21 квітня 1914 р.
Odroczenie budowy gmachu uniwersyteckiego.
Piczą nam z miasta:
W jednem piśmie lwowskiem proponuje jeden z architektów, aby budowę nowego gmachu uniwersyteckiego we Lwowie odroczyć, ponieważ projekt akceptowany jest wprawdzie wysokiej wartości artystycznej, ale posiada pewne braki, które przy nowym konkursie mogą być usunięte.
Zdumiewam się, jak pismo odpowiedzialne moglo podobne uwagi zamieścić zwłaszcza w o becnej chwili, kiedy nie ma parlamentu i gdy w ten sposób nacisk naszej delegacji wiedeńskiej na rząd jest znacznie mniejszy, niż w normalnych czasach parlamentarnych. W Austrji wszystko trzeba wydusić i wycisnąć, bo rzad jest pozbawiony wszelkiej odpowiedzialności za losy społeczeństwa. Nacisk musi być ustawiczny aż do spełnienia pewnego postulatu, bo gdy tylko nacisk ustanie, zaraz wszystkie obietnice, zobowiązania i przygotowania idą w kąt, bo w samym rządzie nie ma żadnego impulsu do czynienia dobra społeczeństwu, a zwłaszcza Galicji.
I tak samo przygotowania do budowy nowego gmachu uniwersyteckiego zostały na rządzie wymuszone, bo nasz obskurny gmach uniwersytecki mógłby się spokojnie zawalić, a jeszczeby rząd o budowie nowego gmachu nie pomyślał. Jeżeli więc realne przygotowania do budowy nowego gmachu zostały poczynione, skoro budowa gmachu jest na dobrej drodze — to nie należy stwarzać nowych przeszkód i nowych pretekstów do odroczenia budowy nowego gmachu. Rozumiem doskonale, że propozycje co do nowego konkursu wyłoniły się z najlepszej woli i najlepszej intencji — ale są one w swojej istocie szkodliwe, bo osłabiają nacisk społeczeństwa na rząd w kierunku najszybszego rozpoczęcia budowy nowego gmachu uniwersyteckiego.
Jeżeliby się rozpoczęcie budowy nowego gmachu odroczyło na rok, to przyjść może nowa zupełnie sytuacja, nowy rząd, który się nie będzie poczuwał do żadnych zobowiązań i trzeba będzie nowego nacisku i nowej pracy, aby uzyskać to, co się dziś ma w ręku.
A poza tent istnieją dwie konieczności, które prą gwałtownie do tego, aby budowę nowego gmachu rozpocząć zaraz. Pierwsza konieczność, to potrzeba polskiej nauki. Obecny gmach uniwersytecki jest wręcz niemożliwy, to wstyd dla państwa, kralu i społeczeństwa, że coś podobnego istnieje dotąd w kraju. Normalna nauka w takim gmachu jest wręcz, niemożliwa, a przecież uni-wersytet jest na to, aby się w nim młodzież uczyla.
Druga konieczność, to potrzeba otwarcia n0wego żródla pracy. W kraju panuje głód i nędza, społeczeństwo domaga się słusznie nowych źródeł zarobków, akcja budowlana w zupełnym zastoju, bankructwa przemysłowców i kupców postępują dalej. Każdy większy ośrodek pracy staje się ogniskiem ruchu, ożywienia, silniejszego pulsu życia gospodarczego, które promieniuje na ca łość życia. Jakże to ożywienie życia przyjść może, skoro będziemy odraczać pracę na czas późniejszy, a raczej nieokreślony?
Przeto głosy, któreby mogły przyczynić się do odroczenia natychmiastowego rozpoczęcia budowy nowego gmachu uniwersyteckiego ustać powinny, bo one są dla naszych zamierzeń szkodliwe, a stają się silną bronią w ręku tych, którzyby nasz kraj chcieli widzieć w gruzach i upadku, bo na słabych organizmach można tem łatwiej pasożytować.
W. Pr.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
22 квітня 1914 р.
Омікрон. Стрічки. http://zbruc.eu/node/21544
Спасибі Богу, минув ся піст!
При пасці вже не помлієм.
А то й до римів не здав ся хист
Мащений коніпним олїєм.
Контрольованє еміґрацийного руху. Віденська еміґрацийна централя вислала до Галичини в ріжні місцевости 80 полїцийних аґентів, щоби контролювали еміґрацийний рух. Аґенти сї урядувати будуть на власну руку, зовсїм независимо від краєвих полїцийних і адмінїстрацийних властий.
Пожежа в Сасові. В понедїлок дня 20-го с. м. пополудни вибухла пожежа на просторони т. зв. Стариків, яка наслїдком сильного вітру перенесла ся на дальші дїльниці. Причиною була великодна стрілянина. Пожежу спричинив 8-лїтний син міщанина Кальоша, запалюючи сїрником порох в ключи. Сам хлопець згорів на вуголь в стодолї. Згоріло 20 мешкальних домів з господарськими будинками.
Росийські бандити в Галичинї. Росийські власти повідомили краківську полїцию, що два бандити, якийсь Іван Макеля і Валєнтин Блюкач, підчас погонї перейшли границю в околици Кракова. Вони в Росиї виконали богато нападів на двори.
Цісар недужий.
Дня 23. м. м. цісар в легкім унїформі вичікував на двірци прибутя Вільгельма і тодї перестудив ся та набавив ся катару, який і досї не то що не покинув його, але ще і спричинює поважнїйші забуреня в орґанїзмі і викликує занепокоєне в публичній опінїї. Катар захопив горішні кінчини правої части легких і викликав легку пропасницю, через що кілька ночий цісар не відпочивав. Мимо сього не змінив він свойого порядку занять і як звичайно встає о 5 год. рано, та полагоджує чергові справи — що утруднює лїченє. Не помогли ту навіть просьби архикнягинї Мариї Валєриї. Згодив ся тільки на відложенє свойого виїзду до Будапешту та покликав архикн. Франца Фердинанда для обговореня престольної промови.
Лїкарі очеркують недугу цісаря терміном "brióncholitis circumscripta", яка дуже мало ріжнить ся від легкого запаленя легких, і сподїють ся, що сильна будова цісаря поборе недугу.
Цілий день цісар поза ліжком сидить тепло одітий при бюрку і працює. Вчерашного дня мало наступити замітне поліпшенє. З 37.1 рано впала температура вечером до 36.3, себто до нормальної в цісаря висоти.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Korr. Wilhelm доносить: Виданий вчера вечером бюлєтин про стан здоровля цісаря каже:
Катаральні прояви катару, що захопив найтонші каналики правої части легких, трохи поменшали, так само горячка. Сили скріпили ся, кашель триває дальше. Ґенеральний штабовий лїкар д-р Керцль, проф. д-р Отнер."
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Заповіджений на 26 с. м. виїзд цісаря до Будапешту занеханий, бо стан його здоровля вимагає більшої дбалости, а виїзд мігби некорисно вплинути на стан здоровля цісаря.
Замість цісаря прийме делєґациї в королївськім замку архикн. Франц Фердинанд.
БУДАПЕШТ (Прив. тел.). Нинї буде у цісаря наслїдник престола для вислуханя диспозиций що-до отвореня делєґаций.
Відомість про недугу цісаря зробила тут пригнїтаюче вражінє. Трохи успокоюючо вплинула візита ґр. Тіси у цісаря.
ВІДЕНЬ. (Прив. тел ). О год. 3 по полудни був у цісаря на послуханю ґр. Берхтольд для зложеня звіту зі зїзду в Абациї.
ВІДЕНЬ. (Прив. тел.). Відомість про недугу цісаря некорисно вплинула на біржу віденську і заграничну.
ВІДЕНЬ (Ткб.). Про стан здоровля монарха доносить нинї Korrespondenz Wilhelm, що ніч була добра, сон спокійний, в катаральних обявах не появила ся зміна, апетит і загальний стан зовсїм вдоволяючий.
Заграничний огляд.
Англійська королівська пара в Парижи.
ПАРИЖ. (Ткб.) Вчера о год. 4 мін. 30 прибула сюди королївська анґлійська пара, витана на двірци президентом Пуанкаре, його жінкою та найвисшими достойниками републики. Орхестра уставлена на двірци відіграла анґлїйський гимн і марселєзу. Публика аклямувала гостий, котрі з двірця відїхали до будинку мінїстерства заграничних справ, де приготовлено для них апартаменти.
