Словничок з творів Івана Франка (з)

за про

за про теє: через те [XII]

заалярмований

Заалярмо́ваний:

— стривожений [22;VI,VIII]

— стривожений, стурбований [II-IV]

— стурбований, збентежений [VII]

заалярмувати

Заалярмува́ти:

— вдарити на сполох, на тривогу [IV]

— подати сигнал тривоги [41]

забаганок

Забаганок:

— примхливе бажання, каприз [47]

забитий

— (ворог): запеклий, завзятий [XII]

забиток

— стара пам'ятка [IV]

забіг

За́біг:

— турбота, запопадливість [14]

— турботи (за пару крейцарів), запопадливість [V]

— старання, заходи [III]

забір

Забір:

— окупація; завойована, загарбана силою країна або територія [44-1]

заблахманити

Заблахма́нити:

— задурити, затуманити [15;I]

заблязовання

— притуплення уваги, байдужість до всього [XI]

забороло

Заборо́ло:

— забрало [IV]

— стіна фортеці, бруствер у фортечному мурі [2;XIII]

забрилювати

Забрилюва́ти:

— див. брилювати [52]

забруканий

— забруднений [IV]

забуток

— пам'ятка старовини [XII]

Забу́тки:

— пам'ятки, цінності [16]

завадіяка

— авантюрист [XII]

заведіяка

— заведіяка (387) (zawadiaka) [MО,III]

завельонований

— прикритий вуаллю [IV]

Завальоно́вана:

— закрита вуаллю [22]

завидіти

За́виділи:

— завидувати [50]

завина

Зави́на:

— провина, вина [6]

завинутися

— завиватися [IV]

— Дієслово доконаного виду завинутися пояснене недоконаним «завиватися» (529). Що редакція хотіла цим сказати? [MО,IV]

завід

За́від:

— («горя завід»): плач, лемент, голосіння [XI]

— ридання [IV]

— голосіння [VII]

— голосіння, сварка, нарікання [VI]

— голосіння; сварка; помилка; розчарування [V]

— нездійснена надія; голосіння (Ів.Фр.); розчарування [I]

— (зробити) — не дотримати слова [32]

— тут: невиконання обіцянки [49]

заві́д: 1) причитаньс по умершемъ, рыданіе, 2) разочарованіе [ІФ,1890]

— Завід у контексті значить голосіння, а не «ридання» (529) (пор. словник Желехівського, т. І, стор. 234—235). [MО,IV]

завідатель

Завіда́тель:

— завідувач [54]

Завіда́телі:

— завідуючі [43]

завізвання

— повістка, виклик [VI]

завій

Заві́й:

— круговий рух вітру; замет [43]

завішення

Заві́шення:

— невиконування [XIX] На покриття потреб індемнізаційних Галичини враз із В. кн. краківським мав скарб державний давати річну доплату 2 500 000 зр. м. к. (2 650 000 зр. в. а.) з застереженням звороту і тимчасовим завішенням звороту й опроцентування задатків, досі виданих зі скарбу; решту потреб індемнізаційних має покрити край річними додатками до податків [XIX]

— припинення [47]

— припинення; справа в завішенні — справа затримана, припинена [50]

завішено

— не виконувано [XIX] Юридично беручи, в тих повітах на протяг часу 3-і тижнів фактично завішено конституцію і заведено етап облоги по всій формі [XIX]

завішувати

Завішувати:

— припиняти [48;XX] А позаяк я сам дальше її видавати не можу,— сказав на те Парті.,— то, хотячи остатись нейтральним, завішу видавання «Зорі», а вони нехай собі видають нову газету» [XX]

завод

За́вод:

— фах [23]

заводження

— голосіння, сварка, нарікання [VI]

— голосіння [VII]

заводити

— ридати [X]

заводовий

Заводо́вий:

— професійний [44-1;IV]

заволанний

Завола́нний:

— закликаний [43]

заволання

— («до заволання»): запросини, заклик, виклик.1 [IV]

завороть

За́вороть:

— запаморочення [54]

заворситися

заво́рситися: нахмуриться [ІФ,1890]

— насупитися; посуворіти [I]

завсігди

Завсігди́:

— завжди [54]

зав'язатися

Зав'яза́тися:

— утворитися, організуватися [47]

загeпати

заге́пати: застучать (о ударахъ) [ІФ,1890]

зага

За́га:

— сага; спрага, печія [54]

загайка

— загайка (262) — затримка; [MО,VI]

загальниця

Зага́льниця:

— загальний (всеїдний) тиждень, третій перед великим постом [22]

— загальниця (135)—тиждень, в якому незалежно від дня церква дозволяє їсти м’ясо [MО,V]

загальноконфесійний

Загальноконфесі́йний:

— загальновіросповідний [46-1;XIX] Крім загальноконфесійної, має католицизм в Австрії ще й велику політичну ціль [XIX]

загар

Зага́р:

За́гар:

— кіпоть [18]

— чад [45;XIX] Як чоловік, що кілька годин пробув у хаті, повній зарази, вийшовши надвір, не зможе ясно бачити окружаючих предметів: все вони, здається, перелітають-перемигують поперед його очима, і він ніяк не годен твердо вдивитися в одно місце; так і в нашій галицькій душній атмосфері нелегко чоловікові, задуреному загаром вузькоглядства та дитинячих пересудів, і ясно вхопити яку-небудь, хоч би й свою власну думку і йти за нею до послідніх її консеквенцій [XIX]

— чад [III]

загарливий

Зага́рливий:

— гарячий, палкий [22;25;VI,VII]

загарливо

Загарли́во:

Зага́рливо:

— гаряче, палко [12]

— старанно, завзято [33]

загачка

Зага́чка:

— гак [14]

— шестерня [V]

— Є підстави думати, що й виклад слова загачка як «шестерня» (483) невірний. У тексті сказано: «Все нагадувало радше повільний, сонливий рух та туркіт величезної машини, тілько що колеса, зубці, загачки та шруби тої машини були живі люди з тілом і кров’ю» (221). Словник Желехівського (1, 238) пояснює загачку як Haken (гак), Zahn (зубець). З уваги на те, що в тексті перед загачкою є мова про зубці, дозволено припустити, що загачка — гак, а не, як думає редакція, «шестерня», яка, до речі, в Галичині називалася трансмісією. [MО,V]

загварантування

Загварантува́ння:

— гарантування [46-1]

загелкотіти

загелкоті́ти: забурлить [ІФ,1890]

загиблиця

— загибель [XII]

загиритися

Заги́ритися:

— втратити все, збідніти, збанкротувати [3]

— розтратити, витратити [XIX] Президент уважає загалом великим щастям, що військові магазини в Галичині загирилися («aufgehört haben»), отже не конче були скасовані урядом!) і не бажає собі, «щоб се лихо вертало до нас іще в збільшенім об'ємі через заснування так многих тисяч крайових магазинів, і вдержувалося назавше» [XIX]

загін

— вузька смуга зораного поля (Ів.Фр.) [II]

— вузький шматок оброблюваного поля; частина нивки; смужка [I]

— загін – “стара міра землі шириною в 1 метр” [СБГ, І, с. 266]; [ІЦ-2009]

загі́н: узкая полсса вспаханной нивы [ІФ,1890]

загірний

що живе за горами, (реґіоналізм) Хліб, якого мали подостатком загірні люде, [ЗБ 65, 98, 168]; до верховинських і інших загірських громад [ЗБ 162]; [ВЛ]

загірський

заглада

Загла́да:

— вбивство [23]

— загибель, знищення [XI,XII]

— затертя, знищения з світу [II]

— згуба, знищення [8]

— знищення [6]

— знищення, затертя [20]

— зруйнування, знищення [2;XIII]

— погибель, смерть, знищення [16]

— цілковите знищення [3;25]

— цілковите знищення, згуба [33]

заглаїти

Загла́їти:

— погамувати, заспокоїти [25]

заглий

— запеклий [XII]

заголовок

За́головок:

— маленька подушка [14;I]

