень (28) я сідаю до другого, філософічного ригорозум, а к кінцю сього місяця надіюсь діждати промоції і виїхати до Галичини [XX]
     — присудження вищого (порівняно з попереднім) вченого ступеня, почесного звання [35]
     — присудження вченого ступеня [49]


промульговання
   Промульгова́ння:
     — обнародування [47]


проневірство
     — змарнування довіреного добра [XII]


пронернути
   Пронерну́ти:
     — пірнути [51]
     


пронерти
   Проне́рти:
     — нирнути [14,I]
     — упірнути, проникнути [25]
     


пронумерата
   Пренумера́та, пронумерата:
     — передплата, підписка [47]


пронумерувати
   Пронумерува́ти:
     — тут: передплатити [37]


пропадистий
     — глибочезний [IV,VI]
     — глибокий, бездонний, (реґіоналізм) З пропадистих, чорних мов горла безодні дебрів, підіймалася сивими туманами пара, [ЗБ 17]; [ВЛ]

 

пропінагор
   Пропіна́гор:
     — той, хто утримує шинок або крамницю для продажу спиртних напоїв [44-1]


пропінатор
   Пропіна́тор:
     — корчмар [20]


пропінації
   Пропіна́ції:
     — право торгувати алкогольними напоями [31]
     — право торгувати спиртними напоями [XIX] Недавно видав наш край такі обліги на сплату пропінації і продавав їх ледве по 88 за 100 зр [XIX]
     


пропінація
   Пропіна́ція:
     — виняткове феодальне право поміщиків і міст на виробництво і продаж спиртних напоїв в межах своїх володінь, яке в Галичині було викуплене державою тільки в 1875 р [44-1]
     — державна монополія на горілку [2;21;22;23;41;51;52]
     — державний продаж горілки [V]
     — монопольне (феодальне) право поміщиків, а також частково релігійного і стипендійного фондів, держави і міст на виробництво і продаж спиртних напоїв [47]
     — монопольне право магнатів і шляхти на виробництво і продаж горілки в своїх маєтках [46-1]
     — право гнати і продавати горілку [IV]
     — право торгувати спиртними напоями [46-2]
     — право торгувати спиртними напоями, шинок [24]
     — право торгувати спиртними напоями: первісно - шинок [IX]
     — право торгувати спиртовими напоями [VI]
     — торгівля спиртовими напоями [VII]
     


пропіпація
     — корчемне право; право торгувати спиртовими напоями [II]


проразливо
     — проразливо (223) (przeraźliwie) [MО,III]


пророгований
   Пророго́ваний:
     — відстрочений, відкладений до якогось часу [46-1]


просадити
     — пробити [VI]


просковзуватися
     протиснутися, проховзнутися, Мирослава .. певним кроком ішла понад урвища горі стрімкими дебрами, просковзувала поміж виверти. [ЗБ 19] [ВЛ]


проскрибований
   Проскрибо́ваний:
     — опальний [54]
     — позбавлений прав, охорони закону [I]
     


проскрибувати
   Проскрибува́ти:
     — виганяти (з країни), оголошувати поза законом [46-1;46-2]


проскрипційний
   Проскрипці́йна листа:
     — акт про позбавлення юридичних прав і конфіскацію майна за борги [47]


проскрипція
   Проскри́пція:
     — вигнання [49]
     — Засудження на позбавлення прав [XX] Руська суспільність поспішилась і собі кинути на нас каменем, а товариство «Просвіта» було перше, котре офіціально санкціонувало сю проскрипцію, викинувши мене і моїх товаришів: д-ра Щ. Сільського і д-ра Ів. Мандичевського з числа своїх членів [XX]
     — список осіб, оголошених поза законом [53]


проскурниця
   Проскурниця:
     — жінка, що випікає проскури [55]


просмик
   Про́смик:
     — прохід [6]


просодія
   Прозо́дія, просодія:
     — розділ віршознавства, ідо містить класифікацію метрично важливих складників віршового мовлення [53]
     — розділ віршування, що стосується класифікації метрично значущих звукових елементів мови; віршування чи метрика взагалі [28]
     — розділ віршування, що стосується метрично значущих звукових елементів мови; тонічний акцент, кількість складів [48]


