20 травня 1939 р.
Львівська хроніка. У шпиталі померла Ліна Ґрос, яку самохід трунув на Казимирівській вулиці, так, що вона впала і розбила собі голову. — На вул. Абрагамовичів найдено 4-місячну дитину. — Ян Біґель брав від власників камениць — зокрема у 3-ій дільниці — завдатки на ґазові маски, яких не доставляв; щойно по довшому часі поліція здемаскувала його.
Краєва хроніка. У Козлові, пов. Тернопіль земля засипала 8-літнього Івана Беднерськаго, що бавився у ямі, викопаній на злив. — Румунська гранична сторожа застрілила пачкаря Івана Кречуна, що переходив Черемош. Його товариша арештувала польська поліція. — У Семиківцях, пов. Станиславів згоріло 5 селянських господарств. — У Корнях, пов. Рава Руська грім ударив у стодолу; вибухла пожежа, в якій згоріло ціле господарство. — Коло Славетина, пов. Підгайці Олександер Залуцький розбирав гарматне стрільно, що вибухло, розриваючи його на шматки. — У Соловій, пов. Перемишляни злодії обікрали каплицю.
Розібрали новий дім, бо був їм невигідний. Перед городським судом у Лодзі відбулася недавно ориґінальна розправа. Підсудних було 34 мешканців вул. Напюрковського. Їx обвинувачували, що вони розібрали одної ночі новий дім, власність якихсь Франковських, бо той дім утруднював мешканцям вул. Напюрковського комунікацію зі сусідньою вулицею. Суд засудив 24 підсудних на кару 3 тижнів арешту, інших через недостачу доказів вини звільнив.
Поліція викрила фабрику гітлєрівських прапорців. Поліція у Пщині впала на слід фабрики гітлєрівських прапорів. По довшому слідстві поліція ствердила, що прапори зі свастикою фабрикує у своїм помешканню 24-літня Марія Блажчик. Підчас ревізії знайшли у кравецькім варстаті зразки свастики, якими Блажчиківна користувалася при продукції прапорів.
Справа українських і білоруських радіопередач у насвітленні дир. Ґурецького.
Варшава, 16. травня.
У вівторок 16. ц. м. відбулася в головній дирекції Польського Радія у Варшаві велика пресова конференція, присвячена обговоренню програмових справ літнього сезону П. Р.
Після інформаційного реферату дир. П. Р. Ґурецького, з якого представники преси довідалися, що найбільше місця у програмах радіопередач займатимуть проблєми оборони держави, розвинулася широка дискусія. Перше питання в дискусії, поставлене одним із польських редакторів, звучало: Як виглядає справа українських і білоруських радіоавдицій?
На це питання відповів іменем приявного начального директора П. Р. міністра Лібіцького дир. Турецький (поза чергою) такими словами:
"Польське радіо признає і веде українські радіопередачі, зосереджені у Львові. На домагання самих українців П. Р. ввело м. і. фахові українські відчити, слуховища і поради. Мірилом відношення П. Р. до українських авдицій є число домагань українських радіоабонентів.
"Щодо білоруських радіопередач — то їх нема. Істнують лише реґіональні авдиції у формі промов і розмов з польськими громадянами, то висловлюються по білоруськи. З ініціятивою окремих білоруських радіопередач П. Р. не виступає тому, що по-перше: національна свідомість і домагання білорусинів до П. Р. не є такі сильні, як серед українців; по-друге: П. Р. йде по лінії поглядів уряду, що не визнає істнування білорутенізму, як окремого, самочинного національного руху."
Дискусії над тою заявою не було. Преса приняла її мовчки.
КТВ.
Чи Німеччина може заатакувати СССР через Латвію та Естонію?
Як твердить преса, французький проєкт передбачує взаїмну поміч Анґлії та Франції і СССР на випадок німецького нападу, йде лише про ґарантію для одного відтинку совітського кордону — з Латвією та Естонією.
Французький уряд уважає, що Німеччина не могла б заатакувати СССР з тої сторони, нe нарушуючи польської території на Поморі — що автоматично довело б до франко-бритійської інтервенції. Таким способом СССР користає посередньо з ґарантій для інших держав, також з пакту з Францією, яка у свою чергу має ґарантії Анґлії. Зрештою можливо, що Анґлія та Франція прихиляться до бажання СССР і дадуть ґарантії також Естонії та Латвії.
Чому бритійський уряд не дасть ґарантії балтійським державам?
Як пояснюють бритійські міродатні чинники, уряд не хоче дати ґарантій балтійським державам, уважаючи, що згадані держави не потребують таких ґарантій, бо Німеччина запропонувала їм пакт неаґресії.
Плян бранки в Анґлії.
Частинна мобілізація резерви маринарки.
ЛЬОНДОН, АТЕ. Міністр праці зложив у палаті громад заяву у справі введення в життя закону про загальну військову службу.
Якщо перед Зеленими Святами обі палати приймуть законопроєкт і король затвердить його, реєстрація новобранців пічнеться 3. червня, лікарські оглядини — 8. червня. 50.000 новобранців зголоситься до служби 15. липня, решту покликуватимуть до служби у 2-місячних відступах.
Адміраліція рішила негайно скріпити поготівля фльоти, мобілізуючи частинно резерви 15. червня. Першу половину резерви фльоти покликуть до служби 15. червня, другу половину 17. вересня.
Крім того 15. червня покличуть на вправи частину радіотелєґрафістів, стежних кораблів та старшин резерви.
Торжественне свято в Римі.
