31 березня 1889 р.
Stan zdrowotny we Lwowie w lutym br. W porównaniu do stycznia br. liczba chorych mimo ciągłej zimy w lutym wcale się nie zwiększyła a śmiertelność była nawet mniejszą o 3% od stycznia br. a o 5% od lutego 1888. Zapalenia gardła, oskrzeli i płuc przeważały nad innemi chorobami zaś z chorób zakaźnych dyfterja i ospa. Lekarze miejscy leczyli 856 chorych ubogich, w zakładach miejskich 124 razem 980. Z tej liczby odesłali do szpitala pow. 52 osoby.
Z chorób zakaźnych doniesiono do fizykatu o 24 chorych na ospę, ze stycznia pozostało 9, razem leczono 33 osób. Z tych umarło 10, wyzdrowiało 13, a 10 pozostało w leczeniu. Najliczniej wystąpiła ospa w okręgu sanitar. 6, 2 i 4. Chorych z dyfterją i dławcem zgłoszono 13, ze stycznia pozostało 6, razem było w leczeniu 19. Z tych umarło 9 osób, 6 wyzdrowiało a reszta pozostała w leczeniu. Dyfterja i dławice wystąpiła sporadycznie w okręgu san. 1. 3, 5 i 7. Chorych z plonnicą zgłoszono 7, z tych 2 umarło, 4 wyzdrowiało a reszta pozostała w leczeniu. Płonicę zauważano przewaźnie w 5 okręgu san. Chorych z czerwonką zgłoszono 5, ze stycznia pozostało 2 razem było w leczeniu 7. Z tych 2 umarło, 2 wyzdrowiało a 3 pozostało w leczeniu. Wszystkie przypadki czerwonki były sporadyczne. Chorych na dur brzuszny zgłoszono 9, ze stycznia pozostały 4 osoby, razem było w leczeniu 13. Z tych 9 osób wyzdrowiało a 4 pozostały w leczeniu. Dur brzuszny przeważnie zauważano w okręgu san 1. Na dur brzuszny sprawdzono 1 chorego przy ul. Peltewnej, 1 chory pozostał ze stycznia i obaj wyzdrowieli. Chorych z krztuścem zgłoszono 6; z tych nikt nie umarł. Chorych z gorączką połogową zgłoszono 3 i wszyscy umarli.
Statystyka śmiertelności. W lutym zmarło ogółem 258 osób, z tych 109 w szpitalach, a 149 w domach prywatnych. Ogólny procent śmiertelności wynosił 25.4 licząc na rok i 1000 mieszkańców podczas gdy w lutym 1888 był 30.5.
Podług rodzaju chorób zmarli na brak sił żywotnych 8, ospę 10, płonicę 2, drgawki 8, dyfterję i dławiec 9, gorączkę połogową 3, wodogłowie 2, zapalenie mózgu 6, udar 9, zapalenie narządu oddechowego 33, nieżyt płuc i oskrzeli 2, gruźlicę 60, rozedmę płuc 1, nieżyt żołądka 9; zapalenie kiszek 15, czerwonkę 2, chorobę Brighta 1, zapalenie nerek 5, puchlinę 2, raka 14, wadę serca 9, zgorzelinę 1, ropnicę 2, uwiąd starczy 22, śmierc gwałtowną 4, inne nie objęte powyższym wykazem 24.
Przypadków śmierci gwałtownej było 4, a mianowicie przez strzał 1 (samobójstwo), przez złamanie czaszki 1 (morderstwo) przez zamarznięcie 1 (przypadk.) i uduszenie przypadkowa 1. Obdukcyj policyjno-lekarskich wykonano 4.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
1 квітня 1889 р.
Промова проф. Олександра Барвіньского.
виголошена на львівскім концертї в 75-ті роковини народженя Тараса Шевченка.
Вістник Перемискої Епархії містит порученє духовеньству, щоби в переписці з духовними властями не уживало покалїченого pocciйского язика, бо инакше письма такі будуть звертатися назад, без рїшеня. Руске духовеньство має писати по руски, язиком народу, серед котрого живе і для котрого розвою має трудитися. Культивованєм калїченої россійскої мови шкодиться розвоєви руского язика, а не помагаєся і россійскому язикови, бо Россіяне з галицкої мішанини язикової, з т. зв. "язичія" сміються, — длячого отже священик має виставлятись на сміх у чужих, а на нарїканя своїх?
Редактора "Газети Надднїстряньскої" в Дрогобичи п. Едмунда Солецкого засудив суд самбірскій, по переведеній розправі в дд. 28 і 29 н. ст. марта, на шість місяців тяжкої вязниці за злочиньство оскорби маєстату. Трибунал складався з предсїдателя Стефка і вотантів Рошкевича, Мадейского і Вайдовича, а обжалованого боронив адвокат д-р Иречек-Мацєйовскій.