ПАРИЖ. (Ткб.) Королївська анґлїйська пара серед горячих оваций численно зібраної публики поїхала вечером до Елїзейської палати, де була 20 хвиль у Пуанкаре, потім вернула до будинку мінїстерства заграничних справ. Королівська пара висловила вдоволенє з приводу щирого привитаня її населенєм Парижа. О год. 6.30 король приняв мінїстра заграничних справ і членів дипльоматичного тїла.
ПАРИЖ. (Ткб.) Тутешні часописи, обговорюючи приїзд анґлійської королївської пари до Парижа, зазначують велике значінє сих відвідин для тридержавного порозуміня.
В Matin сенатор Рібо пише: По обох сторонах каналу переконані про однаковість інтересів і про користь порозуміня між Франциєю й Анґлїєю. Figaro пише: Загально панує бажанє, щоби відносини між обома державами були і дальше щирі без огляду на те, чи остануть в нинїшній формі, чи змінять ся на постійний союз.
ПАРИЖ. (Пр. тел.) На запрошенє президента Пуанкаре амбасадор з Петербурга Делькасе прибув до Парижа, щоби підчас полїтичних конференций давати поясненя в справі тридержавного порозуміня. Півурядовий Petit Parisien пише, що овациї для анґлїйського короля не сьміють мати характеру, який обиджував би який нарід або який небудь край. Жерес в Humanite перестерігає, щоби не дразнити Нїмеччини.
ЛЬОНДОН. (Пр. тел.) Тimes пишуть, що щодорож анґлїйського короля до Франциї має полїтичний характер, бо ходить про переміну дотеперішного порозуміня в справжній францусько-анґлїйський алїянс.
Сю справу обговорювали в Парижи ще тому кілька місяців і питали ся в Льондонї, чи не схотїв би король підчас свого побуту в Парижи відбути конференцию в справі такої переміни. В сїй справі також анґлїйський амбасадор заявив готовість почати переговори.
ЛЬОНДОН. (Пр. тел.) Daily Telegraph в довшій статї обговорює жаданя француської преси про зміну порозуміня на союз, котрий доповнило ся би ще союзом з Росиєю. Було би похибкою в так важній справі не зважати також на публичну опінїю. Анґлїя не може заключувати формального союза, щоби з Францією і Росиєю вести офензивну полїтику. Анґлїя мусить відкинути всякі пляни, котрі могли би замішати її в конфлікт з сухопутними державами. Тридержавне порозумінє ґарантує Франциї її нинїшні посїлости і для забезпеченя перед нападами і несправедливими спорами, але зовсїм не містить зобовязаня щодо попираня Франциї, коли вона хотїла би вести аґресивну полїтику. Анґлїя не хоче аґресивної полїтики, а бажає лише мира.
Конфлікт Сполучених Держав з Мехіком.
ВАШІНҐТОН. (Ткб.) Гуерта зажадав в Вашінґтонї запевненя на письмі, що на сальву, якої жадають від него, кораблї Сполучених Держав відповідять вистрілом по вистрілї. Сполучені Держави відкинули се домаганє й обстоювали, щоби приймити їх услівя.
НЮ ЙОРК. (Ткб.) Гуерта відкинув жаданє правительства Сполучених Держав.
ВАШІНҐТОН. (Ткб.) В відручнім письмі до конґресу президент Вільзон зазначує, що положенє є виїмкове. Ходить виключно про конфлїкт між правительством Сполучених Держав і чоловіком, котрий називає себе президентом Мехіка. Обсадженє Тампіко і Веракруз не буде зовсїм означати вибуху війни.
ВАШІНҐТОН. (Ткб.) Воєнний корабель "Місісіпі" дістав приказ з корпусом аеропланів і кількома торпедовцями відплисти до Тампіко.
ВАШІНҐТОН. (Ткб.) Сенат радив учера над відручним письмом президента Вільзона. Наради відложено без порішеня ухвали, тому що спротивили ся резолюциї, принятій палатою репрезентантів, яка похвалює пляни Вільзона в справі Мехіка. Пішло за се, що ся резолюция виступає проти Гуерти. Комісия заграничних справ сенату предложила нову резолюцію, яка дає широку повновласть Вілзонови.
ВАШІНҐТОН. (Ткб.) Урядові круги потверджують чутку, що є намір сконфіскувати велику скількість амунїциї, призначеної для Гуерти, яка є в дорозі до Веракруз на покладї невтральних кораблів. Провідників сторонництв в обох палатах повідомлено про се. Американський адмірал дістав приказ обсадити цловий уряд в Beракруз.
НЮ ЙОРК. (Ткб.) Новий воєнний корабель "Ню Йорк", один з найбільших кораблїв на сьвітї дістав приказ прилучити ся до атлянтийської фльоти.
ВАШІНҐТОН. (Ткб.) Принята комісиєю заграничних справ резолюция звучить: З огляду на факти, наведені президентом Вілзоном у його відручнім письмі до конґресу про обиду Сполучених Держав Мехіком, слїд уповажнити президента покористувати ся оружною силою в ціли домаганя недвозначної сатисфакциї. Та не треба в сїм добачувати ворожого наміру, задуманого нами проти мехіканського населеня.
МЕХІКО. (Ткб.) Гуерта видав учера відозву, в котрій всїм чужинцям, а передовсїм Американцям, які бажають остати в Мехіку, запевнює безпеченство житя й майна. Гуерта хоче показати, що його правительство і Мехіко є цивілізовані. Дальше висловлює бажанє, щоби американський нарід переконав ся, що американського прапора зовсім не обиджено. Констатує, що президента Вілзона фалшиво поінформовано і тому він таксамо фалшиво поінформував конґрес.
Перед американським посольством в Мехіку поставлено для його охорони 12 полїцийних урядників.
(«Дїло»)
____________________________
23 квітня 1914 р.
Десять лїт тому, в 1904 р. Анґлїя війшла в порозумінє з Франциєю. Се могло видавати ся дуже дивним. Адже Анґлїя від соток лїт була завзятим ворогом Франциї і навпаки. Адже від часїв великої француської революциї протягом цілого XIX. столїтя між Франциєю й Анґлїєю йшла боротьба не на житє, а на смерть, що полїтика першої француської республики, а потім Наполєона була звернена головно проти Анґлїї. Одначе порозумінє Анґлїї з Франциєю не було нїяким випадком, їх обох злучила разом спільна небезпека, небезпека від Нїмеччини, яка по1870 році році незвичайно зросла у своїм розвитку і стала одною з найсильнїйших держав сьвіта. Три роки пізнїйше, в 1907 році Анґлїя вступила до порозуміня з Росиєю і так повстало потрійне порозумінє, яке мало бути протиставленим до потрійного союзу.
Під увагу війсковим властям. Від резервіста, що відбув недавно вправи при першім баталїонї 55. полку піхоти в Бережанах, одержала Свобода з прошенєм о поміщенє лист, в котрім читаємо між ин.: Резервісти походять переважно з околиць, де в наслїдок елєментарної катастрофи люди терплять голод. Через те й резервісти є слабосилі тай хорують. Одначе війскові лїкарі не хотять признати їх хорими, а війскове начальство не узгляднює їх фізичної недолї. Дописуватель Свободи наводить далї яркі факти жовнярської недолї і просить помочи у послів. Думаємо, що висші війскові власти самі вглянуть в справу та зарядять що слїд, щоби не утруднювати нашому селянству сповнюваня важкого обовязку війскової служби.
Замкнено православну каплицю. Прик. Русь доносить, що у велику середу замкнуло скалатське староство православну каплицю в селї Сороки. Сконфісковано у православного попа Григория Савечки всї часописи, журнали і книги і зложено їх в каплици, котру замкнено і опечатано.
Комунїкат львівського фізикату. В львівськім повітї стверджено урядово заразливі недуги: плямистий тиф в Руданцях, Запитові, Ляшках мурованих; черевний тиф в Поршній і Германові; шкарлятину в Дмитрю, Добрянах, Прусах і Стронятинї; дифтерию у Винниках, Вайнберґен і Білогорщі; трахому в Германові і Підберезцях. Фізикат остерігає перед зносинами з людьми з вичислених сїл та перед закупном у них поживи.
