Вирок в процесї Бендасюка. Втеча братів Ґеровських.
Вирок в процесї Бендасюка і тов. запав в суботу вечером, коли майже весь наклад нашої часописи був видрукований, тому подаємо вердикт лави присяглих і вирок аж тепер.
Вердикт лави присяглих.
Сейчас по скінченю resume предсїдателя, пішли присяжні судиї о год. 11.45 на нараду. Повних шість годин тривала нарада. Щойно о год. 5.30 відозвав ся дзвінок предсїдателя, повідомляючи, що присяжні покінчили нараду. Публика заняла всї місця на ґалериї, хтось з нетерпеливих і цікавих комедиї вилїз навіть на вікно і щойно на візванє предсїдателя скрив ся між публикою. Іменем лави присяглих відчитав вердикт д-р Верещинський. З незвичайним "намащенєм", виразним, різким голосом, відчитав д-р Верещинський кожде з 16-ти питань, поставлених трибуналом лаві присяглих і до кождого при кінци додавав:
дванайцять голосів нї,
тільки при 3. головнім питаню що-до злочину обиди релїгії, чи обж. Сандович винен, що в Грабі публично висказував погорду релїґії, признаній в державі, був вердикт: 10 голосів нї, 2 голоси так.
По відчитаню вердикту приведено обжалованих і предсїдатель оголосив вирок, котрим на основі вердикту судиїв присяглих по думці 334 § к. з.
всїх обжалованих увільнено від вини і кари.
Тут руссофільська публика зачала бити оплески, аж предсїдатель довшим дзвоненєм і пригадуванєм, що суд — се не театр успокоїв "взволнованих" юношів і баринь.
Сейчас забрав слово прокуратор Сивуляк і зголосив зажаленє неважности що до вироку та зажадав задержаня Бендасюка, Гудими і Сандовича в слідчім арештї.
Іменем оборони промовив д-р Дудикевич і зажадав увільненя всїх трох, евентуально за кавциєю, покликуючись на "чесність" Колдри, котрий не надужив права позіставаня на вільній стопі.
Трибунал пішов на нараду. В сїм моментї заметушили ся руссофіли на ґалериї і на лаву оборонців, обжалованих та лаву присяглих посипали ся цьвіти, приготовані заздалегідь руссофільською публикою. Рівночасно руссофіли обступили увільнених з ґратуляциями. Присяжні чомусь не заховували ся так, як люди, обсипувані цьвітами, та в хвилї, як трибунал входив на салю, спішно змітали руками цьвіти на землю і під лавку...
Трибунал ухвалив прихилити ся до внесеня прокуратора. Супроти того всїх підсудних крім Колдри відведено до арештів.
Д-р Дудикевич пробував ще дякувати присяглим та трибуналови, але предсїдатель не дав йому говорити і заявив, що розправа замкнена.
Овациї й триюмфи.
При виходї зі суду русофільські дами ще раз присїкали ся до присяглих судиїв, та обсипали їх цьвітами при радісних воплах і возгласах. Перед судовим будинком вже на годину наперед збирали ся ріжні люди, переважно руссофіли, вижидаючи остаточного вислїду процесу. Збільшена полїцийна сторожа пильнувала кождого перехожого, щоби не задержував ся, лише щоби "розійшов ся".
Товпою проводжено Колдру і оборонців до европейського готелю, де д-ра Дудикевича, "блестительного защитнїка", піднесла маладьож на руках.
Вечером зачали ся бенкети — то в европейськім готелю, то в Лясоцького, то в каварни "Avenue".
Гурт юношів, окруживши Колдру, тягав ся по улицях та кидав обидливими окликами при появі якогось Українця.
Випущенє Бендасюка, Гудими і Сандовича.
Зараз в суботу вечером повідомив прокуратор мінїстра справедливости про вирок з зазначенєм його однодушности. Мінїстерство по порозуміню з намісником Коритовським, котрий тодї був у Відни, поручило прокураторови у Львові, щоби зголошенє зажаленя неважности взяв назад. Се припорученє одержала львівська прокуратория ще в суботу в ночи і сейчас повідомила президию суду, що зажаленє неважности цофає. Супроти того в недїлю рано випущено Бендасюка, Гудиму і Сандовича на свободу.
До чого служить цісарська фондация?
Цілу недїлю бенкетували руссофіли. Можна їх було бачити по вулицях, як ходили гуртками, супроводжуючи поодиноких увільнених. Вечером уладжено в Народнім домі бенкет на честь увільнених. Зібрали ся тут всї руссофіли львівські і з околиці, були панї в балевих одягах, були навіть дїти.
Втеча Ґеровських.
ЧЕРНІВЦІ (Ткб.) В недїлю рано інтерновані в тутешній вязници брати Ґеровські втекли з вязниці при помочи одного зі стражників. Самоходом доїхали до росийської границі о год. 5 по полудни.
ЧЕРНІВЦІ. (Прив. тел.) В недїлю рано о год. 11. зголосили ся брати Ґеровські, що хотять подати просьбу віцепрезидентови суду Якутовському. Вязничий дозорець Нетіт завів перше старшого Ґеровського, кандидата адвокатури Александра, до комнати віцепрезидента, котрий приняв його і вислухав прошеня, котре не мало специяльного значіня. Опісля відвів вязня назад до арешту, а спровадив до віцепрезидента студента фільософії Григория. З послуханя не запровадив його дозорець до арешту, але до порожної кімнати в дальшій части будинку. За хвилю спровадив і Александра. Всї три перебрали ся в приготовану вже одїж і вийшли зі судового будинку, переходячи через досить звичайний, часто переходжений коритар. Молодший Ґеровський заложив собі на око перепаску, старий держав хусточку коло уст, наче-би боліли його зуби. На вулици був живий рух — якраз був день цьвітів. Перед театром сіли в самохід і казали везти себе скоро до росийської границі. Тут задержали ся, заплатили шоферови 100 К і зникли в лїсї. Незамічені австрийською сторожию перейшли на росийський бік.
В звязи з утечею Ґеровських арештовано вчера їх матїр і жінку Александра під замітом влекшеня втечі, а крім них редактора Русскої правди Цуркановича, скомпромітованого також в доходженях за державну зраду.
[Дїло]