12 травня 1939 р.
Відгуки дня – фейлетон.
По 124-ох роках істнуваня перестане виходити у Львові з днем 1. липня ц. р. польський щоденник "Ґазета Львовска". Згаданий часопис був увесь час урядовим орґаном. В останніх часах "Ґазета Львовска" була майже зовсім не відома читачам польської преси. "Синдикат польських журналістів" у Львові робить заходи, щоб не допустити до ліквідації того часопису.
Львівська хроніка. У фабриці цукорків "Газет" при вул. Панєнській вибухла пожежа в пекарні, де згоріла деревляна стінка. Шкода сягає 300 зол. — Марія Покора повідомила поліцію, що її син 11-літній Роман вийшов у понеділок 8. ц. м. до школи і дотепер не вернувся до хати. — При вул. Крашенського напали молоді авантурники, між якими були ученики в ґімназійних одностроях, і побили лікаря Карла Шацкера. Раненим лікарем заопікувався хірург.
Пошесть ордерів у СССР. В останніх днях запанувала в СССР "правдива пошесть" з ордерами. Вистане згадати, що "Ізвєстія" на трьох сторінках друку подають спис осіб, відзначених совітськими ордерами.
Жінки в совітських копальнях. В останньому часі совіти підготовляють жінок до заступної праці в ріжних ділянках. І так у Донецькому басейні вже обсадили багато становищ жінки, які перейшли спеціяльний вишкіл. Таку саму акцію переводять тепер большевики в найважніших центрах нафтового басейну в Баку, де жінки обсаджують визначні становища. Навіть на полуднево-західнім залізничім шляху жінки виконують у великій мірі заступну службу. Совітська влада привязує до цієї справи велике значіння, підкреслюючи, що заступна служба жінок уможливить швидко поставити армію на воєнній стопі.
Велитенський страйк вуглекопів у Злучених Державах. У 26-ох стейтах Злучених Держав на всіх 48 страйкує 600.000 вуглекопів. Страйк викликує щораз то більше схвилювання і доводить до крівавих сутичок між стійками страйкарів і робітниками, які хочуть працювати. До того страйк приносить великі втрати цілому господарському життю Злучених Держав. Минулого понеділка 8. ц. м. відбувалися цілий день наради представників робітництва і працедавців при замкнених дверях, але не довели до ніякої розвязки. Якщо в найближчому часі не дійде до порозуміння з робітниками, власники копалень задумують звернутися до влади з домаганням військової охорони для копалень. През. Рузвельт зажадав пляну ліквідації конфлікту до 24 годин, щоб копальні могли працювати.
Висліди виборів до громадських рад.
У зборівськім повіті.
У днях 6, 8 і 9. травня ц. р. відбулися вибори до громадських рад у волостях Поморяни. Богданівка і Залізці пов. Зборів. Тому, що у згаданих волостях оголошено тільки по одній компромісовій листі, вибори там не відбулися. У Поморянах на 16 радних є 9 поляків, 2 русинів і 6 українців. В Богданівні на 16 радних є 12 поляків, 2 українців і 2 русинів. У Залізцях на 20 радних 13 поляків і 7 українців. (ПАТ).
У станиславівськім воєвідстві.
На терені станиславівського воєвідства відбулися вибори до 27 міських громадських рад. В Болехові, Долині, Рожнітові, Печеніжині, Косові, Кутах, Делятині, Надвірній, Болшівці, Рогатині, Снятині й Жидачеві виставлено тільки одну компромісову листу, тому там вибори не відбулися.
Голосування відбулося в таких місцевостях: Городенка, в якій вибрано 8 поляків, 9 українців і 7 жидів, в Калуші, в якому вибрано 14 поляків, 5 українців і 5 жидів, в Коломиї — 20 поляків, 1 українця, 10 жидів і 1 німця, в Бурштині 4 поляків, 5 українців і 3 жидів, в Богородчанах 7 поляків, 5 українців, у Станиславові 34 поляків, 14 жидів, у Сколім 12 поляків, і 4 жидів, у Стрию 22 поляків, 2 українців і 8 жидів, в Тисьмениці 12 поляків, 4 українців, в Миколаєві 7 поляків, 3 українців і 2 жидів, в Роздолі 8 поляків, 1 українець і 3 жиди та в Журавні 7 поляків, 3 українців і 2 жиди. (ПАТ)
В Самборі.
Тому, що крім компромісової листи польського виборчого бльоку, не вплинула ніяка інша листа, вибори визначені на 14 ц. м. не відбудуться. Предсідник виборчої комісії вже тепер подав склад нової міської ради, до якої ввійшло 13 озонівців, 4 людовців, 3 пепесіанів (в тому один жид) і 4 жиди ріжних ґруп.
Меценат Федір Васькевич.
У статті п. інжиніра Юліяня Мудрака в "Ділі" п. н. "Як поступає санація "Народнього Дому" у Львові", згадано м. ін. про парцеляцію частини маєтности Білка-Костенія, призначеної "Вельможним Феодором Васькевичем на шкільні стипендії, що мали причинитись до зросту й укріплення малоруської народности і лихим силкуванням винародовлення противстанути"... Того майна — сказано далі — згідно з нотарійним актом з 30. XІ. 1851. р., що його підписав Михайло Куземський за "Народній Дім": "не вільно нікому іному виарендувати ані продати, як тільки русинови, вірному своїй народности, котрий як такий до восточного віроісповідання признався"...
Хто був той Феодор Васькевич, подає Амброзій Андрохович у своїх: Знадібках до історії української палєстри, з другої половини XVІІl століття і першої половини XIX. століття в Галичині. Зокрема він подає, що Васькевич був у нас адвокатом у першій половині минулого століття і визначився тим, що дав "Народньому Домові" у Львові села: Білку і Костенів у 1864. році, значить тоді, як уже стояв будинок "Народнього Дому" y Львові при вул. Рутовського ч. 22.
Далі Андрохович пише, що той адвокат Федір Васькевич помер 30. квітня 1876. року, і покликується на "Слово" з 1854. р. ч. 4, з 1867. р ч. 89 і з 1876. р. ч. 47.
З того ясно виходить, що той адвокат Федір Васькевич був свідомим нашим громадянином і меценатом відродження українського народу, а про нього вже майже наше українське громадянство забуло. Колиж давав те майно на таку гарну ціль, як стипендії для шк. молоді, то "вельможним" честували...
З новіших наших меценатів треба згадати: д-ра Теофіля Дембицького, бувшого адвоката в Коломиї, що дав Науковому Товариству ім. Шевченка у Львові маєтність Белелую (1915. р.) та з найновіших: д-ра Володимира Гуркевича, бувшого адвоката в Самборі, якого мабуть памятає сучасне громадянство з фундації бойківського музею в Самборі.
Ось так нам не можна забувати тих громадян меценатів, що про нас памятали, бо як про них забудемо, то не прийдуть нові меценати зі своїми записами...
8. V. 1939.
Д-р Кость Левицький.
Сов.-анґлійські переговори на мертвій точці.
ЛЬОНДОН, 10. 5. Комунікат ТАСС-а, щo ми його вчора подали, викликав у льондонських політичних колах велике зацікавлення. У тому комунікаті подано, що бритійські пропозициї для совітського уряду 8. ц. м. домагаються, щоб Совіти дали негайну допомогу Анґлії і Франції на випадок, як би обі ті держави втягнено до війни з уваги на їх ґарантії для Польщі й Румунії. Одначе бритійські пропозиції нічого не згадують про поміч Великої Британії і Франції для Совітів, якби Совіти теж вмішалися у війну з уваги на свої зобовязання.
Як ми вже вчора подали, спростування ТАСС-а викликав комунікат Райтера.
Ціла справа совітського дементі наробила в Льондоні стільки шуму, що нею займався анґлійський уряд, який рішив, що Чемберлєн зложить у парляменті відповідну заяву. По засіданні уряду мін. Галіфакс покликав до себе амбасадора Майського й повідомив його про рішення бритійського уряду.
Складаючи в парляменті свою заяву, премієр Чемберлєн підкреслив на самому вступі, що московський комунікат спертий на деякому непорозумінні щодо сутті пропозицій, які бритійський уряд поставив совітському.
