У Німеччині розгоряється новий шпигунський скандал. Агенти Кремля активно вербують впливових німецьких осіб, інколи навіть нехтуючи притаманною для таких справ обережністю. І російських емісарів можна зрозуміти: час підтискає, на тлі українських подій Москві чимраз більше загрожують західні санкції. Тож Кремлю конче треба знати, ступінь загрози. Тут вже не до делікатності.
Про те, що в німецькому медіа-просторі активно працюють кремлівські лобісти, вже давно ні для кого не було таємницею. Всі вже знали імена публіцистів, політологів і експертів, котрі спокусилися на умовно «газпромівські» гроші й почали гучно рекламувати політику Володимира Путіна. Одним з найпалкіших апологетів Кремля став політолог Александр Рар, без якого, здавалося, не обходиться в Німеччині жодне телевізійне ток-шоу, яке стосується колишнього Радянського Союзу.
«Пан Рар діє в Німеччині як якийсь агент впливу Кремля», – зі щирим обуренням стверджує німецький депутат Європарламенту від «зелених» Вернер Шульц у коментарі для газети Welt am Sonntag. Александр Рар пропагує стратегію Путіна, намагаючись змусити Захід визнати російське стратегічне панування на пострадянському просторі. Інший європейський депутат Елмар Брок заявив, що навіть в умовах відкритої дискусії, щодо геополітичних питань, вони «не повинні перекручуватися і спотворюватся такими людьми, як Рар».
Прокремлівські публікації в німецькій пресі не обмежуються, звісно, діяльністю одного Рара. Навіть найавторитетніші видання як то Welt чи Spiegel, дозволяли собі публікувати тексти, ґрунтовані на доволі сумнівних фактах і експертних висновках, спрямованих на кремлівську користь.
Та пропагандою в медійній сфері діяльність кремлівських аґентів явно не обмежується. Німецькі журналісти вже згаданої газети Welt am Sonntag, подають інформацію про викриття реального вербування росіянами німецьких політків і чиновників високого рангу.
«Російські аґенти дуже точно аналізують, хто може бути їм цікавий», – поділився своєю інформацією з журналістами керівник відділу захисту від шпигунства Федеральної служби захисту конституції Німеччини (Bundesamtes für Verfassungsschutz – BfV ) Буркгард Ефен. За його словами, під маскою звичайних співробітників посольства аґенти російської Служби зовнішньої розвідки (СЗР) намагаються завести дружбу з «цільовими об’єктами», котрі нічого не підозрюють, щоб потім доїти з них інформацію.
Президент Федеральної служби захисту конституції Німеччини Ганс-Ґеорг Маасен повідомив, що СЗР намагається цілеспрямовано вербувати німецьких політиків, співробітників наукових фондів і міністерств, щоб отримати доступ до важливої інформації. Цю форму шпигунства BfV називає «напіввідкритим видобутком». Співробітники відомства висловлюють побоювання, що в обраному восени минулого року Бундестазі російські агенти можуть ще більше підсилити свої вербувальні старання з депутатами-новобранцями, яких доволі зайшло в парламент.
У своїй вербувальній діяльності аґенти СЗР навіть не намагаються видумувати для себе нові імена. А у випадку провалу їхній дипломатичний статус захистить їх від евентуального кримінального переслідування. Загалом, за оцінками BfV, приблизно третина співробітників російських дипломатичних установ є шпигунами.
Російська амбасада в Берліні
Методи російських агентів з вербування завжди однакові й детально описані, наприклад, у книзі Віктора Суворова «Акваріум»: зав'язати знайомство, перевірити чи диспонує об’єкт корисною інформацією (це не мусить бути конче військова таємниця, інформація морже стосуватися, наприклад, такої цінної для Росії сфери енергетики або інших галузей промисловості), чи має зв'язки в керівництві Європейської Унії або НАТО.
За даними BfV, російські аґенти зустрічаються зі своїми німецькими контактними особами в ресторанах, кафе, барах подалі від російського посольства. Перші «гонорари» виплачуються «об’єктам» опосередкованим чином: російська сторона фондує їжу і напої , іноді робить подарунки.
Німецькі контррозвідники поділилися з журналістами своїм здивуванням, вони були заскочені наївністю цих «цільових об’єктів». Адже останні (котрі, здавалося уже за своїм високим статусом малим б бути розумними людьми) насолоджувалися життям і щедрістю «нових друзів» абсолютно не здаючи собі справи, до чого все ведеться і які покарання їм загрожують за здачу державних інтересів.
22.04.2014