ЧІТА ДЕЛЬ ВАТІКАНО, ПАТ. У свято Вознесення в четвер 18. ц. м. папа Пій XII. обняв торжественно в посідання базиліку св. Івана Лятеранського. Хоровід папських самоходів покинув Ватикан в год. 8.25 рано. Маси народу, що стояли по боках траси, вишли ентузіястично св. Отця окликами і квітами, який благословив вірних зі самоходу. На площі Ґезу склали чолобитню ОО. Єзуїти. Площу св. Івана Лятеранського, заповнили маси народу. При вході до понтифікальної палати, а якій в 1929 р. підписано лятеранські договори, привитали папу відділи гвардії: швайцарської і палятинської; орхестра відограла папський гимн. У салі Константина папський нунцій при італійськім уряді представив св. Отцеві делєґатів римського ґубернаторату. Обнявши в посідання лятеранську палату, папу занесли в окруженні капітули св. Івана і кардиналів до сумежної базиліки, де на порозі папа прикляк і поцілував хрест. Опісля папі склали чолобитню кардинали, цілуючи папу в руку, який кожному з них вручав памяткову медалю. З черги складали чолобитню архиєпископи, єпископи і пралати. По відспіванні пісні "Тебе благословим" папа склав на вівтарі торбинку з червоного оксаміту з жертвою для базиліки і тим закінчився акт перебрання базиліки в посідання папи. З черги св. Отець відправив понтифікальну Службу Божу і вернувся внутрішніми сходами до палати. Опісля показався під бальдахимом зовні льоджії базиліки і поблагословив маси народу та наділив їx повним відпустом.
(«Діло», ч. 113)
____________________________
21 травня 1939 р.
Галактіон Чіпка. Шануймо нерви.
Живемо в вирі подій, вісток та домислів і навіть не запримічуємо змін, які відбуваються довкола нас і в нас самих. Так як не бачимо що дня нових зморшків у себе, чи в тих, що з ними часто стрічаємось.
А тимчасом які великі зміни поробив час!
П. Ковжун. Дещо про походження Юліяна Коссака.
Від Ред.: Отсю замітку приніс нам пок. Павло Ковжун до редакції у четвер 11. травня ц. р. і того самого дня ми її разом з ним прочитали. Таким робом це остання стаття передчасно помершого Мистця. Рукопис цієї статті передаємо приятелям Покійного з АНУМ для можливого використання її в посмертній моноґрафії П. Ковжуна, яку вони підготовляють.
Тридцятиліття шкіл CC Василіянок у Станиславові. У трицятиліття освітньо-виховної праці шкіл СС. Василіянок у Станиславові (давніше Прив. Учит. Семинарія та Школа Вправ. сьогодні Прив. Дівоча Ґімназія, Гуман. Ліцей, Вселюдна Школа та Курс Домашнього Господарства) відбудеться 4. червня ц. р. ювилейне свято з такою програмою: 1) Архиєрейські Служби Божі (читаня) в катедральній церкві в 9. год., 2) Товариські сходини в салях заведення в 11. год., 3) Відкриття вистави ручних робіт і рисунків учениць Всел. Школи і Ґімназії та праць Курсу Дом. Господарства в салях заведення в 15. год,. 4) Святочна академія в залі мислення в 19. год. Просимо всіх колишніх учениць заведення відгукнутися численною участю на цю свою ювилейну імпрезу. Адреса: Станиславів, Петра Скарги 17 — Комітет.
Можна купити протигазові маски. В найближчих днях появляться у продажі протиґазові маски. Ціна одної маски 15.75 зол. для членів ЛООП та 17 зол. для всіх інших. Можна буде купити маску на 6 місячних рат, але тоді ціна буде 16 зол. для членів ЛООП та 18. зол. для всіх інших. Крім цих ґумових протиґазових масок будуть у продажі провізоричні протиґазові маски в ціні 2.30 зол. Ці маски вшиті з кількох верств флянелі з верствою активного вугля в середині. Така маска хоронить людину перед ґазом 4 а то і 5 годин, хочаб навіть у згущеному ґазі.
В Польщі не висвітлюватимуть німецьких фільм. Управа "Союзу Польських Власників Кінотеатрів" заборонила всім своїм членам висвітлювати фільми німецької продукції або з німецькою мовою. Як причину управа подала те, що німецькі власники кінотеатрів не дотримали умови і на 51 німецьких фільм, висвітлених у Польщі, набули тільки 7 польських фільм, а висвітлили тільки одну.
Львівська хроніка. Поліция арештувала Юрія Мацюка під замітом систематичної крадежі будівельних матеріялів зі складу заліза при вул. Личаківській. — Івана Партику, без місця за мешкання, арештували під замітом крадежі гардероби в бараку при вул. Обмінського. — Мотоцикліст Степан Чарнецький наїхав на таксівку Івана Панчишина з Левандівки та ушкодив лівий болотник. — До загального шпиталю привезли Ігнатія Швама, який протяв собі ліву руку, вибивши шибу у своїм власнім мешканню. — Маріянові Цєслякові вкрав хтось на вулиці Сикстуській вічне перо вартости 25 зол. із кишені маринарки. — Параскевія Шік повідомила поліцію, що 16 ц. м. вийшла з хати її 16-літня дочка Михайлина й досі не вернулася — Якийсь злодій вкрав Данилові Голякові з шафи, яка стояла в готелі "Імперіяль", касетку з готівкою 650 зол. та убранням вартости 100 зол.
Заява посла Володимира Целевича.
Краківський "Ілюстровани Курієр Цодзєнни" (ч. 136 з 18-го травня ц. р.) вмістив п. н "Пронімецькі настрої серед українців належать до минулого. Українська деклярація льояльности для Річипосполитої Польської", таку замітку свого варшавського кореспондента (подаємо в цілости):
"Повідомляють, що вчора в пресі Злучених Держав Півн. Америки й Канали, особливо в щоденниках, які виходять в осередках більшого скупчення української еміґрації, появилось інтервю варшавського кореспондента "Юнайтед Пресс" з послом В. Целевичем, заступником голови Української Парляментарної Репрезентації.