Москвофіли нападають. В селї Германові, львівського повіту, Українці звалили стару раду громадську і вибрали радними самих Українців. Москвофіли внесли протест і запивали ся в коршмі з горя чи втїхи. В тім часї увійшов до коршми один з Українців, що причинив ся найбільше до упадку москвофілів. Нараз кинув ся на него москвофіл війт і вдарив його три рази боксером в голову, так що нещасний, облитий кровю, повалив ся без памяти на землю. Тодї ще прискочила до него пяна чернь і була би його на смерть затовкла, якби не коршмар, котрий силоміць вирвав нещасного з рук опришків. Справою заняли ся власти. Доносить про се останнє ч. Свободи.
Нові доценти. Мінїстер просьвіти затвердив ухвалу професорського тїла, яким допускаєть ся ґімназияльного професора д-ра Івана Демянчука яко приватного доцента клясичної фільольоґії на фільософічнім факультетї унїверситету в Чернівцях та д-ра Еміля Пецольда як приватного доцента нїмецької мови і лїтератури на фільософічнім факультетї львівського унїверситету.
"Росийські національні социялїсти".
На галицькім ґрунтї появила ся нова відміна москвофільства, яка під фірмою "русскіе народные соціалисты" дала про себе знати поміщеною в Пр. Руси резолюциєю, де, малпуючи Народний Комітет, "устанавливаєть" себто констатує ріжні річи в родї неістнованя українського народу, реакцийности українства і т. п. Що собі там тих кілька "юношей", що виступили під тою фірмою, "устанавливаєть", се менше цікаве; за те цікавійше приглянути ся, звідки взяла ся та нова москвофільська відміна.
Отже перше всего просимо не бояти ся: москвофільські "социялїсти" не такі страшні, як могли би здавати ся з імени. Є се тільки одна з відмін добре відомого галицького москвофільства, відміна, плекана ґр. Бобрінським et Co. з такою самою любовю, як ціла москвофільська порода взагалї.
Москвофільські "социялїсти" вчать ся в росийських унїверситетах на стипендиї, яких походженя треба шукати в кругах "Галицко-русскаго Общества". Тамже вони заложили були разом з росийськими однодумцями орґанїзацию, яку Пр. Русь реклямувала в тім напрямі, що та орґанїзация "русскихь народныхъ соціалистовъ" має за задачу протидїлати "зжидоватїлому" інтернаціональному солиялїзмови серед росийської академічної молодїжи.
А коли росийське правительство по старій привичці не полапало ся, в чім дїло, і кількох членів орґанїзациї (між ними одного з Галичини) замкуло, тодї пішло прошенє за протекцию до львівського росийського конзуля і до ґр. Бобрінського; прошенє мало бажаний успіх: на суд (який відбував ся в Київі, при тайности розправи) явив ся ґр. Бобрінський і зложив про обжалованих таке сьвідоцтво, що правительство, пізнавши свою помилку, їх увільнило.
Словом, "социялїсти", якими опікуєть ся ґр. Бобрінський et Co., не такі страшні і рация їх істнованя лежить не в социялїзмі, а в чім иншім. За часів абсолютизму було досить, коли галицьким москвофільством опікувала ся офіцияльна Росия і звязані з нею круги. Тепер сього за мало. Тепер треба заінтересувати москвофільством і настроїти ворожо до українства також широкі круги росийської суспільности, які все таки доходитимуть до що-раз більшого голосу в росийській державі. В тій власне ціли плекаєть ся ріжні відміни москвофільства: сьвятїйшому синодови і епископам демоструєть ся відміну православних в родї Гудими й Сандовича, на збори "Галицко-русскаго Общества" возить ся "русскихь крестьянъ", яких перебираєть ся в великоруські червоні сорочки, щоби тим яркійше виступав їх "русскій" характер, ну, а для кадетів і вартий лївійших від кадетів плекаєть ся відміну москвофільських "социялїстів".
При тім сї "социялїсти" мають ще одну задачу — що так скажемо — внутрішної полїтики. В Галичинї вся молодїж власне тому й відвернула ся від москвофільства, що воно було вже занадто реакцийне, а тимчасом молодїж з природи річи запалюєть ся найпоступовійшими ідеями. Сьому власне має помогти москвофільський "социялїзм," він має бути тою приманою, яка затягала би молодїж в москвофільський табор. "Социялїзм," який виростає під опікунчими крилами ґр. Бобрінського, швидко вивітріє, а москвофільство лишить ся, як се ми вже нераз бачили, хоч би на д-рі Ю. Яворськім, якого поступовість, висловлювана в переписці з Драгомановим, в своїй дальшій еволюциї перемінила ся в співробітництво в київськім "Клубѣ націоналистовъ” і Кіевлянин-ї.
Таким чином москвофільська "социялїстична" відміна має за ціль не социялїзм, тільки з одної сторони приманюванє нашої шкільної молодїжи в москвофільський табор, з другої здобуванє прихильности для москвофільства серед росийських поступових кругів.
Є се рідна дитина аґітациї "Галицко-русскаго Общества," якою опікуєть ся і ґр. Бобрінський і Пр. Русь і д-р Дудикевич, якому знов "русскіе народные соціалисты" робили в ріжні часи ріжні овациї, як взірцеви галицького Росиянина, "радикального социялїста"...
Тай взагалї: се не злий концепт — пошити п. Дудикевича в социялїсти! Того самого п. Дудикевича, "амбасадора коломийського," котрого в "юні дні" житя його напоювали "социялїстичним" сьвітоглядом — круги протоєрея Раєвського при росийській амбасадї у Відни... Того самого п. Дудикевича, що-до особи котрого заприсяженими судовими сьвідками і на підставі заяви високої урядової фіґури, втаємниченої в усї неясні для загалу подробиці, стверджено, що він "платний аґент росийський" і одиниця інспірована з дуже "інтересних" жерел... Того самого п. Дудикевича проголосили собі москвофільські "народні социялїсти" національним і полїтичним героєм, і в тїни такого героя тягнуть вони своє нужденне животїнє!
Видовище достойне богів: "платний росийський аґент" публично, з власним підписом навчав когось моралї полїтичної, а молоді люди не женують ся іти в хвостї такого "дєятєля" і служити за "Parade-социялїстів," потрібних сьому аґентові для каламутних цілий його полїтичної дїяльности. Можливе щось таке тільки в лонї такого плоду корупциї й брехні, як галицьке москвофільство в усїх своїх проявах і відмінах.
Цісар недужий.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Про стан здоровля цісаря довідуєть ся Korrespondenz Wilhelm: Нічний спочинок заколочував кашель; катаральні обяви остають ще в рівній силї, стан сил і апетит вдоволяючі.
Угорський сойм.
БУДАПЕШТ. (Ткб.) Сойм ухвалив, щоби в новій сесиї засїданя тривали від 10 перед пол. до 2 попол., і від 4 попол. до 8 веч. Яко день на інтерпеляциї визначено середу. Слїдуюче засїданє нинї о 10 передп. На порядку нарад вибір комісий і державний прелїмінар на 1914/15 рік.
БУДАПЕШТ. (Ткб.) Палата вельмож вибрала вчера членів делєґаций.
З Альбанїї.
ДУРАЦО. (Ткб.) Установленє мілїциї, що ухвалила рада мінїстрів, відносить ся до цілого краю і маєть ся перевести якнайскорше.
Монархи хресні батьки.
БРАВНШВАЙҐ. (Ткб.) Хресними батьками новонародженого наслїдника престола будуть крім цісаря Вільгельма, цісаря Франца Йосифа, цар і анґлїйський король.
Спадщина по кард. Koппi.
БРЕСЛЯВ (Пр. тел.). Отворено тут завіщанє кардинала Koппa. Полишив він 7 мілїонів марок особистого майна. Головною спадкоємницею є бреслявська капітула, крім сего завіщанє містить богато лєґатів.
Лет понад Юнґфрав.
БЕРНО ШВАЙЦАРСЬКЕ (Ткб.) Швайцарський летун Бідер о 5 г. 40 м. рано з товаришем піднїс ся тут і перелетїв понад горою Юнґфрав. О год. 7 м. 18. осїв.
Роздїл церкви від держави.
ЛЬОНДОН (Ткб). Палата громад приймила в другім читаню 349 голосами проти 265 закон про роздїл церкви від держави у Валїї.
Королївська англїйська пара в Парижи.