— подушечка [IV]

за́головок: 1) небольшая подушка, 2) заглавіе [ІФ,1890]

— «Заголовок» — це необов’язково «маленька подушка», але, радше, велика або принаймні більша подушка. Маленька подушка на Бойківщині та взагалі в західних областях України має назву турецького походження, як і в польській мові, — «ясік» або «заголовочок». Правильне визначення цього слова дається у Желехівського: Kopfkissen, Kopfstück beim Bette. [MО,I]

загоновий

Загоно́вий:

— (шляхтич) тут: дрібнопомісний [49]

— Загоновий шляхтич: малоземельний шляхтич [I]

— Шляхта загонова (загородова): чиншова шляхта, що не мала своєї землі, господарювала на землі дідича, якому оплачувала чинш за користування землею [44-2]

загорілець

— палкий, завзятий [XI]

— палко-завзятий [XII]

Загорі́льці:

— ті, що вчаділи [48]

загорілий

— палкий, завзятий [XI]

— палко-завзятий [XII]

— відчайдушний; ще в розумінні вчаділий [VIII]

— учаділий, ще в розумінні - одчайдушний [V]

— фанатичний, яросливий, завзятий, запеклий [IV]

загоріти

Загоріти:

— вчадіти [I]

— учадіти [24;II,IX]

загородова

загріти

Загрі́ти:

— запалити, заохотити [46-2]

загродник

Загро́дник:

— однодворець; малоземельний або безземельний селянин [44-2]

загулюкати

Загулю́кати:

— затюкати [55]

— криком приголомшити, затуркати [II]

загулю́кати: закричать [ІФ,1890]

загутався

Загу́тався:

— затримався [48]

загутати

Загу́тати:

— заспокоїти [IV]

— розговорити, заспокоїти [51]

загутатися

Загута́тися:

— забаритися, загавитися [2;XIII]

загутатись

— загавитись, задивитися [VII]

— загавитись, зайнятись тим, що довкола [VI]

задавка

Зада́вка:

— дифтерит [1;X]

задавлячка

— ангіна [IV]

задатися

— замислитися, задуматися [I]

заденунційований

Заденунційо́ваний:

— викритий [20;VII]

заденюдувати

Заденюдува́ти:

— вирішити [50]

задибитися

Зади́битися:

— (від диба) закувати себе, обмежити [43]

задилькотати

Задилькота́ти:

— задрижати, затрястися [3]

задиндати

Зади́ндати:

— зателіпатися, повиснути [23]

задля

— задля того одного: через те одне [XIX] Але не тільки задля того одного ми вважали римське кирило-мефодіївське свято не всеслов'янським святом, що там не було бесіди про діла слов'янські, не підношено голосу в оборону пригнетених та покривджених пород слов'янських (русинів в Росії, Галичині, Угорщині, словаків в Угорщині, поляків в Росії і проч.) [XIX]

задригнутися

— сконати в судорогах; повіситися [XII]

задруга

За́друга:

— родина [25]

задуфало

Задуфа́ло:

— гордо, самовпевнено [15;I]

— зухвало [13]

задуфальство

— чванливість, гордовитість [V]

задуфаний

Заду́фаний:

— пихатий, зарозумілий [44-2]

зажалення

— жалоба, скарга [IV]

заженований

Зажено́ваний:

— збентежений, засоромлений [36]

заживний

— гладкий, огрядний, багатий [V]

— добре годований, опасистий [VI]

— добре годований [VII]

— огрядний, багатий [IV]

заздрісний

За́здрісна:

— тут: ревнива [48]

займавий

Займа́вий:

— цікавий [9]

зайтикого

— доглянути [I]

заїлість

Заї́лість:

— запеклість [25]

— злість [54;43;51]

— люта злість [III,IV]

заінавгурований

Заінавгуро́ваний:

— започаткований [41]

заінавгурувати

Заінавгурува́ти:

— зробити початок [20]

— розпочати [48]

— зробити початок (лекцій) [VII]

заінвентувати

Заінвентува́ти:

— записати, заінвентаризувати [22]

заінтабулюватися

Заінтабулюва́тися на гру́нті:

— відібрати землю за борги [24]

— взяти в кого-небудь землю за борг [IX]

заінтабульований

Заінтабульо́вана:

— відібрана за борги [47]

заїхати

[ VI, 140 ]«вдарити» [ОГ]

Заїхати їм між липки, щоб їм аж Войтко закапував!: Ударити її їх між очи, щоб їм аж місяць засьвітив [ІФ-1905]

закавулок

— закавулок (193) — заулок [MО,V]

заказ

Зака́з:

— заборона [33;XII]

заказати

Заказа́ти:

— заборонити [31]

Заказало:

— склалося нещастя, кара на когось стала [V]

заказувати

Зака́зувати:

— забороняти [5;7]

закал

Зака́л:

— гарт [51;52]

закала

Зака́ла:

— ганьба, сором [6;52;51]

— клеймо, ганьба [XI]

— людина, що приносить сором селу [I]

закалка

— клеймо, ганьба [XII]

закамарок

закама́рок: уголок, укромное мѣсто [ІФ,1890]

— закамарок (189) < польськ. zakamarek — закуток [MО,V]

— закамарок (77) <пол. zakamarek — закуток; [MО,VI]

закапарити

Закапари́ти:

— знівечити [XII]

— тут: зіпсувати, змарнувати [5;7]

закапувати

«засвітити»[ VI, 140] (до львів. арґот. капувати «зраджувати, доносити», що з він. арґот. kappen «зраджувати; ловити» ) [ОГ]

Заїхати їм між липки, щоб їм аж Войтко закапував!: Ударити її їх між очи, щоб їм аж місяць засьвітив [ІФ-1905]

закасувати

Закасува́ти:

— відхилити, відкинути [5;7]

— зробити краще, перевершити [9]

— зробити краще [XII]

— перевершити, взяти гору [VI,VII]

заки

Заки́:

— поки [51]

закидка

— аргумент [IV]

— Закидка ( = закид) стала в поясненні «аргументом» (529). [MО,IV]

заким

За́ким:

— поки [47;VIII]

закіп

За́кіп:

— нафтова яма, примітивна шахта [14]

— пробна яма при видобутку нафти [21;II,IV,V]

— яма (нафтова), примітивна шахта [I]

— яма при добуванні нафти [III]

заклавзулований

Заклавзуло́ваний:

— зумовлений, застережений [38]

закленути

Заклену́ти:

— (руку)— затиснути руку (в кулак) [III]

— заложити, закласти [14;I]

— Відкленути руки пояснене «розігнути, розправити затиснуті в кулак руки» (486), а закленути руку (87) як «затиснути руку (в кулак)». Слово «кулак» у поясненні непотрібне, бо затемнює зміст цитованих слів: закленути на Бойківщині значить «стиснути, зціпити», а розкленути — «розціпити, розжати» не лише руки, але й кліщі, ножиці, обценьки тощо. Про кулак при «закленути» говориться також у словнику Желехівського (II, 249), але в контексті Франка він ніяк не міститься: «Тимчасом пані кинулась на лавочку під розлогою яблунею і сиділа мов зломана, закленувши руки над головою» (448). Над головою пані могла, піднявши руки, сплести їх пальцями, а не стиснути в кулак, як здається коментаторам. [MО,III]

— закленути (130)—сплести, зціпити; [MО,VI]

закленцати

— заклепати, клепанням молотка заробити гроші [XII]

заклинути

— клином покласти [VI]

закнеблювати

Закнеблюва́ти:

— затикати [20]

— заткати [VIII]

— заткнути [22]

закнебльований

Закнебльо́ваний:

— затканий, з кляпом у роті [25]

— тут: обмежений, підпорядкований строгій цензурі [45]

закнебльовати

— заткати [V (тут помилково ""закнебновати"" замість ""закнебльовати"")]

закнебновати

— заткати [V (тут помилково ""закнебновати"" замість ""закнебльовати"")]

закобзати

Закобзати їх по під щеблї: Поштуркати по під ребра [ІФ-1905]

