«БЛОКНОТ» та інші серії

Виставка графіки Мирослава Короля, ЦСМ, Івано-Франківськ, 13 лютого – 7 березня

«Мирослав Король, графік, заглиблений у тонкощі ремесла настільки, що в найцікавіших своїх речах досягає ідеографічності чистою технологією, оминаючи й обманюючи область графічних ідей».

Іздрик

Мирослав Король, Автопортрет (випалена витинанка)

Мирослав Король вельми цікавий, хоча маловідомий в Україні поезографік, автор книги «Час достиглого каміння» та художник-оформлювач 12 збірок інших поетів. Один з важливих учасників «станіславського візуального феномену», виставкового руху `90-х в Івано-Франківську, учасник більше 40-ка міжнародних графічних імпрез і не тільки... У своїх численних графічних листах мінімалістичними засобами зображає світ інтересів маленької людини, драми її повсякденного буття, ілюструє страхи, радості, печалі, дошуковується прихованих істин.

Художня космогонія Короля вибудовується навколо слова, або предмета, що слугує метафорою слова. Карколомні, несподівані співставлення творять нові смисли візуальної поезії, де образи є синонімами слів і навпаки. Деталі та інструменти побуту, короткі уривчасті фрази, або власне слова, папір, різноманітні графічні техніки (монотипія, вогняна витинанка, туш/перо, офорт, чи просто кулькова ручка на блокнотних аркушах) і фантазія художника – цього достатньо для втілення глибоких філософських ідей. «Сонце голодного» – центральна робота виставки (колекція ЦСМ) – характерна для художника монотипія, зроблена з побутових предметів. Чітка симетрична графічна орнаментика будується на скупих контрастах чорного і жовтого з багаторазовим використанням однісінького елементу – контуру виделки, що винахідливо творить палімпсестну сюжетність короткого, жорстокого оповідання-драми в дусі пізнього Стефаника.

Мирослав Король, орнамент

На виставці окрім 40 листів із серії «Блокнот» (аркушів зі звичайнісінького записника, де автор робив малюнки кольоровими кульковими ручками) представлено 50 творів виконаних в техніці «вогняних витинанок» та ксерокопії репродукцій з книги «Сад достиглого каміння», котра вже стала бібліографічним раритетом. Виставка в деякій мірі підсумкова – автор вже майже два роки не створює нових робіт, каже - вже не цікаво. Можливо, це лише така довга пауза…

Мирослав починав свої мистецькі мандри на початку ‘90-х з великоформатних монотипій та мініатюрних офортів. Брав участь в усіх Івано-Франківських «Імпрезах», десятках міжнародних виставках друкованої графіки, декотрі твори отримували нагороди та відзнаки. Такі були часи, що діалог можна було легше отримати ззовні, аніж в своєму середовищі. Графіка дозволяла образною мовою комунікувати з цілим світом. Такий був час, без інтернету, та й з обмеженим бюджетом для поштової пересилки відбитків на виставки. Пізніше з’явилася можливість оформлювати книжки інших поетів, приятелів, колег, однодумців. Тепер ці часи призабуті, але залишилися артефакти. Серед них чотири книжки Ярослава Довгана, котрі М. Король вважає найважливішими зі своїх творів цього ґатунку. Художник не використовував готові роботи, а створював самостійні ілюстрації до поетики автора. «Беру саму назву, обдумую, як зобразити її по-своєму. Мої ілюстрації, насамперед, повинні подобатися самому автору віршів (текстів), а вже потім мені. Це – діалог. Вдале оформлення книжки – половина справи», – пояснює художник.