ПАРИЖ. (Ткб.) Анґлїйський король і королева видали вчера ґалевий обід на честь президента Пуанкаре. Тостів не було. По обідї королївська пара разом з президентом поїхали до Великої опери на ґалеве представленє. Театр був величаво декорований. Запрошенє дістали всї найвизначнїйші особистости. В хвилї коли королївська пара і президент прибули перед Оперу, зібрана там товпа так зросла, що перервано шпалїр. Серед окликів "хай жиють" на честь анґлїйської королївської пари товпа обсадила входи до Опери. Повстав нечуваний натовп, але випадку не було.
Росия вицофуєть ся.
ПЕТЕРБУРГ. (Пет. аґ.) Супроти статї Веч. Времени п. з. "Переміна потрійного порозуміня на потрійний союз" оголошує урядове бюро інформацийне отсю заяву:
"Росийське правительство, котре дїйсно щиро симпатизує з тривалим скріпленєм звязи, котра лучить Росию, Францию й Анґлїю, і котре в тїснїйшій злуці тих держав бачить запоруку европейського мира, не нарушувало справи переміни порозуміня на союз. Тому анґлїйське правительство не мало — як се твердить згадана часопись — спосібности проявити супроти пропозиций росийського мінїстерства заграничних справ на переміну порозуміня в союз ледової байдужности, бо така пропозиция взагалї не істнувала.
Війна Мексику.
ҐАЛВЕСТОН (Ткб.) Полученє з містом Мексиком привернено. Представник Америки є в безпечнім місци, в містї панує спокій, але торговля устала. По полудни відійшов поїзд до Веракруз, який везе під охороною війска заграничних підданих.
(«Дїло»)
Dyskusja budżetowa rozpocznie się dziś w radzie miejskiej.
Nie budzi ona wielkiego zainteresowania już dlatego, że zamiast z końcem grudnia lub w pierwszych dniach stycznia rozpoczyna się dopiero z końcem kwietnia. W taki sposób cała dyskusja i uchwały są tylko formalistyką — gdyż w rzeczywistości na podstawie nieuchwalonego je-szcze budżetu odbywają się rządy i cała gospodarka miejska już od 1. stycznia br.
Gener. referent budżetu p. Bolesław Lewicki rozesłał wczoraj radnym sprawozdanie komisji budżetowej o projekcie budżetu gminy tudzież funduszów i fundacji w jej zarządzie będących na rok 1914.
Wynika z tego, że budżet gminny brutto wraz z zakładami przemysłowemi wynosi w dochodach 19.513.103 kor., a w rozchodach 19,413.612 kor. — Z ogólnego poglądu na rozwój budżetu m. Lwowa wynika, że wydatki gminy w r. I870 wynosiły k. 1,312.279. a w r. 1914 preliminuje się 10.890.870 kor. Wydatki na oświatę wynosiły w r. 1871 k. 102.620, w 1914 r. 2.366.321 k.: wydatki na dobroczynność publiczną i szpitale w r. 1870 kor. 103.116, a w 1914 r. 595.575 k., wydatki na zdrowotność i aprowizację 375.023 kor.: wydatki na drogi, bruki i ogrody w r. 1870 kor. 230.218. w 1914 r. 1,061.819 k.; czy-szczenie miasta i kanały w r. 1870 kor. 100.100, w 1914 kor. 905.919; zarząd miasta w r. 1870 kor. 252.993. a w r. 1914 kor. 1,887.806 kor.
Sprawozdanie w dalszym ciągu zawiera następujące działy: Źródło dochodów gminy. Polityka inwestycyjna. Bezpieczeństwo publiczne i dobroczynność. Kanalizacja i uporządkowanie dróg i ulic. Oświata i szkolnictwo. Galerja narodowa, muzeum narodowe króla Sobieskiego, archiwum m. Lwowa. Miasto wobec klęski gospodarczei i braku pracy. Sprawozdanie generalnego referenta p. 15. Lewickiego — bardzo optymistyczne — przyjęła do wiadomości komisja budżetowa na posiedzeniu 18. marca br. pod przewodnictwem p. Głąbińskiego.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
24 квітня 1914 р.
"Народний Дім" на городецькім у Львові.
Городецька дїльниця міста Львова за послїдних кілька лїт виказує поважні успіхи під зглядом орґанїзациї національних сил. До розвою національного житя в сїй частині міста причиняє ся в значній мірі Міське Товариство кредитове "Народний Дім", основане в осени 1911 р., яке містить ся при ул. Городецькій під ч. 93. І до основаня "Народного Дому" були тут завязки національної орґанїзациї, але розмах і інтензивність праці на всїх полях народного житя припадають на час, коли основувано "Народний Дім", котрий з першогож року істнованя став не тілько орґанїзацийним осередком, а також поважною материяльною підставою для деяких культурних інституций сеї дїльницї.
Арештованє за шпіонажу. Дня 21. с. м. арештувала жандармерия в Садаґурі супругів Мільчохів від замітом шпіонажі в користь Росиї. Зі сконфіскованих материялів вийшло, що Мільчохи стояли в зносинах з ґенеральним штабом в Петербурзї і робили для него шпіонські послуги в Чернівцях і околици. Мільчохова походить з Росиї, де досї мешкає її рідня, а її брати є чинними офіцирами росийської армії. Арештованих відставлено до краєвого карного суду в Чернівцях.
Пожежа. Третого дня сьвят в саме полудне погоріла в Махнівку коло Белза деревляна церква і дзвінниця, мурована школа і 35 господарств. Ратунок був неможливий, бо дув сильний вітер. Церква обезпечена на 3000 К., господарства обезпечені тільки декотрі і то на малу суму.
Ювилей полку. 7 полк драґонів, який тепер стоїть залогою в Станиславові, сьвяткує дня 19. мая с. р. 250-лїтний ювилей свого істнованя.
Особисті вісти. Ексц. Преосьв. Епископ Константин Чехович дня 27. с. м. виїзджає з епархiї на кілька тижнїв поза границю краю. — Намісник Коритовський повернув нинї рано з Відня, де був спинив ся вертаючи з відпустки, яку провів з жінкою на бріонських островах.
Віденські наради.
Відень 23 цьвітня.
Порозумівшись з присутними у Відни членами українського клюбу, явив ся вчора голова клюбу п. д-р Кость Левицький в президиї палати послів і заявив, що українська репрезентация згоджуєть ся на скликанє конференції сенїорів в ціли урухомленя парляменту та що противить ся прінціпіяльно сьому, щоб народи Австриї були позбавлені парляменту і підлягали виключно §.14.
Таку саму заяву зложив потім п. голова українського клюбу також президентови мінїстрів ґр. Штіркови. При сїй нагодї обговорено також біжучі полїтичні й економічні справи, з послїдних передовсім справу дальшої акциї рятункової. Що-до домаганя скликаня парляменту відповів президент мінїстрів, що він готовий іти на зустріч кождій акциї, котра має довести до приверненя правильности в австрийськім парляментаризмі.
Що до ратункової акциї, то вона ведеть ся дальше. Певні квоти на виживленє найбіднїйшої людности вже виасиґновані, а дальші будуть виасиґновані в найблизшім часї.
На черзї стоять тепер у Відни справи: обсадженє двох мінїстрів Поляками і обсада становища галицького маршалка краєвого. Перша справа мабуть ще протягнеть ся якийсь час, а що-до другої рішилось правительство не терпіти довшої провізориї, а подбати за дефінітивну обсаду. З можливих кандидатів називають тут п. Нєзабітовського і бар. Конопку, одначе не є річию виключеною, що вибір упаде на иншу особу. В кождім разї рішить ся питанє се в часї недовгім.
З нагоди побуту галицьких полїтиків і намісника Коритовського у Відни говорилось там також про скликанє сесиї старого сойму і про реченець нових соймових виборів. В питанях сих стоїть українська сторона на тім становищи, що ще одної сесиї старого сойму зовсїм не треба та що вибори повинні бути назначені на час догідний для нашого селянства — значить по жнивах, з кінцем вересня або з початком жовтня.
Здаєть ся, що пропозиция ся не стрінеть ся з перешкодами нї з боку правительства, нї Поляків.
Недуга монарха викликує у віденських полїтичних кругах поважне занепокоєнє. Се й зрозуміле, коли взяти під увагу вік 84 років і поважну недугу легких. Вислів занепокоєня дала вже біржа, котра на бюлєтини про недугу цісаря відповіла значним спадом курсів важних паперів.
Сьвідомість неминучої фізичної конечности тяжить над думками й дїлами керманичів держави, а разом з ними й народи Австриї почувають, що невиключена є можливість звороту державної полїтики до инших відносин — яких?
