12 травня 1889 р.
Zawalenie się nowej budowy.
Przy końcu października z. r. rozpoczął p. Mojżesz Oberhand budowę nowej kamienicy pod 1. 1 A, przy ulicy Zielonej. Mimo słotnej jesieni i wczesnej zimy, która rozpoczęła się mrozami, już w listopadzie wyprowadzono budowę dwupiątrowej kamienicy pod dach, a na wiosnę br. zaczęto ją tynkować.
Przed dwoma dniami spostrzeżono na środkowym głównym murze i na sufitach lewego skrzydła rysy, które zapowiadając grożące niebezpieczeństwo, spowodowały podparcie tego muru, mimo to onegdaj o godz. 11. przed południem runął mur, a z nim takie sufity pierwszego i drugiego piętra, których belki opierały się na tym murze. Na szczęście żaden z robotników nie doznał szwanku. Miejski urząd budowniczy delegował na miejsce wypadku komisję, która zarządziła dalsze środki ostrożności. Do katastrofy przyczyniło się prawdopodobnie także podmycie fundamentów wodą zaskórną.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
13 травня 1889 р.
Польскій комитет центральний для всхідної Галичини зібрався першій раз дня 12 н. ст. мая. З причини, що презес (гр. Потоцкій) і вице-презес (кн. Ад. Сапіга) задля недуги не можуть брати участи в дїлах комитету, вибрано на вице-презеса п. Стан. Поляновского, а на віце-вице-презеса гр. Щасн. Козьебродского, а крім того покликано до комитету ще пп. Сев. Генцля, Тад. Лянґе і гр. Шептицкого (на місце гр. Альфр. Потоцкого, кн. Ад. Сапіги і д-ра Евс. Черкавского). Так уконституовавшись комитет именував мужів довірія по повітах та містах, поручив їм утворити місцеві комитети передвиборчі і перевести вибір делегатів до Львова на зїзд, котрий відбудеся дня 22 н. ст. мая в будинку соймовім.
В західній Галичинї як довідуєсь дописуватель Neue fr Presse — завязалося вже пять таких селяньских комитетів виборчих, котрі хотять независимо від комитету центрального ставити кандидатів і переводити их вибір.
В Угнові основано фахову школу шевців. Ціль сеї школи ось яка: практично улїпшити вироби з сеї домашної продукції, вказати жерела добрих і дешевих додатків до власних виробів, старатися, щоби домашні вироби розповсюднювалися а вкінци вказати примірами, що лученє дрібних сил в спілки і товариства при совістній праци може принести як найкрасші успіхи.
Записки архимандрита Володимира Терлецкого. Директор гимназії в Пятигорску в Россії, п. Лев Лепатиньскій, одержав від архимандрита Терлецкого єго записки з житя і тепер передав их редакції газети "Русская Старина", котра почне их печатати в випуску за місяць липень с. р. По випечатаню записок загадав п. Лопатиньскій прислати рукописи до библіотеки "Народного Дому" у Львові.
Будова церквей. Совіт управляючій "Народного Дому" рїшив минувшої пятниці взятись за дальшу будову другої городскої церкви у Львові; роботи начнуться дня 1 (13) мая с. р. — З Долини доносять нам: заходами пароха і місцевого декана о. Іосифа Лопатиньского має будоватись в Долинї нова церков з твердого матеріялу. Минувшої зими звезено вже 1000 возів каміня і куплено за 2500 зр. гарне місце під будову церкви при публичній дорозї. Пляни затверджені церковними і политичними властями. Церков буде могла помістити 2000 людей.
В краєвій низшій школї рільничій в Дублянах відбувся дня 6 н. ст. мая, в присутности членів Видїлу краєвого пп. Бережницкого і д-ра Верещиньского, річний испит з учениками, котрі в сїм році школу кінчать. Испит випав дуже добре, як що року. Шкоду укінчило 14 учеників, між ними 6 Русинів. При испитї екзаминовали: директор Вл. Любоменскій і професори д-р Вавникевич, Паньківскій, Рильскій, Сїкорскій, д-р Яшовскій, Степок, Барта і Кубицкій. При тій нагодї підносимо, що і Русини повинні користати з тої школи урядженої дуже практично. Стараючіся-ся до тої школи повинні вносити поданя до Видїлу краєвого через дирекцію школи рільничої в Дублянах найпізнїйше до 1 н. ст. липця. До поданя треба долучити: 1) метрику на доказ, що просячій укінчив 16 лїт житя; 2) свідоцтво з укінченя що-найменше народної школи; 3) свідоцтво лїкарске; 4) свідоцтво моральности, а коли-б хто старався бути принятим на кошт краєвий (а се дуже легко), повинен долучити свідоцтво убожества. Всїх Русинів було в низшій школї рілничій сего року 8. Коли-б их було більше, язик рускій мусїв-би бути викладаний, чого до сеї пори пожалься Боже, нема! На той факт повинні би посли-Русини звернути свою увагу, — таж то школа краєва у всхідній части краю! Не знаємо, чому до сеї пори нї один посол рускій не порушив тої справи в соймі. Таж то народна кривда!
Продажа надгробного каміня. Сїм селян з Колодїївки, пов. скалатского, надіслали до "Червоної Руси" письмо такого змісту: "Наш приходник о. Концевич запродали камінє з давного кладовища, між котрим були надгробні памятники і постументи з хрестів, місцевому арендарю за 5 зр. Куплене камінє хотів жид ужити на фундаменти під коршму. Се дїялось 14 (26) цвітня с. р. Будучи того дня на поли, ми дізнались о тім факті аж на другій день. За той час звіз арендар Шльома Хареминер камінє на місце будови і мулярї починали свою роботу. Ми зараз удались до начальника громади і просили єго, щоб не допустив до того, аби посвящених надгробних памятників уживати під коршму. Коли начальник громади не хотїв мішатися в ту справу, порїшив комитет церковний разом з громадянами забрати назад камінє. Так і сталося: 14 возів каміня звезли назад під церков. Кромі того удались деякі громадяне 17 цвітня до декана о. Слюзара в Скалатї і просили, щоби він заказав о. Концевичеви продавати жидови надгробні памятники. Але о. декан заявив, що єсли минуло 10 лїт від запечатаня кладовища, то о. Концевич може робити з надгробними камінями, що хоче. При тій нагодї розказано о. декану, що о. Концевич власноручно забілив вапном образи чотирох євангелистів по боках великого престола, коли муляр на єго зазив не хотїв того зробити. Але і на то заявив о. декан, що се певно були якісь старі богомази. Коли зажадано від пиcapя громадского, щоби він написав жалобу на о. Концевича, то він відповів: "Poradzę się starosty." (О. Концевич прибув до Галичини з Холмщини.)