Далі пpeмієр заявив, що розмови ще в ході, тому він не може аналізувати тих справ, одначе вважає вказаним подати палаті до відома загальні напрямні, на яких розмови спираються. Бритійський уряд прийняв на себе недавні зобовязання, не звертаючися до совітського, щоб він у тих зобовязаннях брав участь з уваги на деякі труднощі. Одначе бритійський уряд суґґерував, щоб совітський уряд з власної ініціятиви зложив заяву в тому сенсі, що на випадок, якби Велика Британія і Франція з уваги на свої зобовязання вмішалися у війну, совітський уряд зі свого боку заявив би охоту прийти з поміччю, якщо вона була б побажана.
Совітський уряд висунув суґґестії ширшого пляну, але й менше елястичного, який незалежно від деяких користей, мусить теж викликати труднощі, що їх саме бритійські пропозиції намагалися виминути. Тому теж бритійський уряд зробив деякі поправки у своїх первісних пропозиціях. Зокрема бритійський уряд ствердив, що він зовсім не хоче, щоб совітський уряд зобовязувався до інтервенції, незалежно від того, чи Велика Британія і Франція уже заінтервеніювали. Якщо совітський уряд хотівби узалежнити свою інтервенцію від інтервенций Великої Британії і Франції, то анґлійський уряд не мав би ніяких застережень.
А саме такі побоювання — як заявив Чемберлен — має совітський уряд, як це довідався льорд Галіфакс від амбасадора Майського. Бритійський амбасадор У Москві відбув перед двома днями розмову з Молотовим, який прирік, що совітський уряд точно розгляне бритійські пропозиції. Тепер Велика Британія жде на совітську відповідь.
Посол лєйбурист Дальтон поставив запит, і з уваги на повільне темпо переговорів не було б вказане, щоб до Москви поїхав міністр Ґаліфакс і відбув безпосередні розмови з Молотовом. На те прем. Чемберлєн дав дипльоматичну відповідь, що треба виждати на відповідь совітського уряду і тоді щойно виявиться, що треба далі робити...
На запит, чи бритійський уряд не вирішив дефінітивно-неґативно заключити військовий союз зі Совітами, якби обставини того вимагали, премієр відповів так: "Не можу дати відповіді на гіпотетичні запити. Розмови ведуться в намічених напрямних".
Вкінці на запит одного з послів премієр Чемберлєн ще відповів, що порозуміння з Польщею не виключає союзу Анґлії зі Совітами.
(«Діло», ч. 107)
____________________________
13 травня 1939 р.
ік. Неймовірна, але правдива історія з "Народнім Домом" у Львові.
Друга пайка статтей, оголошених оце в останніх днях у "Ділі" на тему минулої господарки та подекуди й нинішніх відносин у "Народньому домі" у Львові — звучить як історія з 1001 ночі. Коли б не назвище загально відомого сивобородого діяча, найбільш авторитетного забірати у цій справі голос хочби з титулу свого офіціяльного становища, що його займає у теперішній правно-формальній ситуації тієї установи, — можна би думати, що всі ті речі — це витвір хворої фантазії. На превеликій жаль — це найправдивіша дійсність: цифри та рахунки є завжди найбільш реальним та переконливим арґументом. Такі цифри, що їx оце подав до загального відома інж. Юліян Мудрак, характеризують, як не можна краще, чудасію з нещасним "Народнім Домом", якої він усе ще не всилі позбутися. Користаємо з доброї нагоди, щоб ближче приглянутись явищу, на яке статті п. Ю. Мудрака кинули смугу яскравого світла.
Опечатали склади й маґазини у Львові. В середу городський староста д-р Клімовецький, при участи начальника VI. Відділу Міської Управи п. Демчинського, інжинірів технічного відділу і представників поліції перелюстрував деякі доми і товарові склади у Львові. У висліді тієї перлюстрації комісія поставила Міській Управі внесок замкнути: склад фарб Дізендорфа при вул. Соняшній 5 і склад муки Ґоліґера при вул. Соняшній. У реальности Бельцера при вул. Соняшній 35 стверджено будівельні недостачі. Перлюстровано теж кілька каменіць при вул. Сикстуській. Комісія перевірила також стан антенових робіт га ствердила у третій дільниці значний поступ під тим оглядом.
"Суд" у масках над проф. Бартелем. В четвер у передполудневих годинах ті, що проходили вулицею Сапєги, були свідками незвичайної сцени, то розігралася на подвірї політехніки, між квітником і входом до будинку. В кількох рядах станули там студенти і створили живий мур. В одному моменті зявилося кількох студентів у масках на обличчях і з бальониками в руках. Вони стали відчитувати якийсь рукопис. Після відчитання й оплесків зібраних студентів випущено вгору кілька зчіплених бальоників, до яких була причіплена мала лялька. Ціла та демонстрація — це був "суд" над професором Бартелем.
Вистава мистця-маляря Ласовського. Вистава мистця Володимира Ласовського, що — як ми повідомляли — від неділі відкрита у салях Природничого Музею Н.Т.Ш. у Львові, викликала помітне зацікавлення серед українського й неукраїнського громадянства. В. Ласовський виступив з півсотнею замашних праць, головно в ділянці портрету, трестованих сучасно і широко. Величезні полотна приковують увагу глядача. Бє з праць В. Ласовського непересічний талант і широкий розмах, якого давно у нас не було. Асоціяція Незалежних Українських Мистців, що улаштувала цю свою XII. з черги, виставу, випустила також гарний, багато ілюстрований катальоґ. Вступ 1 зол., для молоді 25 сот., групи по 10 сотиків.
Контрреволюційні... гуси. Дня 1. травня вилетіла з одного з підміських летовищ ескадра літаків, щоб узяти участь у першотравневій дефіляді у Москві. На висоті 500—800 метрів ескадра стрінулася зі стадом диких гусей. Перестрашені гуси розлетілися на всі боки. Одна гуска пробила целюльоїдову шибу в кабіні коменданта Кузьмичева і вдарила його в лице так сильно, що летун зімлів і літак почав швидко падати в долину. В останній хвилині Кузьмичев прийшов до себе і надлюдськими зусиллями вдалося йому привернути рівновагу літака та щасливо осісти на летовищі.
Комарники, Залізці, Чолгині...
Премієр ґенерал Складковський відповідає на українські інтерпеляції.
Варшава, 9. травня.
Перед пленарним засіданням сойму у вівторок 9. ц. м., на якому українські посли голосували, як відомо, за повновластями для уряду та на якому вплинули дві нові українські інтерпеляції, що їх зміст подамо згодом, премієр ґенерал Складковський надіслав канцелярії УПР три нові відповіді на українські посольські інтерпеляції, внесені 29. квітня ц. р. На інтерпеляцію пoc. Ілярія Тарнавського в справі нападу на дім греко-католицького пароха о. Ореста Тустановича в Комарниках, повіт Турка, 16. лютого 1939. р. премієр відповів такими словами:
"В справі події, описаної в інтерпеляції, ведуть подрібне слідство, якого хід мені точно відомий. Одначе дотеперішні висліди доходжень вказують на те, що в цій події не брали участи військові особи. Зокрема пошкодовані і свідки події не устійнили, що напасники були вояками, а поданий ними опис одежі напасників не відповідав військовим одностроям. Особи, що їх вина буде устійнена, понесуть кару, згідно з обовязуючими законами".
На інтерпеляцію пoc. Дмитра Великановича в справі подій у Залізцях, повіт Зборів та відкритого листа 63-ох побитих громадян до п. премієра міністр відповів також коротко, як і на попередню інтерпеляцію, а саме:
"Події, описані інтерпелянтом, були предметом інтерпеляції, яку він склав 3-го грудня 1938 р. і на яку я відповів письмом з 18. січня ц. р. ч. ПБ. 33/34/5/38, спершись на тодішніх вислідах доходжень. Слідство продовжують далі і після його закінчення особи, що їx вину устійнять, будуть потягнені до відповідальности згідно з обозязуючими законами. При переводженні доходжень переслухують усі особи, яких зізнання можуть мати доказове значіння. В справі, яка є предметом інтерпеляції, вплинула лише скарга одної особи. Зпоміж вичислених в інтерпеляції 63 свідків переслухано дотепер 44 особи, які зрештою не зголосили ніяких претенсій до війська. Решта свідків, хоч їx візвали, не зявилася на переслухання. Правні і фізичні особи, закінчує свою відповідь міністр, мають завжди на основі відповідних законів право доходити шкід і страт, одначе використання цього права залежить тільки від їхньої волі".