Цісар недужий.
ВІДЕНЬ. (Ткб.) Про стан здоровля цісаря доносить нинї Korrespondenz Wilhelm, що сон цісаря заколочений був кашлем, зрештою не зайшла зміна, апетит, стан сил і загальний стан зовсїм вдоволяючі.
Равт у Берхтольда.
ВІДЕНЬ. (Ткб) У ґр. Берхтольдів був учера равт, на котрий прибули двірські і державні достойники, члени дипльоматичного тїла, ґенералїция, представники фінансового сьвіта, штуки, науки і т. д.
Розправа Швіги.
ПРАГА. (Пр. т.) Розправа Швіги проти Narodni-х List-ів має відбути ся з кінцем мая.
З Альбанїї.
ТІРАНО. (Ткб.) Вчера прибув сюди кн. Від, витаний овацийно властями, нотаблями і товпами публики. Князь замешкав в вілї Есада паші.
ДУРАЦО. (Ткб.) Тому що нотабль Дода не приняв теки мінїстерства рільництва, мінїстер скарбу Адамадіс має бути іменований послом при квіриналї, а мінїстер просьвіти Тартулїс виступив з кабінету, конечна є реконструкция кабінету.
ЦЕТИНЇЯ. (Ткб.) Урядово заперечують вісти часописий, наче би Чорногорці перейшли границю і заняли альбанську територию.
Скріплюванє тридержавного порозуміня.
ПАРИЖ (Ткб.). Оголошено таку півурядову ноту: Позавчера почали ся між cep Ґрейом, президентом мінїстрів Думерґом, полїтичні конференциї, в котрих узяв участь також директор полїтичних справ мінїстерства. Оба мінїстри радили вчера дальше.
ПАРИЖ (Ткб.) Petit Раrisien пише, що Ґрей і Думерґ передовсїм думають над сим, щоби відносно до даної перед 2 місяцями льондонським кабінетом інїциятиви скріпити дїяльність тридержавного порозуміня упрощеням способу в комунїкованю трех правительств між собою. Занадто повільний спосіб комунїкації показав ся підчас балканської крізи. Ходить передовсїм про се, щоби істнуючий вже інструмент зробити сильнійшим і більше податним. Француський амбасадор в Льондонї, який перебуває тут, поробив що-до сего бажані пропінациї. Також балканські справи були предметом конференциї; взагалі всї ориєнтальні справи будеть ся обговорювати підчас дальших конференций.
ПЕТЕРБУРГ (Пет. Аґ.) Оголошено вчера царський рескрипт, в котрім цар при нагодї виданя ордеру Александра Невського росийському амбасадорови в Парижи Ізвольському зазначує його незвичайно обильну в овочі діяльність в заприязненій і союзній Франциї. Тісні звязі між Росиєю і Франциєю, котрі становлять лише запоруку спільних інтересів союзних країв, але також дорогоцінну запоруку вдержаня сьвітового мира, затїснили ся завдяки дїяльности амбасадора ще більше, зa що цар висказав йому свою прихильність.
ПАРИЖ (Гавас). Підчас розмов між анґлїйським державним секретарем Ґреєм і президентом мінїстрів Думерґом з приводу відвідин анґлїйської королївської пари порушено всї справи, котрі відносять ся до обох країв і в усїх точках виявила ся згідність поглядів мінїстрів. Констатуючи вислїди полїтики веденої обома правительствами разом з росийським правительством оба державні мужі згідно висказали погляд, що конче треба, щоби сї три державці дальше вели тривалі свої змаганя для вдержаня рівноваги і мира.
(«Дїло»)
____________________________
25 квітня 1914 р.
Львівський Народний Театр "Руської Бесїди" — як нам пишуть — з'їжджає до Калуша та дасть лише три представленя в сали "Народного Дому". З огляду на те, що наш театр проведе в Калуши такий короткий час, в інтересї калуської і дооколичної публики є вихіснувати той короткий побут театру і заповнити салю по береги. Вже від двох лїт не гостив театр в Калуши, а й тепер, по сих трох виставах, хто знає, коли завитає знов сюди. Всї три представленя се є новинки, досї в Калуши неграні. Білєти вже від тепер можна набувати в "Повітовій Торговельній Спілці" в Калуши.
Останки мамута. З Сусїдович коло Фельштина доносять, що там найдено зуб мамута ваги 2.4 кґ. Перед 15 лїтами викопано в тім самім місци кливак мамута і є припущенє, що в тім місци глибше буде цілий кістяк мамута.
Футуристична кровава бійка. В Медіолянї футуристи уладили концерт, на якім прийшло до бійки на ножі і до стрілянини з револьверів між противниками і прихильниками футуристів. Ранених є 10 осіб. Між музичним критиком Камероном і одним з футуристів відбув ся поєдинок. Камерон ранений.
"Суфражисткотревалість" анґлїйської штуки. Директори анґлїйських музеїв, побоюючись атентатів суфражеток, винайшли спосіб на охорону творів штуки перед насильним ушкодженєм. В деяких музеях всї образи осмотрені склом безпеченьства, котре не тріскає під ударом топора анї вистрілом револьвера. Воно складаєть ся з двох скляних плит, злучених верствою прозорої целюльоїди. Тепер заведено сей винахід в музею Шекспіра, де буде великий натовп народа з огляду на 350-лїтний ювілей Шекспіра, а через те заходить можливість нового злочину зі сторони суфражеток. Скло є так прозоре, що зовсїм не шкодить вражіню твору штуки.
Кость Михальчук.
Сими днями помер у Київі Кость Михальчук, відомий український фільольоґ і громадський дїяч. Покійний народив ся в 1840 р. в селї Зозулинцях, бердичівського повіту. В 1859 р. скінчив ґімназию й записав ся на київський унїверситет. Тут він був одним з інїцияторів української громади й "хлопоманського" руху. Незабаром його виключено з унїверситету і він нїколи пізнїйше не міг скінчити його. Та се не перешкодило йому написати цілий ряд наукових розправ про українську мову, з яких особливо інтересною й доси не перейденою є праця під заголовком "Нарѣчія, поднарѣчія и говори южной Россіи въ связи съ нарѣчіями Галичины". За наукові праці з української фільольоґії петербурська Академія Наук іменувала його своїм членом кореспондентом. Коли в 1906 році у Київі повстало українське наукове Товариство, покійний взяв у його дїяльности жваву участь, яко співредактор Записок і голова язикової комісиї. У Записках видав він і останню свою наукову працю (спільно з Е. Тимченком) "Програма до збираня диялєктичних одмін української мови". Можна сказати, що поруч Потебнї К. Михальчук є найбільшим українським фільольоґом. І треба дивувати ся, що він працював науково при зовсїм невідповідних обставинах до сеї роботи — покійний до кінця днїв своїх був бухгальтером великого бровара. Покійний був не лише людиною науки, але й щирим українським громадянином і як український публїцист забирав голос в ріжних справах. Писати почав він ще в 60-их роках у ріжних польських (у Варшаві) й росийських ґазетах. В Дїлї умістив він під псевдонїмом статю "Чого хотять від нас Росияни", писав також у Правдї. В особі К. Михальчука зійшов у могилу один з останних представників правобережного українства 50—60-их років.
"Що і як мають зізнавати" сьвідки в теперішній розправі? — таке питанє поставив оден з членів львівської москвофільської читальнї п. Гвіжджовський на адрес прибувших на розправу сьвідків-Залучан, і радив їм піти за вказівками в сїй делїкатній справі до "самого" Дудикевича, котрий мав їх приняти в тут. "Народнім Домі". На слїди сих "порад" впала полїция і по переслуханю сьвідків осаджено п. Ґвіжджовського в арешті слїдчім тут. суду. Сей Гвіжджовський (кравецький помічник) — не перша жертва москвофільської мафії, яка аранжує москвофільську акцию в сїй розправі. За намову до фалшивих зізнань будуть відповідати крім нього ще й инші люди, вмотані мафією в ганебну руссофільску аферу. Супроти того вже розуміємо нинї жерело нечувано ординарних, "істїнно-русских" хамств і інвектив, якими накинулись москвофільські "джентельмени" в адвокатських тоґах на особу нашого процесового справоздавця за те, що він, малюючи дійсність, зазначив був у своїм справозданю, що деякі москвофільські сьвідки зізнають наче "добре вивчені обороною". Нозички відозвались... Тодї — зрештою не вперве і не в послїдне — продер ся на особах сих "джентельменів" тоненький блїхтр культурности, а вилїзли на зверх "нагі душі" росийських хулїґанів. Розуміємо се тепер, розуміємо.
