ібунк
І́бунк:
— вправа [1]
івановий
— До Іванової хати запруть: в тюрму запруть [IX]
ігій
— вигук обурення [VI]
— див. агій [I]
ігі́й: восклицаніе выражающее озадаченность, когда вдругъ появится какой нибудь новый предметъ . или новое представленіе [ІФ,1890]
ігій!: тю! [IV]
іглиця
— гострий (мов ігла) верх гори [IV]
ігнорант
Ігнора́нт:
— 1) той, хто зневажливо ставиться до когось; 2) неук, невіглас [47]
— неук [XX] Гадаю одначе, що сама редакція в інтересі поваги часописі не повинна б допускати до голосу і то на першім місці таких божевільних або ігнорантів, яким, очевидно, є автор статті «Наші омлядиністи» [XX]
ігнорантний
Ігнора́нтний:
— неуцький [46-1;46-2]
ігноранція
Ігнора́нція:
— неуцтво [48;XX] Та спеціально для нас, малорусів чи українців, ім'я Ваше, подвійно дороге, бо, крім наукової праці над проясненням також нашого, старого й нового письменства, Ви ніколи, в найтяжчі для українства часи, не залишали зі свого високого становища подавати свій голос проти темної сили, що в доктринерськім засліпленню, кермована іноді ігноранцією, а іноді й просто злою волею, силкувалася душити наш національний розвій, підрізувати його в найжизненіших, найелементарніших його функціях на шкоду не лише нам, але й усій Росії [XX]
— неуцтво, нетямучість [III,IV]
ідентифікувати
Ідентифікува́ти:
— ототожнювати [47]
— ототожнювати, уподібнювати [42]
їдовитий
— отруйний [III]
їдь
Їдь:
— отрута [5;7;54;;III,XII]
ієратичний
Гієрати́чний, ієратичний:
Ієрати́чний:
— обрядовий, священний [34]
— священний [6;51]
ієрей
Єре́й, ієре́й:
Ієре́й:
— священик [34;46-2;51;52;51]
ієрократія
Ієрокра́тія:
— влада духівництва [46-1;46-2]
ізвір
Звір, ізвір:
— яр, провалля з горах [1]
ізвор
Ізво́р:
— джерело [27]
ілем
І́льма, ільмак, ілем:
— дерево (в'яз, берест) [3]
іловатий
іловата опока: м'який камінь [IV]
ілуватий
Ілува́тий:
— м'який [21]
ільща
Ільща́:
— світлячок [5;7]
— блудний вогник [XI,XII]
імаперіал
— золота монета [VII]
іматрикульований
Іматрикульо́ваний:
— записаний до складу студентів вищої школи [44-1]
імбричок
Імбри́чок:
— посуд для кави чи чаю [19]
— посуд для кави [VI,VII]
іменно
І́менно:
— саме [53]
імитися
— вхопитися, взятися за щось; зупинитися (при березі) [IV]
імость
— її милість; попадя [VI]
їмость
— її милість; попадя [VII]
— попадя [III,XII]
імперіал
— 1 червінець, кол. золота рос. монета [XI]
— золота монета [VI]
імперсональний
Імперсона́льний:
— безособовий [42;XVIII] От тим-то його твори являються нам імперсональними, мов чимсь елементарним, що є таке і не може бути інакше [XVIII]
імперсонально
— Безособово [XX] Мої уваги держані настілько річево та імперсонально, що я не сумніваюся про Вашу згоду дати їм місце в «Раді», хоч би вони зайняли два або три фейлетони [XX]
імпертененція
Імпертене́нція:
— зухвала брутальність, грубість [3]
імпертинент
Імпертине́нт:
— нахаба, зухвала людина [51]
імпертиненція
Імпертине́нція:
— зухвалість [27]
— зухвальство, нахабність [53]
— нахабство, грубіянство [V]
Імпертине́нції:
— зневажливі слова [18;III]
імпертинеція
— нахабні, зухвалі слова [XI]
імпертінент
Імперті́не́нт:
— нахаба, грубіян, зухвалець [25]
імпотенція
— Безсилля, слабосилля [XX] Мені здається, що Ви будете могли зробити се ліпше, ніж хто інший (признаюсь, я сам і нараяв Комітетові просити у Вас сеї роботи); у Вас менше доктринерської апріорності, з якою, нпр., Левицький у «Народі» розбирав моє «В поті чола», а зовсім нема ані сухої схоластики Огоновського, ані тої особистої зависті і імпотенції, з якою ницював мене Щурат [XX]