заков’язлий

— заков’язлий (132)—заниділий; [MО,VI]

заковзати

[ VI, 140] «набити» [ОГ]

заков'язнути

Заков'язнути:

— замерзнути, заціпеніти [22]

— замерзнути [I]

закон

Зако́н:

— закон; чернечий орден [II]

— тут: чернечий орден [33]

законник

— законник (433) (zakonnik) [MО,III]

законниця

— черниця, монашка [I]

закотелевина

— басейн [III]

закотурманий

Закоту́рманий:

— зав'язаний; замотаний [51]

— закутаний [25]

закотурмати

Закоту́рмати:

— загорнути, завинути в що-небудь [II]

— закутати (голову й ін.) [8]

закоценілий

— закоценілий (192) — задубілий [MО,V]

закраска

Закра́ска:

— забарвлення [54]

закратований

Закрато́ваний:

— загратований [21]

закристіє

Закри́стіє:

— ризниця [25]

закристія

Закри́стія:

— бічне приміщення в церкві для переховування риз та інших речей, потрібних для церковної відправи [VI]

— кімната в костьолі чи церкві, де зберігаються церковні речі [14;19;21;I]

— приміщення в церкві, де зберігаються речі, потрібні для відправи [VII]

— ризниця, місце в церкві біля вівтаря, де ховають церковні книги, ризи тощо [IV]

закропитися

«попити горілки»[ II, 282] [ОГ]

закрушнятися

Закрушня́тися:

— заворушитися [14;I]

залeбоніти

зале́боніти: пролепетать [ІФ,1890]

заладкати

— заспівати весільної пісні [VI,VII]

заласність

Зала́сність:

— звабливість, чарівність [25]

— хтивість [51]

залебоніти

— забелькотати [I]

залеглість

Зале́глість:

— заборгованість [44-1;53]

залив

— (ворогів): заливання (краю ворогами) [XI]

залізний

Віз залізний:

— поїзд [1]

залім

— місце в лісі, де лежить бурелом [III]

залічка

Залі́чка:

— аванс [44-1]

залога

Зало́га:

— гарнізон [47]

— гарнізон, екіпаж (корабля та ін.) [12]

— засада, гарнізон [42]

залубеньки

Залубні, залу́беньки:

— сани [21]

— сани, санки [IV]

залубні

— сани, санки [IV]

залупкати

залу́пкати: застучать [ІФ,1890]

залягати

Заляга́ти:

— бути боржником [19]

— не виконати якогось зобов'язання в свій час [VI]

— не виконати якогось зобов'язання своєчасно [VII]

— залягати з чим (159) (zalegać z czym) [MО,III]

замаїти

— прикрасити зеленню (маєм) [V]

замаркувати

Замаркува́ти:

— затямити [III]

— тут: заявити, запропонувати, чітко означити [45]

замельд

— заявитися [V]

замельдувати

Замельдува́ти:

— заявити, довести до відома [20]

— повідомити, довести до відома [51]

замельдуватися

Замельдува́тися:

— заявитися [17;II]

замилування

Зами́лування:

— велика схильність до чогось [51]

замишлянка

Замишля́нка:

— примхлива жінка [42]

замірений

— замірений (405) < польськ. zamierzony — планований, проектований [MО,V]

заміти

Заміти:

— тут: питання [19]

замішати

— збентежити; [IV]

замішатися

— збентежитися, зам'ятися [IV]

замкнути

— (двері): зачинити, причинити [IV]

замлілий

— знесилений, виснажений [XII]

замовляти

— промовляти до кого [IV]

замок

Замо́к:

— замкнув, зачинив [1]

— замкнув [X]

замотиличитися

Замоти́личитись:

— запоморочитись [23]

зане

— бо [XI]

занегувати

Зане́гувати:

— заперечувати, нехтувати [54]

занестися

Занести́ся:

— (чимось): прогодуватися, щось дістати їсти, «покріпитися» (Ів.Фр.) [V]

— підкріпитися ([I Ів.Фр.),II,IV,XIII;2]

занести́ся: покріпиться [ІФ,1890]

занє

За́нє:

— тому що (старосл.) [52]

заник

За́ник:

— занепад [34]

зановіджений

— обіцяний, оголошений заздалегідь [IV]

занядри

Занядра[и]:

— надра, нетрі, суспільне дно [3]

— нетрі [XI]

заопиканий

заопиканий:

— потовчений [IV]

Заопи́ханий:

— обдертий [23]

— друкарська помилка: заопиканий зам. заопиханий [MО,IV]

заопиханий

заопиканий:

— потовчений [IV]

Заопи́ханий:

— обдертий [23]

— друкарська помилка: заопиканий зам. заопиханий [MО,IV]

заосмотрений

— забезпечений [II,IV]

заосмотрені

Заосмо́трені:

— впоряджені, доглянуті [39]

запаліти

— запаліти (347) — зашарітися [MО,V]

запалки

— сірники [II]

запалько

запалько (22, 494) – “запальна людина”; [ІЦ-2006]

запальковувати

— забивати в землю палі, кілки, щоб позначити межу [VI]

запам'яталий

Запам'ята́лий:

— нестримний, пристрасний [23]

запахущий

запашний, (реґіоналізм) Вона розвіялася запахущим леготом, [ЗБ 105]; [ВЛ]

запічок

за́пічок: мѣсто между деревенской печкой и кроватью, гдѣ обыкновенно спятъ дѣти или старики [ІФ,1890]

запливомізький

— дурний, недотепний [III]

— дурноверхий [II]

запобіження

— запобіження (76) (zapobieżenie) [MО,III]

заповідатися

Заповіда́тися:

— передбачатися, обіцяти бути [53]

заповідь

— «дати на заповіді»: проголошення в церкві прізвищ тих, що заявили бажання одружитися [VII]

заповітрений

Запові́трений:

— заражений (недугою) [I]

— заражений хворобою [VI,VII]

— заражений [23;II,IV,V,IX]

— неспокійний [XIX] Наказ за наказом відходив із львівського намісництва до «заповітрених» повітів [XIX]

заполоч

— заполоч (393) —нитки для вишивання; [MО,VI]

запомога

Запомо́га:

— допомога [53]

запопадати

запопада́ти: заискивать, усердничать [ІФ,1890]

запопадний

запо́падний: усердный, жадный [ІФ,1890]

запора

— завада, перешкода [II]

запорток

— зіпсоване яйце [XI]

запоручення

Запору́чення:

— гарантування [46-1;46-2]

запотарайкати

— запроторити (в тюрму) [I]

запрезентувати

Запрезентува́ти:

— представити, познайомити [21;II]

запрезентуватися

— представитися [XX] Я маю діло тільки до поетки Юлії Ш[найдер], а коли вона мені не ласкава запрезентуватися , то я рушаю собі на чотири вітри [XX]

Запрезентува́тись:

— представитися [48]

запренумерований

Запренумерований:

— передплачений [33]

запренумерувати

Запренумерува́ти:

— передплатити [48;XX] Добре би було, якби-с запренумерувала, як ні, то я впрочім присилатиму для тебе й так [XX]

— передплачувати, підписуватись [44-2]

заприсяглий

— присяжний [I]

заприсяжений

— Заприсяжений знавець: присяжний експерт [IX]

заптій

За́птій:

— прислужник [10]

запуджений

запуджена:

— залякана [VIII]

— застрашена [V]

запудитися

— налякатися [I]

запусний

Запу́сний:

За́пусний:

— один з останніх днів напередодні великого посту [43]

— (вівторок) – останній вівторок перед великим постом [46-2]

— Запу́сний вівто́рок — останній вівторок перед великим постом [46-1]

запусти

За́пусти:

— зарослі [21]

— зарослі, молода гущавина; пущення; застава, варта [IV]

заривати

— виклик (несподівано для учня) відповідати [IV]

зариглювати

Зариглюва́ти:

— засунути на засув [22]

— засунути на засув [VI-VIII]