Цісар недужий.
ВІДЕНЬ (Ткб.). Про стан здоровля цісаря доносить Korrespondenz Wilhelm нинї отсе:
Ніч на стільки була лїпша, що в першій її половині сон був добрий і мало перериваний. Друга половина ночи була заколочена почасти кашлем. Апетит, стан сил і загальний стан як учера.
Доповняючі вибори.
ЧЕРНІВЦІ (Ткб.) Вчера були доповняючі вибори до сойму. Вибрано офіцияльного кандидата української партиї господаря Павлюка.
Летництво і його жертви.
ВІДЕНЬ (Пр. тел.) Летун Раймонд Пічман піднїс ся вчера на полях Асперн до першого етапу в летї за нагороду Шіхта. Долетїв до Шветль; тут сильний вітер перевернув його апарат, апарат упав, а Пічман потерпів такі сильні рани, що в дорозі до шпиталю помер. Його пасажир, брат Іван Пічман віднїс тяжкі рани.
РИМ (Пр. т.) Летун Відмер з Триєсту, котрий полетїв з Триєсту до Риму, окружив кілька разів Ватикан. Папа приглядав ся з великим зацікавленєм еволюциям лїтака.
З летництва.
ЙОГАНІСТАЛЬ, (Ткб.) Летун Базер піднїс ся в ера з товаришом Клюґе до лету до Відня, відки полетить дальше через Букарешт до Софії.
Жертва автомобілевої катастрофи.
ВІДЕНЬ (Пр. т.) Теодор Дрегер, син члена палати панів, котрому приключив ся випадок з автомобілем, помер наслїдком віднесених ран.
Вибух Везувія.
НЕАПОЛЬ. (Пр. т.) Позавчера почав ся сильний вибух Везувія, супроводжений кількома землетрясенями. З кратеру вулькана добувають ся великі маси плинної сїрки і трійливих ґазів. Ґази були такі сильні, що мешканці Резіни і Пулїяни потерпіли від них. Підземний гук чути було цілий день. Утворили ся два нові кратери, а старий трохи засипав ся. З обсерваториї Везувія заявляють, що нема причини до побоювань.
По побутї анґлїйської королївської пари в Парижи.
ПАРИЖ. (Ткб.) Анґлїйська королївська пара і сер Ґрей виїхали до Льондону. Президент Пуанкаре відпровадив їх на дворець.
БЕРЛЇН. (Пр. т) Бюро Вольфа доносить з Парижа, що анґлїйський король дуже довго розмовляв з нїмецьким амбасадором. Ся розмова звернула загальну увагу.
БЕРЛІН. (Пр. т.) Berliner Zeitung доносить, що анґлїйський король на перегонах в Нелї виграв значну суму. Виграні гроші дав префектові Секвани для роздачі між убогих Парижа.
ЛЬОНДОН (Ткб.). Daily Chronicle висловлює вдоволенє з коментарів преси тридержавного союза про зїзд в Парижи. Прихильні відносини між анґлїйським урядом заграничних справ і урядами у Відни і Римі, а послїдними часами також в Берлїнї зовсїм не загрожують тридержавному порозуміню, противно, рівночасне плеканє може найбільше причинити ся до з гармонїзованя всїх великих держав і до вдержаня мира.
Незатвердженє посадника.
БУДАПЕШТ. (Ткб.) Часописи доносять, що цісар не затвердив вибору нового посадника Рєки Замельзея.
(«Дїло»)
Publicysta z "Canadian Pacificu" przed sądem.
Winniki, dnia 23. kwietnia.
Dziś przed sądem w Winnikach odbyła się rozprawa p. Wł. Wąsowicza, znanego "publicysty z Canadian Pacificu" przeciw inż. Janowi Brylowi o obrazę honoru wspomnianego "publicysty". Mianowicie p. inż. Bryl, zwalczając na zgromadzeniu w Winnikach kandydaturę p. Wąsowicza do sejmu w r. 1913, wyraził się: "Pan, panie Wąsowicz, wogóle nie powinieneś się ubiegać o mandat, bo pańskie obecne zajęcie koliduje ze stanowiskiem posła sejmowego. Pan przecież jesteś agentem Tow. Canadian Pacificu, które płaci za dostawę emigrantów od głowy 20 kor.".
Tem wyrażeniem uczul się p. Wąsowicz obrażonym i zaskarżył inż. Bryla do sądu w Winnikach. Dziś odbyła się już druga rozprawa. Zeznawało w tej sprawie już dawniej wiele osób, a miedzy innymi poseł Lasocki, dyr. Okołowicz i i.
Wczoraj przesłuchano Świadka p. Izydora Anklewicza z Winnik. Ten zeznał, że słyszał, jak p. Bryl mówił, iż p. Wąsowicz sam się chwalił, jakoby na posłudze w Canadian Pacificu zarobił.
Św. p. J. Dąbski obecny wówczas na zgromadzeniu zeznał, iż sobie przemówienia p. Bryla nie notował, ale sens odnośnego ustępu był taki: "Pan nie powinien kandydować na posła, bo pan jesteś agentem "Canadian Pacific", które płaci od głowy 20 kor.".
Na liczne zapytania sędziego p. Bilinkiewicza świadek zeznał, iż zajęcie p. Wąsowicza w Biurze lwowskiem "Canadian Pacificu" wywoływało wogóle u większości opinji polskiej wielkie zgorszenie i że p. Wąsowicz był daleko ostrzej przez prasę polską atakowany, niż to określają wyrażenia p. inż. Bryla. Ze p. Wąsowicz pracował w "Cauadian Pacificu" to przyznał sam szef jego, p. Stapiński, w "Krak. Kurjerze Illustrowanym", tłumacząc, że p. Wąsowicz ma w Canadian Pacificu "publicystyczne" zajęcie. Glos na sali: "Jakie dzienniki wydaje Can. Pacific?".
Ze za Canadianem Pacific rozwinął działalność szkodliwą dla naszego społeczeństwa, o tem świadczą pokątne agitacje jego agentów, liczne procesy i wreszcie zawieszenie biur "Canadian Pacific" przez rząd i aresztowanie kierowników biur w Wiedniu i we Lwowie. Sam świadek widział czerwone kartki agitacyjne, gdzie za dostarczenie osoby dorosłej obiecywano 7 rub., a za dostarczenie dziecka 2 czy 3 ruble.
Dalej zeznał świadek, iż p. Wąsowicz opowiadał p. Kulasiowi Walentemu, że od czasu wstąpienia do "Can. Pac.", zarobił kilka tysięcy koron. To świadkowi sam p. Kulaś opowiadał w red. "Kuriera Lwowskiego".
P. Wąsowicz przyznał się na rozprawie, że miał "dziennikarskie zajęcie" w "Can. Pac." i bral za to 5.000 kor. rocznie, ale nie widzi w tem nic złego.
Rozprawie przesłuchiwali się chłopi okoliczni i obywatele z Winnik.
Obrońca inż. Bryla p. Jaroszyński wystąpił z wnioskiem o powołanie nowych świadków, a mianowicie p. Kulasia, p. Bednarza Józefa z Winnik i p. Hanusza, kier. biura "Car. Pac." we Lwowie, ponieważ on, jako szef p. Wąsowicza, potrafi określić jego publicystyczne "zajęcie" w "Canadian Pacific".
Glos ze sali: Ależ Hanusz siedzi w kryminale!
P. Wąsowicz (z dumą): Nie, już wyszedł.
Na sali ogromna wesołość.
Ponieważ sąd przychylił się do wniosku obrony na przesłuchanie nowych świadków — rozprawa została odroczona.
Wogóle p. Wąsowicz na tej rozprawie z roli oskarżyciela stal się oskarżonym. A że i sam dosyć krytycznie zapatruje się na charakter swego "publicystycznego zajęcia" w "Can. Pac." dowodem to, iż z dumą w sadzie stwierdził, iż z końcem lipca 1913 (po wyborach) z "Canadian Pacif." ustąpił. Po co było ustępować skoro to "dziennikarskie zajęcie" było takie szlachetne?
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
27 квітня 1914 р.