Врешті на третю інтерпеляцію пос. м-ра Степана Навроцького, яку ми своєчасно друкували і яка інтерпелювала міністра внутрішніх справ у справі тяжкого побиття 17-х селян з Чолгинь, яворівського повіту, відділом державної поліції, премієр Складковський відповідає такими словами:
"Події, що є предметом інтерпеляції, представив інтерпелянт недокладно. Дотеперішні висліди доходжень виказали, що 28. лютого 1939 р. коло 13. год в селі Чолгині, пов Яворів, поліційна патруля з 5-х людей задержала 4 особи, підозрілі в намаганні забити гаєвого Осипа Монастерського і вибити шиби в домі Василя Маюка. На поліціянтів підчас виконування їx службових обовязків напала юрба, що складалася з селян Чолгинь, озброєних колами, камінням і т. п. У звязку з подією прибула тогож дня коло год. 18. до Чолгинь резервом компанія державної поліції з Ярослава. На одну зі стеж, вислану компанією, напала ґрупа селян Чолгинь. Тоді згідно з обовязуючими приписами поліція розігнала зібрану юрбу, вживаючи ґумових палок. Гануська Павелко, переслухана підчас доходження, заперечила, що їй впхали гумову палку в уста та побили до втрати притомности. Д-р Степан Матвісів, лікар, що на домагання пос. Степана Навроцького перевів лікарські оглядини осіб, у відношенні до яких поліціянти вжили фізичної сили, устійнив, що не ствердив ані одного випадку тяжкого побиття. В такому стані справи уважаю, кінчить міністр, що бракує підстав потягати когонебудь до відповідальности і видавати якінебудь точні розпорядки".
Новий член уряду СССР.
МОСКВА, ПАТ. Іван Пресипкін став наркомом шляхів, пошт і елєктричности.
Страйк американських вуглекопів.
НЮ ЙОРК, ПАТ. Представники 45-ox тисяч вуглекопів, що страйкують від 5-ох тижнів, відкинули пропозиції працедавців. Друга нарада, скликана з ініціятиви президента, мала кращий успіх. Є надія, що переговорів не зірвуть.
Мадярський посол в Еспанії.
БУДАПЕШТ, ПАТ. Ґенерала Андорку заіменовано мадярським послом в Еспанії.
Еспанські міністерства перепроваджуються до Мадриду.
МАДРИД, ПАТ. Ідуть приготування до перенесення поодиноких міністерств з Бургосу до Мадриду. Окрема комісія приготовлює будинки міністерств: закорд. справ, промислу й торговлі та синдикальних орґанізацій.
Стан облоги в Кантоні.
КАНТОН, ПАТ. Японська влада оголосила стан облоги в Кантоні.
Розділ церкви від держави в Австрії.
ВІДЕНЬ, ПАТ. Партійна влада перевела в Австрії розділ евангелицької церкви від держави, подібно як недавно відділила католицьку Церкву. Уряд перестав виплачувати євангелицькій церкві дотації, пасторів усунено з державної служби.
На домагання Москви відложили засідання ради Ліґи Націй.
Ґенеральний секретар Ліґи Націй, за згодою Франції, Анґлії та інших держав, на яких Совіти робили натиск, засідання Ліґи Націй, яке мало відбутися 15. ц. м. переложив на 22. ц. м.
Німецька фльота вертається з Еспанії на німецькі води.
ЛІССАБОНА, ПАТ. Ескадра німецької воєнної фльоти під командуванням адмірала Бемі покинула пристань у Ліссабоні і відплила в поворотну дорогу до Німеччини.
Італійсько-югославянські розмови.
РИМ, 11. 5. ПАТ. Політичні розмови кн. Павла й міністра Марковича з Мусолінієм та мін. Чином відбувалися сьогодні на кружляку "Трієст". На черднку того корабля кн. юго-славянський реґент, Мусоліні й міністри Маркович і Чяно брали участь у маневрах, що їx зорґанізовано на честь югославянських гостей.
Ґен. Бравхіч вернеться з Венеції до Німеччини.
ВЕНЕЦІЯ, ПАТ. Начальний вожд німецької армії ґен. Бравхіч, який був учора в Дженові, сьогодні заїхав у приватному характері до Венеції.
ДНБ подає, що з Венеції ґен. Бравхіч вернеться до Німеччини.
Новий совітський амбасадор у Вашинґтоні.
МОСКВА, ПАТ. Амбасадором СССР у Вашинґтоні іменовано дотеперішнього шарж д афера Уманського. Ця номінація викликала велику сензацію в московських політичних і журналістичних колах, тому, що Уманський був одним із ближчих співробітників Літвінова.
Перед номінацією на амбасадора був Уманський шефом пресового відділу народнього комісаріяту закордонних справ.
Сенат ухвалив повновласти для президента.
В четвер на засіданні сенату ухвалено одноголосно, без дискусії урядовий законопроєкт про повновласти для президента держави у справі декретів. Законопроєкт прийнято без змін.
(«Діло», ч. 108)
____________________________
14 травня 1939 р.
Галактіон Чіпка. Бо війна війною...
Відгуки дня – фейлетон.
Хто не має даних на великого поета, що вміє поривати патосом, хто не вміє надихувати дієві особи пристрастями — той повинен задовольнитися скромнішою працею автора звичайних, добре складених пєс, що є угольним каменем усякого репертуару. Нам найбільше потрібні пєси з нашого сучасного життя — реалістичні, живі, коли можливо: з гумором і сатиричним вістрям, не нудні, без перемелених фраз, використаних уже пресою та політичним красномовством.
Смерть двох жінок від грому. В четвер 11. ц. м. вечором перейшла над Львовом буря з громами і дощем. Підчас цієї бурі верталися з поля до дому 70-літня Юстина Білевич з донькою сусідки 17-л. Катериною Міхальською в Сокільниках к. Львова. По дорозі обі жінки хотіли сховатися під фірою перед дощем, але саме тоді вдарив грім та убив обі жінки.
Львівська хроніка. З крамниці з блаватними товарами "Текстиль-Уніон" у пасажі Фелєрів ч. 5. невідомі злодії вкрали минулої ночі товарів вартости 2.100 зол.
Стріли до пачкаря. Польська преса повідомляє, що в ночі з 9. на 10. ц. м. польська прикордонна сторожа на прикордоннім відтинку Шклярки—Тшельське пов. Новий Томишль доглянула човен, що намагав ся перекрастися нелєґально крізь німецький кордон. Не зважаючи на трикратні поклики, човен не вернувся і тоді сторожа віддала стріла осторогою. Одначе і це не помогло. Тоді прикордонна сторожа обстріляла човен. Провідник убитий, одна особа ранена. Виявилося, що провідник був пачкарем, який намагався перевезти нелєґально до німецького кордону гурт осіб німецької національности.
Краєва хроніка. У Красичах пов. Перемишль невідомі вбивники вбили столяра Михайла Koваля. Поліція шукає за вбивниками. — У Викотах пов. Самбір пожежа знищила господарські будинки Л. Бушка і його сусіда. Підчас пожежі важко попеклася 60-літня старушка, яку відвезли до шпиталю в Самборі.
Кістяк зперед сто літ. Підчас земельних робіт при направі одної з вулиць в Ратиборі робітники викопали кістяк людини, якої череп був розбитий сокирою. Досліди виявили, що це кістяк особи, яку вбили перед сто літ. Кістяк зберігся дотепер дуже добре завдяки спеціяльним кліматично-ґеольоґічним умовинам.
Чи ми хочемо війни?
Наше становище супроти нинішньої міжнародньої ситуації, яке напевне є також становищем відповідальної політичної верхівки та величезної більшости українського громадянства — таки викликує у деяких українських колах поважне застереження. Це ті кола, головно низові, які у свому підході до всіх узагалі проблєм кермуються виключно тільки своєю актуальною дійсністю, болячками свого нинішнього дня. У даному випадку річ іде головно про околиці, які в останньому часі були тереном відомих подій. Ті земляки закидують нам "пацифізм" та протиставлять йому свою тугу за війною. Ця туга не сперта на ніякому політично-позитивному пляні: вона не випливає з ніякої реальної всеукраїнської концепції. Єдиним її засновком та провідною думкою є теза: "нехай гірше, аби інше". Через те й наше становище вони оцінюють мало не як бажання — петрифікувати нинішню українську дійсність у Польщі.