Американські й канадійські українці дуже живо цікавляться становищем українського громадянства в Польщі до останніх політичних подій, особливо вражінням, яке викликала ліквідація "незалежної" Карпатської України. Чи ви. п. после, не могли би сказати на цю тему пару слів? — спитав кореспондент "Юнайтед Пресс".
— Та частина українського громадянства — відповів посол Целевич — яка у звязку з проблємою Карпатської України лучила великі надії з Німеччиною та з Гітлєром, переживає велике розчарування і велике потрясення.
В теперішній хвилині можу ствердити, що фільогітлєрівські настрої в українському громадянстві належать до минулого.
Мушу також ствердити, що українське громадянство зайняло не тільки теоретично прихильне становище до позички протилетунської оборони, але в практиці задеклярувало розмірно дуже значну суму. На заклик поспішили всі верстви українського громадянства. Також Українська Парляментарна Репрезентація зайняла в імені українського народу позитивне становище не тільки до протилетунської позички, але і до повновластей для пана Президента Річипосполитої, та до тез польської закордонної політики, виявлених у відомій промові міністра Бека. Буду вдячний, як за посередництвом американської та канадійської преси буде можна поінформувати про ті справи стотисячні маси української еміграції за океаном — закінчив посол Целевич".
"Мойсей" Івана Франка по анґлійськи.
Moses. Рoem by Ivan Franko. Translated from the Ukrainian by Wladimir Semenyna. With a biographical sketch of Ivan Franko by Stephen Shumeyko. 1938. Published by tho United Ukrainian Organizations of the United States. New York.
Прийшла до нас із Ню Йорку книжечка на 94 сторінок; видана на доброму папері, пристойно, але як на наш смак і підхід до літературних видань — більш як політична брошура, ніж літературний твір, ще і приготовлений з пієтизмом для Івана Франка. Це переклад його "Мойсея", зроблений нашим земляком Іваном Семениною.
На таку спробу треба дивитися головно з громадського, а не літературного боку. В Америці маємо багато земляків, що вже там народилися і не знають рідної мови або не вживають її, не знаючи теж нічого про українську літературу. Все-ж вони почуваються українцями і цікавляться краєвим життям, часто жадні всіляких новин зпоза моря. Для них такий переклад як оцей має пропаґандивне значіння — зміцнює їx патріотизм.
Якби взяти інтеліґентів, що скінчили університет, ознайомлених з анґлійською літературою, то вони імовірно не були б захоплені "Мойсеєм" у такому перекладі. Вони ствердили б передовсім, що ця поема так перекладена — перестаріла, холодна, занадто прозаїчна, з численними фразами добрими у публіцистиці, а не в поезії. Перекладач зараз у "Прольоґу" надибав труднощі у терцинах, які влекшив собі тим, що середнього рядка не римує. Вже тут вражають занадто часто повторювані такі тяжкі абстрактні рими, як "ґенерація", "акція", "фракція", "нація", "резиґнація"... Для тих, що знають анґлійську мову, варт навести останні чотири рядки для прикладу:
Therefore accерt this song, which, although cheeriass,
Is full of falth — and frank although not рleasant;
A debt to your great future, though not teariess.
To your great genius this is my humble present.
Поетичний такт наказує оминати у поезії таких висловів, як "тому" і "одначе", бо поезія ненавидить міркувань і доказів. А тут маємо аж два такі "одначе" посередині рядка, — що аж серце ріжуть. Такі фрази "це є мій дар" дуже далекі від поезії. Таксамо інші "сильні" місця Франкового "Мойсея" перекладені без відповідного пориву та ориґінальности.
Переговори у справі військового союзу між В. Британією, Францією та СССР.
Оживлена дискусія в анґлійському парляменті.
ЛЬОНДОН. ПАТ. В палаті громад відбулися в пятницю 19. ц. м. дебата на тему міжнароднього положення, присвячена головно справі переговорів з СССР. Дебату започаткував Льойл Джордж від ліберальної опозиції, кладучи натиск на значіння участи СССР в акції проти напасти. Льойд Джордж призадумувався над зобовязаннями Анґлії супроти Польщі, беручи під увагу, що польсько-німецький кордон довгий на 1.500 миль і над можливістю достави анґлійського матеріялу для Польщі. Провідник Лєйбур Парті пoc. Етлі говорив менше більше на цю саму тему. Відповідаючи провідникам опозиції, прем. Чемберлєн заявив: В. Британія не думає окупити миру ціною концесій, що довелиб до дальших домагань. Це не означає відмови від розмов щодо якихнебудь метод, якими можна було би заспокоїти слушні аспірації інших держав. Годі обговорювати з користю остаточні мирові умовини, якщо нема переконання, що другв сторона закинула всі наміри аґресії проти інших народів. Найважнішим інтересом В. Британії, запевнити мир. Далі прем. Чемберлєн заперечив вістку "Дейлі Телєґраф-у", що бритійський уряд задумував передати частину депозитів б. Чехословаччини державному банкові Німеччини. Вольта, представника Німеччини, взагалі нема в Льондоні. Опісля премієр обговорив нову закордонну політику В. Британії. Зобовязання супроти Польщі і ґварантії супроти Румунії не означали кінця заходів, лиш були першою допомогою, щоб не допустити до погіршення положення. Тепер ці заходи треба зміцнити більше трівким порозумінням, виєднавши для них додаткову допомогу з іншої сторони, що прийшла б радо з цією допомогою. Довше спинився над переговорами з СССР, запевняючи, що бритійський уряд не кермувався в цих переговорах недовірям до совітської ідеольоґії. В. Британія буде вдоволена, якщо вдасться запевнити співучасть і допомогу СССР при будові фронту мира. В. Британія поробила нові зусилля, щоб довести швидко до порозуміння з СССР. Воліємо кілька днів проволоки, ніж необдумані кроки, що моглиб довести до заломання того, що ми вже зробили. Вкінці премієр жалував, що совітський уряд не вислав до Женеви ком. Патьомкіна, бо мін. Галіфакс не зможе особисто обговорити з ним деяких справ і висловив надію, що дійде до швидкого порозуміння між В. Британією та СССР.
