У Львові 19 (31) ліпня 1889.
Урядова Gazeta Lwowska в своїм н-рї з 28 липня с. р. подала в статьї "Приготовленя соймови" рід апології а радше панегирику на мийнувшій сойм. В трох именно напрямах мала бути дїяльність сойму дуже похвальна і успішна: в плеканю просвіти, в поправі економичних відносин і в реформі законодательства громадского. Заслуги сойму в першім напрямі подає Gaz. Lwowska такі: народні школи помножені більше як о тисяч, отже о трету часть, плян шкільних наук змінений, матеріяльний бит учителїв поправлений. В другім напрямі сойм закроїв политику економичну на широкі розміри: в році 1883 затягнув пожичку на 3,800.000 зр. на конверсію високоопроцентованих довгів краєвих, на підпомогу для травсверзальної зелїзниці (1 мил.) і на дотацію для банку краєвого (1 мил.). Заложенє того банку немало причинилося до обниженя процентової стопи в краю при гипотечних і комунальних пожичках. Сойм опікувався також краєвим промислом, піднїс упадаюче рукодїлє, плекав промисл домашний, закладав школи промислові і т. д., доповнив сїть краєвих доріг о 1.800 километрах, з котрих 116 прибуло за остатних 6 лїть, доріг повітових і громадских о 500 километрах, займався меліораціями, улучшив давні школи господарскі а заложив 3 нові школи низші і т. д. і т. д. В третім напрямі сойм ухвалив статут громадскій для 30 більших міст. Наконець сойм залагодив справу пропинаційну.
Пригляньмося тим заслугам і заходам сойму трохи близше. Отже перед всїм сойм мав за послїдних 6 лїт побільшити число шкіл народних о звиш 1.000. Дїйстно помножити число шкіл був вже остатний час, бо від основаня ради шкільної нові школи майже зовсїм перестали закладатися, хотя громадам нашим не можна відмовити охоти до просвіти і науки і хотя вперед школи, особливо в рускій части краю, закладались скоро і в великім числї. Однакож урядова газета подала невірні дані. Після урядового справозданя ц. к. ради шкільної краєвої з рр. 1882 в 1883 (стор. 4) було в році шкільнім 1888 шкіл народних в цілій Галичинї 2.929 (т. є. шкіл видїлових 15, шкіл звичайних етатових 2.020, шкіл филіяльних 522, шкіл незорганизованих 372). Після прелиминаря буджету шкільного на р. 1889 єсть в тім році шкіл народних 3.300 (т. є. шкіл видїлових 13, шкіл звичайних етатових 5-клясових 42, 4-клясових 122, 3-клясових 48, 2-клясових 202, 1-клясових 1.958, шкіл филіяльних 915). Отже виходить з того, що не звиш 1.000, анї навіть, як рахував посол Абрагамович на справозданю посольскім в Стрию, 840, але тілько 371 нових шкіл народних заложено за час 6 лїт, від 1883 до 1889 р. Навіть коли-б взяти в рахунок лише школи зорганизовані (хотя обставина, чи школа зорганизована чи незорганизована, впливає більше на буджет ніж на просвіту), то таких шкіл було в 1883 р. 2.457, отже нових зорганизованих шкіл прибуло все ж таки ино 743, т. є. цифра ще дуже далека до поданої Gazet-ою Lwowsk-ою. Тая груба недокладність зараз при першій позиції мусить скептично настроїти і що до дальших даних і відбирати віру иншим частям панегирику на діяльність минувшого сойму. Мимоходом мусимо тут згадати і о утриманю тих 3.300 шкіл, які суть в сїм році в Галичинї. На тоє утриманє дають громади на підставі закона; 377.000 зр., обшари двірскі 49.600 ар. (крім того на підставі давнїйштх зобовязань громади 513.100 зр., обшари двірскі 17.100 зр.) Тій великій непропорціональности межи престаціями громад а обшарів двірских сойм не стараєся кінця положити, хотя до того трафлялася нагода. Именно в анкетї шкільній а відтак і в шкільній комисії посол Романович вносив, щоби всї видатки шкільні взяти на фонд краєвий (до котрого громада і двори причиняються зарівно), а посол Романчук домагався, щоби на дальше громади не платили на учителя 9% податків а двори 3%, але щоби платили зарівно по 6% а в крайнім разї громади 7% а двори 5%; однак комисія шкільна, злякавшися, щоби справа тота не викликала галосних a для більшости соймової дуже немилих дебат в соймі, рїшила справи удержаня шкіл зовсїм не підносити в соймі, хоть перше сойм сам противно був ухвалив.