Яка надзвичайно трудна і складна позиція відповідальної української публіцистики, яка не може йти ані по лінії найлегчого спротиву супроти власних земляків, себто не може потурати їхнім настроям і почуванням, якщо вони колідують з вимогами політичного розуму, ані не може йти виключно по лінії конюнктуральної тактики та зректися ролі співтворця та оборонця засадничих напрямних української політичної думки, — не доказ звернемо увагу й на невдоволення польської сторони нашим становищем. Бо деякі польські кола бачать у тому ніби-"пацифістичному" нашому становищі — явне чи масковане ґерманофільство, себто найбільший гріх, що його сьогодні можна робити у Польщі.
Одно і друге полягає на грубому непорозумінні. Фальшива оцінка нашого становища у деяких українських та польських колах є виквітом нинішньої нервової атмосфери, яка скріплює людську нетерпимість: коли в таких часах чиєсь становище не покривається з іншим становищем на повних 100% — то воно відразу викликує нехіть та насторожує ворожо. Тимчасом мабуть не треба ближче доказувати правди, що становище тієї української преси, яка віддавна пропагує у політиці вищість розумового чинника над чинником емоціональним. — не може вповні покриватися зі становищем, що його диктує нервова українська реакція. Нічого казати, що вона — хоч з інших причин — не може покриватися зі становищем польським.
Закид пацифізму взагалі нісенітний, коли йде про нас, які завжди казали, що 1) Совіти та взагалі ніяка Росія не погодиться з самостійницьким українським рухом і тому його перемога може прийти тільки підчас та у висліді війни і 2) війна взагалі актуалізує українську проблєму. Тому ми були проти концепції т. зв. східнього пакту, який затверджував територіяльно політичний стан на Сході Европи. Але бути за війною — не значить, щоб бути за кожною війною. Кажемо: така війна, яка нині висить у повітрі, війна, яка велась би поміж демократичними і націоналістичними державами та залишала у найбільш упривілейному становищі Совіти — не лежить у нашому інтересі. Не є в українському інтересі така війна, яка вже на самому початку не має таких гасел, що найближче заторкують українську проблєму та яка ведеться за терени етнічно неукраїнські або яка є вислідом імперіялістичного суперництва германського та анґльосаського світа. При чім тут ми?! Інша річ, що не ми кермуємо закордонною політикою будьякої держави і не в наших силах вплинути на хід міжнародніх подій. Українська ставка у такій війні — це ставка на невідоме. Тому кажемо, що виглядами такої війни нема чого захоплюватися.
Колиж річ іде про польську сторону — то її — очевидно — таке наше становище теж не вдоволяє. Вона невдоволена, що тон української преси в нинішніх часах інший, ніж тон преси польської та жидівської. Але виводити з цього факту — ґерманофільство — це дедукція надто смілива, оперта на незнанні української політичної думки. Була вже про це мова безліч разів: у чому наш підхід до німців подібний до польського та в чому ріжний, — і чому не може бути спільний з тої простої причини, що ми ніколи безпосередньо з німцями не межували та не маємо з ними того відвічного історичного досвіду і спору, що його мають поляки. Здається, що нема тут причини до ніяких претенсій ані ремствування. Коли йде про практичне становище українців у Польщі на випадок тої війни, яка нині нависла над Европою, то у цій справі висловились уже найбільш компетентні українські провідні політичні кола і ніхто зпоміж українців проти такого становища не виступив.
Коли річ іде про польсько-українські відносини — то ключ до них у польських руках. У польських руках ключ до настроїв, які є наслідком подій дня. На причини напруження, яке істнує у польсько-українських відносинах, ми вказуємо вже майже 20 років. Сьогодні більш, ніж колинебудь, матеріялу казати про це, але менше, ніж колинебудь — можливостей ці речі порушувати. Чи це наша вина?!
Відповідальні українські чинники мусять боротися на два фронти: проти настроїв власних низів, щоб оті настрої не опанували політики, та проти причин, які ті настрої викликують. Страшенне важка, страшенне незавидна боротьба. Але треба її вести так довго, як довго істнує свідомість, що треба витримати на своїй відповідальній стійці та виконувати свій — найважчий, найбільш невдячний обовязок.
ік.
Новий том поезії Евгена Маланюка.
"Перстень Полікрата", ліроепіка. Видання Української Книгоспілки, Львів, сторінок 100.
Коли брати на увагу всі книжки, то поезії появляються в нас може і більше, ніж в інших народів, зате як і в інших, якість стоїть далеко поза кількістю. Такий передовий поет, як Маланюк, мусів чекати кілька років на видавця нової збірки. "Перстень Полікрата містить поезії, що написані вже 12 і 14 років тому. Коли прирівняти цю збірку до попередніх Маланюкових, то вона, так мовити, у більше клясичному тоні; немає в ній так багато гострих вигуків, різких, часто аж неприємних образів і "диких" почувань. Але як і в раніших, їх головний мотив це піднесений патріотичний настрій — дивна сполука мелянхолії, історичних споминів і досить незясованої туги за майбутнім, що запозичає зразки із давньої давнини, неясні, перемішані: невідомо, чи в тузі за державним ладом чи... анархією.
Малинюк прегарно володіє формою і цей його технічний хист часто дозволяє йому обмежитися грою образів і фраз, не захоплюючи глибше почувань. Справжній клясик бачить ясно ідею вірша і цій ідеї підпорядкована кожна строфа аж до останнього рядка. Підзаголовок збірки Маланюка — "ліроепіка" — можна б уважати за характеристичну рису того напрямку у модерній поезії, представники якого найохотніше замазують межі між поодинокими жанрами літератури. Вони ані не описують зовнішнього світа, ані не передають точно всіх почувань. Така поезія перевантажена водночас абстрактними поняттями, замість реальних предметів, ніби то ядерна у сильних висловах, збита від кількости коротких слів в одному рядку, а в цілому розлита у мрячних символах. Возьмімо для прикладу такі два сонети: (без заголовку).
І.
Ми не зійшли ще з кону епопеї,
Ще крилимо в майбутнє гострий зір
Ось загуде наш думний день, як вир,
І ми ще раз спалахнемо для Неї.
А тут, де злидні, каліч і плебеї,
Нещадна ніч лежить на крижах гір.
Лиш в зимном небі сяє, як докір,
Дямантове дубльве Кассіяпеї.
Історія — прокляттям чорних чар —
Спочила тут, як мумія (чи мощі?)
Корчма та жид, ясир та яничар,
Та звироднілі родичі татар...
Лиш в мертвій тиші цвинтарної прощі
Гірський потік камінну путь полоще.
ІІ.
Стомились бути полем бою, полем,
Що байдуже приймає щедру кров.
Коритися сей нарід був здоров,
Молив віки, як ми тепер ось молим.
А він все пухне, той всесвітній Ґолем —
Мертвеччино матерії, маро!
Та вдарить день і загуде Дніпро
І хрестом своїм ми ідола розколем.
Сховавши зір і світла біжучи,
Щезатиме слизьке, гниле, подвійне
У димну тьму, що хаос кричить.
Майбутнє ж знов різьбитимуть мечі
При смолоскипах, що запалять війни
В сей чорний час. Отсе тепер. Вночі.
Читач може догадуватися, що тут іде про наше відношення до майбутности нашого народу. Коли так, то не легко буде уявити собі історію цього народу, як проклятя чорних чар (?!), що заважило на ній і зробило з неї мумію, чи мощі. Останніх два рядки рефлєксії про цвинтарну площу з гірським потоком, можуть мати відношення до чого завгодно, тільки не до минулого, або сьогочасного якогось народу.
Що таке "дубльве Кассіяпеї", що сяє як докір — не знаємо. У третьому сонеті поет уживає термінів: слизьке, гниле і подвійне, мабуть у чисто німецькому розумінні, яке через додаток "дає" — стає іменником і має в нас значіння слизі, гнилі і подвійности. Що значить "народ був здоров коритися?" Звідки Ґолєм, Дніпро, мертвеччина матерії, димна тьма, що кричить хаосом? Усе це не має навіть підмету — мабуть "ми", від якого повинен би починатися увесь сонет. А вже останні два рядки, що говорять про майбутнє, кінчаються словами "тепер" і замазують усе, не то символами, не то звичайною фразою.