В оживленій дискусії промовляв Черчіль та Іден. Критикуючи становище бритійського уряду у справі переговорів зі совітським урядом, Черчіль обговорив становище Польщі в цій справі підкреслюючи з вдоволенням візиту Патьомкіна у Варшаві. Торкнувшись технічного боку військової співпраці з Польщею, Черчіль підтримав питання Льойд Джорджа, чи уряд радився з ґенеральним штабом, закидав ґарантії Польщі і чи практично було давати такі ґарантії Польщі. Іден підкреслив у своїй промові користи для мира, якщоб дійшло до порозуміння між В. Британією, Францією та СССР.
Промовцям відповів в імени уряду віцемін. Батлєр, підкреслюючи, що британському урядові залежало передовсім на тому, щоби витворити якнайшвидше почуття безпеки на тих просторах, де загроза можливого нападу була найближча. Щож торкається недавніх ґарантій для Польщі, то уряд радився раніше з ґенеральним штабом і нічого не зробив без його згоди. Далі ствердив, що переговори між В. Британією та СССР йдуть у швидкому темпі і нема ніякого загаяння. Обі сторони зясували тепер своє становище, але військовий союз був би поважним зворотом у бритійській політиці і тому бритійський уряд мусить підходити до цієї справи осторожно та добре її обміркувати. В. Британія ставиться якнайприхильніше до пропозицій і завваг совітського уряду. Мін. Галіфакс є в постійному звязку з совітським амбасадором Майським, щоб узгіднити погляди обох урядів. У цих зусиллях бритійський уряд радо і з вдоволенням користає зі співпраці і рад французького уряду. Первісні пропозиції В. Британії підлягли модифікації, щоб узяти під увагу становище СССР. І переговори йдуть далі. Нема балачки про те, щоб бритійський уряд відкинув совітські пропозиції. Бритійський уряд бажає порозуміння з СССР, але ціллю В. Британії не є підбехтувати одну групу держав проти другої. В. Британія мусить дбати про те, щоб надто похопними кроками — закінчив Батлєр — не приблизити війни.
(«Діло», ч. 114)
____________________________
23 травня 1939 р.
Мотоциклева катастрофа під Рудками. Перед кількома днями трапилася біля Рудок мотоциклева катастрофа. Підкомісар бригади скарбової контролі в Самборі Отон Франке, який їхав у товаристві свого товариша Мечислава Шерера минав так нещасливо фіру, що їхала у протилежному напрямі, що зударився з нею. Оба пасажири важко потовклися. Першу поміч дав обом жертвам міський лікар у Рудках, відтак обох розбитих відвезли автом до лічниці в Самборі. Мотоцикль сильно ушкодився при зударі, зате фіра, її візник і 3 пасажири вийшли з цілої пригоди ціло. Поліція веде слідство, щоб устійнити, хто завинив катастрофу.
Краєва хроніка. В Березові Середнім, пов. Надвірна Василь і Гриць Романчуки напали в лісі на Івана Сулятицького, якого важко побили сокирами. Сулятицький стрілив у власній обороні з револьверу і зранив Гриця Романчука у груди, його брата в лице. Бійка вибухла на маєтковому тлі. — У Битькові, пов. Надвірна 12-літній Василь Дмитрук застрілив із дубельтівки свого ровесника Станислава Рубінського. Поліція веде слідство, щоб устійнити причини вбивства. — В Пацикові, пов. Станиславів підчас танців вибухла суперечка між Теодором Джусом і Василем Качканом. Підчас тієї суперечки Качкан зранив ножем Джуса і втік. Тоді Джус підшукав собі до помочі свого іменника Василя Джуса і разом із ним пішов шукати Качкана. Оба Джуси знайшли Качкана в домі Марії Грещів і побили його мотикою на смерть. Поліція арештувала вбивників.
Жінка зголосилася на "живу торпеду". ІКП подає, що крім ріжних зголошень мужчин на т. зв. "живі торпеди" зголосилася теж одна жінка. Це дочка повстанця з 1863. р., б. боєвичка ПОВ та учасниця боїв у 1920. р.
Велика пожежа на Буковині. На Буковині, у місцевости Ворнічени вибухла пожежа, яка знищила дослівно цілу місцевість. Вогонь, що його підсичував сильний вітер, обхопив ціле село. Згоріло 260 селянських господарств. Тільки церква залишилася ціла. Шкоди внаслідок пожежі величезні, при тому 17 осіб було важко ранених.
З львівського Рятункового Поготівля.
У квітні ц. р. львівське Рятункове Поготівля уділило помочі 1.445 особам, з того 880 особам в амбуляторіях і 565 особам у місті. Рятункове Поготівля відвезло до лічниць 388 осіб, до дому відвезло 84 хорих, або ранених осіб. Зпоміж осіб, яким Рятункове Поготівля помагало, померло 5 осіб, 415 осіб було ранених і побитих, 2 особи пострілені, 31 осіб мало зломані кости, 17 осіб занедужало на кровотечу, 32 особи були попарені й попечені, 24 особи отруїлися, або намагались отруїтись, одна особа вискочила з вікна й потовклась, одна особа повісилась. Автомобілі й aвтобуси переїхали в квітні 11 осіб, трамваї переїхали 7 осіб, вози 12 осіб, з високих місць впало осіб, одна особа збожеволіла, 28 жінок кликало Рятункове Поготівля на поміч при породах, пораненнях і т. д. Крім того Рятункове Поготівля помогло 329 хорим при перевозі.