інавгураційний
Інавгураційний:
Інавгураці́йний:
— вступний, початковий [21;IV]
— вступний, урочистий [31]
інавгурація
Інавгура́ція:
— відкриття, урочистий початок якого-небудь діла, наприклад, навчального року [II]
— початок, урочисте відкриття, посвячення [43]
— урочиста церемонія введення на посаду глави держави або посвячення в сан [47]
— урочисте відкриття торжества [49]
інавгурований
Інавгуро́ваний:
— посвячений [16]
інавгуровувати
Інавгуро́вувати:
— посвячувати [35]
інавгурувати
Інавгурува́ти:
— урочисто, офіційно розпочати щось [44-1]
інаугурування
Інаугурува́ння:
— урочистий початок процедури, урядування [44-2]
інвазія
Інва́зія:
— вторгнення [51;52;XX] Втішила мене їх звістка про Ваше життя та про те, що Ви щасливо перебули час російської інвазії, не мусивши виїздити з краю, а здивувала відомість, що Ваш муж вже кілька літ учителює в Нагуєвичах [XX]
інвектива
Інвекти́́ва:
— різке викривальне звернення; гострий випад [55]
інвентар
Інвента́р:
— господарські описи в духовних, шляхетських, королівських і міських маєтках, складені власниками або орендарями;в ці майнові книги записувались панські і селянські грунти та майно; в них визначалося, скільки днів на рік селянин мав відробляти панщину у пана, які він обов'язки мав виконувати перед поміщиком і владою і т. д [44-1]
— опис обов'язків кріпака; опис усього майна [X]
— опис обов'язків кріпака; список майна, особливо рухомого [1]
інвентарі́:
— майнові податкові книги, куди записувалися панські і селянські грунти та майно [47]
інвестиційний
Інвестиці́йний:
— від інвестиція: капіталовкладення [5;7]
— від слова інвестиція: капіталовклад в підприємство [XII]
інвестиція
Інвести́ція:
— довгострокове вкладення капіталу в окремій галузі народного господарства [44-2]
інгедієнція
Інгедіє́нція:
— складова частина якого-небудь з'єднання, домішка [37]
інгеренція
Інгере́нція:
— втручання [40;45;46-1;46-2;54]
— втручання до якоїсь справи, ведення контролю над чужою працею, вплив [44-1]
інгредієнція
Інгредіє́нція:
— складова частина якого-небудь складного з'єднання чи суміші [35]
індагація
Індага́ція:
— випитування [VI]
— допит [20]
— нав'язування певної відповіді [19]
— таке випитування, як у суді, щоб одержати відповідь, якої треба тому, хто випитує [VII]
індагнація
Індагна́ція:
— допит [32]
індекс
І́ндекс:
— покажчик [54]
— список, покажчик [50;XX] Крім того, друкується в тов. Шевч. моя збірка апокрифів (уже є готові 4 аркуші, на котрих напечатані: два індекси книг правдивих і ложних, статті про Сатанаїла і бунт ангелів (4 тексти), про рай (2 тексти), про Адама (8 текстів), про потомків Адамових до Ноя (7 текстів) і книга Еноха (передруковано з Попова «Библиогр. материалы [XX]
індемнізаційний
довг індемнізаційний: борг по викупним платежам поміщикам за скасування феодальних повинностей селян [XIX] Знаєте вже, що наш сойм заключив із урядом угоду щодо сплати т. зв. довгу індемнізаційного, се зн. того, який тяжив на нашім краю як сплата за знесену панщину [XIX]
індемнізація
Індемніза́ція:
— винагорода, відшкодування [VI]
— відшкодування (збитків) [33]
— відшкодування [17;48;51;52;XX] А про індемнізацію пишуть тепер дещо по газетах? [XX]
— відшкодування поміщикам вартості скасованих 1848 р. кріпосних повинностей селян у Галичині [44-2]