При оцінці поета не слід вибирати його найслабші вірші, а найкращі. Гарних найде читач у тій збірці стільки, що вони не розчарують його, коли він поцікавиться збіркою, чи то з огляду на самого автора, чи на стан нашої сучасної поезії. Але чим більший поет, тим менше йому вибачають, згадуючи вже його попередні осяги. Ніхто з нас, шануючи Маланюка як талановитого поета, не зможе вибачити йому претенсійно-публіцистичних строф у такому тоні:
І от — звучить органом ураган:
Наполєона змінює Бетговен,
Щоб в нервах (!) дириґентської руки
Тримать музику епохально-гулку (!)
Життійні (!) споживаючи (!) роки
В прозорій тиші празького провулку.
Маланюк залюбки уживає архаїзмів таких, як "древній" або "плоть", "виспренніх" (?) словах, а при цьому зовсім непотрібно таки досить російських і польських слів, не відчуваючи, що вони чужі, як наприклад: рок (призначення), ввись (уверх), двісті літ назад, ковили (тирса), роковане (призначене), канати (линви), ґлєчер (льодовик), шерег (ряд, низка, черга), несмертельність, нурт, пароль, верни (в значінні вернися) вируючим (!). Є теж і граматичні помилки, напр. стерігли (стерегли), подоріж (подорож), вдералася (зам. вдиралася), жреці (зам. жерці) і неможливі ліценції "простір з (!) привидах", або "гір в (!) срібних".
...Затінить красу й
Стиґматами.
Заввага на початку книжки, що автор застерігає собі особливості правопису — поганий приклад для всіх, які вважають, що кожний може писати по-свому; писати "се" замість "це" сьогодні нічим невиправдана примха, а писати раз "кіммерійській" і "балтийська” — це не правопис, а його брак.
м. р.
Новий налет японських бомбовиків на Чункін.
ЧУНКІН. 12. 5. ПАТ. 21 японських бомбовиків виконали сьогодні новий (третій із черги) налет на Чункін, теперішню столицю Чайкайшека, не зважаючи на акцію китайських мисливських літаків, японські бомбовики перелетіли кілька разів понад містом і скинули велику скількість бомб. Розміри жертв у людях покищо невідомі. Багато домів знищених від бомб і пожежі. Китайці подають, що 3. японські бомбовики зістрілено.
Німецька преса атакує Туреччину.
БЕРЛІН. Коментуючи сьогоднішню заяву премієра Чемберлєна в палаті громад, кореспонденція "Дойтчер Дінст" пише й таке:
"Слід запитати, чого тепер сподіються відповідальні мужі турецької політики, віддалюючися від устійнених і певних засад невтральности і приступаючи до анґлійської політики, про яку всі мусять знати, що вона дбає тільки про власні інтереси та не дбає про жертви, що їx можуть зазнати інші народи. Чи думаєте, що робите добре — пише "Дойтчер Дінст" — відступаючи від політичних концепцій Кемаля Ататірка та коли в Туреччини робити вазаля Великої Британії. Як Анґлія, так теж і Туреччина повинні памятати, що Німеччина й Італія є не лиш нерозлучні товариші бою, але і творять непереможну силу.
Протипольські виступи на Шлеську.
КАТОВИЦІ, ПАТ подає на підставі вісток з опольського Шлеська, що там прийшло до нових протипольських виступів. У Старій Всі к. Рацібожа поляків не допускали на майське богослуження до костела. Притому прийшло до побоїв. Найгірше вийшли ті, які добилися таки до костела. Після богослуження вони мусіли протискатися крізь юрбу німців. Кількох поляків, між ними дириґента польського співочого товариства, дошкульно побили. Дириґент зломив собі руку. В Рацібожу невідомі люди вибили вікна в польському банку.
З Берліна повідомляють про нову хвилю виселення поляків із Німеччини. Між ін. з повіту штумського виселили цілу родину Лямберте Ґазінського, Романа Ґавронського та Йосипа Левицького. Ґазінському веліли до 24 годин покинути Німеччину.
Югославянська реґентська пара на авдієнції в папи.
ВАТИКАН, ПАТ. Святіший Отець прийняв сьогодні на авдієнції в малій престольній салі югославянського реґента кн. Павла та йoгo дружину кн. Ольгу. Папа XІІ відбув із югославянськими гостями довгу щиру розмову, відтак удекорував кн. Павла великою стяжкою ордену "Золотої остроги". Після авдієнції югославянська пара зложила візиту кардиналові державному секретареві.
Королівський корабель пустився в дальшу дорогу.
ЛЬОНДОН, РАЙТЕР. Кореспондент тієї аґенції на чердаку корабля, який везе анґлійську королівську пару, повідомив, що в год. 11.45 корабель, стриманий сильною мрякою, пустився в дальшу дорогу з правильною скорістю. Атмосферичні умовини помітно поправилися. Мряка поволі уступає.
Скандинавські держави дадуть Німеччині одночасну відповідь.
ОСЛЬО, ПАТ. Норвезький міністр закордонних справ Кот заявив у своїй деклярації, що він її зложив сьогодні представникам преси, що скандинавські держави дадуть на німецькі пропозиції заключити пакт неаґресії одночасну відповідь у черговому тижні.
Бритійська торговельна місія в Атенах.
АТЕНИ. 12. 5. ПАТ. Сюди прибула сьогодні анґлійська торговельна місія під проводом Лєйт Росса, яка перебувала досі в Букарешті, в якому сфіналізувала анґлійсько-румунську господарську умову, що її вчора підписано. Тепер бритійська делєґація переводить переговори з представниками грецького уряду.
(«Діло», ч. 109)
____________________________
16 травня 1939 р.
Вислід збірки на Товариство "Відродження" у Львові. Головна Рада Українського Протиалькогольного Товариства "Відродження" у Львові подає до відома українського громадянства, що прилюдна збірка на статутові цілі Т-ва "Відродження", переведена на терені міста Львова до замкнених пушок у неділю 23. квітни ц. р., дала квоту 676.81 зол. Головна Рада складає цією дорогою щиру подяку за жертвенний труд усім ВП. Збірщикам і тим П.Т. особам та установам, що своєю цінною співпрацею причинилися до вдатного висліду збірки. Зокрема щиро дякує Українському Громадянству міста Львова за щедру жертвенність і розуміння завдань Товариства "Відродження". — Головна рада Українського Протиалькогольного Т-ва "Відродження".
Новим тернопільським старостою призначений від 1. червня ц. р. віцедиректор соймового бюра Н. Майновський. Дотеперішній управитель староства в Тернополі д-р Ст. Зайонц призначений на становище старости в Копичинцях.
Виселюють німців з прикордонної смуги. Краківський "ІКЦ" повідомляє, що влада виселила 99 німців з прикордонної смуги новотомиського повіту за "нельояльне відношення" до польської держави, що могло загрозити безпеці і публичному ладові.
Нові вимоги при концесіях на аптики. Міністерство суспільної опіки оголосило розпорядок з новими умовинами у справі концесій на аптики. Згідно з розпорядком міністерства, першенство у справі концесій матимуть особи, які крім відповідних кваліфікацій викажуться добровольчою службою в польському війську. Особам понад 60 років не будуть признавати концесій.
"Масова чистка" серед адвокатських аплікантів. Польська преса повідомляє, що в усіх Окружних Адвокатських Палатах Польщі скреслили в останньому часі 257 адвокатських аплікантів, яких "кваліфікації не відповідають постановам нового закону про устрій адвокатури". "Чистка" обняла передовсім адвокатських аплікантів українців і жидів. До того не слід забувати, що при недавніх іспитах адвокатських аплікантів "упала" майже половина українських і жидівських адвокатських аплікантів. Тому розміри цієї "чистки" адвокатських аплікантів куди більші.
Гітлєр — Сталін.
Одною зі справ, що особливо цікавлять тепер політичний світ, є питання: чи може дійти та чи дійде до союзу гітлєрівської Німеччини з Совітами? Відомий американський журналіст Вальтер Кюренсі, що перебуває тепер у Москві, проголосив у льондонському "Спектаторі", що безпосередньою причиною димісії Літвінова була незадовільна відповідь анґлійського уряду з 4-го травня ц. р. на совітську пропозицію з 16-го квітня ц. р. Ця відповідь, що політика збірної безпеки не має ніяких виглядів на успіх. Відхід Літвінова не означає відтягнення Росії від співпраці з Анґлією та Францією і в ніякому випадку не означає якихсь можливостей наближення між Москвою і Берліном, що Кюренсне уважає за зовсім виключене. Справою німецько-совітського зближення займається п. (ймб) у "Роботніку" (ч. 133 з 13-го травня ц. р) у своїй статті п. н. "Третій Райх і Росія".
