Народна рада Івано-Франківщини: допоки політики та громадські активісти думають над тим, як усе правильно організувати, окружний суд призупинив дію низки рішень облради, в тому числі зі створення Народної ради.
ОДА в облозі
На Прикарпатті створюють двопалатну раду
В Івано-Франківську триває процес створення Народної ради. До її складу увійшли 86 місцевих депутатів від опозиційних в Україні партій. Зокрема, у повному складі від «Свободи» — 18, «Батьківщини» — 16, «Нашої України» — 13, «Фронту змін» — 11, «УДАРу» — 6; а також: 9 — з «Волі», 6 — від Української партії, з — від НРУ, 2 — від УНП, 2 — з «Відродження» та 2 — позафракційні. Як зазначив у своєму коментарі «Z» громадській активіст Тарас Случик, фактично це є міжфракційне об'єднання опозиційних депутатів.
Спершу громадськість обурило, що серед членів Ради немає народних лідерів-неполітиків, які два місяці стояли на майданах, на барикадах, організовували різні акції, були в «гарячих точках». Дехто з депутатів висловив готовість поступитись своїм місцем у Народній раді громадським лідерам. Але на центральному рівні, у Києві, задекларовано, що Народна рада може складатись виключно з депутатів опозиційних партій: ВО «Свобода», ВО «Батьківщина» і «Удар».
Голова ж Івано-Франківської обласної ради таку позицію при екстраполяції на свою область не поділяє. На одному з віче Василь Скрипничук заявив, що в Івано-Франківську не потрібно ще однієї ради, яка дублює обласну, і що до Народної ради мають входити громадські активісти і, зокрема, Максим Кицюк — один з організаторів першого студентського Євромайдану, побитий невідомими особами наприкінці листопада.
Але як бути, коли Народні ради на місцях створюються за принципом центральної Народної ради, тобто все-таки з депутатів? Відповідь на це питання політики і громадськість шукали на одному із засідань новоствореного органу. Суперечки тривали ще ті.
Не минулося й без образ. Заступник голови обласної ради Олександр Левицький у досить грубій формі «закрив рота» художнику, який висловив свою думку про необхідність люстрації в лавах місцевих депутатів. Цим він викликав на себе хвилю громадського обурення, люди пропонували зняти його з посади заступника голови обласної ради, виключити з Народної ради. Ось що написав на Facebook громадський активіст, екс-директор FM-радіо «Карпати» Любомир Стринаглюк: «Вже вкотре пересвідчуюся: страшенно далекі вони від народу і не присутні в реальності. Новий час диктує нові вимоги. І таке хамство (без різниці — від влади чи від опозиції) має жорстко і невідкладно каратися. Влада має раз і назавжди затямити, що є найманою». Тим часом сам Левицький публічно вибачився, зіславшись на емоції, і закликав усіх до взаємної вихованості у цей напружений час.
У ході пошуку шляхів залучення громадських активістів до діяльності Народної ради прозвучала пропозиція про створення Громадської народної ради як консультативно-дорадчого органу. Тобто без погодження ГНР не може ухвалити жодного рішення ні НР, ні обласна рада. Створюється цей орган при обласній раді, оскільки на додачу до усієї катавасії з радами Івано-Франківський окружний адміністративний суд призупинив рішення обласної ради щодо створення Народної ради.
Тож наразі на Прикарпатті триває процес створення вже третього за ліком представницького органу кількістю у 92 особи. Тепер робоча група визначає остаточні її положення та механізм формування. Як зазначив член робочої групи Тарас Случик, зараз це найбільш компромісний варіант, який може бути ефективним: «ГНР зможе висувати на порядок денний сесій обласної ради свої проекти рішень та робити висновки про прийняті радою рішення. По суті, на Прикарпатті буде функціонувати двопалатна Народна рада, яка складається із об'єднань депутатів та громадськості. А обласна рада буде мати змогу юридично узаконювати її рішення».
Водночас політолог Ігор Дебенко зазначає, що до створення Громадської народної ради є ще багато запитань. «По-перше, при голові облради уже існує громадська рада. І вона фактично не функціонує. Входити до неї мають право усі бажаючі. Але справа в тому, що на її засідання ніхто не з'являється. То навіщо створювати ще один подібний орган? По-друге, Громадська народна рада мала би створюватись, як було задеклоравано, на базі ради ГО "Майдан". Це організація, яка зараз перебуває у процесі створення і до якої увійшли активісти Майдану. Але вчора на засіданні НР проголосували за положення ГНР, згідно з якими членами ГНР не можуть бути, зокрема, депутати місцевих рад та народні депутати України, державні службовці та службовці органів місцевого самоврядування, члени політичних партій та працівники апаратів осередків політичних партій, члени консультативно-дорадчих органів при місцевих державних адміністраціях. Тобто фактично — добра частина тих, хто зараз є в раді ГО "Майдан". То яким чином будуть обирати членів серед активістів для ГНР, за яким принципом?»