В другім напрямі, т. є. поправі економичного положеня, захвалює Gaz. Lwowska перед всїм затягненє позички краєвої на 3,800.000 зр. Вже-ж очевидно саме затягненє позички ледве чи хто міг-би представляти яко заслугу; ходить отже о ціль позички. Ціль була, як висше згадано, трояка, але ми тілько першу ціль, т. є. конверсію високо опроцентованих довгів краєвих, можемо признати за оправдану. Що же до другої і третої ціли, то видаток одного миліона зр. на трансверзальну зелїзницю і одного миліона на заложенє банку краєвого нїяк не можемо врахувати в заслугу соймови (поминувши, що сі видатки ухвалені були не за послїдних 6 лїт, але ще за попередної каденції). Именно трансверзальну зелїзницю будовало правительство не так для економичних як для стратегичних цілей, про-те і було-би єї вибудовало, хоть-би сойм анї одного крейцара не був на ню ухвалив; представляти отже той видаток одного миліона за заслугу сойму, єсть дїйстно велика смілість. А що до банку краєвого, то тепер вже і головний иниціятор єго, пок. Зибликевич, коли-б ще жив, чейже признав-би, що завівся в своїх рожевих надїях. Навіть Gaz. Lwowska не знає банкови краєвому приписати иншої заслуги, як тої, що причинився много до обниженя процентової стопи в краю. Але-ж се звістно кождому, що нїчого стопа процентова в остатних часах всюди обнижилася, не тілько в нашім краю, але і в цілій державі, ба в цілій Европі, а властиво на цілій кули земній, з причин, котрі тепер не пора тут розбирати; а вже-ж відношеня позакраєві мусїли вплив мати і на наш край, котрий же-ж не єсть китайским муром відгороджений від світа.
Що до заслуг минувшого сойму в напрямі реформи законодательства громадского, то Gaz. Lwowska подає лише одну заслугу, зміну статута громадского для 30 більших міст. Наконець що до залагодженя справи пропинаційної, то лучше було о ній не згадувати: що доброго єсть в тім залагодженю именно знесенє права бувших властителів пропинацій на оден шинок, в тім заслуга тілько правительства; сойм взагалї лише погіршив проєкт правительства, а ухвалити єгo був змушений.
Статя Gazet-и Lwowsk-ої єсть очевидно комуникатом Видїлу краєвого і подає, а властиво хоче подати, тілько самі актива минувшого сойму. Алеж щоби билянс оцінити, треба переглянути і пассива, котрі в тім комуникатї зовсїм поминені. Ми в тім зглядї виручимося коротким уступом з бесїди посла Романчука при розправі над буджетом краєвим на р. 1889. "За тих шість лїт — сказав п. Романчук — ми ухвалили уставу (дорогову — прим. редакції "Дѣла"), котра спокійний і покірний наш нарід довела аж до бунтів. За тих шість лїт ми ухвалили другу уставу (о презентованю учителїв — прим. ред.), котра в діткливий спосіб нарушає автономичні права громад. За тих шість лїт ми усунули насуваючу-ся можність зменшеня антагонизму межи обома народностями нашого краю і антагонизм той майже ще більше заострили. За тих шість лїт ми затягнули кількасот тисяч нового довгу, а податки краєві побільшили з 27 на 35 крейцарів від риньского." До сих слів хиба тілько додамо, що не кількасот тисяч але властиво 1.095.000 зр. нового довгу затягнув сойм (поданий Gazet-oю Lwowsk-oю довг 3,800.000 зр. сюда не належать, бо він затягнений був ще в мисль ухвал попередного сойму), і що видатки на опроцентованє і сплаченє пожичок з 194.000 зр. в році 1883 взросли на 506.000 зр. в р. 1889.
Такими результатами шестилїтної господарки чейже нема що хвалитися, і лучше було о дїяльности минувшого сойму цілком нїчого не згадувати, щоби не викликувати критики. Ми ширше розводитися не потребуємо: о дїяльности минувшого сойму ми вже говорили нераз, і остатним разом перед двома місяцями при обговорюваню брошурки "Справозданє круга селяньских послів". На тім отже кінчимо.
[Дѣло]
31.07.1889