В справі президії польскої "Читальні Академичної" відбулися вчера знов загальні збори членів того-ж товариства в сали университетскій. Збори були знов дуже оживлені, а закінчилися тим, що кількадесять академиків виступає з товариства.
Дирекція полиції львівскої розпорядила в справі фіякрів, що фіякер мусить зажадати і достати таксу за їзду ще перед їздою: до двірців зелїзниць, до театру, до будинків, де відбуваються балї, концерти і т. п. і на перегони кіньскі. Коли-б котрий фіякер того не вчинив, буде покараний арештом 1—3 днїв або гривною 1—5 зр.
10.000 зр. в почтовій скринці. Півпята року тому назад найшов у Львові один листонос в почтовій скринці, коли виймав з неї листи, 10.000 зр. банкнотами по 1000 зр. і зложив их в почтовій дирекції. Заким ще ті гроші знайдено, зареклямував був якійсь Чижек рекомандований лист, котрий він вислав до Львова, а в котрім було 15.000 зр. банкнотами по 1000 зр. Він подав опісля до протоколу в полиції такі познаки, котрі зовсїм ясно вказували на то, що гроші, найдені в почтовій скринці, походили з єго листу. Мимо того полиція не хотїла єму признати тих грошей а відтак оголосила, що властитель тих грошей має до року зголоситися і виказати ясно свої права до них. Однакож крім Чижека не зголосився нїхто більше, а коли Чижек запитував відтак дирекцію полиції, чи він достаточно виказав своє право до тих грошей, то полиція відповіла єму, що власть администраційна некомпетентна рїшати сю справу. Так само відповіло також галицке намістництво і министерство дїл внутрїшних, а Чижек віднїсся до трибуналу администраційного, котрий оногди рїшав сю справу. Трибунал администраційний відкинув жалобу Чижека з таких мотивів: Хоч правда, що полиція повинна-би так як і кождий иншій чоловік, що знайде якусь рїч, віддати єї тому, хто єї згубив, скоро він лиш виказав достаточно своє право до неї, то з другої сторони не можна і того спускати з ока, що не можна віддати тої рїчи, скоро зголоситься кілька осіб, що присвоюють собі власність до неї. В такім случаю має однакож рїшати судья а не власти администраційні. В сїй справі настав як раз такій случай, бо і почта каже, що найдені в скринці гроші належать до неї, і Чижек робить собі до них претенсію. Дирекція полиції не була отже компетентна рїшати справу.
Оригинальне завіщанє. Помершій сими днями инспектор податковий в Ґренобль в Франції записав між иншим громадїміста Сан-Марселен суму 3000 франків, але під условієм, що капитал сей має позостати через 600 лїт нетиканий і щоби до него дочислялися проценти від процентів. Місто Марселен буде отже по сїм часї найбогатше на цілім світї, бо буде мати 49.700 миліярдів франків, а на кождого з теперїшних жителїв міста, котрих єсть нинї 8400 душ, припаде по 14 миліярдів. Та не знати лиш, котрий банкир подоймеся капитализації сеї суми і якими грішми виплатяться ті 49.700 миліярдів. Бідні Французи будуть мусїли по 600 роках ще тим ломити собі голову.
"Мацьерж польска" в році 1888. Із справозданя управляючої ради "Мацьержи" за рік 1888. виймаємо деякі дані. По смерти основателя тої институції І. И. Крашевского обняв обовязки куратора маршалок гр. Ів. Тарновскій а на заступника єго вибрано архіеп. Исаковича. Секретарем був безплатно Володисл. Белза. Продажею книжок "Мацьержи" займався не тілько єї заряд але і заряд польского Тов. Педагогичного, і в 1888 р. розпродано о 21.000 примірників більше як в р. 1887. В мин. році видано 8 книжок: "Pan Tadeusz" Мицкевича по 10 кр. розійшовся за пів року в 15.000 прим., випечатано отже новий наклад в 20.000 прим. Прочі книжки видавано в 5000, а Календар в 2000 прим. Газетка "Niedziela" мала 900 предплатників. Доходів в р. 1888 мала "Maцьерж" 8.931.15 зр. (в тім 3000 субвенції від сойму а 1609.39 відсотків від капиталу зелїзного), а розходів 7 606.64 зр. (в тім 500 зр. на стипендії для убогих учеників, 1500 зр. субвенції для "Niedzieli", на папір, друк і оправу книжок 4.359.59 зр., на гонорар авторам 695.40 зр., на администрацію 390.75зр. і т. д.)
