У Львові 22 липня (3 серпня) 1889.
Дня 25 липня с. р. радила в Видїлї краєвім у Львові анкета над зміною соймової ординації виборчої. Нарада тая викликана була ухвалою сойму, поручаючою Видїлови краєвому, щоби докладно розслїдив потребу зміни теперїшної ординації виборчої і в тій справі предложив справозданє на послїдуючій сесії сойму. А ухвала сойму викликана була петиціями, особливо петицією львівского товариства купців і промисловців о побільшенє числа послів з міст і петицією Товариства политехничного о наданє голосу вирильного ректорови политехники. Отже Видїл краєвий поробив насамперед потрїбні доходженя, именно кілько податків оплачують обшари двірскі, громади сельскі і міста, кілько мешканців є по містах і т. д., а відтак зложив анкету, до котрої війшли: з Видїлу краєвого пп. Смолька, Бережницкій і Хшановскій, з-по-за Видїлу проф. Пилят.
П. Бережницкій яко референт домагався, щоби надати право вибору окремого посла містам Бережанам, Бохни, Бучачеви, Городкови, Снятинови і Золочевови, з причини що ті міста як до числа мешканців так що до оплачуваних ними податків дорівнують а навіть перевисшають декотрі міста, вибираючі тепер окремого посла; дальше щоби побільшити число послів зі Львова з чотирох на шістьох а з Кракова з трох на чотирох; коли-ж перша часть сего внесеня упала, домагався, щоби декотрі міста лучити по два (як се єсть в ординації виборчій ради державної) за-для вибору окремого посла. П. Хшановскій домагався побільшень числа послів зі Львова на сїм а з Кракова на пять, відповідно до оплачуваних тими містами податків і до числа виборців, також домагався наданя голосу вирильного ректорови львівскої политехники і презесови академії наук в Кракові. Вкінци ухвалено: 1) побільшити число послів зі Львова на 6 а з Кракова на 4; 2) надати голос вирильний презесови академії наук в Кракові і ректорови политехники львівскої у Львові, 3) надати право голосованя при виборах нослов соймових дипльомованим инжинирам (з причини, що такій дипльом можна рівнати з дипльомом доктора, даючим право вибору з титулу особистої квалификації). — Над тими ухвалами анкети має ще радити Видїл краєвий.
Справа зміни соймової ординації виборчої, а именно справа побільшеня послів з міст, не першій раз приходить перед сойм. За першої каденції соймової польским послам ходило именно о те, щоби дібранєм кільканацятьох або хоч кількох Поляків з міст мати більшу перевагу в соймі супротив численних еще тогди послів руских, з котрими лучилися і селяне мазурскі. В році 1866 вже в другім читаню ухвалено було: побільшити число послів зі Львова на 7, з Кракова на 5, а містам Снятинови, Бучачеви, Тисьменици, Городкови, Бережанам, Золочевови і Бохни надати право вибираня окремих послів. Однакож при третім читаню не стало до вимаганих статутом двох третин одного голосу, і длятого ухвала сойму не узискала санкції. За пізнїйших каденцій, коли число руских і мазурских послів в соймі значно зменшилося, Поляки вже не потребували за-для узисканя цілковитої переваги побільшеня послів з міст, і тогди вже лише либерали домагалися такого побільшеня, а консерватисти були навіть противні. В р. 1877 більшість комисії соймової, зложена з пп. Чарторийского, Ясиньского і Гавзнера, предкладала побільшенє числа послів зі Львова о трох, з Кракова о двох, і признала окремих послів містам Бережанам, Бохни, Городкови, Снятинови і Золочевови; меншість комисії, зложена з пп. Зибликевича і Голїєвского, годилася тілько на побільшенє числа послів зі Львова і з Кракова, аргументуючи устами Зибликевича, що власне интерес "народовий" вимагає, щоби міста не відлучалися від громад сельских але щоб при виборах користний вплив на тії-ж громади виконували, то значить щоби польскі і жидівскі виборці по містах переважали в користь польського кандидата. Часть шляхти не хотїла жадної зміни, бо нерада була збільшеню числа либеральних послів, яких-би именно доставив Львів, — і справа зміни ординації виборчої упала. Тепер, по вічи міст і роздорї межи Поляками при сегорічних соймових виборах, консервативна шляхта тим менше може бути рада побільшеню числа послів з міст.
Рускі посли завсїгди противні були такому побільшеню, бо припускали, що з міст вийдуть послами самі Поляки або жиди. Так поучав і досвід. За цілий час конституції лише раз був вибраний Русин з міста Дрогобича (д-р Антоневич) і раз зі Стрия (пок. Лаврівскій). Цілком природно отже, що Русини, і так вже упослїджені соймовою организацією виборчою і на меншість засуджені, не хотїли некористного для них відношеня в соймі робити ще некористнїйшим через збільшенє числа своїх противників.
Нинї однакож обставини значно змінені. Нинї перевага Поляків в соймі так скрїплена, що узисканє кількох голосів більше не зробило-би різниці, бо і там мають повний комплет на всякі потреби зовсїм забезпечений. Для Русинів же відлученє декотрих міст від сельских громад було-би дуже пожадане. Н. пр. коли-б місто Бережани вибирало собі окремо посла, не був-би перепав рускій кандидат з знаменитої сельскої курії бережаньского повіту. Так само без виборців з міста Городка лекше можна-би переперти руского кандидата в городецкім повітї, без Бучача в бучацкім, і т. д. Але, що також немалої ваги, для Русинів зачинають поправлятися обставини по містах, як показує сегорічний досвід Тернополя, Дрогобича, і не єсть виключена можність, що, як не тепер, то вже в недалекім часї, Русини навіть в декотрих містах могли-б переперти свого кандидата. Та-ж межи більшими містами є навіть такі, де Русини становлять більшість людности супротив всїх инших народностій разом взятих. Н. пр. в Городенці на 10.011 мешканців єсть Русинів 5.340, всїх не Русинів разом ино 4.671, в Яворові на 9.058 мешканців єсть Русинів 4.686, не-Русинів 4.872. В инших містах Русинам до більшости хибує зовсїм небогато, н. пр. в Тисьменици єсть всїх мешканців 7.180, Русинів 3.454, половина 3.590, отже Русинам до половини не достає лиш 136 душ. Наконець тепер припускати можна, що і польскі посли, вибрані з міст, не всї виступали-би против Русинів неприязно.
З тої причини здаєся нам, що рускі посли, коли справа зміни соймової ординації виборчої прийде в соймі на порядок дневний, в засадї не будуть противитися побільшеню числа послів з міст, тим більше, що за таким побільшенєм промовляють і аргументи взяті з загального становища справедливости, які привадив вже в анкетї соймовій п. Бережницкій. Чи однакож реформа теперїшної ординації виборчої сойму повинна кінчитися лише на тих змінах, які предкладає анкета, то инша рїч, над котрою ми другим разом застановимося.
[Дѣло]
03.08.1889