— відшкодування поміщикам вартості скасованих кріпосних повинностей селян у Галичині в 1848 р.; відшкодування здійснювалося індемнізаційними 5 %-ми облігаціями, починаючи з 1858 р., з погашенням їх протягом 40 років [44-1]
— відшкодування скасованих феодальних повинностей селян [46-1]
— відшкодування, винагорода [22;41;IV]
— обтяження селянства виплатою відшкодувань за скасування кріпосних повинностей [49]
індигенат
Індигена́т:
— надання прав громадянства іноземцям або чужинцям-шляхтичам прав польського шляхетства [44-2]
— надання шляхетського звання (іноземцю), право підданства [46-2;46-1]
індиго
Інди́го:
— яскрава синя фарба [31]
індинферентизм
Індинференти́зм:
— байдужість [46-1]
індігенат
— право підданства [XIX] Взагалі власть і компетенція Станів мала б бути розширена до розміру мало що не цісарської власті; жоден закон не міг би бути виданий без їх згоди, жоден губернатор, хоч би з цісарського уповажнення, не міг обняти власті в Галичині, доки Стани не надали б йому добровільно права індігенату [XIX]
індолентний
Індоле́нтний:
— кволий, нездатний [III,IV]
— нездібний [51]
індоленція
Індоле́нція:
— лінощі, неробство [V]
— нездарність, недолугість [46-1;46-2]
— нездібність [22;VIII]
індомнізація
Індомніза́ція:
— відшкодування скасованих феодальних повинностей [46-2]
інквізит
Інквізи́т:
— обвинувачений, в'язень [1;X]
інклінація
— нахил, потяг [IV]
— схильність [II]
інклюз
Інклюз:
— срібна монета, має здатність повертатися до власника після того, як нею заплачено [54]
інклюзник
Інклю́зник:
— затвірник [35]
інконгруенція
Інконгруе́нція:
— незгідність, невластивість, дволичність [44-2]
інкорпорований
— тут: приєднаний до парафії [XIX] Священики при всіх тих церквах були вільні від панщини і всяких данин, а було священиків 18, бо дві церкви, в Краснім і Сажавках, «за регуляцією уряду інкорпоровані до пароха Краснянського, котрий і грунт обох церков уживає» [XIX]
інкорпорувати
Інкорпорува́ти:
— включити до свого складу, приєднати [44-2]
інкрудубція
Інкруду́бція:
— можливо, спотворене від інтродукція (вступ до якогось твору, навчального предмета) [55]
іннервація
Іннерва́ція:
— забезпеченість якого-небудь органу нервовими елементами [46-1]
інновація
Іннова́ція:
— новаторство [31]
іно
Іно:
— Іно що: тільки що [45]
інощо
— щойно, тільки що [I]
інсерувати
— оповіщати, оголошувати [II]
інсигнії
Інси́гнії:
— знаки (влади) [40]
інсигніт
Інси́гніт:
— сигнал [40]
інсинуація
Інсинуа́ція:
— наклепницьке звинувачення [46-1,46-2]
— натяк, наклеп, хитра, зла чутка про когось, щоб йому нашкодити [47]
— інсинуація (240) (insynuacja) [MО,III]
інспіраторка
— натхненниця [XVIII] З принагідних газетних звісток і з того, що Золя, оженившися, досить невисоко ставить жіноцтво, можемо догадуватися, що його женитьба не була ідеальна і що його жінка далека від того, щоб бути духовною товаришкою і інспіраторкою свого мужа [XVIII]
інспірувати
Інспірува́ти:
— надихати [48]
інсталяція
Інсталя́ція:
— встановлення [46-2]
— обладнання власного підприємства [XIX] Цехові майстри, щоб не знижувати ціни своїх виробів, ограничували число своїх учеників, утрудняли вступ ученикові, визволення челядникові, інсталяцію майстрові [XIX]
— обладнання помешкання [20]
— обладнання, впорядкування [35]
— обладнання, встановлення [46-1]
— тут: влаштування на певну посаду [31]
інстигатор
Інстига́тор:
— підбурювач [40]
інсульт