Телеграми.
Берлин 1. цвітня. В многих сторонах всхідних Прус і в Познаньщинї страшна повінь. Вчера приїхав був до Познаня цісар нїмецкій з министром Герфуртом, оглянув бараки уставлені на час повени, дарував потерпівшим від повени значнїйшу суму і відїхав вечером назад Берлина.
Букарешт 1 цвітня. Ходить поголоска, що Россія запротестувала против видаленя з Румунії декотрих агитаторів румуньских.
Париж 1 цвітня. Ген. прокуратор Буше має бути усунений за то, що не хотїв зажадати від палати виданя судови Булянжера.
Люксембург 1. цвітна. Правительство люксембургске покликало кн. Адольфа Нассавского до обнятя реґентії в Люксембурзі.
(«Дѣло»)
____________________________
2 квітня 1889 р.
Зі Стрия. [Вечерок в XXVIII роковини смерти Т. Шевченка.]
І ми Стрияне по старому звичаю опровадили в недїлю (31 н. ст. марта) XXVIII-мі роковини смерти Тараса Шевченка. Интелигенція місцева, міщаньство руске, официри гарнизову і молодїж руска явились на концертї в повнім числі. Де-хто лиш сидїв дома. Мимо дуже поганих доріг прибуло на се торжество всенародне і дооколичне патріотичне духовеньство руске, явились численно і селяне, котрим культ Шевченка стався вже потребою духовою. Интелигенція польска, по переду професори гимназіяльні, почтила память Тараса також в значнім числї.
Комитет для устроєня концерту в ХVІІІ-мі роковини смерти Т. Шевченка у Львові має честь подякувати: Вп. Радїміста Львова за відступленє салї, пани Волиньскій за доставу цвітів, пани Биберовичевій, паннї Гладиловичівній, пп. Цетвиньскому, проф. Вольфсталеви, Невядомскому, Вітошиньскому і всїм членам "Лютнї", що взяли участь в концертї. Сердечне спаси-Біг! — Комитет.
П. Радован Кошутич, академик Серб, знаний нашим читателям з своєї прихильности до Русинів і з похвальної рухливости в организованю львівскої молодежи академичної в кружки наукові, основатель недоспілого до завязаня товариства имени Миклошича, опускає сегодня Львів і Галичину, де, з малою перервою (кілька місяців пробув в Чернівцях) прогостив 1½ року. Вчера пращала п. Кошутича громадка Русинів академиків, бажаючи єму всего найлучшого в дальших студіях і трудах для свого краю і в загалї для справи славяньскої.
Дрібні вісти. Рада громадска міста Теребовлї надала дня 11 марта почетне горожаньство свому бурмистрови д-ру Юліянови Ольпиньскому, за заслуги для міста. — Виставу Матейкового образу "Дївиця Орлеаньска" в великій сали "Народного Дому" закрито в недїлю; виставу відвідало до 1000 осіб. — В Перемишли застрїлився в бараках дня 27 марта з карабина Манліхера вояк 10-го полку жид Г.—У Львові помер Александер Шелискій, бувшій властитель посїлостей земских.— П. Іосиф Бохеньскій, старшій комисар гірничій в Станиславові, заручився з панною Елизою Ґепперт дочкою полковника краєвої оборони. — Померли сими днями: Едвард Ґрос, старшій поборець податковий і радний міста в Перемишли і Кароль Ян, властитель більших посїлостей в Товмачи.
Вісти з кольоній руских в Америці. Управляючій заряд Народних Торговель отворив нову филію в Шамоках, відкупивши склеп від одного Галичанина. Зараз першого дня розпродав склеп товарів на 674 долярів. З того можна вносити, що филія в Шамоках буде належати до найлучших — Братство св. Михаїла в Фріляндї приступило до "Унії Братств Руских". Фріляндске Братство числить 60 членів. — В першій половинї марта знов до 30 Русинів в Шенандорі приняли обивательство американьске, між тими і ті, що недавно приїхали з п. Сїменовичем. — На богослуженю в першу недїлю Великого посту явилося в церкви шенандорскій кількох Арабів, а о. Воляньскій по євангелію рускім відчитав для них євангеліє по арабски. Араби дуже урадувалися і дякували о. Воляньскому, заявляючи, що нїколи не сподївалися на такій далекій чужинї почути слово Боже в своїй рідній мові. — І в Америці жиди рабують наших людей: від трех робітників Михайла Гижная і Івана Калафута в Пеквілю і від Юрія Мацайла в Конельсвілю виманили жидки 345 долярів, щобинїби-то вислати родинам тих робітників до старого краю, — забрали гроші і утїкли кудись.