Дрібні вістки.
Бритійський уряд заявив японському, що зміна статуту міжнародньої концесії в Шангаю неможлива без порозуміння з Китаєм.
Румунський міністр закорд. справ виїхав до Турну Северін на стрічу з югословянським міністром закорд. справ.
Еспанське свято перемоги закінчилося двома великими приняттями: для дипльоматичного корпусу та для 5.000 старшин.
Французькі соціялісти уладили у Клєрмон Ферран збори, на яких виступив Блюм в обороні закордонної політики теперішнього уряду.
Американський гидроплян "Єнкі Кліпер", що вилетів з Америки, причалив на Азорах.
Бритійська господарська місія в Атенах покінчила працю над господарським зближенням між Анґлією та Грецією.
На німецькім спортовім летунськім майдані Ранґсдорф під Берліном літак без пільота вїхав на стіну фабрики та запалив припаси бензини. З трудом зльокалізовано пожежу.
Французька воєнна фльота зложить низку візит у бритійських, бельґійських та голяндських пристанях.
Рада Ліґи Націй збирається на 105 сесію в понеділок, щоб розглянути справу ремілітаризації Аляндських островів та заклик китайського уряду.
Б. бритійський премієр Балдуін, голова консерватистів, виголосив промову, в якій висловив повну солідарність з політикою уряду.
Міжнародна аеронавтична конференція відбулася в Кракові. Взяли у ній участь шефи летунської служби Анґлії, Франції, Німеччини, Голяндії, Бельґії, Швайцарії, Данії і Польщі та норвеський обсерватор.
Зїзд польської "морської та кольоніяльної ліґи" відбувається в Торуні.
(«Діло», ч. 115)
____________________________
24 травня 1939 р.
Не хочуть розуміти української мови. В пятницю 19 ц. м. вполудне на стації в Галичі касієр не хотів продати білєту п. Юліянові Михалівському, см. учителеві тому, що він в українській мові домагався продати йому білєт до Персенківки к. Львова Колиж п. Михалівський звернувся до уряду руху за книжкою жалоб — не вклали її домагаючись, щоб вилєґітимувався білєтом. Таксамо начальник стації не хотів поладнати справи і почав "навчати" кажучи, що "мовний закон" з 1924 р. є лише для неграмотних, а для українців інтеліґентів їx матірною мовою є польська мова.
Опечатали читальню. Із Заліщиччини пишуть нам: У Щитівцях, пов. Заліщики, запечатав 8. 5. ц. р. солтис громади Гуменюк Іван у приявності "дроґомістжа" Романішина з Касперовець читальняну домівку. В дві години пізніше прийшов під читальню у Щитівцях командант постерунку Вервала і пост. Бєда та війт Райхель з Касперовець, які оглянули будинок читальні знадвору і приказали крамареві крамниці, що міститься в чит. домі, не розривати заложеної на дверях читальні пльомби, бо за це грозить 6 місяців вязниці. Як причину опечатання подали небезпеку, яка грозить з приводу лихої будови. Члени читальні, які з тяжким трудом здобулися перед роком на власну домівку, не мають тепер де сходитися.
Пожежі в Самбірщині. Минулого тижня згоріло в самбірському повіті кільканацять сільських господарств. І так 16. ц. м. згоріли господарські будинки Андрія Дейнеки в Рогізні. Крім того вогонь перекинувся на сусідні будинки, що теж згоріли. Матеріяльна втрата сягає 2.000 зол. — 17. ц. м. згоріла хата селянина Кархута у Стрілковичах. — 18. ц. м. згоріла стодола Миколи Винарчика в Баранчичах і перекинулася на сусідні будинки, що теж згоріли.
Вибори до Міської Ради у Львові.
Як українці голосували.
День 21-го травня — день голосування до Ради Міста Львова за нами. Коли йде про українців, то він був продовженням тієї виборчої тактики, якою визначалася виборча акція у Львові від самого початку.
Почалося від квестіонування прав українських мужів довіря. У всіх восьми обводах VIII-oї округи і деяких обводах ХХ-ої округи предсідники обводових виборчих комісій не допустили українських мужів довіря тому, що їх повновласти були виповнені по українськи. Не помогло і те, що кожна повновласть була потверджена, затверджена і підписана предсідниками головної й окружної виборчої комісії. Українські мужі довіря в тих обводах мусіли залишити льокалі голосування і щойно по інтервенціях у предсідників головної й окружної виборчої комісії та по упливі майже двох годин вони могли зайняти свої місця у виборчих льокалях. Отже при тих комісіях від год. 9-ої майже до год. 11-ої при акті голосування українських мужів довіря не було.
Потім почалися історії з виборцями. Великого числа виборців не допущено до голосування тому, бо — або їх не було в списі виборців, або хтось за них вже голосував, або вкінці тому, що їx прізвища чи імена не були такі самі у списі і в їх документах. Не знaємо ще докладно числа всіх виборців недопущенихдо голосування, але воно напевно дуже велике, коли нпр. тільки в однім 1-шім обводі восьмої округи на загальне число 910 відданих голосів не допущено до голосування з наведених причин аж 140 виборців. Комісія не допускала до голосування виборця, який в документі мав виписане "Міхал", "Гелєна", "Яніна", а в списі виборців "Михайло", "Олена", "Іванна" — навпаки — мовляв — це не та сама особа. Те саме було теж і з прізвищами.