Телеграми.
Відень 13 мая. Гр. Таффе відповідав на интерпедяції послів: Розера, в справі голоду в Ческім лїсї і Врабеца, в справі заказу полиції розлїпляти відозви виборчі. Першому сказав, що не правдою єсть будь-то-би в Ческім лїсї вибухнув був голодовий тифус, а другому, що полиція має право наглядати на то, щоби відозви не давали причини до загального роздразненя. Палата відкинула внесенє Кравза, щоби над сими відповідями відбулася дебата.
Рим 13 мая. На конґресї комитетів лиґи мира ухвалено, щоби папу упросити на мирового судію в тім случаю, коли він помириться з Италією.
Бургас 13. мая. Приїхали тут кн. Фердинанд і Стамболов на відкритє робіт около нової зелїзниці. Нарід витав их ентузіястично, особливо по заявленю Стамболова, що правительство постановило длятого будувати сю зелїзницю, щоби піднести добробит краю.
Софія 13 мая. Оногди страчено тут 5 розбишаків за рабунок і звістну аферу белловску.
Константинополь 13. мая. Турецка депутація повезла до Берлина власноручне письмо султана до цісаря, в котрім він дякує цісареви за підпиранє турецкої политики на Всходї і запрошує цісаря в гостину до Константинополя.
(«Дѣло»)
____________________________
14 травня 1889 р.
Министерство рільництва пристало, по кілько-лїтних переговорах з видїлом краєвим, від р. 1884, утворити окрему комисію испитуючу для кандидатів на учителїв низших шкіл рільничих в Галичинї. Членами сеї комисії заіменовані: директор школи рільничої в Дублянах Вол. Любоменскій, професор Жигм. Kaгане і практичні господарї: директор скарбківскої фондації Тад. Лянґе та посол Вол. Струшкевич. Комичія испитовати має в Дублянах в язиці польскім. Заразом именувало министерство инспектором всїх галицких низших шкіл рільничих і спеціяльних курсів з викладовим язиком польским посла Вол. Струшкевича, визначивши єму за се 300 зр. винагороди за рік 1889. — Dziennik Polski доносить, що министер рільництва прирїк членови видїлу краєвого, п. Хшановскому, дати 1000 зр. субвенції на купно грунту при краєвій школї лїсовій для розширеня культури. Також має приймати дирекція домен і лїсів державних на практику до себе абитурієнтів краєвої школи лїсової, котрі зложили з добрим поступом головний испит. Такі практиканти одержать навіть безплатне помешканє, о скілько на се стане, в будинках скарбових, і лише будуть мусїли харчоватись на власні кошти. Видїл краєвий гадає таким практикантам удїлити стипендії з фондів краєвих і в р. 1890 вставить в буджет на ту ціль 800 зр.
Про фахову школу шевців в Угнові можемо подати ще деякі вісти; і так: Ціла школа єсть практична і практично забралися до роботи. Найперше взялися до старих майстрів; навчено их нового крою і дано им прибори і форми, відповідно до теперїшних вимогів. Понятні, бо вже з роду спритні і від малку навиклі до того ремесла, з жаром взялися они до роботи і за два місяці довели до того, що свої вироби могуть сміло поручити ширшій публиці. Вироби свої ладять угнівскі шевці з шкіри, котру самі виправляють власноручно, як називають "на зимно", і тим способом так виправлена шкіра набирає прикмети непромакаємости. З такої шкіри виробляють в тій школї чоботи, вельми придатні до польованя, господарства, а ціна их від 7 до 11 зр. в торговли Руд. Крімера у Львові (готель францускій). Школа угнівска стала средоточкою спільної праці і помочи непорадним тамошним ремісникам. Головна заслуга в тім дїлї припадає для о. І. Козакевича, котрий морально підпирає ту школу і для місцевого учителя п. Ад. Целевича, котрий став учителем в тій практичній школї фаховій. Гадаємо, що краєва комисія промислова повинна звернути свою увагу на так гарно основану і розвиваючу сю школу.
Розправа карна против пралата кс. Стояловского відбудеся дня 12 н. ст. червня с. р. в львівскім судї карнім. Висшій суд краєвий відкинув відклик кс. Стояловского, внесений против акту обжалованя і домагаючій-ся поставити єго перед судом присяглих. Також не найшовся нїхто, хто би зложив 5000 зр. кавції, за котру міг би бути випущений на волю аж до розправи карної.
Дрібні вісти. Лікарї не роблять найменшої надїї на подужаню гр. Альфреда Потоцкого. — На селї Добжинові над Вислою утонуло шість дївчат в рїці, по котрій пливали човнами; тїла чотирох дївчат найдено; паробки, що були ними разом, виратовались. — Папа надіслав своє благословленє п. Кар. Кисельці у Львові при нагодї вінчаня єго доньки з д-ром Дулембою. — На Угорщинї викрито фальшивників банкнотів по 5 зр.; фальшивниками суть селяне. — В Сполучених Державах Америки панує тепер страшна спека; температура доходить до 30° Ц., тому ширяться пожари лїсів в Минессотї і Висконзинї; богато сел єсть в грізній небезпечности.
З Тернополя пишуть нам: Дня 12 н. ст. мая наш театр дав в Тернополи на остатнє представленє мельодраму Карпенка-Карого "Хто винен?" Автор змалював тут один бік з семейного житя, доторкнувся одної великої рани, розкрив єї яко щирий прихильниць реализму литературного з переражаючою правдою, і над сею картиною поклав важкій знак питаня. Не місце тут відповідати на се: "Хто винен?" — бо відповідь скомпликована як і на всї проблєми соціяльного житя та вимагає ширшої критики. Обмежусь тілько на зазначенє і оцінку гри артистів. Она випала досить вдоволяючо, а передовсїм належиться признанє п. Осиповичевій (Варка), п. Керницкій (Софія), пп. Яновичеви, Вільшаньскому і Підвисоцкому. В загалї-ж запримітили ми, що тепер артисти наші поводяться сміливійше на сценї — не так, як перше, після одного майже моделю — через що тепер і особи драматичні набирають більше индивидуализму. Признак се добрий, тілько режисерія повинна уважати, щоби ся свобода индивидуализму не переходила певних границь, котрі зазначує сама пєса, котру виставляєсь на сценї. Публику — зовсїм нечисленну — попращав п. Янович словами: "Дай Боже побачитись в лїпших часах!" На двірци зелїзниці пращали відїзджаючих артистів пп. Геців і Ром. Бачиньскій. — Евг.