Центральна комисія статистична вимагала в своїм часї від урядів парохіяльних вістей о станї метрик приходских. Многі з душпастирів, що вісти ті переслали в мові рускій, дістали припорученє, написати ті вісти на ново в нїмецкій мові. Се не значило-би много, коли-би подібно поступлено також тогди, коли ті вісти по польски були написані, як много душпастирів oбр. лат. зробило. Однак згадана комисія не мала відваги жадати зміни реляцій, в польскій мові предложених, на мову нїмецку. Що иншого видалось їй, жадати сего від Русинів. Однак, як зачуваємо, многі з душпастпрів видали на се візванє жадані реляції утраквистично: на одній сторонї по руски, на другій по нїмецки, з такою кінцевою, в обох язиках нотаткою: "Предложені відповіди предкладаються і в рускій мові тому, щоби право урядованя в сїй мові було забезпечене і опрокинена увага, мов-би ся мова в публичнім житю не була уживана". — Оправа, о котрій доносимо, єсть вправдї дрібна, але може придасться відомість, як часом поступати мусять Русини, щоби перед властями, котрі руску мову раді би згладити з лиця землї, права сеї мови забезпечити.
Телеграми.
Берлин 2. цвітня. Звернуло загальну увагу, що цісар Вильгельм ходив вчера разом з ген. Вальдерзе складати кн. Бисмаркови гратуляцію яко в день єго именин. Факт, що цісар взяв з собою і ген. Вальдерзе, має бути доказом, що між ген. Вальдерзе а кн. Бисмарком нема нїякої незгоди.
Білград 2. цвітня. Ходить чутка, що правительство постановило виступити против агитацій Цанкова.
Лондон 2. цвітня. Палата послів ухвалила внесенє правительства о забезпеченю фльоти. — Наспів тут лист Стенлія, датований з 4 вересня 1888, в котрім сказано, що Стенли лишивши Емина-пашу в добрім здоровлю вертаєся назад також зовсїм здоров.
Букарешт 2. цвітня. Правительство зажадало 15 мил. на укріпленє краю, а нинї радила палата послів над сим внесенєм на тайнім засїданю.
(«Дѣло»)
____________________________
3 квітня 1889 р.
Бурмистр міста Стрия д-р Фрухтман зложив достоїнство бурмистра з причини — як сказав — слабого уже здоровля.
Испити для лїкарїв і ветеринарїв, щоби одержати стале місце в публичній службі санитарній при администраційних властях, відбудуться в маю 1889, а то для лїкарів в Kpaкові, а для ветеринарів у Львові. Поданя вносити до 15 цвітня с. р. через дотичні староства до намістництва у Львові.
Пряшівска епархія руска (після виданого с. р. по пяти лїтах шематизму) розширена на 26 комитатів і числить 155.561 душ. (Від пятилїт число душ зросло о 12.018.) Приходів єсть 187, а з тих 155 чисто руских, а 32 таких, де уживаються язики рускі і мадярскі. Филіяльних общин єсть 1241 (1119 без церквей, 121 з церквами чисто грецкими, а 111 з церквами спільними з латинниками). Камінних церквей єсть 236, а деревяних 68. Статус духовеньства числить: 6 дїйстних а 5 почетних крилошан, 35 консисторских совітників, 20 церковних округів, 207 мирских священиків а 3 єромонахів в двох монастирях. За остатних пять лїт померло 37 священиків: 3 звиж 80-лїтні, 10 звиж 70-лїтних, 12 звиж 60-лїтних, 7 звиж 50-лїтних, 2 звиж 40-лїтні, 2 звиж 30-лїтні і 1 23-лїтний. З того видко, що священики там доживають красного віку.
Une fralche naturę. В селї Бурдяківцях коло Скали над Збручем породила одна селянка троє здорових дїтей, і мати і немовлята здорові. Замітно, що в тім же повітїсїльскій нарід кріпкій та дужій, здорової натури.
Треті вечерниці в "Рускій Бесїдї" у Львові минувшої суботи удалися ще красше, як дві попередні. Гостей явилося множество. Забави товарискі ишли живо, а між тим були продукції гри на фортепянї, деклямації, хори і сольові співи. Академик О. Маковей відчитав гарну студію о піснях народних, панна Бережницка красно віддеклямувала "Тополю", а молоденька панночка Леонтина Вахнянинівна вельми гарно грала на фортепянї. Гостї розійшлися по півночи, провівши дуже мило цілий вечер.