заризикувати

— Відважитися [XX] Може, я тут найду декілька приятелів, що захочуть для видання моєї книжки заризикувати по кількадесят гульденів; про таку консорцію вже була мова, і якби я мав певність, що діло піде, то можна б приступити до нього [XX]

зарівно

За́рівно:

— однаково [54]

зарінок

Зарі́нок:

— громадське пасовисько над річкою [16]

— майдан поблизу річки [X]

— поросле травою рівне місце близько ріки, де літом у неділю збирається сільська молодь. (Ів.Фр.) [IX]

— рівне місце біля ріки [22]

— рівне місце близько ріки, поросле травою, де літом у неділю збирається сільська молодь [II-V,XI,XIII(Ів.Фр.);1-3;18;21]

— рівне місце близько ріки, заросле травою [VI]

— рівне місце близько річки, поросле травою [23]

зарі́нок: ровное мѣсто вблизи рѣки, поросшее травой, гдѣ лѣтомъ по воскресеньямъ собирается сельская молодежь [ІФ,1890]

зароплений

— забруднений неочищеною нафтою, гасом [I]

заряд

заря́д:

За́ряд:

— керівництво, управа [50]

— Округ [XX] Я досі не писав до Новаковського про своє зречення, а стримався для того, бо у нас 19 є з'їзд обширного заряду і комітету виборчого і тут поговоримо про се [XX]

— тут в розумінні — розпорядник [XIX] Власть політична, яко власть людей над людьми, зійде до нуля, а останеться тільки яко заряд здобутків людської праці, яко адміністрація [XIX]

— управа [1;X]

— управа, рада [V]

— управління [46-1;46-2;VI,VII]

— управління, адміністрація [48]

— управління, керівництво [44-1]

— управління, керування [IV]

— Вести́ заря́д: вести керівництво, управління [53]

заряджувати

— керувати [VI]

— управляти [XIX] щоб добром громадським заряджували виборні від громади, котрих громада кожної хвилі може скинути; [XIX]

заряджуючий

Заря́джуючий:

— управитель [25]

зарядити

Заряди́ти:

— призначити, наказати [46-1;46-2]

зарядця

За́рядця:

— Завідуючий [XX] Геккеля (III кн. «Дріб. біб.) сконфісковано,— зразу за сам зміст, а відтак, коли викрився скандал, за підпис зарядці друкарні Беднарського, котрий-ді не має уповноваження [XX]

— управляючий [48]

зарядчик

Заря́дчик:

— управитель [44-1]

засада

— принцип [IV]

— засада (386) (zasada) [MО,III]

засадничий

— великий [?][XIX] ще в 30-х роках сього століття Жозеф де-Местр говорив: «Ми виходимо все з тої загально голошеної гіпотези, що чоловік піднісся постепенно з варварства до просвіти і цивілізації. То улюблена мрія, то чистий блуд, засаднича нісенітниця нашого століття» [XIX]

засвітати

— заясніти [IV]

засвітити

Ма́чку засвітити:

— давати ляпаса [1]

засіб

— запас [II]

заскаритися

заскари́тися: поклясться словами „скариж-то мя Боже !“ [ІФ,1890]

заскиміти

заскимі́ти: защемѣть [ІФ,1890]

засклепити

Засклепити:

— тут: заціпити [19]

засклепитися

Засклепи́тися:

— замкнутися в собі, втратити життєвий інтерес, скам'яніти [1;X]

заскочити

Заскочити:

— застати зненацька [52]

заснаритися

— заклястися, поклястися (Ів.Фр.) [I]

заснітитися

Засніти́тися:

Засні́титися:

— 1) зароджуватися; 2) засипатися (чим-небудь) [48]

— зайнятися, спалахнути [23]

засоб

— знову [XI]

заспів

— разом, спільно [V]

— заспів (383)—спільно, разом, пор. польськ. wespół [MО,V]

застанова

Застано́ва:

— роздумування; [VI,VII]

— тут: роздумування [19]

— обміркованість; без застанови: не обміркувавши, не роздумавши [V]

застановити

— застановити кого (7) — здивувати, звернути чию увагу, пор. польськ. zastanowić kogo [MО,V]

застановитися

Застанови́тися:

— задуматися [53]

застановлення

— розміркування, роздратування [IV]

— Застановлення (польсь. zastanowienie) — рефлексія, розміркування, обміркування значить у поясненнях також... «роздратування» (530). [MО,IV]

застановлятися

Застановля́тися:

— задумуватися [54]

— задумуватися, роздумувати [VI]

— роздумувати [VII]

застановлятись

Застановля́тись:

— розмірковувати [46-1;46-2]

— розмірковувати, роздумувати, виясняти [45]

застрикувати

Застри́кувати:

— закапувати [54]

заступець

Засту́пець:

— представник громади [2]

— представник [XIII]

заступлений

Засту́плений:

— тут: представлений [53]

засуд

— присуд [VI]

засукувати

— (руки): терти [IV]

засягти

— засягти радиЖ: просити ради [IV]

заталапаний

— заболочений, замочений [I]

— обляпаний, обмазаний болотом [V]

затарасований

Затарасо́ваний:

— перегороджений, загрузлий [35]

затахльовувати

Затахльо́вувати:

— затушковувати [51]

затащити

«посадити в тюрму»[ І, 278] Дрог. (дослівно «занести») [ОГ]

затеклий

— запеклий, завзятий; [V]

— запеклий [IV]

затеклість

— завзяття [V]

затекло

Зате́кло:

— завзято [10]

зателепаний

зателе́паний: грязный, презрѣнный [ІФ,1890]

неохайний, (реґіоналізм) Господиня моя зателепана, [Лч. 6]; [ВЛ]

— заболочений, гидкий [I]

затемперований

Затемперо́ваний:

— заструганий (олівець) [I]

— заструганий, загострений [15]

затемперо́ваний: починенный (пир. перо, карандашъ) [ІФ,1890]

затетеріти

Затете́ріти:

— остовпіти [46-1]

затилікати

затилі́кати: играть на скрипкѣ [ІФ,1890]

затильний

Зати́льний:

— задній [44-2]

затим

Зати́м:

— оскільки [45]

затинатися

«завзятися»[ VI, 193] (первісно лиш про знаряддя, що відмовляють послуху -— ніби сокира чи ніж, увігнані в дерево) [ОГ]

заткальниця

— затичка [XII]

затовщений

— вкритий жиром [VI]

затока

Зато́ка:

— сковзьке місце на дорозі, де заточуються сани [2;XIII]

затруло

Затру́ло:

— (від тру́та) — затруїло [12]

затрутий

— отруєний [XI]

затхлий

— затхлий (196) < польськ. zatchły — затухлий, протухлий [MО,V]

затягнути

— (позичити): набрати, взяти [IV]

затьма

За́тьма:

— затьмарення, затемнення [51;52]

заушник

— частина черепа за вухом [X]

зафантувати

Зафантува́ти:

— забрати за борг [I]

— закласти, віддати в заклад [48]

зафрасований

— збентежений [VI,VII]

зафрасувати

Зафрасува́ти:

— зажурити, збентежити [48]

— зафрасувало: зажурило, збентежило [XX] Се мене трохи зафрасувало,— на другий день іду я до Парт. і питаю його, як стоїть діло? [XX]

зафресований

Зафресо́ваний:

— збентежений [22]

зафундувати

Зафундува́ти:

— купити й почастувати [II]

— почастувати [17]

зафучати

— з криком до когось озватися [V]

захід

— турбота, клопіт; робити собі захід: турбуватися [IX]

— захід (286) — піклування [MО,V]

захланність

захла́нність: жадность [ІФ,1890]

— жадність, ненаситність [XII]

— жадоба до майна [XI]

— зажерливість [III]

захляпаний

Захля́паний:

— заляпаний, брудний [22]

заховання

— поведінка [V]

заховати

Захова́ти:

— тут: зберігати [51]

заховатися

Захова́тися:

— зберігатися, дотримуватися [47]

заховуватися

Захо́вуватися:

— поводитися [16;IV]

заходити

— (з ким) - вступати в стосунки [II]

— ходити коло когось, піклуватися [V]

— заходити собі світа (120): давати собі раду [MО,V]

заходитися

— (з ким) поводитися як слід, жити з кимсь як треба [IV]

захоронка

За́хоронка:

— дитячий притулок [34]

захрустіти

зарупотіти, Захрустів звір поміж ломами. [ЗБ 21]; [ВЛ]

зацигікати

зацигі́кати: заскрипѣть ножемъ, зарѣзать [ІФ,1890]

зацирка

Заци́рка:

— солдатська муштра [15]

зацморк

— зашморг, петля [VI,VII]

зацморкнути

Зацморкну́ти:

Зацмо́ркнути:

— зашморгнути [2;23;IV,XIII]

зацофаний

Зацофа́ний:

Зацо́фаний:

— відсталий [41;53]

— відсталий, реакційний [31]

зацофання

Зацофання:

— відсталість [54]

зацукатися

Зацу́катися:

— завагатися [19]

— завагатися, упертися, затятися на слові [35]

— загнутися, зупинитися, завагатися [52]

— зам'ятися [46-1;46-2]

— запнутися на слові, затятися [IV]

— запнутися на слові, упертися, затятися [20]

— запнутися, упертися, затятися [II]

— затнутися, зупинитися; завагатися [51]

— затятися на слові [23]

— затятися на слові, упертися [21]

— зупинитися, затнутися [6;12]

— зупинитись на слові, затятися [22]

зацу́катися: заупрямиться, заартачпться [ІФ,1890]

Зацукатись:

— затятися, упертися; [VI,VII]

зацукувати

— приводити в стан заніміння [VI,VII]

зацукуватися

Зацу́куватися:

— завагатися, зупинитися, попасти в безвихідь [45]

зацьмати

— прибити, приголомшити [I]

зачемеричений

— запаморочений [II]

зачери

Зачери́:

— зачерпни (від зачеряти – зачерпнути) [8]

зачерти

— зачерпувати (зачерпнути) [VI]

— зачерпувати, зачерпнути [VII]

зачеряти

Зачеря́ти:

— зачерпнути [6]

зачирати

Зачира́ти:

— зачерпнути [22]

— зачерпувати [51]

— зачерпувати (зачерпнути) [VI]

— зачерпувати, зачерпнути [VII]

зашастаний

— заношений [IV]

зашахувати

Зашахува́ти:

— перешкодити [46-2]

зашіврати

«промовити»[ VI, 144] (з новогр. ksero, iksefro «знаю, вмію») [ОГ]

зашіврає жолоб: Говоритиме хлоп Ну, не хотїв би я слухати того, що зашіврає жолоб, коли на своїй ниві побачить слїди їх роботи. [ІФ-1905]

зашкаралющуватися

Зашкаралю́щуватися:

— відокремлюватися, замикатися [47]

зашкруміти

Зашкрумі́ти:

— зашкварчати [5;7;XI,XII]

зашлапаний

— затоптаний [IV]

зашпіріти

— дрібно колоти [I]

зашпотатися

Зашпо́татися:

— зачепитися за щось ногою, впасти [14]

— спіткнутися [54]

зашпунтований

Зашпунто́ваний:

— забитий [9]

зашпунтувати

— заткнути [III]

зашрібувати

Зашрібува́ти:

— закрутити [2]

збагнути

зба́гнути: постычь умомъ, угадать [ІФ,1890]

збан

— жбан [XI]

збитки

Зби́тки:

— (робити): пакості [VII]

— жарти [16]

— жарти, капості [IV]

— тут: жарти [7;5]

— кпини, жарти [50]

— знущання, пустощі; на збитки: наперекір; збитки робити: пустувати, дошкулювати кому-небудь, [V]

— пустощі [VI]

— сваволя, пустощі; на збитки: пустуючи, на зло [I]

збиткування

— знущання; [V]

збиткувати

збиткувати (21, 431) – “ображати”; [ІЦ-2006]

збиткуватися

Збиткува́тися:

— знущатися [42]

збиток

— недобрий жарт; вчинок із злісним наміром [II]

— розкіш [V]

збиточний

— збиточна думка (276) — лукава думка [MО,V]

збиточник

— бешкетник, пустій, урвиголова [V]

збігець

Збіге́ць:

— втікач [9]

збіжець

Збі́жець:

— втікач [51]

збій

— розбійник [XII]

збіри

Збі́ри:

— охоронці [10]

збіч

Збіч:

— крутий схил, косогір [12]

зблязований

Блязо́ваний, зблязо́ваний:

— збайдужілий [29;33]

зблязовання

Зблязо́вання:

— притуплення уваги, байдужість до всього [3;XI]

зблямуватися

Зблямува́тися:

— скомпромітувати себе [50]

збоччя

— збоччя (261) (zbocze) [MО,III]

збриднути

— споганіти [III]

збродня

Збро́дня:

— злочин [48]

збродняр

Збро́дняр:

— злочинець [48]

збруя

— зброя [X]

збуй

Збу́й:

— розбійник [24;51;III,IV,IX;XII]

— розбійник, бешкетник [20;33]

— розбійник, розбишака [52]

збурений

Збу́рений:

— схвильований [14]

— збурений (231) < польськ. wzburzony — схвильований [MО,V]

звада

Зва́да:

— незгода, сварка [10]

— сварка [XII]

звантажити

«з'їсти»[ І, 240] Дрог. (мабуть, «улітературнене» Франком зладувати, порівняй львів. сленґове пакувати, ладувати «їсти», бо лексема вантажити в галицьких говірках не знана) [ОГ]

званта́жити: съѣсть, слопать [ІФ,1890]

зварич

Зва́рич:

— робітник солеварні [2;XIII]

зварувати

Зварува́ти:

— виманити, дістати, вкрасти [10]

звергнути

Зве́ргнути:

— з силою кинути, шпурнути [51]

звергнутися

— здригнутися, стрепенутися [I]

звергтися

— звалитися вниз [IV]

— перемінитися [V]

задрижати, Малий Мирон аж звергся і обернув залякані оченята на старого Рябину. [”Малий Мирон” 13]; [ВЛ]

зверечи

Звере́чи:

— скидати, поскидати [2;XIII]

зверхник

Зве́рхник:

— керівник [46-1;46-2]

— начальник, керівник [51]

зверхництво

Зве́рхництво:

— керівництво, керівна посада [51]

звиватися

— метко і скоро щось робити [IV]

звиджувати

— відвідувати [IV]

— Неможливе для перекладу одним еквівалентним українським словом звиджувати (польсь. zwiedzać) редакція виклала дієсловом «відвідувати» (530). Йому, однак, краще відповідає оглядати (що), побувати (де, в чому), наприклад: звиджувати музей, Африку, виставку тощо. [MО,IV]

звидіти

Зви́діти:

— оглянути [14]

— провідати [V]

— Невірно викладене слово звидіти — оглянути: «Він поїхав до Борислава, звидів місцевість і рішив сейчас зачати першу пробу» (214). Редакція виклала його дієсловом «провідати» (483), роблячи з Борислава живу істоту. Звідати у Франка семантичний полонізм, пор. польськ. zwiedzić. [MО,V]

звинення

Зви́нення:

— згортання [53]

звинний

Зви́нний:

— зручний [I]

— меткий, спритний, зручний; [V]

— меткий [9;VI,VII]

— спритний [11]

— спритний в'юнкий, меткий [II,XII]

— спритний, меткий [IV]

звинність

— спритність, меткість [IV]

звинно

Зви́нно:

— зручно [12]

звинутися

— метко і скоро щось робити [IV]

— швидко зробити, упоратися [XII]

— швидко коло чогось заходитися [V]

звиняти

Звиня́ти:

— вибачати [51]

звиснутися

— прокинутися, стрепенутися [I]

звиток

Зви́ток:

— сувій, згорток [52]

звізда

звізда (21, 447) – “зірка”; [ІЦ-2006]

