"Народний Дім" на городецькім у Львові.

Городецька дїльниця міста Львова за послїдних кілька лїт виказує поважні успіхи під зглядом орґанїзациї національних сил. До розвою національного житя в сїй частині міста причиняє ся в значній мірі Міське Товариство кредитове "Народний Дім", основане в осени 1911 р., яке містить ся при ул. Городецькій під ч. 93. І до основаня "Народного Дому" були тут завязки національної орґанїзациї, але розмах і інтензивність праці на всїх полях народного житя припадають на час, коли основувано "Народний Дім", котрий з першогож року істнованя став не тілько орґанїзацийним осередком, а також поважною материяльною підставою для деяких культурних інституций сеї дїльницї.

 

Дня 13. цьвітня с. р. відбули ся треті звичайні загальні збори "Народного Дому", при численній участи членів і оживленім перебігу обрад, на яких управа стоваришеня зложила звіт з дїяльности за другий адмінїстрацийний рік 1913-тий.

 

За два роки істнованя виказує стоваришенє несподївано гарний розвій, хоч се були роки загальної трівоги, пересилень міжнародних, катастроф господарських і численних банкроцтв.

 

Уже в першім році істнованя згуртувало Стоваришенє поважне число членів, бо 286, в 1913 було членів 399, отже приріст виносить 113. Є се переважно служба ріжних заводів, дрібні купці і ремісники, урядники публичні і приватні, інтелїґенция вільних заводїв і инші міські верстви населеня. З загального числа 399 членів є 158 членів або 40 прц. властителями реальностий. Отже український елємент у Львові репрезентують не тілько робітничий і інтелїґентний пролєтарияг та служба, а також посїдаючі верстви населеня, що є підставою тревалої орґанїзациї національних сил і запорукою, що колись дійдемо до певних впливів в публичнім житю міста.

 

Основателї стоваришеня добре зробили, що прийняли в статутї досить значну висоту членського удїлу — 50 кор., се дало змогу в першім же році згромадити удїлового капіталу 13.338,80 кор. В слїдуючім році капітал удїловий виносив 20.000,00 кор., що становило 87,34 прц. заявленої суми, а пересїчно на члена 50,14 кор. Висока порівнуючи сума удїлового капіталу запевнила відразу для стоваришеня користанє з кредиту в Банку краєвім, де він є найдешевший, рівнож наші національні акредитуючі інституциї, як Союз кредитовий, "Днїстер", Земельний Банк гіпотечний признали відповідні кредити. Але головним жерелом оборотового капіталу стоваришеня були вкладки щадничі, котрі з кінцем першого року адмінїстрацийного 1912 виносили 57.328,15 кор. В р. 1913. вкладки щадничі виносили 65.305,91 кор., отже збільшились лише о 7.977,76 кор., що поясняєть ся важким роком і загальним браком гроша. Всеж треба піднести, що стоваришенє відразу набрало великого довіря у суспільности, коли зібрало таку поважну суму на вкладках — приклад рідко де стрічаємий, а важність сего явища тим більша, що не є се більші капітали одиниць, а ощадности значного числа осіб з поміж служби, урядництва і міщанства. Книжочок вкладкових було з кінцем 1913 р. 124, пересічно припадало 525 кор.

 

Разом чужі капітали в оборотї стоваришеня виносили 96.077,51 кор., в тім позички затягнені в банках 30.771,60 кор., власні капітали в удїлах і фондах резервових виносили 21.564,36 кор, або 18,33 прц цілого оборотового капіталу, а відношенє до себе обох частий оборотового капіталу є нормальне для наших відносин.

 

Кредиту удїляє стоваришенє головним чином векслевого, на ціли торговлї, ремесла, закупна парцель будівельних, будову домів і проч., до сплати найдовше на 2 і пів року, а позички є все добре забезпечені. Стан позичок виносив з кінцем 1913 р. 115.054 кор.

 

Від вкладок щадничих платить стоваришенє 5 прц., від позичок мусїло побирати в послїднім році 9—9 і пів прц., бо через подорожінє гроша само платило високі проценти за кредити, з яких користало в банках.

 

Адмінїстрация стоваришеня коштує дуже мало, урядуючі директори працюють безплатно, тілько з кінцем року загальні збори призначають з чистих зисків невеликі ремунерациї. Всї кошти адмінїстрациї виносили в 1913 р. 2902,95 кор., що становить 2.48 прц. оборотового капіталу, в тім містять ся також видатки на загальні ціли.

 

Відчитані на загальних зборах звіти ревізийні люстраторів Банку краєвого і Союза ревізийного констатують правильний розвій стоваришеня і солїдне веденє. Загальні збори також з вдоволенєм приняли до відома звіт управи та удїлили абсолюторию.

 

Чистого зиску виказано в р. 1913 919,40 кор., з чого 131,96 кор. придїлено до фонду резервового, а з решти признано 5 процент дивіденду на удїли членські, від якої члени так в сїм, як і попередного року відмовились на користь народної української школи ім. Б. Грінченка, котру стоваришенє окружає специяльною опікою.

 

В сей спосіб школа Грінченка дістала в датках поверх 1000 кор.

 

На початку сказано, що з основанєм "Народного Дому" почалось оживленє національної роботи в городецькій дїльниці. Та був ще другий, чи не важнїйший момент, що причинив до розвою і розцьвіту ріжних культурних інституций в тій части міста.

 

Се є закупно тов. "Днїстер" двох камениць на ул. Городецькій під чч. 95, 97, в котрих інституциї ті найшли своє приміщенє, а інїціятива сього закупна вийшла з "Народного Дому". В каменицях "Днїстра" містить ся школа Галицька, котра числить 250 учеників в 4 клясових віддїлах, тут містить ся також товариство "Сокіл" III. з 400 членами, захоронка з 66 дїтьми, сюда буде скоро перенесена читальня "Просвіти" городецького передмістя і бурса "Народного Дому".

 

Створено за короткий час дуже богато культурний кутик, на якім відпочиває зір кождого, кому лежить на серци розвій національного житя у Львові.

 

[Дїло]

24.04.1914