простогін
   Простогі́н:
     — відкрите, незахищене місце [23]


протектор
   Проте́ктор:
     — покровитель, захисник [43]


протестація
   Протеста́ція:
     — протест [43]


противно
   Проти́вно:
     — навпаки [27;53]
     — противно (39і)<пол. przeciwnie—навпаки; [MО,VI]
     


протинка
   Про́тинка:
     — кома [30]


протичка
   Протичка:
     — вістря [23]


протичок
   Протичо́к:
     — смичок, патичок [11]


протік
   Проті́к:
     — пробитий гірським потоком у піщаній скелі отвір [16]


прото
   Прото́:
     — тим-то, отже, але й, невважаючи на що [V]
     — через те, тим-то [1,X]
     — тим-то [IV]
     — прото (227) — тому [MО,V]


протоє
     — тим-то [IV]


протокол
     — в розумінні допит; покликати до протоколу — покликати на допит [IV]
     — допит, який протоколюється; подавчий протокол: відділ якої-небудь установи, куди подаються заяви [VI,VII]
     — крім прямого значення, ще в розумінні: допит [II]
     


протонарій
   Протона́рій:
     — головний чиновник при патріаршому дворі, що завідує канцелярією [30]


протопласт
   Протопла́ст:
     — родоначальник [32,XVIII] Так само з іншого уступу Голіншедової хроніки взято фігуру шотландського патріота Ленокса, що не був навіть сучасний Макбетові, але виведений Шекспіром у драмі, мабуть, тому, бо по літописних переказах він був протопластом Дарнлея, батька короля Джемса, а мужа Марії Стюарт [XVIII]


протосингел
   Протоси́нгел:
     — почесна посада у вищій адміністрації православної церкви [46-1;46-2]


протосінгел
   Протосі́нгел:
     — духовний сан [41]


професор
     — в розумінні: вчитель [VI]
     — в розумінні: учитель (напр., сільський) [II]
     — крім звичайного значення, також учитель [I,IX]
     — тут у значенні учитель [IV]
     — у Галичині назва вчителя середньої школи [X]
     — учитель [III]
     


профіт
   Про́фіт:
     — користь [35]


прохирство
   Прохи́рство:
     — лукавство, хитрість [2,XIII]


прохопитися
   прохо́питися: прочнуться [ІФ,1890]


процеденція
   Процеде́нція:
     — походження, родовід [44-1]


процесор
     — процесор (156) < польськ. роsesor — орендатор [MО,V]


прочвара
   Почва́ра, прочва́ра:
     — потвора [51;52]


прошастати
     — протринькати, протратити, витратити [I]
   проша́стати: истратить [ІФ,1890]


прошастувати
     — протринькати, протратити, витратити [I]


прошвякати
   Прошвя́кати:
     — стратити, забити [13]


проштрапитись
   Проштра́питись:
     — проштрафитись [54]


прощати
     — (кого): прощатися з ким [II,XII]
     — (когось): прощатися з кимсь [X]


проява
   Проя́ва:
     — явище [53]


пруд
     — течія [I]
     — швидка течія ріки; прут поля: вузька нивка [VI]
     — пруд (152) < польськ. prąd — течія [MО,V]
     


прудерія
   Пруде́рія:
     — фальшива сором'язливість [22,VI]
     — фальшива соромливість [VII]
     

 

пруднутися
   Прудну́тися:
     — кинутися [23,I]
     — швидко кинутися [IV]
     


прунельовий
   Пруне́льовий:
     — вовняний, з тонкої матерії [19]
     — з вовняної тканини (прунеля) [III]
     