Кольонизаційний проєкт.
О. Наумович помістив в "Русском Вістнику" статью, в котрій радить справити емиграцію галицких селян, именно "погибаючих з голоду" Лемків підкарпатских, замість до Америки до полудневих губерній Россії. О. Наумович пише: "Коли 100.000 Галичан вивандрує, их грунти сейчас закуплять сусїди і зискають значнїйші просторони для своїх господарств, а емигранти одержать капитал на купно землї в Россії. "Русскій Вістник" додав до тої статьї такі замітки: Давно вже минув час, в котрім Россія бажала для себе стягати сих або тамтих кольонистів; тепер має она доволї власних сил і не потребує глядати помочи деінде... В теперїшну пору Россія не має права нї видати копїйки нї відступити шагу своєї землї кому иншому, як лиш своїм підданим... Чи знає о. Наумович, що селяне з осередних і полудневих губерній виходять тисячами на Всхід, глядаючи лиш кусника землї, щоби виживити свою рідню? З переселеня тих Лемків до Россії вийшла-би на певно користь, лиш не для Россії, а для тих Лемків.
Телеграми.
Берлин 14. мая. Страйкуючі гірники постановили не приступати до роботи, доки предприємці не пристануть на их жаданя. Вісти, будьто-би в Ессен войско застрїлило кільканацять робітників, суть неправдиві. В кругах парляментарних ходить поголоска, що завізвано вже властителїв копалень і робітників, щоби прислали своїх представителїв до Берлина.
Тифлис 14. мая. Шах перскій переїхав оногди через россійску границю коло Джулфас; на граници повитали єго достойники россійскі і почетна сторожа.
Бургас 14. мая. Кн. Фердинанд, відкриваючи роботи около нової зелїзниці, мав довшу бесїду, в котрій доказував, що Болгарія святкує нову побіду, котру осягнула без оружія і що нова зелїзниця получить єї з віковічними дорогами морскими.
Лондон 14. мая. Лорд Сальсбери заявив в парляментї, що правительство не має нїяких информацій що-до нападу Курдів на Вірмен в малій Азії. Посол турецкій заявив лиш, що Курди впадають часто з Персії, а відтак втїкають туди назад, годї их укарати. Туреччина буде старатися, щоби удержати порядок. Англія —казав лорд Сальсбери — буде старатися помагати в тім Туреччинї.
(«Дѣло»)
Stowarzyszenie wzajemnej pomocy rękodzielników mieszczan lwowskich odbyło 12. b m. walne zgromadzenie pod przewodnictwem p. Walichiewicza. Ze sprawozdania dyrekcji wyjmujemy ważniejsze szczegóły. Fundusz zaliczkowy wynosił z końcem 1888 roku 30.503 złr. 37 ct. Na zaliczkach pozostało z końcem 1887 roku 30.059 złr.,w ciągu roku 1888 wydano i prolongowano 266 zaliczek w sumie 91.608 złr., razem 121.667 złr. Na tę należytość zwrócono 94.978 złr. W tym dziale okazał się dochód 2.722 złr. 83 ct. Zestawienie majątku stowarzyszenia wykazuje, iż fundusz rezerwowy wynosi 11.221 złr.,fundusz inwalidów 869 złr. 4 ct. w gotówce 9.300 złr., w obligacjach zaś fundusz familijny 7.806 złr. 30 ct., w gotówce 6.500 złr. w obligach ogółem więc 34.896 złr. 34 ct.
Z funduszu familijnego, założonego w roku 1886 wyłącznie do wspierania wdów i sierót, udziel onowciągulat 19 zapomogi w kwocie 16.595 złr. 41 ct., a pomimo tego posiada ten fundusz obecnie kapital żelazny w nominalnej wartości 14.306 złr. 30 ct. W ciągu roku 1888 było wspieranych 29 rodzin, zaś na rok 1889 przybyło 5 nowouprawnionych rodzin dostałej zapomogi. Z funduszu inwalidów za rok 1889 preliminowano dla 7 uprawnionych inwalidów rocznej zapomogi po 120 złr. Członków liczyło stowarzyszenie 143. Z tych należało do funduszu zaliczkowego 113, familijnego 133, inwalidów 118.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
15 травня 1889 р.
В Підгаєччинї взялись обшари двірскі і громади до заводженя лїсів. Громада Горожанка засадила в тім році до 50.000 сосен, смерек і модрини, не вчисляючи ясенів і т. п. родів дерев листистих.
Министер просвіти д-р Ґавч поручив академії наук в Кракові, щоби она занялася управильненєм правописи польскої. Академія наук визначила комисію до тої справи, а до комисії входять пп. Л. Малиновскій язикослов і Моравскій та Третяк писателї.
Пожежа лїса. Дня 29 цвітня займився огонь в дволїтнім запустї на обшарї громадскім в Кільчицях, пов. самбірского, і за кілька годин згорїло три гектари того лїса. Шкоду обчисляють на 100 зр.; причини огню не знають.
Барон Гирш з Парижа призначив роздїлити 5000 зр. між бідних в Бурштинї і Соколівці.
Розслїди покладів соли. Професора львівскої политехники, Ю. Медвецкого запросили до розслїдів покладів соли з околици Добромиля, бо мабуть за-для залишеня копальнїв Ляцкім существованє тамошної салини має бути загрожене і потреба відкрити нові жерела в тій околици. — Також завізвано проф. Ю. Медвецкого, щоби розслїдив глубину і просторість покладів соли камінної в Величці, а коли проф. Медвецкій визначив точки, де мають вертїти отвори, розпочали инжинири уряду салинарного в Величці і инжинир Ст. Юрскій з Слободи рунгурскої роботи. Першій отвір розпочали вертїти в серпню 1881 на грунтах села Косочиці, на захід від Велички. Вивертїли до глубини 322 метрів, скінчили в р. 1887 і ціла робота коштувала 96.280 зр. В р. 1888 почали вертїти 350 метрів на полуднє від першого отвору на полях громади Барича; відтак мають вертїти на північ Велички коло монастиря Реформатів на 400 метрів глубини і на всхід на полях громади Звулька на 200 метрів глубини. Инжинир Юрскій згодився по 55 зр. за кождий метр виверчений в глубину.