звільнити

— (крок): іти повільніше [V]

звільнитися

— тут: уповільнитися [XIX] Тільки ж що, як нам здається, єсли теперішні отношенія будуть без ніякої зміни тривати, то через се упадок селянства лиш опізниться, звільниться, але рішучої, але рішучої і тривалої поправи не діждемося [XIX]

звір

Звір, ізвір:

— (звору) лощина, улоговина [II]

— (звору): провалля, яруга [IV]

— (мн. звори): яр в горах, провалля [XI]

— провалля [VI,X]

— улоговина [13]

— яр, провалля з горах [1]

— лощина, улоговина [XII]

звіринець

— збірники легендарних оповідань про звірів: латинською мовою «бестіарії [XVIII] В тім довгім протязі часу на ниві церковнослов'янській постала величезна і багата література, котрої культурного значення хіба сліпий не бачить, література не тільки церковна (догматично-обрядова), але також навчаюча (проповіді, фізіологи, звіринці , травники, книги історичні, космографії), моралізуюча і поетична (легенди, отечники, апокріфи, збірки мудрих речень, т. зв. пчоли і т. і.) [XVIII]

звірюванє

зві́рюванє: изліяніе, исповѣдь [ІФ,1890]

звітися

Зві́тися:

— гніздуватися [11]

звітувати

— збити докупи [X]

звої

— звої вужа (186) < польськ. zwoje węża — кільця вужа [MО,V]

звори

Зво́ри:

— гірські западини, яри, провалля [2;25]

— гірські западини [XIII]

— нетрі, пропасті [III]

— провалля в горах [3]

зворичити

— зворичити (175) — ревти [MО,V]

зворище

— (звору): провалля, яруга [IV]

— гірський яр, провалля [V,VIII]

зворотник

— тропік [XIX] Без ніякої теоретичної підготовки, без ніяких нудних і апріорних викладів про вигляд землі, про бігуни, ось, рівник, зворотники і т. д., сама собою, в живих образах розвинеться при таких оповіданнях в понятті народу географія, стане немов здобутком його власної мислі, а не вивченим напам'ять і нестравним баластом незрозумілих термінів [XIX]

зворотниця

Зворо́тниця:

— (на залізниці) — стрілка [1;X]

звору

— лощина, улоговина [XII]

— провалля [VI]

зв'язковий

Зв'язко́вий:

— член спілки, союзу [46-1]

зв'язок

Зв'язо́к:

— в зв'язку: тут - в союзі [XIX] Найшвидше розвились міста північної Італії і підняли в зв'язку з попівством боротьбу проти німецьких цісарів; боротьба тота до решти підкопала цісарську власть в Німеччині [XIX]

— спілка, союз [46-1;46-2]

згадувати

— догадуватись [V]

зганути

Згану́ти:

Зга́нути:

— збагнути, згадати [25]

— згадати, збагнути [2;XIII]

— згадати, спом'янути [I]

— згадати, схаменутися [8]

— нагадати [52;51]

згарячкова

— немов у гарячці [X]

згирити

Згирити:

— загубити, знищити [2;XIII]

згиритися

Згири́тися:

— загубитися, зникнути [6]

згінник

Згі́нник:

— посередник при продажу свиней [V]

— той, що служить у торгівця свиньми [20]

зглочений

Згло́чений:

— з'юрмлений [25]

зглубити

Зглу́бити:

— зрозуміти [31]

згляд

згляд:

— погляд [39]

— погляд, догляд, контроль [27]

— погляд; контроль, догляд [48]

— міркування; без згляду: невважаючи на; згляди: уважність, прихильність; у тім згляді, зглядом — щодо [IV]

— огляд; прихильність; під певним зглядом: з певного погляду [V]

— в тім згляді: щодо того; зглядом: з певного погляду [VI]

— Під зглядом: відносно [29]

— Згляд <пол. wzgląd викладений так: «Згляд: в тім згляді — щодо того; зглядом — з певного погляду» (496). Можна уявити собі розгубленість читача, який, прочитавши в тексті: «маю згляд на те, що ти п’яний» (396), захоче скористатися з цитованого пояснення, в якому мати згляд на кого значить зглядатися на кого, пор. пол. mieć wzgląd. [MО,VI]

— Згляд < польськ. wzgląd пояснений словами «огляд, прихильність» (484). Таке пояснення не тлумачить як слід контексту: «Він почув, що се для нього такий згляд, і сейчас порівнювався з бричкою» (402). Слово «огляд» тут абсолютно ні при чому. Польське wzgląd, яке лежить в основі Франкового згляду, значить: 1) увага; 2) точка зору, погляд; 3) (лише в множині) прихильність. Як бачимо, і «прихильність» тут не на місці з уваги на однину. Контекст вимагає слова «увага». Якщо читач, сприйнявши серйозно пояснення редакції, захоче його застосувати до форми зглядом: «Цікавість її зглядом нинішних виборів мальовалася лише в очах» (169), то зовсім розгубиться. Пояснення дозволяє йому замінити зглядом словами «оглядом», «прихильністю». В результаті такої, цілком логічної, субституції контекст стане справжньою загадкою. Справа в тому, що Франкове зглядом не є іменником, а українізованим польським прийменником względem — відносно. В даному, однак, контексті його слід пояснювати інакше: цікавість зглядом кого, чого—зацікавлення ким, чим. Тоді контекст стане ясним і зрозумілим. [MО,V]

— згляд (217) (wzgląd) [MО,III]

зглядати

Згляда́ти:

— складати, збивати, змішувати [41]

зглядик

— котерійні зглядики: групівщина [XIX] Правда, мені самому, коли се пишу і покладаю такі величезні і важні завдання на таку інституцію, як общ. ім. Качковського,— мені самому здається, що я будую піраміду з болота, що «общество» се не піднесеться на висоту сього завдання, головно через нетолеранцію до свобідної дискусії, через диктаторські замашки і котерійні зглядики своїх верховодців [XIX]

зглядний

Згля́дний:

— відносний [41]

зглядно

Згля́дом, згля́дно:

— відносно [IV]

— порівняно, відносно [33;44-1;48]

— Зглядно (польсь. względnie) — вірніше: «Та се були лише початки, зглядно невинні початки» (219) викладене як «відносно» (530), що ні семантично, ні стилістично контекстові не відповідає. [MО,IV]

зглядом

Згля́дом, згля́дно:

— порівняно, відносно [48]

— супроти, щодо [VII]

— зглядом (169)—відносно [MО,V]

зглядь

Зглядь:

зглядь: зглядь мати: оказывать снисхожденіе [ІФ,1890]

— (мати) — зважати (на когось, на щось) [16]

згнетення

Згне́тення:

— придушення [46-1;46-2]

згористий

похилий, (реґіоналізм) Не зважаючи на згористу місцевість, [ЗБ 154]; [ВЛ]

зграмосити

Зграмоси́ти:

— збити [9]

згрижа

— ворожнеча [I]

згризений

— зажурений, [VI;VII]

згрібний

— гребінний; гребінне полотно: грубе полотно [XIII]

здатний

Зда́тний:

— тут: вдалий, досконалий [53]

здвиг

Здвиг:

— наплив, скупчення [47]

— натовп, скупчення [8]

— стихійно наростаюче людське стовпище, людський тиск [3]

здвигатися

— підірватися, втомитися від тягару [IV]

— («здвигався я погано») втомитися від тягару; підірватися [III]

здвигатися (21, 436) – “змучитися, виснажитися”; [ІЦ-2006]

здвигнення

Здви́гнення:

— поступ, зрушення [45]

здеградування

Здеградува́ння:

— розжалування, пониження в ранзі [25]

здегустований

Здегусто́ваний:

— настроєний [50]

здеконцептований

Здеконцепто́ваний:

— безрозсудний, розгублений [46-2]

здекудія

— екзекуція, забирання хатніх речей за недоплачені податки [V]

здекутник

— той, що провадить екзекуцію, екзекутник [I]

