Нині українськими ЗМІ пролетіла сенсаційна новина: ВАТ «Лукойл» продав всі свої автоналивні австріякам. Українці коментують, тішаться, навіть зловтішаются. Мовляв, ну що, москалики не приносять вам заправка прибутків в Україні, жоден українець у вас не хоче свого авта заправляти. Інша справа – купувати пальне в австрійців. Але чи дійсно в «австрійців»?
Отже, як подали українські й російські мас-медіа, «Лукойл» і австрійська фірма AMIC Energy Management GmbH (AMIC) досягли принципової домовленості про продаж 100% «ЛУКОЙЛ-Україна». А це приблизно 240 АЗС і 6 нафтобаз в Україні.
Далі в повідомленнях подається пояснення віце-президент російської компанії Вадима Воробйова: «Продаж мережі АЗС і нафтобаз в Україні компанії AMIC дозволить ЛУКОЙЛу оптимізувати структуру активів і систему управління збутовою мережею в Східній Європі, що має велике значення для підвищення ефективності нашого бізнесу в сфері збуту нафтопродуктів».
Ну так, саркастично посміхнемося ми, розповідай нам про оптимізацію, ми ж то знаємо, що на «Лукойлах» в Україні останні півроку ніхто не бажав заправлятися. Будемо ми ще платити гроші агресору, щоб він на них танки й «гради» купував. Тож мережа опинилася на межі банкрутства.
А що сказав новий австрійський власник? Керуючий директор AMIC Energy Management GmbH Ґюнтер Маєр розписує світлі перспективи свого бізнесу в Україні: «Враховуючи, що «ЛУКОЙЛ-Україна» входить до п'ятірки лідерів паливного ринку України за кількістю станцій і обсягом роздрібної реалізації нафтопродуктів, її придбання є стратегічно важливим кроком щодо посилення інвестиційного портфеля AMIC в Центральній і Східній Європі. Я хотів би висловити щиру вдячність нашим партнерам за готовність позитивно розглянути нашу пропозицію про придбання мережі АЗС».
Тобто все виглядає красиво й оптимістично. Росія забирається геть з паливного ринку України, а Європа, навпаки, приходить до нас. Євроінтегруємося!
І все б здавалося чудово, але гризуть зісередини смутні сумніви. Австрія? Це та країна, де олігарх Дмитро Фірташ вже півроку відпочиває на своїй віллі, очікуючи можливої депортації до США. Там він має доволі своїх фірм, а його підлеглі – колишні австрійські чиновники й політики найвищого ешелону.
Там же й крутить свої ґешефти все ще народний депутат України Олексій Азаров – син Миколи Яновича. Там же мають свої фірми й фірмочки численні російські та українські корумповані чиновники й екс-чиновники. Тож виникає логічне запитання: а чи не до таких фірм належить і AMIC Energy Management GmbH?
Прямих доказів російського коріння, звісно, так просто не знайдеш, але вже й першого погляду на веб-сайт австрійської фірми достатньо, би запідозрити неладне.
Почнемо з того, що AMIC – компанії, котра купує аж 240 автоналивень і шість паливних баз – не виповнилося навіть року. Дата її реєстрації 12 вересня 2013 року.
Ще більше про «поважність» фірми свідчить розмір статутного капіталу – аж 35 тисяч євро. Якраз би стало цих грошей на мінімальний комплект з 2 бензоколонок і комп'ютера.
Але найцікавіший пункт – кількість співробітників фірми. Їх аж двоє осіб, очевидно сам керуючий директор гер Ґюнтер Маєр і його секретарка. Щоправда зараз фірма оголосила екстрений ректрутинг працівників. Цікаво, як оперативно вони зможуть заповнити з нуля всі вакансії на таку велетенську махіну, не маючи навіть менеджера з персоналу?
Тож все вказує на те, що українського автовласника намагаються тупо здурити. Мовляв не пасує тобі російське – бери австрійське, ти ж, нібито, любиш австріяків. Але австрійське воно лише зверху. Щойно пошкребеш, то наразишся на знайоме: «І снова здасцє!»
31.07.2014