Австрійскі школи кадетскі. Armee-Verordngsblt оповіщає розпорядженє министра війни, що від кандидатів до шкіл кадетских для піхоти буде вимагатись вдоволяюче свідоцтво з укінченої третої кляси шкіл середних (доси теба було скінчити четверту клясу шкіл середних). Також обнижаєсь о один рік шкільний всї испити, коли принимаєсь на висші роки кадетских курсів. В той сам спосіб означено испити що-до кандидатів вступаючих до шкіл войскових при кавалерії, артилерії і піонирах.
В австрійскім руху почтовім має завестись нове урядженє, а то, що листи надавані на поспішні поїзди зелїзничі будуть видаватись урядам почтовим і на таких стаціях, де ті поїзди не задержуються. При помочи осібного приряду будуть викидатись листи під час їзди з почтового вагона, а служба почтова, вижидаюча на двірци, забере листи.
Дрібні вісти. Вицепрезидент намістництва п. І. Лидль виїхав на кілька днїв до Сянока. — Стипендію з фондації гр. Левицкого по 200 зр. річно надала гр. Софія Сєминьска-Левицка ученикови III кляси рускої гимназії у Львові Витовдови Рогошевскому і ученикови II року рільничої школи в Чернихові Стан. Кеплеви. — При ладованю дерева зі стосів на складї Парнеса в Золочеві упав робітник Илько Барлюк зі стосу і забив ся намісци. — В селї Лазах коло Нового Санча викопав один селянин в кертичинї 13 дукатів з часів Марії Тереси. —Жена министра Филипа Залеского одержала від папи хресть Pro eссlesia et pontifice.
Рух передвиборчій в Галичинї.
Товариство политичне "Народна Рада" видало своїм коштом "Поученє о виборах сеймового посла з сельских громад" (2 карти in guarto) в кількох тисячах примірників, де подані головні приписи що-до вибору виборців в громадах і вибору самого посла.
Товариство же "Просвіта" видає своїм коштом цілу книжочку про вибори друге доповнене виданє книжочки, котру свого часу видала була редакція "Батьківщини", а доси наклад уже вичерпався.
Намістник гр. Баденій — як кажуть — мав заказати ц. к. старостам кандидувати на послів. Однакож з дописей до Now-ої Reform-и довідуємось, що може в тім дїлї бути і виняток. Вчера умістили ми допись N. Reform-и з Живця, нинї знов наведемо де-що з дописи єї з-під Пільзна.
"Ми вірили — каже дописуватель Reform-и — що намістник заборонив старостам кандидувати, бо по перше, на послованю старостів тратить уряд, а подруге, при виборах старостів занадто ярко проявлялася пресія урядова. Але потім, що дїєся, мусимо думати, що або вість про заказ намістничій єсть неправдива, або урядники не хотять єго слухати, бо декуди урядники староств починають підготовлювати терен під вибір ц. к. старостів..."
Може бути, що і у всхідній Галичинї так само дїєся. Щоп. Штрасер, староста з Богородчан, закоштувавши солодощей dolce farniente в соймі, рад би знов стати послом, — се рїч певна.
Телеграми.
Відень 15. мая. Директор руху державних зелїзниць у Львові, Клосовскій, одержав титул совітника державного. — Кн. Сулковского придержано в Цириху в товаристві єго давної любовниці Людвики Вечеґи і єї товаришки Фридлендерової. Сулковского мають спровадити назад до Відня.
Париж 15. мая. Сенат ухвалив закон о поборї рекрутів і відрочився до завтра. В палатї послів зажадав був Басли, щоби палата насамперед занялася законами о робітниках а відтак аж буджетом. Тому спротивився Тирар і палата відкинула се внесенє та зараз приступила до дебати над буджетом.
Берлин 15 мая. В Копальпях Гашень і Нотберґ коло Ахен вибухнув страйк і ширится дальше. В копальнях в Ґликгильф в Шлезії застрайкувало 3000 гірників а в Гермсдорф вибухнув також страйк. — Цісар відповідаючи депутації робітників сказав, що уважає кождого соціял-демократа ворогом держави і вітчини.
(«Дѣло»)
Porządkowanie miasta przybrało u nas znaki więcej widome. Delegaci miejscy krzątają się zwidzając czujności ich powierzone dzielnice. Tak zwidzili delegaci III. cz. pp. Bardasz i Byk zaułki żółkiewskie i odkryli tam znaczną liczbę domów, które należałoby rozebrać, przebudować lub przynajmniej gruntownie zaprowadzić w nich porządki. Przy sposobności takich rewizyj powinni pp. delegaci zwrócić uwagę także na kamienice nieizraelickie, gdzie bardzo często gnieżdżą się zarazki choleryczne i trujące miazmaty. Tylko energiczne rewizje takie i zarządzenia natychmiastowe, jakoteż pociąganie niechlujnych i niedbałych gospodarzy do surowej odpowiedzialności, może wpłynąć na poprawę iście okropnych naszych stosunków zdrowotnych.
W policji złożono portmonetkę z kwotą 25 zl. 63 1/2 ct., kluczykiem i z dwoma biletami wizytowymi na imię Balbiny Schiff, znalezioną w Rynku, oraz srebrny plaski oficerski łańcuszek do zegarka z klamerką i sylwetką. Tołcza Karp, handlarka ryb z Gródka, otrzymawszy od kupca Zeigera 2324 zl. w pruskich banknotach we Lwowie, spostrzegła po powrocie do Gródka ubytek tej kwoty i przypuszcza, że zgubiła ją na dworcu kolei we Lwowie przy kasie, lub że jej takową z kieszeni skradziono.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
16 травня 1889 р.
В. “Die Heimath der Szlachicen".
Такій заголовок дав незвістний автор укритий під именем Galizianer, брошурци о 66 сторонах, печатаній в Липску в другий половинї минувшого року у Едварда Гайнриха Maєрa. Суть то, як сам автор каже, zwanglose Federzeichnungen, т. є. безпретенсіональні образки, а все таки маючі на ціли познакомити Нїмців з "обітованою землею", як в найновійших часах заграниця нїмецка любить називати Галичину. Автор признаєся, що він довгі лїта проживав в Галичинї, мав час приглянутись краєви і людям, і пише ті образки лиш длятого, щоби поправити деякі хибні, але широко вдомашнені понятя о Галичинї. Сам хоче писати лиш правду і кличе з емфазою: Einen Ducaten fur eine Wanze — nein — fur eine Luge!
Вчера в роковини знесеня панщини, відслужив о. крил. Павликів в Успеньскій церкви торжественне богослуженє. На богослуженє явилось значне числа людей.