здекутник: сборщикъ недоимокъ [ІФ,1890]

здекуційник

Здекуці́йник:

— екзекутор, судовий виконавець [24]

— екзекутор, що забирав речі за несплату податків чи боргів [IX]

здекуція

Здеку́ція, екзекуція:

— див. екзекуція [I]

— збирання податків [45]

— тут: виконання судового рішення [23]

здементувати

Здементува́ти:

— спростувати (офіційно) [48]

здерка

Зде́рка:

— назва риби [18]

— риба (Leuciscus phoxinus) [III]

здесперований

Здесперо́ваний:

— в розпачі [46-1]

здесяткований

Здесятко́ваний:

— відношення натуральної оплати праці до виконаної роботи (один до десяти) [41]

здефравдувати

Здефравдува́ти:

— обшахраїти [47]

здецидований

Здецидо́ваний:

— готовий, вирішений [25]

— готовий, вирішуваний [VIII]

— рішучий [22;V]

здецидувати

Здецидува́ти:

— вирішити [50]

здибати

Зди́бати:

— зустріти [53]

здиханат

Здихана́т:

— глумлива переробка слова деканат, тобто назва церковно-адміністративного району, на чолі якого стояв декан [1,X]

здійматися

— здійматися (14) — (про будівлю) — зводитися [MО,V]

здрій

Здрій:

— джерело [12]

здріти

бачити, Що лиш вбогі села, людський біль здрите, [Звн 112]; [ВЛ]

здрой

Здро́й:

— джерело [8]

— потік [XIX] Твердії каміні на зимної ріні /Та й сльозами пітніют;/ І скали твердії, і скали зимнії /Здроями сльози ліют [XIX]

здрухнілий

— спорохнявілий [IV]

здрухотати

Здрухота́ти, друхота́ти:

— звалити, трощити в друзки, стерти на порох [12]

— поламати (кості) [IV]

— потрощити [14]

— тут: знищити, ліквідувати, зламати [45]

— тут: знищити; дослівно: з тріском поламала [XIX] В Франції скажений опір шляхти, попів і королів довів до революції, котра одним замахом здрухотала феодальний устрій, а на його місце ввела панування третьої верстви [XIX]

здруцкувати

Здруцкува́ти:

— роздробити, розчавити [11]

здуміти

Здумі́ти:

— отетеріти [25]

здуфалий

Здуфа́лий:

— зарозумілий, гордий [48;XX] І то ще основ'яки ставлять вимінки такі а такі,— немов вони щось значать, а січовики пертрактують з ними, немов з яким товариством, між тим, коли се лиш кілька поєдинчих людей, більше або менше здуфалих, догориносодарних і глупих [XX]

здуфальство

Здуфа́льство:

— гордовитість, нахабство [X]

— зухвальство, нахабство [1]

зелепуг

— все, що недозріле [X]

зелепуга

Зелепу́га:

— недозрілий плід [41]

зелотизм

Зелоти́зм:

— надмірна старанність [46-1;46-2]

зер

Зер:

— сер [47]

зеро

Зеро́:

Зе́ро:

— Ноль [XX] Я з свого боку,— що я, зеро, я здавна вчивсь коритися, тулитися в куті, зносити життя з усякими людьми, я затим не входжу в рахунок [XX]

— нуль [12;46-1;46-2;32;34;44-1;47;48;50;55;IV]

— зредукувати до зера: зменшити до нуля [XX] От тим-то всю свою особисту кореспонденцію зредукував майже до зера [XX]

зецер

Зе́цер:

— Друкар, наборщик [XX] Народовці наказали Беднарському, щоб не дозволив нікотрому свому зецерові бути редактором,— а я вже виєднав був Кибінського,— той послідньої хвилі зрікся [XX]

— друкар-складач [44-1]

— наборщик [VI]

— складальник в друкарні [50]

— складач [49]

— складач, друкар [48]

зецерня

Зеце́рня:

— друкарня, набірня [41]

— кімната, в якій набирають до друку; [VI]

з-за

— з-за (157) — з [MО,V]

зидлик

— дзиглик, стільчик [V]

зиз

Зи́з:

— Зи́зом дивитися: тут: кидати косі погляди, виявляючи невдоволення [51]

зизом

Зи́зом:

— косо (дивитися) [20]

— скоса, косо [12]

— Зи́зом дивитися: тут: кидати косі погляди, виявляючи невдоволення [51]

зизоокий

Зизоо́кий:

Зи́зоокий:

— косоокий [8;21]

зизуватий

Зизува́тий:

— косий [16]

зимарка

Зимарка:

— в Гуцульщині хата в полонинах [IV]

— на Гуцульщині хата на полонинах [21]

зимнаця

зимна́ця: лихорадка [ІФ,1890]

зимний

Зи́мний:

— холодний [51;52]

зимниця

Зимни́ця:

— гарячка, пропасниця [21]

— гарячка [I]

— пропасниця [13;V,XII]

— «Зимницю» — «озноб», так загально на Бойківщині, пор. також словник Желехівського, де під зимниця — kaltes Fieber (239) словник пояснює загально: «гарячка» (427). [MО,I]

зиндра

Зи́ндра:

— іскра [19;21;VI,VII]

— іскра від розпеченого заліза [IV]

зиськіти

Зиськіти:

— мати зиск, вигоду [48]

зицирка

зици́рка: солдатское ученье, отъ нѣм. Exerciren [ІФ,1890]

— муштра [I]

зібраний

— зібрана ріка (212) < <пол. wezbrana rzeka—ріка під час повені; [MО,VI]

зіви

Зі́ви:

— зябра (у риб) [1;21]

— зябри [X]

з'їжня

З'ї́жня:

— ненажери (їжа — витрата їжі) [1]

— ненажери [X]

зійскать

Зійска́ть:

— віднайти, здобути [6]

зільник

— запис про лікувальні якості рослин [XIX] Бо ж наша народна медицина в дуже великій мірі основується на тих зільниках, що їх у нас писали в XV, XVI і XVII вв. і друкували тодішні освічені спеціалісти та вчені. [XIX]

зінути

— дихнути [IV]

зіньки

Зі́ньки:

— зіниці [51]

зіпнути

Зі́пнути:

— крикнути, зойкнути [XII]

— ревнути, крикнути, дихнути останній раз [21]

— ревнути, крикнути, останній раз дихнути [IV]

зіпрути

зіпруть, зіпре :

— (сперти, спирати що кому): заперечувати, відмовляти [VII]

— (що кому): заперечувати, відмовляти [VI]

з'ісатися

З'іса́тися:

— здригатися, бути неспокійним [54]

зіснутися

Зісну́тися:

— отямитися [V]

— прокинутися зо сну [X]

— прокинутися, отямитись [1;2]

— прокинутися, отямитись [XIII]

— стрепенутися, отямитися, жахнутися [VI]

— стямитись [I]

зісполити

Зі́сполити:

— поєднати, об'єднати [29]

зісполів

Зі́сполів:

— разом, взагалі [29]

зістепенувати

— (сили): збільшити, зміцнити [IV]

зладжаний

Зла́джаний:

— складений [54]

златинізувати

— (обряд): перемінити на латинський, римо-католицький [VI;VII]

злісний

Злі́сний:

— гайовий, доглядач лісу, лісник [I]

— лісник [1;3;10;16;V]

— лісник, лісничий [III,IV]

— лісничий [46-1;46-2;37;II,X,XI]

— тут: державний лісничий [52]

зліцитувати

Зліцитува́ти:

— продати з аукціону [X]

— продати з торгів, з аукціону [1]

— продати з торгів, з молотка [28]

— продати з торгів [IV,VI]

злопотіти

злопотіти: всплеснуть (нпр. крильями) [ІФ,1890]

злотий

Зло́тий:

— польська грошова одиниця, срібна монета; з 1564 р. дорівнював 30 грошам польським; в перші десятиліття панування Австрії в Галичині знаходився в обігу паралельно з австрійським гульденом [44-2]

Злотий ринський:

— див. гульден [44-1]