"З кількох сторін — пише він — підкреслювали факт, що в останній промові Гітлєра не було ні слова про совітську Росію, якої він не поминав у ніякій зі своїх попередніх промов. Цей факт — на нашу думку — легко пояснити тим, що при затяжних анґло-совітьких переговорах атака на Росію могла би вийти тільки на користь тим переговорам".
Автор наводить голос французького часопису "Евр", який у звязку з натяком міністра Бека у його промові про деякі німецькі пропозиції, твердить, що ті пропозиції торкалися спільного виступу проти Росії і поділу "сфери впливів" після переможної кампанії. Німеччина взяла би Україну і Кавказ, Польща дістала би Білорусь і балтійську "область". "Отже це була — пише п. (ймб) — пропозиція втягнути Польщу до війни проти Росії, пропозиція, що йшла по думці гітлерівської "лєбенсравмової" проґрами, яка в европейському Сході бачить головний напрям німецької експанзії. Що Гітлєр хотів послуговуватися Польщею, як знаряддям до здобуття "лєбенсравму" — не аж надто зрозуміле".
Далі автор наводить вістку римського кореспондента льондонського "Таймса", що "в добре поінформованих політичних колах Італії міркують, що Гітлєр не вхопиться за війну з Польщею, але пристосує австрійсько-чехословацьку тактику, яка принесла йому такі успіхи. Але якби ця тактика не вдалася дотеперішніми засобами, то Гітлєр заключить союз із... совітською Росією і цим шляхом зробить натиск на Польщу. Думка послужитися Росією для німецьких цілей — твердить кореспондент — ніколи не покидала Гітлєра, який ще перед приходом до влади заявив прилюдно, що на випадок спротиву Анґлії поборюватиме її при допомозі Росії, якій "жертвував" Індію і африканські кольонії Анґлії "видавав" Італії. Кореспондент додає, що першим крок до наближення з Росією вже зроблено".
На марґінесі тієї етапі римського кореспондента "Таймса" п. (ймб) пише:
"Не знаємо кілько правди є в повідомленні кореспондента "Таймса". Але що це не є неможливе, то певне. Ми завжди боронили погляду, що Гітлєр у своїй політиці не кермується ніякими "твердими", "напрямними" формулами (схід чи захід) не кажучи вже про ідейні засади. Він кермується тільки і виключно бажанням здобутків і здобуває або хоче здобувати у даному моменті те, що йому видасться найлекше здобути і не вяжеться при цьому ніякими засобами чи методами.
"Його союзи з Італією і Японією — це теж тільки такий засіб, що має принести односторонні корнети Німеччині. Якби було правдою те, про що повідомляє кореспондент "Таймса", що Гітлєр шукає наближення з Росією, то у теперішній хвилині це може бути маневр, щоб зробити натиск з одного боку на Польщу, але з другого боку і на Японію та склонити її, щоб заключила військовий союз із Німеччиною.
"Натиск Гітлєра на Мусолінія — очевидний, але нема сумніву, що для Італлії Гітлєр не поведе війни, що найбільше прийде їй з допомогою у шантажуванні мирних держав".
Німеччина, Італія і Японія — каже п. (ймб) наприкінці статті — з конечности звязані мусять іти разом, бо мають спільні цілі, спільно змагають до займанщин. Але на довшу мету така гітлєрівська диктатура над двома іншими союзниками не втримається.
Перед великою промовою ґен. Франко.
МАДРИТ, ПАТ. З нагоди дефіляди "перемоги" ґен. Франко виголосить велику промову про становище Еспанії до актуальних міжнародніх проблєм.
Нагла візита канц. Гітлєра на лінії Зіґфріда.
БЕРЛІН. ПАТ. Німецьке Інформаційне Бюро повідомляє: В неділю рано канц. Гітлєр приїхав в околиці Аахен на інспекцію вже викінчених тамошніх фортифікацій або таких, що їх викінчують. З канц. Гітлєром є провідник СС. Гімлєр і пресовий шеф д-р Дітріх. Канцлєра привитав начальний комендант збройних сил ґен. Кайтель, командант військової групи ч. 2 ґен. фон Віцдєбен та інспектор фортифікацій ґен. Якоб. По звіті ґенералів канцлєр виїхав самоходом в терен.
Вибух при будові твердині в Мемелі.
Польська преса подає за московськими "Ізвестія"-ми, що в мемельській пристані сильний вибух знищив нові твердині, збудовані в останніх чотирьох тижнях по прилученні Мемеля до Німеччини. Підчас вибуху згинуло 4-ох робітників. Поліція арештувала 6 робітників і 5-ох саперів.
Анґлійський король далі жде на мopі.
КВІБЕК, ПАТ. Мряка і ледові гори далі спинюють подорож корабля "Емпрес оф Евстреліє", що везе анґлійську королівську пару до Канади і корабель стоїть на морі. Корабель не зможе приїхати до Квібеку ще навіть у вівторок. Це спізнення викликало велике замішання у програмі візити.
Перед новою промовою канцлєра Гітлєра.
ПАРИЖ. ПАТ. Берлінський кореспондент "Фіґаро" повідомляє, що канц. Гітлєр скликав на нараду партійних провідників на цей тиждень. Нарада відбудеться не в Мінхені, але в однім з західних міст, мабуть в Кельн. На цій нараді канцлєр виголосить промову про теперішнє політичне положення та обговорить плян акції на найближчі місяці.
Зміцнення приязни між Італією та Югославією.
БІЛГОРОД, ПАТ. В понеділок 15. ц. м. реґент кн. Павло з дружиною і мін. Марковіч вертаються з офіційної візити з Риму. Білгородська преса подає обширні звіти своїх кореспондентів про сердечне приняття та овації населення італійських міст для югославянських гостей. Покищо нема ще подробиць про xiд розмов між кн. Павлом і мін. Марковічем та Мусолінєм і мін. Чяном. У Білгороді панує вдоволення з ходу візити і переконання, що відносини між Італією та Югославією будуть розвиватися приязно.
(«Діло», ч. 110)
____________________________
17 травня 1939 р.
Уневажнили 11 українських лист кандидатів до міської ради у Львові.
Головна виборча комісія для виборів до Міської Ради у Львові уневажнила 30 лист на 92 зголошених. У цьому уневажнено: 11 українських лист (обєднаних українських партій) на 20 зголошених; одну листу "Христіянсько-народового Бльоку" (О.З.Н.) у 19-ій окрузі (Клепарів, Голоска, Левандівка) на 19 зголошених; 3 листи "Католицько-народового Бльоку" (Стронніцтво Народове) на 18 зголошених; 6 лист "Демократичного Бльоку" (ППС) на 17 зголошених; 3 листи "Бунду", усі листи З.З.З. і три ріжні дикі листи.
Українські листи уневажнили в округах: І-ій, ІІ-гій, ІІІ-тій, ІV-тій, VІІ-ій, ІХ-тій, Х-ій, ХІV-тій, ХVі-тій, ХVІІ-тій і ХVІІ-тій.
У V-iй окрузі були тільки дві листи: "Загально-жидівського Бльоку" і "Бунду". Тому, що уневажнили листу "Бунду", вибори в цій окрузі не відбудуться і радними стають: адвокат д-р Анґштрайх, адвокат д-р Розенкранц і Адольф Фінкельшгайн.
Передвиборчі авантури у Львові. В минулу суботу на вулиці Льва Сапіги й сумежних вулицях були кроваві сутички. Авантура почалася недалеко політехніки, між групою студентів, з яких деякі зривали виборчі афіші, з кольпортерами соціялістичних часописів. Від слів прийшло до бійки, при чому в рух пішли ножі. Внаслідок бійки, 14-лІтній кольпортер Владислав Іваницький дістав удар у плечі, а 17-літній Тадей Біб рану в шию, зі студентів Бронислава Свйонтецького ранили в груди і Бронислава Мазура в шию. Війна перенеслася відтак на вулиці: На Байках і Мончинського, де одного з утікачів попали в овочарні й дошкульно побили, при чому всадили йому на голову шкляний слій та поранили вуха й обличчя.