В багатьох випадках виборець, який прийшов, щоб віддати голос, довідувався, що він уже голосував або що хтось за нього вже голосував. Відомий український адвокат, Д-р Кость П, прийшов до виборчої комісії 3-го обводу ІХ-oї округи, щоби віддати голос і немало здивувався, коли почув, що тип, який стоїть перед ним, подає, що називається др. Кость П. та що хоче віддати голос. Д-р Кость П. зловив обманця за руку та виказуючись cвoєю лєґітимацією, зажадав від предсідника комісії, щоби той вилєґітимував обманця. На те почув невиразну відповідь предсідника, що він до цього некомпетентний та поручив звернутися до постерункового. Але заки Др. Кость П. встиг звернутися до постерукового, обманець при помочі спільників встиг вирватися і втекти.
На цьому не кінець. Багато обводових комісій ХVІІІ-ої, XX-oї, деякі ХІІІ-ої округи уневажнили всі віддані українські голоси, або їx не обчислювали тому, що вони виповнені по індійськи. Справа тепер вирішується і покищо не знаємо ще, чи і як вирішена.
Не від речі буде підкреслити ще також і те, що участь українських виборців у голосуванні не була така численна, як повинна бути. Але це oкрема справа, про яку будемо говорити.
Так у кількох тільки прикладах виглядав день голосування у Львові. Коли пишемо ці рядки, не знаємо ще висліду голосування. Але він для нас не буде ані несподіванкою ані розчаруванням. Ідучи до виборів ми рахувалися з "обставинами". І тому ми не могли перечислитися.
М-р Маріян Дзьоба
Прес. реф. Техн. Виб. Комітету.
Поміч усіми силами на суші нa морі і в повітрі.
Італійсько-німецький пакт.
БЕРЛІН, ПАТ. В понеділок підписано в Берліні італійсько-німецький пакт союзу і приязни такого змісту:
Канцлєр Німеччини та король Італії і Альбанії і цісар Етіопії ствердили, що прийшла пора, щоб скріпити святочним пактом приязнь та ідеольоґічну спільноту між націонал-соціялістичною Німеччиною і фашистівською Італією.
Устійнено раз на все кордони між Італією та Німеччиною, витворено трівкі звязки для взаїмної підтримки і помочі; обі держави ще раз висловлюються за політикою, якої основи й ціли вони вже давніше спільно устійнили і яка виявилась успішною для інтересів обох країв та для европейського миру. Зєдинені внутрішнім спорідненням світоглядів та єдністю інтересів, оба народи рішені і в майбутньому виступати рамя об рамя та спільними силами, щоб запевнити свій життєвий простір та зберегти мир. На тім шляху, що його визначила історія, хоче Німеччина й Італія забезпечити засади західної цивілізації у світі повнім неспокою та розкладу.
Щоб ці засади взяти в рами дипльоматичнoгo договору, представники обох держав: міністр фон Рібентроп, що його визначив канцлєр Німеччини, та міністр Чяно, якого вислав король Італії і Альбанії та цісар Етіопії, після виміни як слід приготованих повновластей, приняли такі постанови:
1. стаття: Обі сторони будуть у тіснім контакті, щоб ВЗАЇМНО ПОРОЗУМІВАТИСЯ у всіх справах, які торкаються їхніх спільних інтересів або зaгально-европейської ситуації.
2. стаття: Якщоб міжнародні події якнебудь загрозили спільним інтересам обох сторін, вони негайно приступлять до спільних нарад, щоб поробити відповідні кроки. Якщоб зі зовні загрожено безпеку або інші життєві інтереси одного з контрагентів, другий контрагент дасть ПОВНУ ПОЛІТИЧНУ Й ДИПЛЬОМАТИЧНУ ПОМІЧ, щоб усунути загрозу.
3. стаття: Якщо всупереч бажанням і надії контрагентів один з них вмішався би у ЗБРОЙНИЙ КОНФЛІКТ з іншою державою, другий контрагент стане при ньому як союзник, підтримуючи його всіми силами на суші, на морі та в повітрі.
4. стаття: Щоб на випадок потреба запевняти якнайскорше виконання зобовязань зясованих у 3. статті, уряди обох держав дальше поглиблюватимуть СПІВПРАЦЮ У ВІЙСЬКОВІЙ ДІЛЯНЦІ та в ділянці військового господарства. Подібно порозуміються оба уряди, що до інших необхідних заходів, які дадуть змогу практично здійснити постанови цього пакту.
Згідно з цілями, зясованими у 1. та 2. статті пакту, оба уряди утворять ПОСТІЙНІ КОМІСІЇ, що підлягатимуть обом міністрам закордонних справ.
5. стаття: Обі сторони зобовязуються вже тепер, що на випадок війни, яку вели би спільно, заключуватимуть перемиря і мир ЛИШЕ ПО ПОВНІМ ВЗАЇМНІМ ПОРОЗУМІННІ.
6. стаття: Обі сторони оцінюють значіння спільних ВЗАЄМИН ЗІ ЗАПРИЯЗНЕНИМИ ДЕРЖАВАМИ та постановляють підтримувати ці взаємини і в майбутньому та формувати їх згідно з ідентичними інтересами, які лучать їх з тими державами.
7. стаття: Цей пакт входить у життя з хвилиною, як його підписано. Оба контрагенти погоджуються, що той пакт ОБОВЯЗУВАТИМЕ 10 РОКІВ; у відповідальнім часі перед тим речинцем вони порозуміються що до продовження того пакту.
(«Діло», ч. 116)
____________________________
25 травня 1939 р.