З Богородчан пишуть нам: На засїданю богородчаньскої ради повітової дня 14 н. ст. марта с. р. була обговорювана справа спроневіреня секретарем ради повітової звиш 1000 зр. селяньских грошей, складаних на сплату Банку селяньского. Из сторони польскої (від маршалка п. Шелиньского і пріора Доминикана Сколуби) вийшло предложенє, щоби секретареви дарувати єго провину, спроневірену суму якось полатати, а секретар нехай по малу єї сплачує. Тому спротивились Русини, тим більше бачили, що навіть ц. к. староста п. Штрасер нїчо на то не каже і немов годиться. Тимчасом сам покривджений нарід удався до суду, а той став справу слїдити. Що дальше станеся відомо самому Богу.
З Відня пишуть нам: Минувшого тиждня заїхала тут селяньска родина Маковійчуків з Любковець коло Заболотова враз из снятиньским нотарем п. Пишеком і єго конципієнтом п. Дрогомирецким, щоби підняти американьску спадщину в сумі 150.000 зр., полишену вивезеною ще в дитинстві з рідного села Оленою Маковійчуківною. З припорученя консуляту американьского виплатила згадану суму одна тутешна банкова фирма по половинї вітцеви покійної і пяти братам та сестрам. Исторія житя помершої справдї романтична. Малою забрала Олену панї того села до Сучави і прибрала на паньскій лад. По кількох лїтах з-відси пійшла Олена до Варни. З Варни опинилась у Відни і вже тогдї уміла говорити плавно по нїмецки і по француски, писати не вміла нїколи. У Відни якійсь іспанець влюбився в дївчинї і при нїм она приспособила собі знанє испаньскої мови. У Відни не довго проживала, переїхала з богатим Испанцем до Америки, до Гаванни, і він закупив їй там, мабуть для забезпеченя екзистенції, розпустний готель на велику скалю. Недавно заїздила до рідного села, обдарувала щедро родину і взяла дитину сестри на вихованє. Конець житя провела в нечуванім люксусї і богатстві, а по наглій смерти єї управитель готелю передав півтораста тисячок австрійскому консулятови. Спадщина мусїла більша бути, та про се і слїд загинув. — Й. П.
Телеграми.
Пешт 3. цвітня. Комисія для ненарушимости посольскої ухвалила видати пос. Рогончого судови.
Париж 3. цвітня. Булянжистівска "Сocarde" доносить, що Булянже утїк з Парижа і сховався на провинції, бо боїться, що правительство прикаже єго арештувати. Дерулєд заявив при розправі, що звістна мобилизація лиґи відносилася лиш до виборів Булянжера в Парижи і що він бере всю одвічальність на себе.
Берлин 3. цвітня. В північній Нїмеччинї, коло Шверина, Познаня і Гданьска велика повінь; вода прибуває чим раз більше. Парлямент ухвалив, що забезнеченє робітників на старість має зачинатися доперва з 70 роком житя.
Рим 3. цвітня. Негус абесиньскій Оганнес помер в наслїдок ран, які дістав в послїдній битві під Метамех против дервишів.
Париж 3. цвітня. Булянже надіслав проклямацію, датовану з Брукселї, в котрій каже, що він не піддасть нїколи під суд узурпаторів, а поки що буде в свобіднім краю чекати, доки загальні вибори не заведуть в Франції свобідної републики.
Біярриц 3. цвітня. Королева Викторія відїхала до Лондону.
(«Дѣло»)
____________________________
4 квітня 1889 р.
Нинї появилося перше число першого фахового письма наших руских юристів "Часопись Правнича". Єсть то не лиш перше юридичне але взагалї перше строго наукове фахове письмо у Русинів і длятого факт той має більше значенє в исторії наших наукових змагань. Наші юристи беруться перші за серіозний фаховий труд на ріднім язиці і консолидуються при тім трудї коло наукової часописи, котра відтак має стати зеркалом розвитку их фахової науки, мірилом их поступу в плеканю тої науки на ріднім грунтї.
Ухвалену соймом посаду кодификатора проєктів законних в видїлї краєвім — з грубою платнею — одержав д-р Фр. Пєкосїньскій з Кракова. Подалося було 10 кандидатів, анї один з них не мав вимаганої квалификації. Отож видїл краєвий вибрав д-ра Пєкосїньского, також без квалификації, провизорично покликав єго і обіцяв внести в соймі, щоби д-ра Пєкосїньского увільнено від тих условій, які були в конкурсї, а тим чином він зможе бути стабилизований на посадї кодификатора. "Nowa Reforma" так характеризує д-ра Пєкосїньского: "Археолог, историк, правник і банкир, прокурист краківского Банку для торговлї і промислу, так чудно проволїкаючого своє хоре житє. Отже потвердилися зовсїм поголоски, які ходили в соймі підчас ухвалюваня посади кодификатора, що кандидат уже наперед усмотрений і що се твориться посаду для чоловіка. Оборонці того нещасливого проєкту тогдї рїшучо тому суперечили..."