злоточити

Злото́чити:

— вимучити [10]

злуда

Злу́да:

— ілюзія, облуда [51]

— ілюзія, омана [1;3;25]

— мана, омана [III]

— омана [II,X,XII]

— омана, оманливий [XI]

злудний

Злудни́й:

Злу́дний:

— ілюзорний, примарний [46-1]

— ілюзорний, примарний, оманливий [46-2]

— облудний, примарний [12]

— обманливий [1;16;X]

— обманливий, облудний, примарний, оманний [47]

— омана, оманливий [XI]

— оманний, оманливий [13;I]

обманливий, (реґіоналізм) Щезати мусить всяка твар мерзена, усякий привид злудної уяви, [Звн 173]; [ВЛ]

злямпартований

Злямпарто́ваний:

— зруйнований розпусним життям [22;VI,VII]

змагання

Змага́ння:

— прагнення, намір; боротьба [53]

— прямування, стремління [46-2;46-1]

змагати

Змага́ти:

— прямувати, йти [16]

змагатися

— зростати, збільшуватися [V]

— посилюватися [II,IV]

змагається (несупокій): більшає, зростає [VII]

змагаючий

— що прагне [XIX] Зложена з різноплемінних і в різних напрямах змагаючих народів, вона містить в собі багато народів католицьких, так, що в самім нутрі Австрії єсть поле для католицької пропаганди [XIX]

змаза

Зма́за:

— ґандж, вада [52]

— пляма [27;2;13;XIII]

змазання

Зма́зання:

— тут: стертя з лиця землі, знищення [43]

змазь

Змазь:

— пляма [26]

змалювати

— нашкодити [I]

змалюва́ти: напроказить [ІФ,1890]

зманерований

— неприродний в поведінці [VI;VII]

зманеровати

Зманерова́ти:

— бути неприродним у поведінці, маніритися [22]

змарганий

Змарга́ний:

Зма́рганий:

— змучений, замордований [1;2';X]

змартвихвстанці

Змартвихвста́нці:

— воскресенці», католицький чернечий орден [II]

— ченці польського католицького ордену [16]

змикати

змика́ти: улепетывать, убѣгать [ІФ,1890]

— втікати [I]

змилити

Змили́ти:

— ввести в оману [1]

— збити(ся) з чогось (з дороги, з уваги) [V]

змирк

— сутінок, смерк [IV]

— друкарська помилка: змірк зам. змирк [MО,IV]

змисл

Змисл:

— (орган) чуття [II]

— тут: уява [44-1]

— уява, чуття [51,52]

— чуття [IV]

змисли

— органи чуття [XIII]

— почуття [XIX] Ті спосібності, змисли і органи розвивалися довгі мільйони літ у нижчих родів, заки перейшли до вищих, у котрих розвилися ще далі [XIX]

— чуття [V]

змисловий

Змисло́вий:

— похітливий, пристрасний [X]

— похітливий [I]

— почуттєвий, пристрасний [1]

— чуттєвий [46-1]

— чуттєвий, пристрасний [VI,VII]

змисловість

— похітливість [III]

— почуттєвість [IV]

змити

— (когось) в значенні: зганити; наче змитий: наче після догани [XII]

змірк

— сутінок, смерк [IV]

— друкарська помилка: змірк зам. змирк [MО,IV]

зміркувати

— (гнів): зменшити [IV]

змова

— угода, умова [XIX] А свобода слова, печаті, навчання, стоваришування, змов,— все те для них далекі-далекі, а то й дуже немилі ідеали [XIX]

змогтися

Змогти́ся:

— посилитись [46-1;46-2]

змодифікований

— Змінений [XX] Моя допись у «Kraju» напечатана, хоч не ціла і трохи змодифікована [XX]

змора

Змо́ра:

— за народним віруванням, мара, що вночі давить серце; примара, кошмар [2;XIII]

— кошмар [53;V]

— кошмар у сні [VI]

— кошмар, гнітючий привид, мара [XII]

— кошмар, гнітючий привид [III]

— кошмар, гнітючий привид, марення сонної людини [II]

— привид, кошмар [51;52]

— прикре сонне марево [VII]

— примара, кошмар, марення у сні [1;3]

— примара, кошмар [X,XI]

змрік

Змрік, змрок:

— присмерк, сутінок [1;13]

— присмерк, сутінь [X]

— сутінки, присмерк [4]

— сутінок, присмерк [2]

— сутінок, смерк [II]

— темрява, смерк [XIII]

змрок

Змрік, змрок:

— присмерк

— присмерк, сутінок [1;13]

— сутінок [I]

знадоби

— матеріали; причандалля [V]

знайдух

— знайда (що його знайдено) [XII]

зналізне

Зналізне́:

— знахідне (плата за розшук) [8]

знаряд

Знаря́д:

— знаряддя [53]

знатитися

зна́титися: скорчиться, приникнуть къ землѣ [ІФ,1890]

знітований

споєний, (реґіоналізм) Бо слезами і горем ти знітована зі мнов! [Звн 179]; [ВЛ]

знітувати

Знітува́ти:

Зні́тувати:

— з'єднати, спаяти, склепати [3;25]

— звести нанівець [23]

— склепати, з'єднати, спаяти [1]

зновили

— Вигадали [XX] Всюди бесіда про арештування, обиски,— отеє зновили , що вже й мене взято, і Павлиша, редактора «Друга», і т. д [XX]

зновити

Знови́ти:

Зно́вити:

— вигадати [48;VI]

— видумати [19;VII]

зносити

— касувати, нищити [V]

знятий

— захоплений; знятий цікавістю: зацікавлений [IV]

золотий

Золотий ринський, зр.:

— австрійська монета [XI]

— див. ринський [IV]

— назва золотої монети, золотого гульдена [47]

— ринський, австрійська монета [I]

золотник

— ювелір [VI,VII]

золювати

Золюва́ти:

— (чоботи) — підбивати підметки (до чобіт) [16]

зопихати

Зопиха́ти:

— тут: розповісти [5;7]

зоська

[ VI, 176] «камерна посудина для фізіологічних потреб» [ОГ]

зочити

Зо́чити:

— побачити [2;4;XII,XIII]

зошит

зо́шит: тетрадь [ІФ,1890]

зр.

Золотий ринський, зр.:

-— назва золотої монети, золотого гульдена [47]

зрадця

— зрадник [XII]

зраст

Зраст:

— ріст, сила [51,52]

зревізувати

— потрусити; перевірити [V]

зревольтований

Зревольто́ваний:

— повсталий [46-1;46-2]

зредукований

Зредуко́ваний:

— зведений до нічого, знищений; усунений з посади [II]

— зведений до чогось меншого; усунутий з посади [44-1]

Зредуко́вана:

— ослаблена, зменшена [36]

зредукувати

Зредукува́ти:

— змінювати в бік зменшення, послаблення [35]

— ослабити, скоротити [46-1;46-2]

— скоротити, зменшити, ослабити [47]

зрезигнований

Зрезигно́ваний:

— відновлений, зречений [47]

— тут: примирений з долею [13]

зрезигнування

Зрезигнува́ння:

— примирення з долею [47]

зрезигнувати

Зрезигнува́ти:

— відмовитись [41]

— відмовитись, відректись, змиритись [48]

— відступити [2]

— зректися, відмовитися [46-2;46-1]

— зректися, одмовитися [IV]

— уникнути, відмовитися [XVIII] Золя зрезигнував із урядової кар'єри, обняв політичну кореспонденцію для одної марсельської і одної паризької газети і, здобувши дещо грошей, поїхав до Парижа [XVIII]

зретирувати

Зретирува́ти:

— відступити, відійти [46-2]

зрібний

Зрі́бний:

— (полотно, сорочка): грубий [IV]

— витканий домашнім, кустарним способом [51]

— грубий (сорочка) [V]

— з грубого полотна [II,VI]

— з сирового полотна [X,XI]

— зношений, спрацьований [47]

— зрібна сорочка: з грубого селянського полотна, саморобна [III]