Галактіон Чіпка. Слово те саме, а зміст ріжний.
Вибори — гарне слово і незгірше має значіння. Памятаю я його від ранньої молодости, коли в хаті моїх батьків ішли розмови: віче, нарада, кацапи, народовці... падали назвища: Барвінський, Романчук, Марков, Дудикевич. Памятаю передвиборчу горячку і повиборчу радість чи смуток.
Львівська хроніка. В понеділок 22. ц. м. почався окупаційний страйк робітників у львівських броварах. Робітники домагаються, щоб дирекція приняла до праці трьох усунених робітників. Переговори з дирекцією в інспектораті праці не довели до нічого. — З балькону 1. поверха при вул. Бема ч. 18 впав на подвіря 3-літній хлопчина і важко потовкся. Його відвезли до шпиталю. — При вул. Стрийській наїхала автодорожка на 8-літнього хлопчика Л. Цібіцького, який потовкся. Хлопчиною заопікувався лікар.
Страшний буревій зі зливним дощем перейшов минулого понеділка 22. ц. м. над Лавочним у Скільщині. Ріка Опір виступила з берегів і забрала громадський млин у Лавочнім та к. 250 кубічних метрів паперівки і дерева зі складу фірми "Брати Ґредлі". Покищо ще не обчислили розмірів шкід, що їx заподіяли хвилі ріки Опору та гірських потоків, що виступили з берегів, на полях наших селян. Над Стриєм перейшла минулого понеділка страшна буря з градом, величиною курячого яйця, що заподіяв великі шкоди в садах і городах. Жертв у людях не було. — Над частиною ліманівського повіту лютувала буря зі зливним дощем, підчас якої налупив хмаролім. Кілька рік виступило з берегів і знищили засіви на просторі 12 км. — Над Стирією в б. Австрії лютувала буря зі зливним дощем і понищила телєфонічні получення, дерева в садах та засіви на полях. Ріки у Стирії виступили з берегів. Над Віднем шаліла буря 12 годин і спричинила великі шкоди.
Вбивство солтиса і стріли до війта. В Kopничах пов. Самбір невідомий напасник застрілив крізь вікно солтиса Андріїшина. Поліція шукає за вбивником. — У Вільці Мазовецькій пов. Рава Руська невідомий напасник стрілив двічі крізь вікно до війта Романа Парліка, який вийшов живим і здоровим. Причина намаганого вбивства невідома.
Ще нема остаточного висліду львівських виборів.
Головна виборча комісія ще не покінчила праці, звязаної з верифікацією виборів до Міської Ради. З уваги на те, що ще не всі окружні комісії перевели підрахунки голосів, треба сподіватися, що остаточний вислід виборів буде відомий не раніше, як у середу.
Вислід, що його ми подали вчора, мав провізоричний характер і не виключене, що в остаточному підрахунку зайдуть ще деякі зміни. I так кажуть, що Озон матиме 25 мандатів, ендеки — 22, ППС і демократія — 9, жиди — 16.
Хоча краківський "ІКІІ" пише, що згідно з його інформаціями справа українського мандату все ще актуальна, то досі нема про це ніякої офіційної вістки. Ходить чутка, що комісії таки уневажнили всі українські голоси тoмy, що картки були друковані чи писані по українськи.
Вчора ми подали, що з озонівської листи перепало кількох кандидатів, між іншими проф. Ст. Ґрабський і пoc. Р. Рудницький. Сьогодні виявляється, що з тієї листи перепали ще й проф. Е. Ромер (який з Ст. Ґрабським творить т. зв. "Зєдноченє Полякуф Земі Червєньскей і видає з ним часопис "Земя і Наруд"), безпартійний проурядовець проф. Надольський, ґен. Балабан, дотеперішній радний Поратинський і дир. Жардецький. 3 листи ППС перепав б. радний інж. Гавснер. З ендецької листи перепали: адвокати Янішевський, м-р Боґданович, м-р Мацейко і Шклярчик.
Появилася чутка, що нововибрана рада не уконституується, що її розвяжуть та що у львівському ратуші засяде знову державний комісар.
Вистава В. Ласовського.
В неділю 7. травня відкрили в салях Природничого Музею HТШ у Львові першу виставу картин і рисунків Володимира Ласовського. Як XI-а з черги вистав Acoціяції Незалежних Українських Мистців, є вистава Ласовського останньою з імпрез, у яких орґанізації приймав живу участь покійний Павло Ковжун... Покійник був на її відкритті, а відтак своїм звичаєм, робив усе можливе, щоб забезпечити українську пресу звідомленнями і оцінками вистави. Ненадійна смерть Ковжуна відсунула виставу Ласовського на задній плян, справа з рецензіями затяглася. Як нам відомо, то поза передруком вступу І. Іванця дo Катальоґу, в "Українських Вістях" та поза оцінкою С. Гординського в "Новому Часі" не появилося більше нічого про виставу Ласовського. А шкода, бо час призначений на виставу, недовгий, всього до 4 червня, а сама вона така цікава, що варт з нею познайомитися кожному українському інтеліґентові.
Малярство Ласовського відоме вже львівській публиці доволі добре з досьогочасних вистав "Рубу", "Ануму" та "Союзу Львівських Плястиків". Добре теж усім відомо, що Ласовський, зрікаючися поплатної "популярности", почав шукати сам для себе нового виразу та нової малярської форми. На тому шляху довелося йому вже нераз увійти в колізію з прийнятими в широкої публики звичками й поглядами на суть і завдання малярства.