прут
   Прут:
     — (поля) — вузенька ділянка землі, міра довжини (3,5 метра) [1]
     — (поля) вузенька, як прут, нивка [III]
     — (поля) міра довжини: 3,5 метра [X]
     — вузенька ділянка (землі), міра довжини (3,5 метра) [21]
     — вузенька ділянка землі [2]
     — вузька нивка [I]
     — прут грунту: вузький шматок поля [IV]
     — Прут поля, що на Бойківщині означає давню міру землі шириною від 2 кроків до 2 м, став у поясненнях «вузенькою як прут нивкою» (490). Якщо вважати, що прут має в середньому у діаметрі 0,5—1 см, то виникає питання, якими плугами та якими волами орали бойки такі «нивки». Словник Желехівського (т. II, стор. 385) тлумачить це слово німецьким Ruthe, Gerte = 3—5 м. [MО,III]
     


прутик
     (поля): вузька нивка [I]


пря
     — суперечка [XI]


прясло
     — кільце у ланцюзі, огорожі, сплетіння [XI]


прятати
     — порядкувати, робити лад у хаті [I]
     — прибирати [VI,VII]
     — робити лад, прибирати [IV]
     — прятати [14, с. 263] – “прибирати” [СБГ, ІІ, с. 159], [ІЦ-2009]


прячка
   Прячка:
     — пряжка [37]


псикнути
     — сказати «псик»: «пст», щоб хтось замовчав [X]


псота
   Псо́та:
     — бешкет; див. збитки [V]
     — витівки, пустощі [14]
     — збитки, пустощі [13]
     — пустощі, витівка [42]
   Псо́ти:
     — дурощі [XII]
     — прикрості, шкоди [XI]
     — робити збитки [51]
     — Псота — пустощі, витівки з польськ. psota пояснене словом «бешкет», який в ранніх творах Франка виражається словами сварка, бійка, бриверії. [MО,V]


псотливий
     — пустотливий, пакісний [IV]


псотливо
   Псо́тливо:
     — пустотливо, грайливо [20]
     — пустотливо, пакісно [III]
     


псотниця
   Псо́тниця:
     — Жартівниця [XX] Видиш, любочко,— тп в своїм листі питаєш мене, чи не знудив м'я твій лист,— псотнице! — а я отеє на серіо взявся занудити тебе і вибрав до того найліпший спосіб, наукову розправу! [XX]
     — пустунка, жартівниця [48]
     


пстрий
   Пстрий:
     — строкатий [46-2]


пстро
   Пстро:
     — строкато [46-1]


пструг
   Пструг:
   Пстру́г:
     — форель [25,54,III-VI]
   Пстру́ги:
     — форель [21]


пстругльоватий
   Пстругльова́тий:
     — веснянкуватий [II,III]
     — рябий; пстругльовате лице — віспувате або ластовинчате обличчя [51]
     


пся-пара
     — пся-пара (345) < польськ. psia para — собача душа, перен. негідник [MО,V]


пташок
     — товариська забава [III]


пуант
   Пое́нт, пуа́нт:
     — тут: основна суть [49]


публика
   Публи́ка:
     — ганьба, сором, осуд [1]


публіка
   Поблі́ка, публіка:
   Публіка:
   Публі́ка:
     — в розумінні: сором, ганьба [XII]
     — ганьба перед громадою [VIII]
     — ганьба, сором, осуд [2,X]
     — гидоті́ [16]
     — прилюдна ганьба [33]
     — прилюдна ганьба, скандал [24]
     — публічна ганьба, скандал [23]
     — сором [5;7]
     — сором, ганьба [52;6;13;22;51,XIII ]
     — сором, ганьба, осуд [21]
     — ганьба в очах громади, сором [VI]
     — ганьба в очах громади [IX]
     — ганьба, скандал [XI]


пуга
   Пу́га:
     — склянка, чарка [10]


пугар
   Пуга́р:
   Пу́гар:
     — кубок, бокал, фужер [47]
     — склянка [5;7]
     — склянка, кубок, бокал [6]
     — чарка [9,VI,XI]
     


пугінал
   Пугіна́л:
     — кинджал [6]