Подорож наукова генерального штабу в Галичинї зачнеся з кінцем сего місяця. Шеф ген. штабу фельдмаршал-поручник Бек виїздить сими днями сам на місце студіїв, а члени ген. штабу виберуться дня 26 н. от. мая в дорогу і приїдуть до Стрия, де подибають свого шефа. Стрий буде точкою виходу операцій, котрі мають вестись в трех окремих віддїлах. Генеральний штаб покінчить сю подорож наукову в перших днях липня.
Зелїзниці державні заводять поспішні поїзди між Краковом а Мшаною долїшною для заведень купелевих в Свошовицях, Рабці, Закопанім і Щавници, а також між Краковом а Орльо для заведень в Щавници, Мушинї, Криници і Жегестові. Поїзди поспішні зачнуть ходити з д. 1 червня.
Испит на державних ветеринарїв зложили ві второк 14 н. ст. мая пп. Ив. Солтикевич з Переворска і Ник. Городницкій з Стрия.
В польскім театрї львівскім виставляли фарсу Kawalerski pokój do wynajęcia, де автор вставив в уста героя сеї фарси кілька насмішок з сегорічного віча академичного. Присутні академики змусили однак автора голосним негодованєм і псиканєм до залишеня дальших насмішок того рода.
Дрібні вісти. Президент трибуналу касаційного Шмерлинґ святкував вчера торжество 60-лїтної служби правительственної. — Совітник львівскої полиції д-р Зено Короткевич почав від вчера урядувати. — Здоровлє кн. Адама Сапіги і кн. Леонової Сапіжини значно поправилось; атаки апоплектичні у кн. Адама не повторяються. — Вчера пустили по раз першій винду на вежу Айфеля в Парижи і хотяй не було погоди, то в першій годинї розпродано 500 билетів. — Вчера було у Львові в тїни 23° R а на сонци 30° R тепла.
З околиці Перемискої.
[Приклад для шкіл сельских]
В Торках, селї чисто рускім повіта перемиского, положенім над Сяном коло Медики, єсть як і в инших селах школаетатова, одноклясова з одним учителем, а до неї учащає около 100 дїтей на науку. Учителем в сїй школї єсть п. Чеснок, з роду Русин, квалификований по укінченю шкіл учительскої семинарії, чоловік, щозачисляєся до ряду теперїшних интелигентнїйших учителїв.
Перед трема роками при нагодї инспекції школи в Торках в розговорї з п. учителем і при оглядинах ладу домашногоколо школи, запримітив ц. к. инспектор окружний п. Шафран, що учитель п. Чесноквроджену має зручність і цікавість до ручних робіт тесельских і столярских. Порадив отже инспектор учителеви проситиокружну раду шкільну, щоби єго на кошт повітового фонду шкільного післала на науку до промислової школи кошикарскої в Ярославли, а за то він пізнїйше учив-бидїтей шкільних сего промислу. П. Чеснок внїс зараз таку просьбу і за причиною п. инспектора одержав від окружної ради шкільної в Перемишли запомогу в квотї 65 зр. і візванє, аби зараз удався на науку до школи кошикарскої в Ярославли.
В шістьох тижднях виучився п. Чеснок робіт кошикарских і дістав свідоцтво здібности, а виорудувавши потім від ц. к. краєвої ради шкільної 100 зр. на закупно потрїбного начиня, зачав зараз учити дїтей шкільних кошикарского промислу (розумієся по-за годинами предметів шкільних). Через три роки досихчасової науки виучив сей п. учитель більше дїтей шкільних кошикарства так, що тоті школярї в Торках вироблюють не лише кошики різного рода, малі і великі, навіть сальонові на цвіти, але роблять також крїсла, фотєлї, канапки, столики і куферки. Часть таким способом вироблених рїчей лишають школярї в школї, з чого має користь школа і учитель, а якусь часть роблять собі, а навіть розносять по сусїдних селах і до близького міста Перемишля і торгують по 1—5 зр. за один предмет.
В такій спосіб злучено з народною школою в Торках пожиток практичний і засїяно межи нарід одну галузь промислу, приносячу реальну користь, а могучу колись послужити до витвореня промисловців з народу, котрі маючи ремісло в руках і заробок одвітний, не потребували-би причинятися до дїленя землї.
Так могло бидїятись у многих наших школах сельских. При неодній школї суть учителї з різнима вродженими здібностями, а що після статистичного обрахунку єсть в Галичинї 57 шкіл промислово-господарских, і для ширеня промислу суть краєві і повітові фонди, — то велику прислугу могли-би зробити ц. к. окружні инспектори і пп. учителї для народу, коли-б так поступили, як в описанім селї Торках. Наука промислу у щколах по селах могла-би богато причинитися до піднесеня добробиту народу.
На такі курси для учителїв народних надавались-би слїдуючі школи: а) школа ветеринарії у Львові, б) школи торговельно- промислові у Львові, Кракові і Сокали, в) курс фаховий для робіт жіночих у Кракові і Львові, г) школи низші рільничі в Дублянах, Городенці і Ягольници, д) школа низша лїсова в Болехові, е) школи коронкарскі в Канчузї, Закопанім і Мушинї, ж) школи кошикарскі в Яслї, Ярославли і Улянові, з) школа сницарска в Закопанім, и) школи огородничі в Чернихові, Львові і Тарнові, і) школа столярска в Станиславові, к) школи гончарскі в Коломиї і Товстім, л) школи колодїйскі в Товстім і Камінці, м) школа поворознича в Радимнї і школи ткацкі. А надто можна би посилати здібних ку тому на курси співу і музики і то богато причинило-би пожитку для шкіл і для народу.
Телеграми.
Відень 16. мая. Гр. Таффе відповідав на интерпеляцію пос. Карнерого в справі ухваливіча католицкого о світскій власти папи і сказав, що правительство не видїло потреби займатися сею справою, бо ухвала ся не має жадного впливу на заграничну политику держави. В відповіди о страйку трамваєвім сказав гр. Таффе, що войско і полиція не переступало законних границь. Що-до антисемитизму, то сказав, що правительство виступає рїшучо против всякій нетерпимости віроісповідній. Впрочім належить то до суспільности, щоби панувала згода.
Відень 16. мая. Цісар прислав Шмерлинґови власноручне письмо, в котрім висказує єму признанє і подяку за єго преданність і вірність та совістну управу трибуналу найвисшого. — Приїхали тут король і королева даньска і князь чорногорскій.
Пешт 16. мая. Либеральна партія пристала на основанє наукового заведеня "Рудольфинум" з державно-католицким характером.
