Мрія Володимира Путіна про відновлення СРСР нібито починає поступово реалізовуватися. В Астані президенти Казахстану, Росії та Білорусії підписали договір про Євразійський економічний союз (ЄАЕС). Проте за пишною церемонією підписання складно було приховати хисткість цілої конструкції цього проекту.
«Символічно , що історичний акт створення Євразійського економічного союзу підписаний саме в Астані – юній столиці незалежного Казахстану . Астана розташована в самому центрі й серці Євразії, це наймолодша столиця сучасного світу. У хронологію Астани вже вписані яскраві сторінки міжнародних подій. Це З'їзд лідерів світових релігій, Саміти ОБСЄ та Шанхайської організації співробітництва, Ісламського співробітництва та інших міжнародних організацій», – так прокоментував цю «історичну» подію казахський президент Нурсултан Назарбаєв. Дуже вдалою є згадка в у цьому контексті З'їзду лідерів світових релігій. Адже до самого проекту ЄАЕС треба ставитися саме як до релігії, тобто безапеляційно вірити в нього й не вимагати якихось раціональних пояснень.
З одного боку загальна площа об’єднаних новим союзом країн не може не вражати: від Балтики – до Тихого океану, від Землі Франца Йосипа до Китаю. А ще до нього бажають приєднатися Вірменія і Киргизстан. Подумує про це В’єтнам. Навіть в Ізраїлі хтось з офіційних осіб сказав про зацікавленість ЄАЕС, «якщо в них все піде добре…»
Але чи може в принципі «в них все піти добре»? Адже попри такі неймовірні розміри сукупно три дійсні члени союзу творять «загальний ринок» обсягом лише 2,5% світового ВВП. Господарки Росії та Казахстану лише те й роблять, що паразитують на своїх корисних копалинах, передовсім – енергоносіях. Білорусь тут діє ще хитріше – паразитує на чужому паразитизмі. Гасла про модернізацію, реформи, створення власних «кремнієвих долин» у цих пострадянських республіках виявилися великим пшиком. Основою капіталів найбагатших мешканців цих країн є корупція й видоювання державного бюджету.
Zbruč уже описував невдалу першу спробу підписати договір про Євразійський економічний союз. Місяць тому в Мінську президент Білорусі Олександр Лукашенко зажадав від російського колеги значних поступок для своєї країни. Тоді Путін відмовив. За цей місяць шеф Кремля все ж погодився, але на доволі половинчасте рішення, яке з одного боку буде болісним для бюджету Росії, з другого – не цілком влаштовує Мінськ.
Окрім того, в союзному договорі так і залишилося чимало вилучень і обмежень щодо руху товарів і уніфікованого ведення бізнесу. І це дуже не до вподоби ні Кахахстану, ні Білорусі. Обсяг вилучень доволі значний: від акцизів на алкоголь і тютюн до експортного мита на нафтопродукти, яке повертається не в загальний казан ЄАЕС, а в російську скарбницю.
Все це свідчить лише про одне: попри схвальні заяви учасників церемонії, попри їхні запевняння, що союз – суто економічний, ЄАЕС є нічим іншим, як політичним проектом Кремля. Знаменно, що підписання установчого документа відбувалося в Палаці незалежності в Астані. Ця монументальна будівля, зведена вже після розвалу Радянського Союзу, вважалася символ незалежності Казахстану від Москви. Тепер же їй довелося відіграти роль символу новітнього союзу. Проте союзу якогось бутафорного, котрий, враховуючи свій неприродній, натягнутий характер навряд чи проіснує довше, ніж його попередник – Митний союз.
30.05.2014