Порахунки за жінку. На вулиці Хлопіцького, 21-літній Казимир Конечний схопив 52-літнього почтового експедієнта Станислава Чемириса і так вдарив його в лице, що той упав на землю. Але по хвилині Чемерис піднявся, витягнув із кишені револьвер, стрілив до напасника і ранив його у груди. Поготівля відвезло Конечного до шпиталю. Чемерис сам зголосився до комісаріяту поліції, віддав револьвер і дозвіл на зброю та заявив, що стріляв у власній обороні. Він пояснив, що Конечний від довшого часу напастував його жінку і на тому тлі Чемерис мав з ним цілу низку конфліктів. Чемериса притримали в поліційних арештах.
Еміґраційний рух у квітні. В минулому місяці, під опікою Еміґраційного Синдикату виеміґрувало з Польщі 1493 особи, з того 333 особи до Канади, 211 до Злучених Держав, 186 до Аргентини, 138 до Бразилії, 4 до Уругґваю, 356 до Параґаю, 120 осіб до інших заморських країв і 145 до Франції, Бельґії та Німеччини.
Духовенство не платить комунального додатку.
Канцелярія маршала сенату доручила сенаторові Омелянові Гординському і тов. відповідь міністра внутрішніх справ ґен. Складковського з 26. квітня 1939 р. на інтерпеляцію з дня 9. лютого ц. р. у справі накладання на грекo-католицьких парохів обовязку заплати комунальних додатків від державного ґрунтового податку. Міністр внутрішніх справ у порозумінні з міністром скарбу повідомляє, що звільнив усіх парохів від комунальних додатків до державного фунтового податку, виміреного від ґрунтів, з яких доходи будуть признані властивою церковною єпархіальною владою за такі, що входять у склад конґруї.
При відповіді на інтерпеляцію міністр долучив копію свого "обіжника ч. 13 з дня 24. березня 1939 р. до панів воєводів південних воєвідств" такого змісту:
"У волосних законах, які обовязують на території південних воєвідств, повторюється правило, що до заплачення додатків від безпосередніх податків не можна потягати душпастирів щодо їх конгруї. Цього правила не скасували і воно надалі обовязує, як це доказав Найвищий Адміністраційний Трибунал у присуді з 24. VI. 1938 р. ч. реєстру 1308.36., тому в порозумінні з паном міністром скарбу касую (ухиляю) суперечне з цим поглядом пояснення обіжника ч. 1. з 7. січня 1935 р. (Д. З. Мін. Вн. Спр. ч. 2 поз. 1.), видане до статті 2. закону про тимчасові унормування комунальних фінансів. Рівночасно пояснюю, що парохи є звільнені від комунальних додатків до державного ґрунтового податку, вивіреного від ґрунтів, з яких доходи будуть признані властивою церковною єпархіяльною владою за такі, що входять у склад конґруї.
Прошу панів воєводів передати вище наведене управам самоуправних союзів із зазначенням, що про признання окреслених до церковних земель вільними від комунального додатку ґрунтового податку союзи повинні повідомляти властиві скарбові уряди.
Підписано (—) Славо-Складковський, міністр".
Як видно з наведеного, інтерпеляція українських сенаторів вияснила дуже важну справу для всього католицького духовенства південних воєвідств, даючи йому змогу законно домагатися унормування справи згаданих податків, що викликували нераз стільки комплікацій.
КТВ.
Український Шпиталь у Львові.
Загальні Збори Т-ва "Народня Лічниця".
В суботу 13-го ц. м., як щороку в роковини смерти д-ра І. Куровця, відбулися у дирекціоні Українського Шпиталю Загальні Збори Т-ва "Народня Лічниця". Головував сен. В. Децикевич, звіти складала секретарка Ради Т-ва, д-р Криштальська та директор Шпиталю — д-р Т. Бурачинський.
Подаємо в цілости витяг зі звітів, що його дістали присутні журналісти.
Площу і партеровий дім дарував Т-ву Й. Е. Митр. Шептицький. На вільній площі вибудовано шпиталь на 100 ліжок для хворих. На саму будову того шпиталю видано разом зол. 572.554.68, а на уладження шпиталю і лікарські прилади зол. 140.175.07; разом видано: зол. 712.729.75. Цю суму зложили і властиво започаткували по війні ординуючі лікарі безінтересовною працею в амбуляторії Народньої Лічниці, якої увесь дохід призначувано на будову. Дальше зложив жертви український нарід в краю і за границею, головно наші еміґранти зі Злучених Держав Америки і Канади, врешті фундатори ліжок.
У другій половині квітня м. р. почав правильно фунґувати шпиталь і від того часу до кінця грудня 1938. перейшло через шпиталь 1285 хорих, які заплатили за свій побут разом 104.070 зол. Від лікуванців береться 5.60 зол. на ІІІ. клясі, а 10 зол. на клясі І. за одну добу, себто не більше, як у Загальному Шпиталі, який дістає матеріяльну підтримку.
Всі ліжка призначені для хворих — постійно заложені.
З відкриттям шпиталю зросла фреквенція пацієнтів в амбуляторії Народньої Лічниці. За 9 місяців м. р. перейшло через всі амбуляторії 52404 пацієнтів, які шукали лікарської помочі у всіх видах захворінь. З того числа припадає 72.7 відс. на українців, 17.7 відс. на поляків, 8.6 на жидів, 1 відс. на інших. Крім лікарських порад давано ліки і накладано власні перевязки, за які лікуванці добровільно зложили разом 39.772.96 зол.
В порівнянні до мин. року число пацієнтів зpoслo о 11.363. Крім вище наведених впливів в м. р. вплинуло з пожертв на шпиталь і на фундацію ліжок — 53.683 зол. На удержання хворих (харчі, опал, світло, ґаз і т. п.) разом видано 108.730.18 зол. Завдяки ощадній адміністрації і безкорисній праці ординуючих лікарів була надвишка в доходах, яку зужито частинно на дальші інвестиції в рухомостях та все удержувано готівкове поготівля на біжучих рахунках у банках.
У шпиталі і амбуляторії працює постійно 29 ординуючих лікарів та всі відділи хворіб є обсаджені спеціялістами. До 1. квітня ц. р. всі лікарі працювали безкорисно, доперва від того часу Рада Т-ва рішила виплачувати невеликі гонорарі ординуючим лікарям. Коли б всіх пацієнтів, які перейшли через шпиталь або амбуляторію, поділив на число ординуючих лікарів, то припало би в пересічі на одного лікаря 1851 пацієнтів, а числячи по 1/4 години на одну консультацію, вийшло би 463 дарових годин на одного лікаря за 9 місяців.
Наплив хворих до шпиталю такий великий, що всіх нема змоги примістити і тому великий відсоток хворих мусить відходити з нічим. Тому Рада Т-ва вже думає над розбудовою шпиталю і в цім напрямі робить відповідні заходи.
З цих причин, як також тому, що на нерухомостях тяжить довг в сумі 138.782.85 зол. (стан на дні 31. XII. 1938), який затягнули на докінчення шпиталю, вказане було би, щоби прихильники того великого діла не припиняли своїх жертв, а навпаки старалися поширити їx круг на доразових і фундаторів.
Наприкінці свого звіту д-р Бурачинський подав ще низку проєктів Управи на будуче (радіофонізацію шпиталю, придбання ще ріжних спеціялістів, розбудова суспільної опіки для виздоровенців і ін.).
Присутні вибрали одноголосно та без дискусії внесок інсп. Стернюка, який говорив в імені Контрольної Комісії, на абсолюторію, і вибрали нову Раду у такому складі: сен. В. Децикевич — голова, о. кан. Ю. Дзерович, д-р Т. Бурачинський, д-р О. Надрага, д-р О. Подолинський, М. Стефанівський — члени Ради. Заступники: М. Галібей, д-р Кашубинський і д-р Л. Максимонько. Контрольна Комісія: інсп. Стернюк, інж. Р. Сенишин, д-р М. Музика.
Внесок, щоб до Ради не входили члени Лікарської Колєґії, яка є дорадчим тілом у чисто лікарських справах для Управи (Дирекції), дістав лише 3 голоси.
Наприкінці дискусії, яка вивязалася при внесках і запитах у звязку з отим внеском — д-р Т. Бурачинський слушно підкреслив річ найбільш суттєву: питання, як повинні гармонійно співпрацювати всі орґани Т-ва (Рада, Управа й Лікарська Колєґія) — це внутрішня справа Т-ва і Шпиталю; такі чи інші справи не повинні в ніякому випадку нарушити гармонії між світом лікарським і нелікарським, однаково палко зацікавленим в істнуванні та розвитку благородних статутових цілей Товариства! Ця гармонія істнує і на ній спірається сила тієї установи, яка завдяки жертвенній лікарській праці та всенароднім пожертвам розрослась до великої сили — буквально з нічого!