Похорон протомедика д-ра Альфреда Бісядецкого відбувся вчера о год. 4 з полудня при великій участи людей. Після остатної волї покійного вінців не складано, натомість родина дістала до сто телєґрам з сочувством з різних дїльниць Польщі. На похоронї були репрезентації: университету краківского, варшавского і познаньского товариства лїкарского (репрезентували львівскі лїкарї). За караваном поступала родина, львівскій сенат университетскій, уряд намістництва і лїкарї, між котрими було до 30 з провинції. Між публикою були: намістник гр. Баденій, маршалок гр. Тарновскій, президент міста Львова і другі достойники. Над могилою промовляли: проф. д-р Радзїшевскій в имени краківскої академії наук, проф. д-р Ридиґер в имени университету краківского, д-р Пашковскій з Кракова, д-р Крувчиньскій зоі Львова і п. Кубицкій в имени ветеринарїв. — Пок. А. Бісядецкій родився 1839 року в Дукли. Гимназію скінчив у Львові, а медицину у Відни. В 1862 р. дістав степень доктора медицини. Бувши якійсь час асистентом славного Рокитаньского, одержав 1868 р. катедру анатомії патологичної в Кракові і писав по польски і по нїмецки. В 1876 р. покликано єго на протомедика в Галичинї. В 1879 р. брав він участь в межинародній комисії в Ветлянці в Россії за-для розслїдженя чуми, котра там була вибухла. Велика єго заслуга яко горожанина єсть та, що він сотворив фонд для вдів і сиріт по членах товариства лїкарского. Фонд той виносить нинї звиж 60.000 зр.
Неоправдана драча з народу руского. Староста бобрецкій Курилович, яко продсїдатель бобрецкої окружної ради шкільної, розіслав до місцевих рад шкільних повіта бобрецкого такій урядовий окружник з дня 15 лютого до ч. 1177: "Wzywa się Radę szkolną miejsсową do uiszczenia z funduszu kar szkolnych kwoty 6 złr. jako zalegającej nalezytości za dostawione c. k. Radą szkolną lwowsko-zamiejską w roku 1887 heliograficzne portrety JW. Pana Namiestnika F. Zaleskiego i JW. Pana Marszalka krajowego śp. Dra Mikołaja Zуblikiewicza. Z c. k. Rady szkolnej okręgowej w Bóbrce dnia 15 lutego 1889. Przewodniczący Kurylewicz." Щось подібного не могло би дїятись в жаднім краю короннім Австрії, хиба в одній нашій Галилеї! Що має школа спільного з геліографичними портретами хоч-би і "Jaśnie Wielmożnych" панів Зибликевича та Филипа Залеского і де то сказано в законї, що их портрети мають купуватися за гроші з Фонду кар шкільних?! Розумна і совістна була-б рїч закупити за 6 зр. того Фонду ґльоб або мапу до школи, — дїти могли-би щось з того научитися, — а що научаться з портрету пана Филипа Залеского, з єгo физіономії, або з бороди небіщика Зибликевича? Урядове стяганє з руских громад такої доважної суми за такі рїчи, як портрети "Jaśnie Wielmożnych" Залеских та Зибликевичів, не дасться нїяк оправдати, — дїєся се без найменшої рації, і ми дивуємось, як можуть ц. к. старости яко предсїдателї окружних рад шкільних видавати такі окружники, якій ось видав п. Курилович! Тї портрети виготовив портретист львівскій Чехович, а инспектор Керекярто понакидав их школам, — нехай же і відповідає п. Керекярто, а не фонди шкільні, котрі мають инше призначенє, як скуповувати портрети "Jaśnie Wielmożnych"...