Берно 16. мая. Подорож италійского короля через Швейцарію буде мати характер офиціяльний. Рада звязкова постановила вислати до Базилеї трох делегатів на повитанє короля.
Прага 16. мая. Цісар дав вже санкцію на відкритє ческого банку краєвого.
Париж 16. мая. Знатоки потвердили, що револьвер Перрена був набитий лиш слїпими набоями. Перрена віддано під суд полиції.
Тифлис 16. мая. Приїхав тут шах перскій і станув в царскій палатї. Повитанє єго було дуже торжественне.
(«Дѣло»)
Budowa gmachu galic. kasy oszczędności we Lwowie doznaje niemiłej przewłoki z niewiadomych przyczyn. Już rok dobiega, jak zwalono holel Angielski, aby zrobić miejsce na tę budowę. Plac oparkaniony stałsię siedliskiem nieznośnego pyłu i przyczyną zwężenia komunikacji w dwu ulicach, będących głównemi arterjami ruchu. Godziłoby się więc, przystąpić już raz do dzieła.
Lwowskie kolonie wakacyjne w r. 1888. Nakładem Towarz. pedagogicznego wyszła właśnie broszurka sprawozdawcza z kolonji wakacyjnych zeszłorocznych. Jak wiadomo kolonia chłopców przebywała w Hucie Korostowskiej, dziewcząt zaś w Zełemiance pod Hrebenowem. Sprawozdanie opowiada barwnie i nader zajmująco pobyt dziatwy na świeżem powietrzu i wykazuje zbawienne jego skutki. Przychód ogólny na rzecz kolonji wakacyjnych w r. z. wynosił 3.795 zł., tj o 1413 zł. więcej, niż w r. 1887. Z dobrodziejstwa kolonij korzystało w r. z. 252 dzieci, 112 chłopców a 14O dziewcząt. Wydatki obu kolonij wynosiły 3795 zł., niedobór przeto wynosi 353 zł. Komitet dla spraw kolonij tworzyli pp. dr. Gerstman, Niedziałkowska i Wł. Mięsowicz. Sprawozdanie podnosi ofiarność publiczną całego naszego społeczeństwa, jakoteż zasługi poszczególnych zakładów i osób, które ofiarnością wielką przyczyniły się do powodzenia kolonij. Zasługi również wielkie około przysporzenia funduszów dla kolonij położyli: prezydentowa p. Mochnacka, która urządziła jarmark na Zamku, co przyniosło 359 zł., dyr. Mikuli, panna Poh, dr. Bylicki, jakoteż ci wszyscy, którzy zajmowali się gorliwie zbieraniem składek na rzecz tej szlachetnej instytucji.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
17 травня 1889 р.
Місточко Олешиці в повітї чешанівскім згорїло вчора до тла. До вечера, коли надійшли телеграми до львівских газет, згорїло було 80 домів зі всїми будинками господарскими. З Любачева прибула з помочею огнева сторожа і привезла з собою лиш одну сикавку. Не можна було енергично ратувати, бо не доставало води. — Чи не зачався тим нещастєм сезон пожарів, котрі навіщають що року в тій порї нашу бідну Галичину?
З Болехова пишуть нам: Мук, повномочник гр. Оперсдорфера з Морави, докопався нафти на грунтах камеральних в Волоскім селї коло Болехова, віддалених від міста о три кильометри. Нафту подибано в глубинї 200 метрів і єї показуєся досить. Небавом має наступити дальше верченє свердлом канадійским.
Дирекція почт і телеграфів у Львові повідомляє, що австрійске министерство торговлї порозумівшись з угорским министерством комуникацій розпорядило, що посилки, котрих вартість перевисшає 200 зр., не можуть належати в окрузї австро-угорскої монархії разом з иншими посилками до одної адреси пересилкової.
Торговля соловіями, а именно вивіз их єсть остро заказаний і караний, тому агенти такої торговлї винаходять різні способи, щоби лиш оминути заказ. Сими днями задержала полиція краківска на двірци зелїзниці соловіїв, котрих вислано в скринці з Ряшева до Праги, а при тім дізналася о підступі агентів. З Праги вислано до Ряшева порожну скрипку, а зазначено на адресї, що в серединї суть живі птахи; полиція отворила скринку і не найшла нїчого. За кілька днів вертає та скринка per ехрress з Ряшева до Праги назад, а на адресї написане: Retour, zu shat, wird nicht аngenommen. Але не удалася штука; соловії переїхались до Кракова і гуляють тепер на воли по тамошних садах і гаях.
Дрібні вісти. Суд в Новім Санчи затвердив акт лицитації Закопаного в користь гр. Вол. Замойского. — В нападї божевільности відвезли в Кракові офиціяла судового Леоп. Пижовского на инспекцію полиційну а Пижовскій пхнув при тім два рази ножем пильнуючого єго підофицира полиції Пеливу, так що рана має бути смертоносна. — Вчера звидїв намістник гр. Бадені львівску дирекцію полиції і арешти полиційні.
З Рогатина.
[Загальні збори пoв. "Народної Торговлї."]
Загальні збори повітової "Народної Торговлї" в Рогатинї, скликані на день 8 н. ст. мая не відбулися за-для недостаточного числа зібраних членів. Після статута потрїбно до комитету найменше 20 членів. Зібрані ждали від години 2-ої до 7-ої вечером. За той час одні приходили, другі відходили, — рахунку нїхто им не знав. В послїдній хвили постягалося щось уже аж 18 чи 19 членів, — потрїбного комплету все таки не було. Коли члени знали про день, то на всякій спосіб показалися байдужними, а за се належиться им докір справедливий, бо товариство наразили на кошти скликаня других зборів. Однакож правда і то, що пора на збори була не зовсім відповідна — для господарїв день маєвий, особливо сего року, воли весна такопізнилася, не догідний на виїзд, — треба було з сїйбою поспішати. Лучше було-би коли-б управляюча рада була скликала збори в тім часї, як се статути наказують, — а статути постановляють, що загальні збори мають відбуватися в місяци лютім кождого року. Се пригадувано торік управляючій радї в "Дѣлї", а і на зборах дня 8 н. ст. мая многі з зібраних членів допитувались ради, чому она так проволїкла збори.
Другі збори, котрі можуть радити уже і без приписаного комплету, відбудуться дня З н. ст. червня. Може бути, що на ті збори явиться ще менше членів, — але се на всякій спосіб було-би сумним признаком найбільшої байдужности членів, коли зважити, що йде о розвязанє товариства яко самостійної торговлї повітової і о вибір комисії ликвидаційної. Члени товариства повинні явитися на збір як найчисленнїйше, асвященики і учителї повинні взяти з собою селян-членів, щоб ті бачили і знали, як і що робиться, і в рїшенях самі взяли участь. Бо потому, коли-б их при тім не було, могли-би нарїкати.