Перед візитою голяндської королеви у Бельґії.
ГАҐА, ПАТ. У днях 23. до 25. ц. м. голяндська королева вибирається з офіційною візитою до Бельґії. Їй товаришитиме міністр закордонних справ та шеф королівського кабінету.
100.000 жидів виїхало з Австрії.
ВІДЕНЬ, ПАТ. Від хвилини "аншлюсу" виеміґрувало з Австрії 100.000 жидів, а саме: 45.000 до інших европейських країв, 21.000 до Північної Америки. 6.000 до Південної, 2.500 до Середущої, 21.000 до Азії (з того 6.000 до Палестини), 2.500 до Африки і 1.500 до Австралії.
В Австрії залишилося ще коло 80.000 жидів.
Молотов або Патьомкін приїде до Льондону?
ПАРИЖ. АТЕ. Як подає "Жур", бритійський уряд хоче запросити до Льондону Молотова або Патьомкіна, щоб довести до кінця переговори у справі анґльо-совітського договору.
Такий сам здогад висловлює "Сандей Таймс".
Німецька змова в південній Африці.
У пресі появилася поголоска, що у південно-західній Африці (б. німецька кольонія, тепер під мандатом Південно-африканської Унії) викрито серед місцевих німецьких кольоністів змову, яка приготовлювала револьту на день уродин Гітлєра. Бритійська розвідка переловила якісь шифровані документи і звернула увагу південному урядові, який вислав 15. квітня туди багато поліції, не допукаючи до вибуху заворушень.
Ця вістка зредаґована загальниково, без подання джерел — тому до неї треба ставитися з резервою.
Німецькі війська не зосереджуються в Лівії.
БЕРЛІН. АТЕ. Німецькі офіційні кола в рішучій формі заперечують поголоски про концентрацію німецьких військ у Лібії.
Літвінов — совітським амбасадором у Льондоні?
"Сандей Кронікл" висловлює здогад, що Літвінова заіменують амбасадором у Льондоні та що бритійський уряд уже погодився на те.
Жінка Літвінова, анґлійка з походження, переноситься мабуть на постійне до Льондону.
Смертний присуд на 22-ох болгарів.
У Добруджі виконано смертний присуд на 22-ох болгарів, засуджених за шпигунську працю.
Болгарський уряд повідомив про те посольства чужих держав та поручив свому послові в Букарешті зложити протест.
Пиянство в червоній армії.
"Ізвестія" з 5. ц. м. оголошують постанови у справі діяльности комсомолу в червоній армії. Між іншим зазначено такі характеристичні завдання комсомольських орґанізацій: "Вони повинні провадити боротьбу проти пиянства та рішуче обстоювати залізну військову дисципліну. Вони повинні також усіми засобами сприяти збільшенню авторитету старшин і комісарів у окремих частинах..." Ще недавно скаржилась совітська преса на страшне поширення пиянства в комсомолі, а тепер пяні комсомольці мусять вже дбати про тверезість червоної армії... (Офінор).
СССР не заключив пакту з Китаєм.
ШАНГАЙ, ПАТ. Совітські кола заперечують поголоску, немовби СССР заключив пакт з Китаєм, зате потверджують вістку з японської преси про відкриття летунської лінії Москва—Сіянфу.
Рузвельт приготовляє ще один мировий заклик?
"Ню Йорк Таймс" приносить вістку, що през. Рузвельт приготовляє мировий заклик, з яким виступить у відповідному моменті.
Як інформують з кол. зближених до державного департаменту, Рузвельт запропонує міжнародню конференцію, присвячену господарським справам.
Військо заняло всі шкільні будинки у Моравській Остраві?
"Ілюстровани Курієр Цодзенни" з 16. ц. м. приносить вістку, що у Моравській Остраві закінчено шкільний рік уже 15. ц. м., бо будинки заняло військо, якого там зосереджено дуже багато.
(«Діло», ч. 111)
____________________________
18 травня 1939 р.
Галактіон Чіпка. Ніколи вже. (Памяти Павла Ковжуна).
Відгуки дня – фейлетон.
М. Рудницький. П. Ковжун. Рідкий мистець — рідка людина.
Ще три дні тому Павло Ковжун прийшов до редакції, як звичайно, розпитуючи за новинами: його цікавило все, від останніх політичних і товариських новин, до фейлєтонів у чужих ґазетах про нову малярську виставу в Парижі чи Льондоні. Він на все мав час. Його спокій нераз доводив до люті тих, що працювали нервово, зайняті власними буденними справами, чи якимись конфліктами у середовищі, де всім нам жити нелегко — тісно і душно. Треба було стежити довгими роками за працею і вдачею Ковжуна, щоб зрозуміти його характер — дуже складний, наскрізь ориґінальний, неподібний до інших наших мистців, з якими ми зустрічалися.
Заборонили ювилейне свято хрещення Руси-України молоді шкіл Рідної Школи у Львові. Львівська Кураторія не приняла до відома повідомлення Головної Управи Р.Ш. про замір відсвяткувати спільно торжественним способом ювилейне свято хрещення Руси-України молоддю всіх шкіл Рідної Школи у Львові, що мало відбутися завтра, в четвер, 18. ц. м. в церкві св. Юpiя. З уваги на те, намічене свято не відбудеться.
Новий голова Українського Наукового Інституту у Варшаві. В перших днях травня відбувся в Українському Інституті другий з черги вибір голови Інституту. На місце проф. Лотоцького вибрано одноголосно проф. А. Яковлева. По виборі новий голова виголосив в Інституті свій інавґураційний виклад на тему "Форми землеволодіння в Гетьманщині XVII— XVIII. ст." Проф. Яковлів, який досі перебував у Празі, в найближчому часі переїде на постійний побут до Варшави.
Українці в Рівному дістали аж 3 мандати, жиди 12. В Рівному прийшло до виборчого компромісу. На підставі того компромісу подяки дістануть у міській раді 25 мандатів, жиди 12, українці аж — 3.
Знову нищать українські вивіски. Повідомляють нас, що минулої ночі невідомі справники знову знищили українську вивіску лікаря д-ра Філяса при вул. Сапіги.
Румунія погоджується на те, щоб СССР заґарантував її кордони?
ЛЬОНДОН, АТЕ. Як твердить "Івнінґ Стандарт", румунський уряд поінформував бритійський, що не буде виступати проти того, щоб СССР разом з Анґлією та Францією заґарантував румунські кордони, заключуючи союз з тими трьома державами.
Швеція виступить з Ліґи Націй?
СТОКГОЛЬМ, АТЕ. Багато шведських часописів висловлює погляд, що в теперішню хвилину Швеція повинна виступити з Ліґи Націй, яка всупереч своїм основним напрямним замінюється у знаряддя війни.
Обмеження для чужинців в Арґентині.
Буенос Айрес, ПАТ. Президент Ортіз підписав декрет, на основі якого закордонні товариства не мають права вести діяльности, звязаної з політикою їхніх матірніх країв.
Бритійська королівська пара на канадійських водах.
КВІБЕК, ПАТ. Корабель "Емпрес оф Австралія", на якім пливе бритійська королівська пара, вплив у понеділок вечором на канадійські територіяльні води. Повитали його 2 канадийські контрторпедовці та 3 гидропляни.
Закон про винятковий стан у Фінляндії.
ГЕЛЬЗІНКІ ПАТ. Президент Фінляндії предложив парляментові законопроєкт про винятковий стан на випадок війни, який передбачує диктаторські права для президента у господарській та військовій царині.
Імміграція до Чілє припинена.
ПОРТО АЛЄҐРЕ, ПАТ. Чілійська влада рішила припинити на один рік імміграцію до Чілє. Виняток становлять жінки, діти, родичі, браття та сестри чужинців, які живуть уже в Чілє.
Сутички бельґійських б. комбатантів з фляманами.
БРЮССЕЛЯ. АТЕ На похід б. фляманських комбатантів у Мускроні біля Кургре напали члени офіційного бельґійського союзу б. комбатантів; у сутичці поважно ранено дві особи. До ночі намагалися уладжувати нові демонстрації.
(«Діло», ч. 112)
18.05.2014