Зимове сонцестояння (21 грудня) – день, коли Сонце перебуває найнижче над горизонтом. Астрономічно цей день не сильно відрізняється від попереднього та наступного. Проте вже в кам'яному віці люди відстежували 21 грудня та відзначали його в особливий спосіб. Про це свідчить, наприклад, знамените святилище Стоунхендж в Англії. Впродовж тисячоліть день зимового сонцестояння наділяли духовним і релігійним значенням, пов’язючи з ним уявлення про те, що пік темряви минає й весняне оновлення вже на порозі.
Стародавнє святилише Стоунхендж влаштоване так, щоб промені вранішнього сонця в день зимового сонцестояння пройшли точно його центральною алеєю.
День зимового сонцестояння 2 тис. років тому припадав на 25 грудня. Язичники в цей день святкували «повернення Сонця». Християни ж обрали цей день для святкування свого найбільшого свята – Різдва. Адаптувати – це краще, ніж забути, – ймовірно думали тоді.
Календарна реформа папи Григорія XIII поклала край традиції, коли збігалися зимове сонцестояння та Різдво. 25 грудня зберегли як дату найбільшого християнського свята, а найкоротший день року за григоріанським календарем змістили на 21 грудня. Саме на цю дату найчастіше припадає день зимового сонцестояння, проте, залежно від високосних років, може іноді зміщуватися на 20 або 22 грудня.
Для людей XXI ст. день зимового сонцестояння є передусім астрономічною подією, яка зумовлена геометрією площини орбіти Землі навколо Сонця та нахилом осі обертання планети. Існує точна дата досягнення зимового сонцестояння на щорічній орбіті навколо Сонця. Цього року це відбулося о 18 год.11 хв. за центральноєвропейським часом (19 год.11 хв. за київським) 21 грудня.
Вісь обертання Землі не перпендикулярна площині, в якій наша планета обертається навколо Сонця. Вона перебуває під кутом 23,4 градуса. Це зумовлює те, що взимку в Північній півкулі сонце пізніше заходить і раніше сходить, ніж влітку, а дні загалом коротші. Двічі на рік Земля проходить через точку, в якій небесний екватор і шлях Сонця (екліптика) перетинаються. Це – 21 березня і 22 вересня, коли день є точно такої ж тривалості, як і ніч (рівнодення).
Коли земля відносно цих двох точок віддалена на 90 градусів, тоді вона досягає літнього та зимового сонцестояння. В день зимового сонцестояння Сонце розташоване в сузір'ї Стрільця, а під час літнього сонцестояння – між сузір'ями Тельця та Близнюків. Однак, це не завжди було так, і в майбутньому також буде змінюватися. Через так звану прецесію земна вісь періодично зазнає змін, і, відповідно, нахил між екліптикою та небесним екватором також не є завжди однаковим.
Кожні 25 780 років Сонце проходить через весь Зодіак. В епоху античності під час зимового сонцестояння Сонце, наприклад, було в сузір’ї Козерога, а через 300 років люди побачать його в зодіакальному знаку Змієносця.
Але чому день зимового сонцестояння не завжди випадає на 21 грудня? Це пов'язано з тим, що сонячний рік (час повного орбітального повороту Землі навколо Сонця) майже на 6 годин довший від 365 календарних днів. Тому час зимового сонцестояння з року в рік зміщується приблизно на шість годин вперед. У високосний рік відбувається стрибок майже на 18 годин назад. Тому день зимового сонцестояння також може випадати на 20 або 22 грудня.
Проте всіх, хто радіє довшим дням і більшій кількості світла, застерігаємо, що Сонце ще не починає раніше сходити. Найпізніший схід сонця цієї зими відбудеться вранці Нового року. Лише відтоді зранку світла буде все більше.
26.12.2013