Вежа Айфеля, та дїйстна вежа вавилоньска в новочаснім Вавилонї, як иногдї люблять Париж називати, вже готова. Минувшої недїлї по полудни вивішено на самім єї вершочку хоругов, а 21 вистрїлів з пушок дало Парижанам знати, що будова вежі дійшла щасливо до висоти 300 метрів від землї. Щоби мати понятє о висотї сего дїла теперїшної штуки будівничої, досить порівнати вежу Айфеля з найвисшими доси будинками на світї. Вежа кольоньского собору єсть 160 метрів висока, собору штрасбурского 142 м., вежа при церкви св. Стефана у Відни має 136 м.; найвисша пирамида Хеопса була колись 146 м. висока, а тепер ще має 137 м.; найвисші дерева, які звістні на світї, дерева мамутові (Sequoia gigantea) з рода дерев шпилькових доходять иногдї до 144 метрів, а що-ж они всї против вежі Айфеля?! Париска вистава буде могла дїйстно заимпонувати хоч-би лиш тою одною вежою. Нинї она ще в серединї не викінчена і богато ще треба буде коло неї робити, але сам будинок вже стоїть. Ціла вежа дїлиться на чотири части — плятформи. Перша плятформа, в котрій будуть поміщені францускі і заграничні реставрації, каварнї, цукорнї і т. д., піднимає ся на 38 метрів по-над землю; друга плятформа єсть з висотї 115 м., трета в 207, а четверта в 273 м. Щоби вийти аж на четверту плятформу, треба ити сходами три чверти години, а чим висше в гору, тим більше стрімкі і крутїйші стають сходи. Та гостї, ще схотять оглянути вежу, не конче будуть мусїли мучитися, бо механичний піднос буде их підоймати аж на четверту плятформу. На тій четвертій плятформі устроїв собі инжинир Айфель малу канцелярію, коло неї астрономичну обсерваторію і кабинет физикальний, а відтак ще окрему комнату, з котрої елєктричним світлом буде освічувати цілий Париж.
Телеграми.
Відень 4 цвітня. Цісар виїде доперва завтра назад до Пешту. Нинї приймав цісар пруского майора Менґеса, котрий привіз новий модель карабина. Віденьска праса заперечує одноголосно, мов-бицісарева була небезпечно недужа.
Букарешт 4 цвітня. Цілий кабинет подався до димисії. Президент министрів повідомив о тім палату послів і зараз потім засїданє закрито. Причиною димисії має бути непорозумінє в кабинетї в справі именованя судьїв. Урядова газета оголосила декрет, після котрого кн. Фердинад Гогенцоллернскій буде від тепер мати тититул Королевска Високість і буде називатися князем Румунії.
Гаґа 4. цвітня. Парлямент ухвалив конечність установленя реґентії а урядова газета оголосила вже дотичне розпорядженє. Кн. Адольф Нассавскій має вже в понедїлок обняти реґентію в Люксембурзї.
Берлин 4. цвітня. Секретар министерства маринарки заявив в парляментї, що Нїмцям на самоаньских островах не грозить ніяка небезпечність і що вже вислано туди кораблї воєнні.
Атини 4. цвітня. Вчера було тут сильне землетрясенє. В містї настав великій переполох.
(«Дѣло»)
Operetka lwowska w Odessie. W sprawie wyjazdu naszej operetki otrzymujemy z Odessy następujący list: Od rodaka naszego p. Kizowskiego właściciela Grand hotelu i teatru letniego w Odessie dowiadujemy się, że zawiązał przez mecenasa Lehmana z waszą dyrekcją teatralną rokowania o występy operetki polskiej podczas tegorocznego sezonu letniego. Wiadomość tę przyjęła nietylko liczna kolonja polska w Odessie zamieszkała z prawdziwą radością ale także i ogół mieszkańców, którzy lubią się bawić i mają ku temu środki. My Polacy w szczególności witamy tę nowinę z radością, albowiem po raz pierwszy będziemy mieli możność usłyszeć na scenie tutejszej dźwięki języka rodzinnego, który w duszy każdego Polaka a w szczególności na dalekiej obczyźnie mieszkającego budzi to błogie uczucie, że jesteśmy cząstką narodu posiadającego ojczystą literaturę i sztukę, podnosi ducha i śmielej w przyszłość patrzeć pozwala. Cieszą się i Moskale, choćby dlatego, że będą mieli sposobność poznać dzielnych waszych artystów i usłyszeć coś lepszego, niż zwykle słyszą, z czego my znowu dumni jesteśmy, że i oni naszą wyższość umysłową uznają i uznać muszą. Spodziewamy się, że artyści wasi tę nowinę również z radością przyjmą, albowiem pomijając nagrodę moralną, jaka ich od tutejszej kolonii polskiej czeka, p. Kizowski wszelkich chce dołożyć starań, aby ich w każdym względzie zadowolnić. Tutejszy teatr letni zbudowany jest z wszelkim nowoczesnym konfortem, z elektrycznem oświetleniem, obszerną sceną, nader dogodnymi gabinetami dla artystów, amfiteatrem mieszczącym zwyż 3000 widzów i jest podczas sezonu letniego jedynem "great attraction" odeskiej publiczności. Przybywajcie zatem pożądani goście a wy piękne artystki spieszcie odebrać hołdy, wieńce i bukiety, które na was już czekają.
(«Kurjer Lwowski»)
____________________________
5 квітня 1889 р.
О. Я. К-ій [Олександр Кониський]. Півень.
(Оповіданє.)