Революція закінчилась і почалась політика — так прокоментував нинішні події у Станиславові політолог. «Ідея створення народних рад є надто неоднозначною. Де-факто, народна рада мала б стати органом, на який була б покладена функція перезавантаження системи. Втім сьогодні, особливо на місцях, мова йде уже не стільки про це, як про звичайнісіньку боротьбу за декларативні повноваження з метою самопіару. Чи це було головною метою протестних акцій, чи задля цього мільйони громадян по всій країні вийшли на майдани? Я від самого початку був проти створення Народної ради в Івано-Франківську. Хай би собі працювала обласна рада. Таке враження, що хтось спеціально закинув цю ідею, аби усіх тут пересварити. Це все безглуздя. Люди почали боротьбу за посади, які нічого не будуть вирішувати і наразі навіть не є леґітимними. Це боротьба "за повітря"», — резюмує Ігор Дебенко.
А хто керує в ОДА?
Від часу, коли майданівці захопили Івано-Франківську облдержадміністрацію, намісник на своє робоче місце не з'являвся. Та й сенсу немає. Адже керівник Штабу національного спротиву Василь Попович дав чітко зрозуміти, що ні голову ОДА, ні його заступників на робочі місця не пропустять, а кабінети їхні заблоковані. Як повідомила прес-служба намісника президента в області, Василь Чуднов керує усіма процесами в телефонному режимі.
Однак Василь Попович закликав усіх решта працівників ОДА приходити на роботу. Він зазначив, що наразі керівництво діяльністю департаментів ОДА здійснюють профільні комісії обласної ради.
Виконком, який мав би бути створений при Народній раді і замінити у роботі облдержадміністрацію, наразі не створено і, напевно, його створення зараз не на часі. Бо, знову ж таки, сама НР на Прикарпатті за рішенням суду не є леґітимною. Очевидно, зараз місцеві політики чекають наступних дій у Києві.
Хроніки революційного Станиславова
Допоки у раді тривають політико-громадські баталії, в Івано-Франківську відбуваються й інші події.
Пікет під стінами УСБУ
Приміром, у місцевих ЗМІ з'явилось відео, на якому один з бійців спецпідрозділу СБУ «Альфа» повідомив про написання рапортів шести його колеґ, які відмовились виконувати злочинні накази влади. Це звернення викликало великий резонанс. На народних вічах бійців називали героями і закликали інших силовиків іти за їхнім прикладом та переходити на бік народу. СБУ взялась розслідувати цю справу. Як повідомила «Z» прес-секретар УСБУ в області Марія Римар, внаслідок перевірки виявилося, що людина на відео, яка говорить від імені «альфівців», не є працівником ані «Альфи», ані управління взагалі. «Це фейк. І ми інформацію на цьому відео спростовуємо. У нас всі люди на місці, всі працюють», — «заспокоїла» Марія Римар.
Із фракції Партії реґіонів у Івано-Франківській обласній раді вийшов один з одинадцяти членів Іван Шкіндюк. Хоча він і не мав партквитка цієї партії, та був висуванцем у Верховинському районі від її імені.
Днями івано-франківці пікетували обласні управління СБУ, МВС та обласну прокуратуру з вимогою не виконувати злочинних наказів влади. Зокрема, в СБУ активістам повідомили, що розгону в ОДА поки що не планують, а міліціянти запевнили, що стоять на охороні громадського порядку. А жінки і матері краю, спочатку під стінами того ж таки управління СБУ, а наступного дня біля ОДА, помолились за мир у країні та здоров'я людей.
Також відбувся пікет будівельного гіпермаркету «Епіцентр». Тут активісти закликали не купувати товари у мережі, аби не підтримувати бізнес реґіоналів. Це вже не перша акція, спрямована на підприємницькі об'єкти, які мають стосунок до представників ПР. Зокрема, акції пройшли біля відпочинкових закладів та готелів. Подібні заходи відбуватимуться і надалі, запевняють активісти.
За повідомленням Штабу національного спротиву, 28 січня прикарпатці на Майдан зібрали близько двохсот тисяч гривень. Цікаво, що день перед тим більше восьми тисяч гривень надійшло від працівників ОДА.
30.01.2014