Під впливом подїй і заграничної і внутрішної полїтики що-раз більше виясняєть ся, що в Габсбурській монархії стає конечна перебудова полїтичного устрою. І рівночасно що-раз більше зарисовують ся дві концепциї перебудови: одна, яку слушно можна назвати австрийською, і друга, яку треба назвати сепаратистичною, а з огляду на те, що її заступають головно Поляки, — польською.
Словом, ріжними дорогами починає приходити до голосу сьвідомість, що будучність монархії лежить в тім, щоби всї народи її мали в нїй заспокоєні всї свої національні потреби так само, як в своїй власній національній державі, plus усї разом користували ся велико-державним значінєм своєї спільної держави, щоби вона таким чином не тільки вдоволяла свої народи, але ще мала притягаючу силу для тих частий своїх народів, які знаходять ся поза границями її.
Вчорашної недїлї дня 26 с. м. відбули ся перші полїтичні орґанїзацийні збори національно-демократичної партиї в Куликові. В комнатах читальнї "Просьвіти" зібрало ся поважне число міщан і місцева українська інтеліґенция. Прибувший на сї збори голова полїтичної opґaнїзациї Українців міста Львова радник д-р Евген Озаркевич виголосив реферат про нову ординацию виборчу до краєвого сойму, підніс сей важний і відрадний факт, що отсе вперве наш нарід буде мати свою репрезентацию з міст а з осібна зазначив становище міщанства в Куликові, котрому припала та відзнака, що вилучила його з сільських громад, піднесено до ряду міст і злучено з столицею краю. Присутні заінтересували ся дуже живо сею справою. Опісля секретар львівської орґанїзациї п. Ст. Біляк звернув увагу на потребу орґанїзациї і завізвав присутних до заснованя управи орґанїзациї. По довшій нарадї і порозуміню рішено вибрати управу з 13 осіб, з найповажнїйших горожан з поміж інтелїґенциї і міщанства. Головою вибрано місцевого пароха о. сов. Грушкевича, заступником судию повітового д-ра Льва Рудницького, а секретарем п. І. Хомяка. З цілого настрою в містї і перебігу зборів можна було бачити, що українська ідея в містї Куликові вже побідила, а стара лєґенда неначеб місто Куликів було виключною доменою москвофільства належить вже до істориї.
За наслїдство на росийськім престолі. Reichsрost доносить в дописи з Петербурга, що плян заручин румунського наслїдника престола з дочкою царя розбив ся. Румунський наслїдник престола виїхав з Петербурга розчарований. Причиною розбитя має бути справа наслїдства на росийськім престолї. Росийський наслїдник престола все ще хорий і взагалі не буде здібний до правлїня. Отже виринула справа полагодженя наслїдства. Однї думають, що на престолї засїла би найстарша дочка Ольга, опісля її наслїдники. Инші подають, що престол припаде мужеським потомкам царя Александра II. Всї сани великого князя Володимира зрекли ся престола.
Нові виданя Наукового Товариства ім. Шевченка.
Матеріяли до української етнольоґії, видає етноґрафічна комісия Наукового Товариства ім. Шевченка. Том XIV: Мельодиї українських народних дум, серия II, списав по фоноґрафу і зредаґував Філярет Колесса. У Львові 1913. Ст. XXXVI+195+43+5 ілюст. Ц. 6 К.
Українсько-руський Архив, вид. історично-фільософічна секция Наукового Товариства ім. Шевченка. Т. X. Матеріяли до істориї української піснї і вірші, тексти й замітки, видав Михайло Возняк. Ч. II. У Львові 1914. Стор. 241—480. Ц. 4 К. Цінні причинки до істориї зах. української культури в 2-ій пол. XVIII в.
Збірник математично-природописно-лїкарської секциї Наукового Товариства ім. Шевченка. Том XV, вип. 2. Під редакциєю д-рів В. Левицького, І. Раковського і С. Рудницького. У Львові 1913. Ц. 3 К. (Зміст: Студиї з теориї конґруенцій — М. Чайківського; Дещо про теоретичне і методичне значінє температури скоростий процесів для хемічної кінетики — Ю. Гірняка (14 ст.); Причинки до ґеоґрафічної термінольоґії І. — С. Рудницького (16 ст.); біблїоґрафїя (34 ст.). Нефаховці повинні дати позір на статю проф. Рудницького.
Збірник історично-фільософічної секциї Наукового Товариства ім. Шевченка, т. XVI: Тарас Шевченко як маляр, написав Ол. Новицький. Львів—Москва 1914. Ст. 89+83, вел. 8-ки. Ц. 5 К. — Та сама праця вийшла відбиткою: Ол. Новицький — Тарас Шевченко як маляр. Львів—Москва 1914. Накладом Наукового Товариства ім. Шевченка. Ц. опр, прим. 6 К.
Отсе ювилейне виданє містить вступний нарис про Шевченка як маляра, систематично уложений реєстр праць його, що дійшли до нас або про які маємо звістки та 130 ілюстраций. Ся перша сього роду книжка у нас, видана дуже гарно, повинна знайти ся в кождім інтелїґентнім українськім домі і в кождій товариській біблїотеці.
Проф. д-р Степан Смаль-Стоцький — Ідеї Шевченкової творчости. Читано на сьвяточних зборах членів Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові 10 марта 1914. (Передрук із "Хронїки Наукового Товариства ім. Шевченка" ч. 58). Львів 1914. Накладом автора. Ст. 16, 8-ки. Ц. 0,30 К. Ся гарно написана брошура надає ся до масового ширеня в ювилейнім році.
Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. Рік 1913. Том СХVІІ. і СХVІІІ. Львів 1914. Ст. ІІ+396. Зміст: 1. Присвята: "Іванови Франкови в сороклїтє письменської дїяльности". 2. Дещо про вийстя вкраїнської народности — Хведора Коржа (Москва). 3. Слїди скитської культури в Галичинї — Володимира Гребеняка (Львів). 4. Двѣ-три замѣтки изъ области древнѣйшаго церковно-славянскаго перевода — Ватрослава Ягича (Відень). 5. Лѣтописець Несторъ — Алексѣя Шахматова (Петербург). 6. Гомер в Галицькій лїтописи — Богдана Барвінського (Львів). 7. Козаччина в полїтичних комбінациях 1620—1630 років Івана Крипякевича (Львів). 8. Один момент під Зборовом 1649 р. Критичний нарис Стефана Томашівського (Львів). 9. "Під протекцію курфірста". До історії полїтики П. Дорошенка — Івана Кревецького (Львів). 10. "Хрістос пасхон". Львівські віршовані діяльоґи з 1630 р. — Василя Щурата (Львів). 11. З старшої письменности Угорскої Руси — Гіядора Стрипського (Будапешт). 12. Epopeja bazyliańska. Nieznany okaz literatuiy rusko-polskiej — Aleksandra Вruсknеrа (Берлин). 13. Два епізоди з історії боротьби Ґедеона Балабана з львівським брацтвом — Федора Срібного (Львів). 14. Kotlarewskyj's Travestierte Aeneide — von Alfred Jensen (Стокгольм). 15. Українські думи — Миколи Сумцова (Харків). 16. Запропащена збірка угроруських казок — Володимира Гнатюка (Львів). 17. Z sennych widziadeł ludzkości — Jana Baudouina de Courtenay (Петербург). 18. Український протипапський памфлєт XVI. в. "Исторія о едномъ папЪ римскомъ" — Михайла Возняка (Львів). 19. З переписки письменників 1860-их років в Галичинї — Титка Рeваковича (Львів). 20. Кандидатура Федьковича на посла — Ярослава Гординського (Львів). 21. Основи відродженя білоруського письменства — Іларіона Свєнціцкого (Львів). 22. Lidove póvidky о zkroceni złe źeny — Jirziho Polivky (Прага). 23. Ярмарки на дївчата. Причинок до української етнольоґії — Зенона Кузелї (Чернівці). 24. Проба упорядкованя українських говорів — Івана Зїлинського (Львів). 25. Вокатив в українській мові — Евгена Тимченка (Варшава).
Отся подвійна книжка Записок виходить із доволї значним опізненєм. Причина сьому найперше та, що вже від довшого часу Записки спізнювали ся, так ось CXVI. том вийшов у падолистї замість у серпни мин. року; дальше по виданю сього останного тому в редакцийній теці не полишило ся анї одної стрічки і товариство мусїло наново орґанїзувати редакцию головного свойого видавництва і спіробітництво в нїм; опісля задля довгого друкарського страйку виданя товариства взагалї були здержані; а вкінци обмежена скількість нових черенок у друкарни при потребі посилати коректу заграничним авторам спинювала скорий вихід книжки. Та дальше Записки й инші виданя будуть виходити в нормальнім часї. Тепер саме почали друкувати ся Записки тт. СХІХ-СХХ (присьвячені Шевченкови) та СХХІ одночасно.