Першим візуально-поетичним зображенням, за словами автора, став зоровий вірш «Небо я земля», надрукований в концептуальному каталозі «Ландшафт» (вид. Лілея-НВ), упорядкованому Ярославом Яновським в 1996 р. В Україні приблизно десяток людей серйозно займаються візуальною поезією, дехто з них є фундаторами Міжнародної асоціації, у яку входить близько 250 осіб з усього світу. Видаються академічні розвідки та видання на тему зорової поезії. В 2005 з’явилася книжка «Поезографія: сучасна зорова поезія українською мовою», яку зібрала і укомплектувала Тетяна Назаренко – відома дослідниця і науковець у цій царині, а у 2007 вийшла друком «У сузір’ї Рака. Антологія паліндромного вірша», упорядкована Миколою Мірошниченком та Іваном Лучуком. Серйозні дослідження, де пишуть й про творчість М.Короля, демонструють рівень розвитку візуальної поезії в Україні.

Мирослав Король, з "Блокноту"

Портфоліо художника містить понад сотню екслібрисів знаних письменників, поетів, колекціонерів. Переважно це складова приватних колекцій, хоча інколи найвдаліші екземпляри брали участь у призових виставках. Окрему сторінку в творчості художника займають вогняні витинанки, власний винахід графічної техніки, де папір філігранно пропалюється наскрізь, або за допомогою вогню твориться малюнок на папері. Це можуть бути і вигадливі архітектурні споруди, абстрактні експресіоністичні композиції, ритмічні орнаменти, гра слів, або автопортрет. Витончені деталі, врівноважені композиції, проста, але вражаюча техніка палення паперу, без права на помилку, бо вже не поправиш, не підклеїш, не підлатаєш. Праця з однією із природних стихій, бо ж вогонь палить папір швидше за фанеру, заворожує, вражає, захоплює. Скільки терпіння й твердості потрібно для досягнення невеликого за розміром результату. Але й тут присутня відверта плакатність, лаконічність, простота і влучність – глядач не має впадати в розгадування інтелектуальних ребусів, а милуватися красою і доступністю ідеї, винесеної на поверхню паперу.

Мирослав Король, з "Блокноту"

Мирослав Король, незважаючи на строгість і конкретність своєї архітектурної освіти, та залишаючись у вузьких рамках друкованої графіки, завжди дозволяє собі поекспериментувати з матеріалом – пропалювати папір, робити оригінальні відбитки зі звичних предметів побуту, вирізати витинанки, а найголовніше – поетично побавитися зі словом. Двозначність, іронія, підтексти, страхи, алогічність, магія майстерності – все те, що демонструє абсурдність людського існування, приваблює увагу Короля і втілюється у виразній зоровій поезії майстра. Слово використовується не тільки як носій смислів, але і як виразний графічний знак, символ, носій потужної внутрішньої динаміки. Лаконічність, чіткість і вивіреність композиційної будови диктується архітектурною освітою автора, що багато років провів за кресленнями і математичними розрахунками. Це дещо нагадує виконання вправлянь-завдань на пошуки відповідних рим, алогічних відповідностей, симетрії, а через це – з’яву нових алюзій, несподіваних підтекстів, свіжих асоціацій.

Мирослав Король, з "Блокноту"

Зовсім інакші завдання автор ставить перед собою в серії «Блокнот» (2004 р.). Екзистенційна розгубленість, сумніви та страхи, непевність і бажання віри. Вперше на широкий загал серія фрагментарно друкувалася на сторінках альманаху про сучасне мистецтво «Кінець кінцем» у 2006 р. Блокнот Короля – не проект і не концепт. Це можна вважати «Щоденником художника», одним з найорганічніших видів його творчості я. Скільки в нього таких блокнотів, відомо лише йому. Мистецька цінність малюнків очевидна. Насамперед через некомерційну заангажованість. Це відтворені кульковою ручкою емоції художника, який у наскрізь прагматичному світі шукає поетичності та краси, точки опори і місця прихистку. Експресія чорного і червоного іноді врівноважується пишністю золотого. Інколи здається, що це малюнки візантійського монаха, який, шукаючи більшого, подорожує в просторі і часі. Поза всім, у цих аркушах домінує напруга і неспокій, а отже - пошук триває…

Будемо сподіватися (Contra spem spero?)