Рання редакція відомого оповідання “Півнів празник”.
З Кракова доносять, що на вчерашних зборах тамошної "Czytelni Akademiсk-ої" ухвалено видїлови значною більшостію голосів вотум недовірія за то, що видїл складався з елементів реакційних і був під впливом єзуїтским.
Школам вірменьских Бенедиктинок у Львові надав министер просвіти характер шкіл публичних.
Дрібні вісти. Розалія К, жінка рубача, померла сими днями у Львові, загорївши від чаду з т. зв. смоляків, котрі, кладучись спати, лишила на горячій кухни. — Цісар відвідав д. 4 н. ст. цвітня виставу образів в Kunstlerhaus-ї і перебув там годину. — Дня 3 н. от. цвітня далося чути в Атинах сильне трясенє землї. — Ректором университету віденьского на місце д-ра Зисса, вибрано проф. д-ра Лянґа. — Професор економії д-р Люйо-Брентано опускає Відень а обіймає катедру в Липску; на остатнім єго викладї 30 марта студенти виправили єму прощальну овацію. — Гр. Войтїх Дїдушицкій читати буде нинї в сали ратушевій "О историчнім значїню Львова", на дохід монахинь Економок.
З Долини одержуємо донесенє, про котрого достовірність чи недостовірність найлучше будуть знати люде місцеві, а котре ми з обовязку дневникарского і виясненя правди поміщаємо. "Недавно — пишуть нам — було донесенє в Дѣлї, що від кількох днїв урядує в Долинї совітник намістництва п. Мандичевскій в справах старости п. Цішки. Однакож заки довідаємось урядово про наслїдки розслїдів п. Мандичевского, годиться занотувати один характеристичний факт. Ото дня 3 н. ст. цвітня зїздить "депутація", до котрої увійшли: яко проводир п. Винкентій Витославскій, новий маршалок ради повіт., дальше: кс. Як. Босняцкій екс-Єзуїт з Велдїжа, жид Сам Рубин, аптикар Щ. Травнфельнер, урядник лїсовий Геперт з Болехова і чотири Русини (три священики, межи ними о. Варивода а один світскій), і два селяне — і удалися до сов. Мандичевского в инстанції за п. Цішкою... "О tempora, о mores!" — тим воскликом характеризує допис цілий той факт депутації —і заявляє рішучо, що та т. зв. депутація не єсть виразом настрою і поглядів загалу мешканців долиньского повіта, вже найменше Русинїв, руского народу і мабуть також тої части рускої інтелігенції, котра гидиться сервилизмом… [Прим. Ред. Наших Вп. Дописувателїв з Долини просимо, в интересї чести Русинів, о поясненє теї справи.]
Бисмарк таки мав рацію! — каже Kurjer Lw., нотуючи такі факти: В Монте-Карльо граф. N. N. з Поділя сего місяця одного лиш вечера поставив 20.000 фр. і пріграв. Граф X. X. з Волиня стратив в кількох вечерах 50,000. Від графа Z. Z. рулета дістала в короткім часї 500.000 франків, а лицар той, замість застрїлитися, як де-хто надїявся, виїхав в товаристві парискої кокотки до Неаполя на розраду. Якійсь Іосиф Пошепчиньскій з губернії Люблиньскої пріграв 150.000 фр., але і стрїлив собі в лоб. Тож нїхто нехай не подивує — заключає. Kurjer Lw. — що в Польщи голод і нужда та що властителями більших посїлостей суть банки і жиди...
Телеграми.
Пешт 5 цвітня. Палата послів приступить в понедїлок до дебати над законом войсковим. Комисія палати панів предкладає, щоби §§. 14 і 49 сего закона ухвалити після ухвал угорскої палати послів, а прочі параграфи після австрійского парляменту.
Петербург 5 цвітня. Указом царским постановлено утворити другу скомбиновану дивизію козаків. В наслїдок того доньскі козаки будуть збільшені о два полки, кубаньскі козаки о один полк, Черкеси о шість сотень, а уральскі козаки о дві сотнї. Число официрів збільшиться о 243 людей.
Рим 5 цвітня. Вість о смерти негуса абессиньского потверджаєся. Претендентом до корони абессиньскої єсть Менелик, король Шої. В Абессинії настала анархія. Провинція Тиґре завізвала Италіянців на поміч.
Брукселя 5 цвітня. Приїхали тут в ночи булянжисти Ляґер, Лєсан і Наке. — Ходить поголоска, що Стенли з Емином-пашою і кілька тисячами людей суть в дорозї до Занзибару.
Букарешт 5 цвітня. Сенат постановив предложити королеви до заіменованя кабинет Катарджа.
(«Дѣло»)
06.04.2014