Зібрані члени товариства на зборї дня 8 мая розбирали в дискусії стан своєї Торговлї — упало при тім не одно слово критики за час минулий. Неодно, що підношено свого часу в "Дѣлї", признавали й самі члени ради управляючої. Загальна думкa така, що як львівска "Народна Торговля" перейме рогатиньску на свою филію, і сповнить двірїчи — по перше: як дасть на місце неможливого в Рогатинї склепаря п. Кушнїра, якогось зовсїм відповідного чоловіка, а по друге: буде заосмотрювати свій склеп рогатиньскій добрими товарами, — отже коли сповнить ті двірїчи, то рогатиньска филія єї буде процвитати, буде одною з найлучших. Піднесену другу рїч — що до доброти товарів — мусимо близше пояснити. Різні рїчи можна було закинути управі повітової Торговлї в Рогатинї (недбалість, недогляд і т. п.), але одного їй не закидувано і се мусимо на єї похвалу піднести: товари спроваджувала добрі. Нехай же львівска "Народна Торговля" добре на то памятає!
А звертаємо єї увагу не зовсїм так безпідставно...
Під кінець ще і то занотуємо, що підчас зборів Народної Торговлї весь час по під Торговлю похожав собі жандарм з набаґнетованим карабином. Правда, був се день ярмарковий...
Телеграми.
Краків 17. мая. В наслїдок хмаролому настала на зелїзници перерва межи Краковом а Віднем.
Берлин 17. мая. Цісар і цісарева приймали вчера торжественно турецких послів і запросили их відтак на обід.
Париж 17. мая. Суд присяжних в Монпеліє засудив пос. Жилього за оскорбу посла Сали на місяць вязниці і 200 франків кари.
Дортмунд 17. мая. Гірники тутешніприступили вже всї до роботи; в иншихкопальнях більша часть робітників вернула до роботи.
Берлин 17. мая. Підчас вчерашної авдієнції властителїв копалень у цісаря був також і министер дїл внутрїшних. Підставою до угоди з гірниками будуть головно их жаданя що-до 8-годинної роботи в копальнях і підвисшенє платнї. Єсть повна надїя, що страйк борзо закінчиться.
Софія 17. мая. Розійшлась тут поголоска, що в Румунії відкрито заговір на житє кн. Фердинанда. До заговору мають належати самі Чорногорці, з котрих одного мабуть арештовано.
(«Дѣло»)
Strajk wchodzi w modę!
Jeśli wierzyć mamy berlińskiej Yolkszcitung, poczyna obecnie strejkować nawet policja. W Pósneck w Turyngii zawiesiła podobno straż bezpieczeństwa swą czynność, ponieważ administracja policji nie przystała na skrócenie czasu służby i na podwyższcnie urzędnikom płacy o 30 procent. Czy wskutek tego publiczny spokój w Pósneck nie został naruszony, zamilcza Volkszeitung. W ogóle zdaje się panować obawa, że choroba strajkowania tego roku uogólni się na całe Niemcy. Nic innego bowiem, jak obawa strejku spowodowała dyrekcją ruchu kolejowego na linii Berlin-Szczecin do podwyższenia robotnikom kolejowym płacy o 20 fen. czyli do 2 mr. dziennie. — W Hamburgu rozpoczęli piwowarzy bezrobocie w zeszły piątek. Żądają oni skrócenia dniówki, podwyższenia płacy, zakazu uwolnienia piwowarów ze służby i — zniesienia kar cielesnych. — Z radością zapisują pisma niemieckie, że w Berlinie ustał temi dniami strejk białoskórników, a w Szczecinie fabrykantów cukru. Tymczasem trwa w Monachjum dotychczas strejk garncarzy, którzy się nawet złączyli w spółkę z kapitałem zakładowym 35.000 marek, a w Berlinie obawiają się strajku czeladników malarskich, których w Berlinie obliczają na 4.000, a którzy w zeszły piątek odbyli zebranie w celu naradzenia się, czy zachodzi potrzeba urządzenia strajku!...
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
18 травня 1889 р.
Здоровлє цісаревої Єлисавети, пробуваючої в Висбаденї, мало, після віденьских газет, значно поправитися. Дня 23 мая має цісарева вернути до Льаїц а відтак виїде до морских купелїв в Зандворс в Голяндії.
Намістник гр. Бадені виїде в понедїлок, дня 20 н. ст. мая до Перемишля, де відвідає тамошні уряди і наукові заведеня. В Перемишли прибуде він цілий день і ніч ві второк рано виїде до Хирова, де огляне заведенє Єзуїтів. До Львова верне в середу по полудни на Стрий. — В заступстві протектора краківскої академії наук, арх. Кароля Людвика, отворить сегорічне єї засїданє намістник гр. Бадені і тому первістний речинець того засїданя відложено з 25 на 28 н. ст. мая.
Вчерашна буря з сильним дощем, над раном, поробила значні шкоди в комуникації зелїзничій на шляху зелїзниці Кароля Людвика в околиці Крешович коло Кракова, тому поїзд віденьскій не наспів в час до Кракова і Львовяне мусїли обійтись до полудня вчерашного дня без газет і вістей віденьских. У Відни лютилась буря з дощем вчера по полудни через три години. На передмістях великі шкоди а декуди і повінь. Семилїтна дївчинка в Ґавденцдорф коло Відня, вислана матерію до торговлї, впала до каналу і филї пірвали єї; не удалось нїяк єї виратовати.
Зелїзниця Кароля Людвика повідомляє, що від недїлї, 19 н. ст. мая зачинають курсовати прогулькові поїзди до Зимної води-Рудна. Розклад їзди такій як минувшого року.
Испити зрїлости. Краєва рада шкільна повідомляє, що єї оповіщенє з 3 цвітня с. р. дотично речинців испитів зрїлости в учительских семинаріях зміняєся на стілько, що устний испит зрїлости в мужескій семянарії учительскій у Львові начнеся не дня 1 але 9 н. ст. липня.