пуд
   Пуд:
     — страх; [V]
     — страх; давати пуду: страшити, лякати [IV]
     — Пу́ду давати: лякати, страшити [21]
     пуду давати (21, 425) – “страшити, лякати”; [ІЦ-2006]
     — Пуд (пор. польсь. pęd) у контексті не значить «страх» (537); «Відразу немов десь пудами пригнало ту кип’ячку, так і чути» (15), а «порив». Краще, однак, абстрагуватися від пуд і трактувати пудами як прислівник «блискавично». Так теж розглядає подібні конструкції словник Желехівського (т. II, стор. 787): «Пудом, пудами йде робота — blitzschnell, sehr rasch, flugs». [MО,IV]
     


пуделко
     — коробка [VI]


пуделочок
   Пуде́лочок:
     — коробочка [44-1]


пуджати
     — лякати [VIII]
     пуджати (21, 464) – “лякати”; [ІЦ-2006]


пудло
   Пу́дло:
     — короб (воза), коробка [20]
     — короб [15;25,II]
     — короб, повний мішок [13]
     — коробка (з паперу або дерева), кузов [18]
     — коробка (з паперу або дерева) [III]
     — Пудло (кузов) походить з польського pudło, а це в свою чергу з німецького Pudel, як свідчить контекст: «Князь немов прочував біду і рано, заким рушили в дорогу, сховав гроші в потайник, зроблений в дерев’яному пудлі карити і відомий тільки йому» (151). У поясненнях воно стало «коробкою (з паперу або дерева)» (490), тобто саме «потайником», про який мова в тексті. Цікаво, де коментатори бачили карети з паперу? [MО,III]


пудом
     — пудом (пудами) іде робота: блискавкою, дуже швидко; пудом подути кудись: блискавкою кудись погнати [V]


пузан
     — сурма, труба [XII]


пуздерко
   Пузде́рко:
     — скринька [22]
     — пуздерко (50) < польськ. puzderko — коробка, шкатулка, скринька з перегородками [MО,V]
     


пуївка
   Пуї́вка:
     — гудзик [51]


пукати
   Пу́кати:
     — розпускатися, зацвітати; стукати [54]
     — стукати [51;52]
     — тріскати [V]


пукатий
   Пука́тий:
     — великий [42]


пукнути
   Пу́кнути:
     — тріснути, лопнути [2,XIII]
     — тріснути [XII]
     


пулярес
     — гаманець [V]

 

пульт
     — високий стіл для писання, конторка [V]


пумекс
   Пу́мекс:
     — пемза [8;51;21;25]
     — пемза, мінерал, вживаний у столярстві для полірування [IV]
     


пумексовий
   Пумексо́вий:
     — пемзовий [34]


пункт
     — докладно, точно [IV]
     — точно [II]


пупілярний
   Пупіля́рний:
     — опікунчий [44-1]


пургаторіум
   Пургато́ріум:
     — чистилище [40]


пурец
   Пу́рец:
     — пан [21,I]
     (євр.) — пан [III]
     


пурист
   Пури́сти:
     — прихильники національної чистоти мови, противники іншомовних слів, часто обмежені в своїх поглядах [31]


пурявий
   Пуря́вий:
     — непокірний [32]


пуста
   Пу́ста:
     — степ [20]
     — степ в Угорщині [III,IV]
     


пуститися на пси
     — пуститися на пси (468) <пол. puścić na psy — зледащіти, зійти на манівці; [MО,VI]


путерувати
   Путерува́ти:
     — здужати [27]


путник
     — подорожній [VIII]


путня
     — відро [III]


пуття
     — шляхи, шлях [X]


пуцівка
     — лайка [XI]


пуцувати
   Пуцува́ти:
     — чистити (з нім.) [52]


пуцьвірінок
     — пуцьвірінок (165) —хлопчисько; [MО,VI]


пуч
   Пуч:
     — путч [46-2]


пушка
   Пу́шка:
     — бляшана або дерев'яна банка [XII]
     — бляшанка [9]
     — пістолет [42]
     — подовгаста бляшана скринька [IV]
     — скринька [8;21;25,51]
     — скринька, бляшанка [52]
     — шкатулка, коробочка, пуделко [39]
     — пу́шка ботанічна — коробка для збирання рослин та комах [24,IX]
     — пушка баги: дрібка недокуреного тютюну [I]
     — Пушка (польсь. puszka < чесь. puška < нім. Büchse) не є в контексті «подовгастою бляшаною скринькою» (537). Це копилка на гроші; «Але геть скрізь довкола протовплюються клерики з пушками, брязкаючи накиданими в них грішми» (270). [MО,IV]