— припадок; тут: спалах [XIX] Та можемо a priori міркувати, що протягом XVIII в. воно раз у раз погіршувалось в міру того, як щезала небезпека воєнних «інсульт», зміцнювалася адміністраційна та політична власть шляхти і грошова господарка звільна, але постійно витісняла натуральну [XIX]
інсультація
Інсульта́ція:
— зневага, образа [46-2]
Інсульта́ції:
— висміювання, насмішки [46-1]
інсургент
Інсурге́нт:
— повстанець, учасник повстання [37]
інтабулювати
Інтабулюва́ти:
— закріплювати свої права на маєток [18;III]
інтабуляція
Інтабуля́ція:
— внесення до іпотечної або грунтової книги даних про закріплення прав на маєток [44-2]
— закріплення своїх прав на маєток [44-1]
інтарсія
Інта́рсія:
— вид інкрустації, яка полягає в оздобленні дерев'яного предмета врізуванням в його поверхню шматочків дерева інших порід [36]
інтенція
інте́нція:
— задум, тяжіння, мета, намір [47]
— замір [XX] Чи сором для історика літератури не знати таких або інших фактів, про котрі видає свій суд, се також діло зглядне, але й тут я не то що особистої образи, але навіть інтенції (котрої у мене не було) — добачити не можу [XX]
— замір, намір [48]
— зусилля [XIX] Поперед всього мусимо тут приготовитися на необходимий при всяких єзуїтських змаганнях дуалізм між словами та інтенціями і ділами [XIX]
— мета, намір [12;35;37]
— мета, намір, бажання [49]
— намагання, намір [VI]
— намір [29;33;34;41;42;VIII,XIX] Правда, правительство австрійське в пізніших часах відступило від патенту з 17 цвітня 1848, і даровизну мусив і мусить край наш оплачувати дорожче, ніж інші краї недаровизну, — але проте не можна замикати очей на те, що цісар мав інтенцію дарувати галицьким селянам панщину [XIX]; Робити Шекспірові закид із такої будови, значить не розуміти його інтенцій [XVIII]
— намір, бажання [21;25;44-1]
— намір, бажання; на нашу інтенцію: для нас [IV]
— намір, замисел, мета [46-1,46-2]
— порозуміння; намір [43]
— спроба, намагання [27;39]
— спроба, намагання, намір, бажання [53]
Інте́нції:
— наміри, замисли [36]
— Інтенція, а вірніш на нашу інтенцію (польсь. па naszą intencję), перекладене в поясненнях «для нас» (530), що контекстові зовсім не відповідає: «При боковім вівтарі направо мав ксьондз-капуцин правити мшу на нашу інтенцію» (270). Ксьондз-капуцин «правив мшу» не для «них», бо цих людей там могло й не бути, але за їх благополуччя, здоров’я тощо. З уваги на те цей характерний для польської мови та говірок Галичини зворот слід викласти інакше: «на нашу інтенцію» (про молитви, богослуження) — «за наше благополуччя, здоров’я». [MО,IV]
інтервеніювати
Інтервеніюва́ти:
— втручатися [22]
інтервенція
Інтерве́нція:
— втручання [47;VI]
інтердикт
Інтерди́кт:
— заборона виконання богослужінь і релігійних обрядів [40]
— заборона [48]
— заборона церковних відправ і виконання релігійних обрядів [47;46-1;46-2]
інтерес
Інте́рес:
— підприємство, справа [VI,VII]
— справа, діло [1;21;II,IV,V]
«злодійська справа, крадіж»[ II, 16] [ОГ]
інтерлокутор
Інтерлокуто́р:
Інтерлоку́тор:
— співбесідник [46-1;46-2]
— співрозмовник [19;VI,VII]
інтернункція
Інтерну́нкція:
— вживання розділових знаків [36]
інтерпелювати
Інтерпелюва́ти:
— письмово запитувати з приводу якоїсь справи [47]
інтерпелянт
Інтерпеля́нт:
— тут: окремий представник, депутат [45]
інтерпелятор
Інтерпеля́тор:
— той, хто вносить інтерпеляцію, запит урядові [33]
інтерпеляція
Інтерпеля́ція:
— депутатський запит [49]