В. Ласовський почав свою малярську каpєpy від науки в робітні бл. п. О. Новаківського. Подібно як учитель він навчився бачити і відтворювати світ крізь семибарвну призму імпресіонізму, та щоб рятувати свою індивідуальність від заглади, мусів остаточно "зрадити" свого вчителя. З павутинної мережі барокових ліній, з повені кольоризму шукав Ласовський визволення в експериментах свого паризького вчителя, конструктивіста Лєже. По короткій блуканині серед засобів свідомого примітиву та деформації, попадає Лясовський в стихію екcпpecіoнiзмy, щоб згодом, як хуртовина вляглася, з чимраз більшим спокоєм і спромогою обєктивного добору скласти власне індивідуальне обличчя. Процес того свідомого підпорядковування засобів малярського виразу, вимогам зосередженої монументальности, проходить у Ласовського з подивугідньою послідовністю, що її м. ін. можемо прослідити й на поодиноких експонатах його вистави.
Ласовський зміняє свою палітру напереміну і чергою від найтепліших до найхолодніших тонів, як теж малярське зацікавлення зовнішним світом. Весельчаний пейсаж вільних просторів уступає вирізкам кубістичної урбаністики, студії мертвої природи починають сіріти й розливатися на задніх плянах різко окреслених брил людської голови та архітектоніки людської пocтаті.
Вкінці приходить у нього черга на серію портретів, де духова глибінь і вираз пробують йти навзаводи з монументальним засновком цілости. По дорозі від молодечих захоплень ріжнобарвними світляними явищами, до шукань стилю, пробує Ласовський усіх "тріків" поімпресіоністичної доби, аби тільки звести до спільного знаменника суттєві елєменти виразу т. зв. "невдячного моделю". Ласовський зрікаючися офіційно-репрезентативних замовлень, тим свобідніше перекомпоновує зверхній вигляд своїх знайомих і приятелів у портрети, занадто субєктивно-програмові, аби вони у тій стадії свого оформлення могли рахувати на попит і поплатність. Тим неменш є вони цікаві і для Ласовського, є дуже характеристичним вкладом у образотворчу культуру наших днів. Портрети Ласовського це візії справжніх, чи уявлених героїв. Ласовський молодий і під кожним оглядом здоровий маляр відчуває по геройськи і по геройськи драпує та характеризує свої моделі. На збірній виставі Ласовського є вибір його праць і спроб з цілого десятиліття. Є тут речі ґалєрійні, є слабші, невиношені, але в усіх без вийнятку слідний вірлиний пазур правдивого, расового маляря.
Вистава Ласовського цікава і цінна, як цілість, з першого періоду його розвитку й тому ми не хочемо вибирати поодинокі експонати та підкреслювати їх, як найбільш типові. Вистане сказати, що в кожному почерку Ласовського пробивається талант і щирість виразу при свідомій цілі та повній свідомости своїх засобів.
М. Голубець.
Що буде з чеським золотом?
ЛЬОНДОН, АТЕ. У відповідь на інтерпеляцію, чи бритійському урядові відомо, що суми, які доходять до висоти 5—6 міліонів фунтів, що їx чехо-словацький уряд мав на своїм рахунку в Банку Міжнародніх Розчислень у Базелі — перенесено на конто німецького уряду, віцеміністр заявив, що анґлійський уряд не має інформацій про індивідуальні рахунки клієнтів Банку Міжнародніх Розчислень. Якщо йде про чехословацькі гроші, здепоновані в Анґлії, то їx не можна переказати німецькому урядові без згоди міністра скарбу. З тої відповіди виходить, що банк у Базель признав німецькі претенсії до чехословацьких грошей, що їx незалежний чехо-словацький уряд там зложив був.
Амбасадор Рачинський вернувся з Льондону до Варшави.
ЛЬОНДОН, 23. 5. "Ксценж Телєґраф" повідомляє, що польський амбасадор у Льондоні Рачинський покинув сьогодні Льондон і виїхав до Варшави, щоб відбути важну конференцію з польським урядом. До Льондону вернеться амбасадор Рачинський імовірно в четвер.
Тайні точки італійсько-німецької умови.
ЛЬОНДОН, 23. 5. "Дейлі Експрес" повідомляє, що підписаний вчора німецько-італійський союз має дві тайні клявзулі.
Перша з них стверджує, що один член не може без попередньої згоди другого виповісти війни. Цю точку вважають політики забезпекою Мусолінія перед тим, щоб Німеччина не почала напасної війни.
Друга точка торкається обєднання команди. На випадок війни буде створена спільна найвища команда армії. В тій команді засідатимуть 3 німецькі ґенерали і два італійські. Фльота обох держав вестиме свої акції самостійно, за вийнятком тих німецьких кораблів, які підчас вибуху війни будуть знаходитися на Середземному Морі. Ті кораблі перейдуть під італійське командування. Летунство буде теж творити самостійні одиниці, але буде теж створена мішана німецько-італійська ескадра до диспозиції найвищої команди армії.
Чеські фашисти домагаються реконструкції уряду протекторату.
ПРАГА, 23. 5. ПАТ. Президент Гаха прийняв учора ґенерала Ґайду і членів виконавчого комітету фашистівської партії, які подали президентові своє меморандум, у якому вони домагаються: 1) Реконструкції уряду в користь фашистської партії, яка в уряді не має тепер репрезентантів; 2) Проголошеня в якнайкоротшому часі протижидівського законодавства; 3) Дати змогу фашистам орґанізуватися поза рямками партії національної спільноти. Тоді, коли чеська преса виступає сильно проти діяльности фашистів і закликає німецькі кола, щоб вони не переговорювали з частиною народу і не повторювали помилки уряду Годжі дотично Генляйна, — німецька преса ставиться дуже прихильно до ініціятиви ґен. Ґайди.
(«Діло», ч. 117)
25.05.2014