пфеніг
   Фе́ник, пфеніг:
     — дрібна австрійська монета [24]


пшик
     — дурниця [V]


пштрикати
     — (пальцями): клацати [IV]

 

п'ядок
     — п'ядок (308) — плаун (?); [MО,VI]


пястр
   Пястр:
     — грошова одиниця [5;7]


пястук
   П'ясть, пясту́к:
     — п'ятірня, кулак [52]
   П'ясту́к:
     — кулак [17;18;26;42;43;46-1;51;I-VII,X;XII]
   П'ястуки:
     — кулаки [6]
     


п'ястук
   П'ясть, пясту́к:
     — п'ятірня, кулак [52]
   П'ясту́к:
     — кулак [17;18;26;42;43;46-1;51;I-VII,X;XII]
   П'ястуки:
     — кулаки [6]
     


п'ясть
     — кулак [X]


п'ятка
   П'я́тка:
     — банкнот: п'ять австрійських ринських [I]
     — п'ять ринських, австрійська монета [24]
     — п'ять ринських, колишня австрійська монета [IX]
     — п'ять ринських [IV]


п'ятно
   П'ятно́:
     — пляма [54]

 

27.08.1995

До теми

Поширити
Збруч
Три львівські театри у фіналі Фестивалю-Премії «GRA»
Від 23 листопада по 2 грудня у Львові, Івано-Франківську та Києві відбудеться фінальний етап VI Всеукраїнського Фестивалю-Премії «GRA». Глядачі побачать 14 вистав-фіналісток, що є найкращими зразками сучасного театрального мистецтва країни.
20.11.24 | | Штука
Полярність родинних історій
Роксана Харчук
У книжці «Бабуся вмирати не любила» ідеться про шахтарську сім’ю з Донбасу, у «Ану бігом ходіть їсти!» – про сільську галицьку. Отже, маємо справу з географічними, національними – соціальними, релігійними, політичними, культурними, психоментальними полюсами, які й лежать в основі нинішньої війни.
19.11.24 | | Штука
1000 днів великої війни… і вдячності
Митрополит Борис Ґудзяк
Сьогодні, оплакуючи наші втрати й молячись за справедливий мир для нашої Батьківщини, хочу подякувати за кожен день. Ми є. Дякую Богові і людям.
19.11.24 | | Дискурси
Телефонні збитки
Юрко ТИМЧУК
В постіндустріальному суспільстві забагато інформації і присутні проблеми з комунікацією (перевірено Шольцом), а тут ще зима на носі й інавгурація Трампа.
19.11.24 | | Україна
Книжка в діалозі з виставкою
Одним із наскрізних сюжетів цієї збірки є бажання авторів та авторок текстів надати форми та матеріального виразу роздумам, що їх спровокували візуальні образи виставки «Наші роки, наші слова, наші втрати, наші пошуки, наші ми».
18.11.24 | | Штука
Платформа для єдності – ідея справедливості
Володимир Кулик
Забезпечення прав меншин творить нам Українутакою ж привабливою, як Європа. Але нема змоги поширити це на тих, які хочуть вважати себе росіянами
18.11.24 | | Дискурси
Фундація та імперія
Віталій Портников
Нові технології не зробили нас більш розумними, але зробили нас менш відповідальними. А саме віра у свободу волі, вчинку й мислення є справжнім прогресом
17.11.24 | | Дискурси
Час гусей
Дмитро Єльніков
Аби зобразити цятку – достатньо цятки простору; проте коли цятка у просторі рухається, потрібен увесь простір. І час: аби знати, що таке осінній переліт гусей понад буджацьким помор’ям
16.11.24 | | Дискурси

© 2024 zbruc.eu

Передрук та інше використання матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на zbruc.eu.