— офіційне звернення депутата парламенту до уряду або його представника з певним питанням [44-1]
— офіційний депутатський запит в парламенті [46-2]
— письмовий запит з приводу якоїсь справи [46-1]
— Греміа́льна інтерпеляція: загальна масова скарга або письмовий запит урядові в парламенті з приводу якоїсь справи чи факту [46-1]
Інтерпеляції:
— інтерпеляції: запити [III]
інтерполяція
інтерполя́ція:
— вставлення до рукописного тексту слів і речень, що не належать авторові [47]
— зміна [53]
— зміна, вставка в чужий текст [34]
— неавторські вставки в текст під час переписування його [43]
інтерпункція
Інтерпу́нкція:
— пунктуація [53]
— розділові знаки [49]
— розставлення розділових знаків [42]
інтерциз
— застереження судові [XX] Дуже був би Вам вдячний, якби Ви в часі вакацій продовжали свої пошукування по старих церквах та попівських стріхах або й хлопських хатах за старими паперами, друками та писаннями (навіть приватні документи, тестаменти, інтерцизи, акти процесів, циркуляри, все має свою вартість) [XX]
інтерциза
Інтерци́за, ерцетизна:
Інтерци́за:
— запис майна на когось [22;48]
— запис майна на когось, передшлюбна умова про придане [24]
— запис майна на когось, передшлюбна умова щодо приданого [VI,IX]
— передшлюбна умова щодо приданого [VII]
Інтерци́зи:
— посередництво; порука, інтерпеляція (протест, незгода) [50]
інтерція
Інте́рція:
— входження, вступ, приступлення до виконання обов'язків [46-1]
інтеція
Інте́ція:
— намір, бажання [31]
інтимат
Інтима́т:
— затримка виконання вироку суду першої інстанції внаслідок апеляції [44-2]
— постанова [54]
— розпорядження [20]
інтрата
Інтра́та:
— доход, прибуток [43]
— прибуток [46-2]
— чистий прибуток; доход з нерухомого майна [44-1]
інтродукція
Інтроду́кція:
— вступ [49]
— вступ до великого твору, в опері — оркестровий вступ [36]
інтролігатор
Інтроліга́тор:
— палітурник [49;XX] Може, приложу й книжечку Драгоманова. Ще досі не принесли її від інтролігатора [XX]
інфаміс
Інфа́міс:
— нечесний [19;VI,VII]
інфамія
Інфамія:
— безчестя, ганьба [46-1;46-2]
— ганьба, безчестя [43]
— досл. неслава, ганьба [51]
інфірмація
Інфірма́ція:
— урочиста церемонія введення на посаду [31]
іпотека
Гіпоте́ка, іпо́тека:
— застава нерухомого майна, що є забезпеченням позички [46-2]
— позика, що видається під заставу нерухомого майна, а також застава нерухомого майна під таку позику [44-1]
— позичка, що видавалась банками під заставу нерухомого майна, землі, лісів, будівель [44-2]
іритувати
Іритува́ти:
— гнівати [XX] Не знаю, для чого Вас так ритує слово Polski, скоро я написав Вам, що писане воно було зовсім не в значенню якихось націоналістично-централістичних поползновеній, але надруковане попросту з неуваги, за що й автор і редактор каються [XX]
— гнівити [48]
— злостити, дратувати, сердити [47]
іриця
І́риця:
— хробак [25]
ірмос
І́рмос:
— релігійна пісня [34]
іршений
І́ршений:
— хрещений [21]
—Іршений – хрещений; сей епітет надають гуцули залюбки не лише людям, але також своїм коням та воді (21, 452); [ІФ-1906]
ірщений:
— хрещений [IV]
ірщений
І́ршений:
— хрещений [21]
—Іршений – хрещений; сей епітет надають гуцули залюбки не лише людям, але також своїм коням та воді (21, 452); [ІФ-1906]
ірщений:
— хрещений [IV]
ісправник
Іспра́вник:
— начальник поліції в Росії [52]
істик
І́стик:
— паличка для очищання лемеша в плузі при оранні землі [42]
ітінерар
Ітінера́р:
— подорожній щоденник [55]
27.08.1995