"Карпатия", товариство взаїмних обезпечень на житє і ренти у Львові.
Народний Комітет, розглядаючи справу поширеня економічної орґанїзациї нашого народу в Галичинї як трівкої основи його поступу і здобутків на культурній, а зокрема полїтичній области, рішив звернути увагу нашої суспільности на нове товариство "Карпатию", товариство взаїмних обезпечень на житє і ренти у Львові, яке має у нас відограти ту економічну ролю і місию, які з великою для нас користию сповняє товариство взаїмних обезпечень "Днїстер". Товариство "Карпатия", збудоване на трівких основах і ведене солїдною управою, дає запоруку, що воно сповнить в цілости ті надїї, які має до него наша суспільність, яка знова зі своєї сторони повинна се товариство поперти цілою силою зголошуванєм в сїм товаристві обезпечень на житє і ренти. Народний Комітет, припоручаючи нашій суспільности тов. "Карпатию", сподїєть ся, що наша суспільність сповнить свій народний обовязок, з довірєм віднесеть ся до сего товариства і попре його хосенну для нас діяльність.
Звертаємо увагу нашого громадянства на комунїкат Народного Комітету в справі товариства взаїмних обезпечень на житє і ренти "Карпатия". Се товариство основано перед трема літами з осідком в Чернівцях, однак силою факту дїяльностию своєю обняло воно переважно наш край Галичину, так що сказала ся потреба основати у Львові зразу філїю Товариства, а згодом прийшли міродатні чинники до переконаня, що ще кориснїйшим для розвитку товариства буде перенесенє головного осїдку товариства до Львова. Завдяки заходам нашої парляментарної репрезентациї узискано від ц. к. мінїстерства внутрішних справ дозвіл на зміну статуту в тім напрямі і вже від кількох місяців знаходять ся бюра сего товариства у Львові, ул. Руська ч. 18, поруч бюр товариства "Дністер". З признанєм треба зазначити се відрадне явище, що наші буковинські провідники, кермуючи ся виключно патріотичними почуванями і маючи передовсїм добро товариства на метї, рано згодили ся на се перенесенє. Через зміну осїдку центральної управи, перейшла і керма управи в руки наших львівський людий, переважно наших перших випробованих дїячів в фінансових інституциях. Знаємо, який розвиток виявили сї наші краєві фінансові інституциї, і є ми горді з них, бо бачимо, як їх праця відбиваєть корисно в білянсї нашої народної роботи і нашого національного та економічного відродженя. Тому з найбільшою радостю приходить ся нам повитати сю нову інституцию, се нове забороло нашої народної сили. Згадаємо лише, кілько то нашого гроша ішло дотепер за дармо в чужі руки, через те, що ми не мали свого товариства обезпеченя на житє, сеї важної економічної галузи в суспільній господарці. Через основанє товариства "Карпатия" се все повинно устати і маємо надїю, що устане. Товариство се основане на солїдних основах; мимо того, що повстало якраз в часах фінансової крізи і в роках елєментарних нещасть, придбало вже чимале число обезпечених і стоїть на цілком трівких основах. Від тепер повинен розпочати ся для товариства новий щесьвітлїйший період. Через перенесенє осїдку до столиці нашого краю, кріпку управу і через надїї на поправу фінансових відносин можна сподївати ся, що число обезпечених скоро зросте і поставить се товариство гідно поруч всїх инших наших першорядних фінансових інституций. Обовязком отже наших дїячів є поширювати ідею обезпеченя на житє в як найширших кругах нашого громадянства, пояснювати всїм значінє сеї важної економічної галузи в народнім житю і звертати всїх до свого одинокого товариства "Карпатиї". Ті особи, що ще перед заснованєм сего Товариства, або з байдужности обезпечили ся в иншім товаристві, повинні перенести ся до свого товариства. Нашим національним обовязком є громадити всї наші капітали в своїх інституциях і збільшувати тим наше народне майно!
Розправа Швіги.
ПРАГА (Пр. тел.) Розправу б. посла д-ра Швіги проти відповідального редактора Naród-ніх List-ів визначено на день 13 мая.
Літаками через Австро-Угорщину.
ВІДЕНЬ (Ткб.). З беручих участь в летї за нагороду Шіхта летунів, котрі піднесли ся в недїлю в Будапешті між год. 6 і 8 рано, щоби відбути поворотну дорогу на поле злетів до Асперн, прибули: Мумб о год. 10 рано, Базет о год. 10 м. 15, Вітодан о год. 10 м. 23, Коншель мусів осїсти коло Коморна, бо зіпсував ся лїтак. Він вечером по направі лїтака мав піднести ся до дальшого лету до Асперн.
Вибори у Франциї.
ПАРИЖ. (Ткб.) По год. 2. над раном вибрано: 12 консерватистів, 7 членів Action liberte, 29 поступовців, 26 републиканців лївиці, 11 радикалів, 34 зєдинених социялїстичних радикалів, 7 социялїстичних републиканців, 22 зєдинених социялїстів.
Ульстер готовить ся.
ЛЬОНДОН. (Ткб.) Про виладованє на сушу 75.000 рушниць і 40 тон амунїциї доносять: Виладованє відбуло ся в найбільшій тайнї. Паради корпусів добровольців, уладжені в ріжних місцях, змилили зовсїм чуйність властий. В пристани Лярнс, де виладувано на сушу амунїциї, полїция пильнувала сильного віддїлу добровольців підчас паради в горішній части міста, коли тимчасом инший відділ з кількасот людий, пійшов на по-береже і зовсім його обсадив. Небавом причалив до пристани пароплав "Мавнтджой". Віддїл добровольців пійшов на його поклад і там працював без перерви, доки ладунок не найшов ся на суші. Оружє поуміщувано в автомобілях, котрі зараз від'їздили. Праця тривала цілу ніч. Рано в ранці корабель відплив в незвіснім напрямі.
В Баґорі ціла фльотиля моторових лодок ждала на корабель, котрий одержав був оружє від пароплава "Мавнтджой". Ладунок сей скоро перенесли до лодок і висадили на сушу. Инший пароплав прибув до пристани в Донґгеді, де виладували на сушу 70 тон рушниць і амунїциї. Полїция і надбережні дозорці були безсильні. Один дозорець, котрий мерщій пустив ся в дорогу, щоби повідомити, впав від удару серця.
Жертва летництва.
ТОКІО. (Ткб.) Поручних Шіґанатау впав з двоплощинного лїтака з висоти 500 м. З під останків лїтака видобули звуглене тїло летуна.
(«Дїло»)
Jaki będzie stan pogody w maju?
W ostatnich 23 latach badano w sześciu stacjach meteorologicznych stale ciśnienie powietrza. Przy tej sposobności spostrzeżono, że wahania takiego ciśnienia atmosferycznego są nader regularne. W latach 1894, I898, 1902, 1906 i 1910, było najniższe ciśnieniu. Z calą dokładnością powtarzają się więc regularnie okresy czteroletnie, zgadzające się przypadkowo z okresem chrabąszczy majowych. — W międzyczasie trzech lat każdym razem istniało wysokie ciśnienie atmosferyczne. Ponieważ zaś od czasu ostatniego niskiego ciśnienia w r. 1910 znowu upłynęły trzy lata, w których był wysoki stan barometru, jest więc bardzo prawdopodobnem, iż w tym roku miesiąc maj odznaczać się będzie znowu względnie niskiem ciśnieniem atmosferycznem, to znaczy, że będziemy mieli stosunkowo dużo ciepła i dużo opadów. Dalsze badanie wykazuje, że w maju takiego roku istnieją cztery razy podwyższenia ciśnienia powietrza, a mianowicie w dniach 5., 15., 23. i 29. Z powyższych spostrzeżeń wynika także, że w tym roku nie należy się obawiać owych majowych nocnych mrozów w czasie t. zw. "Lodowych Świętych" (12., 13. i 14. maja), które tak szkodliwie wpływają na kwiaty owocowych drzew. Należy się więc spodziewać w bieżącym roku obfitego zbioru owoców.
(«Kurjer Lwowski»)
27.04.2014