Дисльокація войска в Галичині. Mlt. Verordn. Blt. оповіщає, що з полків піхоти: ч. 15. баталіон 4 переноситься з Тернополя до Львова а один баталіон зо Львова до Тернополя; ч. 55 один баталіон з Бережан до Львова і на відворота; ч 58 штаб і 3 баталіони з Коломиї до Станиславова; ч. 80 баталіон 3 з Золочева до Львова а один баталіон зо Львова до Золочева; ч. 95 зміна 4 і 2 баталіону між Львовом і Чортковом; — в кавалерії: 2 полку уланів 5 і 6 швадрони зміняються між Ропчицями і Дембицею; 4 полку уланів 2 швадрон переходить з Рогатина до Монастириск, 3 полку уланів 5 і 6 швадрон зміняєся між Ланьцутом і Жолинею.
Епильог з краківскої вистави краєвої. Комитет екзекутивний вистави нараджувався сими днями під проводом президента Шляхтовского, як покрити недобір з вистави в сумі 18.000 зр. Порїшено роздїлити ту суму між членів комитету і має бути оголошена відозва згаданого комитету до всїх членів повного комитету, щоби вирівнали свої рахунки з предприємцями. На кождого члена комитету припаде 120 зр. На то заявляє Reforma: Знаємо, що многі члени комитету були нераз противні різним коштовним і не потрїбним видаткам, але коли гр. Артур Потоцкій упевнив, що, єсли покажеся якій недобір, то він єго сам покриє, годилися і голосували за видатками, гадаючи, що такій вельможа додержить свого слова. Здаєсь, що комитет з огляду на недугу гр. Потоцкого не пригадав єму єго слова. Також дивним єсть, щоби люде, котрих покликали до поради, мали платити такі гроші; — се зразить на будуче многих людей від участи для добра краю. За фантазії директорів вистави повинні таки ті самі директори платити, а именно п. Якубовскій.
З Станиславова пишуть нам: Пригадуємо, що вже в четвер, 23 н. ст. мая с. р., відбудеся в память знесеня панщини вечер з танцями, котрий уряджує Станиславівска "Руска Бесїда” в сали касина міщаньского. Вступ 1 зр. від особи. Зі взгляду, що в мясниці мусїло товариство відкликати такій вечер з причини смерти архикн. Рудольфа, хоч на приготованя донесло великі кошти, сподїватись належить численного зїзду, тим більше, що при тій нагодї можна-би обговорити деякі важнїйші справи. Комитет починив всякі приготованя, щоби вечер випав як найкрасше. Тож просимо прибувати на четвер до Станиславова!
Руска Бесїда в Тернополи повідомляє, що заповіджена маївка відбудеся дня 26-го а на случай непогоди 30-го н. ст. мая с. р. До участи в нїй можуть приступити також і нечлени в товаристві членів "Рускої Бесїди". По нарадї порїшив комитет не брати на себе достави підвод і позіставляє в тім взглядї свободу вибору самим участникам. З тої причини ухвалено вкладку від особи тілько по 60 кр. Дїти не платять нїчого. Участники зволять зібратися о 2-гій годинї по полудни в означенім повисше дни в комнатах "Рускої Бесїди", з-відки найдальше о 1/2 3 години наступить спільний виїзд на місце прогульки. — За комитет: Д-р Лошнїв.
Корабель панцирний (Rammkreuzer) "Цісар Франц Іосиф І", котрого хрестини відбуваються нинї в Трієстї, єсть збудований з найлїпшої сталї і після найновійших основ системи о двох днах та має велику скорість, сильне узброєнє, добру охорону частей під водою і забезпечений всїми техничними способами, щоби не затонув. Панцир, грубий 57 милиметрів, замикає герметично спід корабля і хоронить єгo від стрїлів ворога, бо сягає під воду на 1250 милиметрів. По обох сторонах корабля розміщені при машинах і кітлах по при панцерї охоронні пояси з целлюльози і тим способом не дістанесь вода до них через отвори пороблені кулями від ворога. Цілий корабель подїлений на сто передїлів і се власне хоронить єго від затопленя; при тім єсть на корабли значне число помп, при помочи котрих можна за годину випомпувати 1200 тон води. Корабель єсть довгій 103.7 метрів, широкій 14.8 м, а заглубляєсь у воду на 5.28 метрів. На корабли суть дві армати Крупа, отвори их на 35 мм., а кулї можуть викидати на 17 кильометрів. Три машини електро-динамичні освічують корабель, а для внїшного освітленя єсть чотири канделябри о силї 20.000 свічок і 240 лїхтарїв з силою 10, 16 і 32 свічок. Машини парові корабля при звичайнім напруженю мають силу 64.000 а при збільшенім 98.000 коней. Всї машини з наповненими котлами важать 890 тон. Корабель побудовали виключно австрійскі инжинири а єго будова єсть першою що-до обєму в австрійскій маринарці. — Хрестини відбуваються нинї в варстатах в Сан Рокко коло Трієсту. Хрестною матерією буде архикнягиня Марія Іосифа. Рано о 10 тій годинї відправить суперіор маринарки торжественне богослуженє і посвяченє корабля а відтак всї будуть вижидати прибутя цісарскої родини. Коли прибуде цісарска родина, повезе єї адмирал бар. Штернек до варстатів і там усунуть всї підложені підпори під корабель. На промову адмирала відповість архикнягиня, а коли суперіор ще раз відправить посвященє, архикнягиня начне хрестини. За потисненєм відповідного приладу пукне фляшка шампану а опісля дасться знак спустити корабель на море. Музика заграє гимн народний а гармати дадуть сальви.
Телеграми
Париж 18 мая. Нинї рано помер тут гр. Альфред Потоцкій, бувшій намістник Галичини.
Відень 18 мая. По ухваленю деяких законів закрив гр. Таффе з припорученя цісаря засїданя палати панів. — Шефом цісарскої канцелярії войскової именований ген.-майор Больфрас.
Петербург 18 мая. Цар именував наслїдника престола членом госуд. совіта і комитету министрів а кн. Константина Константиновича предсїдателем академії наук. Дурново має рїшучо стати министром дїл внутрїшних.
Москва 18 мая. Митрополит Михаїл виїхав до Кієва, з відки поїде дальше до Сербії.
Букарешт 18 мая. Правительство буде передовсїм жадати від сенату кредиту на укрїпленя. — Вість о димисії букарештеньского митрополита єсть безосновна.
Софія 18 мая. Князь приїхав вчера до Старої Загори, де давнїйше була против него найбільша опозиція, а нарід і духовеньство повитали єго ентузіястично. В Казанлику замешкав князь у панї Папасоґлю, давнїйшої агитаторки і прихильниці Кавльбарса.
Дортмунд 18. мая. Трета часть страйкуючих робітників вернула до роботи. Дальші переговори ведуться на підставі умови зробленої в Берлинї.
(«Дѣло»)
18.05.2014