Івано-Франківськ довго розгойдувався і таки розгойдався. Якщо у вихідні на Євромайдані збиралось близько двох тисяч людей, то вже у понеділок кількість протестувальників збільшилась в кілька разів, і навіть холод та мокрий сніг не стали завадою. До акції долучились студенти місцевих ВНЗ, які оголосили безстроковий страйк на підтримку Асоціації з ЄС і за відставку уряду Азарова.
Перші мітинґарі вийшли на вулиці Івано-Франківська ще в ніч проти п'ятниці 22 листопада
Станиславів одним з перших висловив свою позицію прихильності до євроінтеґрації. Перші активісти на Вічевому майдані міста (саме тут зараз відбувається Євромайдан) зібрались ще вночі у п’ятницю — відразу після сканального голосування у ВРУ та оголошення завершення місії Європарламенту в Україні. І нехай цих активістів було лише півсотні, та саме з них і почався франківський Євромайдан. На ранок нашвидкоруч організований мітинґ вже налічував до двохсот осіб, розгорнулось наметове містечкове.
Наметове містечко на Вічевому майдані
До вечора на майдан прийшли близько тисячі небайдужих громадян. Організатори оголосили, що мітинґи тепер будуть відбуватися щодня до 29 листопада.
Політично-неполітичний майдан
На мітинґах виступають громадські діячі краю, народні депутати, представники молоді, інтеліґенції, влади. Івано-Франківський майдан виявився не таким радикально безполітичним, як львівський. І хоч тут теж не видно партійної символіки і не чути партійних гасел, але політиків на сцену все ж допускають.
Політолог Ігор Дебенко зазначає у своєму коментарі «Z»: «Це дуже позитивний момент, що суспільство вирішило піднятись і висловити свою позицію. Окремо треба відзначити студентство, без якого Євромайдан в Івано-Франківську виглядав би досить сумно. Але ця акція протесту не може бути аполітичною апріорі, оскільки вона має політичну мету — країна мусить зробити свій політико-цивілізаційний вибір. У Києві Євромайдан фактично очолила опозиція. В Галичині ж його оголосили без політики. І в першу ніч у Івано-Франківську він справді був таким, а вже на ранок тут з'явились люди, яких важко назвати неполітиками, — ті, хто намагається набути собі політичного капіталу ще не маючи його чи реанімувати втрачений».
Приблизно такої самої думки дотримується і народний депутат України Олександр Сич. Він є активним учасником Євромайдану в Івано-Франківську, чергував уночі з молоддю в наметовому містечку й оголосив Євромайдан своєю громадською приймальнею, коли виникла загроза розгону мітинґу силовиками. «Майдан — це вже політика, — стверджує народний депутат. — Як може бути політика без політиків? Як може відбуватись операція без хірурга чи навчальний процес без вчителя? Є люди-професіонали, які чітко розуміють певні процеси, і їх треба слухати. Я ненав'язливо намагаюсь, зважаючи на попередній досвід у Помаранчевій революції, щось підказувати молоді, підтримувати їх. Політики мусять розумно підходити до цього питання, аби молода енергія була скерована у правильне русло, аби не наробити біди. Бо революція — це не тільки зміна стану, це ще й різні небезпеки».
У суботу на майдані відбулась позачергова сесія Івано-Франківської міської ради. Депутати одноголосно підтримали звернення до Президента України, Уряду та Верховної Ради з вимогою відновити євроінтеґраційний курс. Від імені територіальної громади міста Івано-Франківська міська рада також звернулась до офіційних представництв країн ЄС з проханням сприяти підписанню угоди про асоціацію у Вільнюсі. На усіх в'їздах до міста депутати вирішили поряд з державною символікою встановити й символи Європейського Союзу. Тож Івано-Франківськ, який сьогодні володіє трьома офіційними відзнаками Європейського Союзу — Європейським дипломом, Прапором Ради Європи та Почесним знаком Ради Європи, визначився у своєму прагненні долучитись до європейської родини.
Виїзна сесія Івано-Франківської міської ради на Євромайдані
У вівторок на Вічевому майдані відбулась сесія обласної ради, на якій депутати поставили вимогу перед Президентом щодо негайної відставки уряду Азарова й ухвалили звернення до Європейського парламенту, Ради Європи, Європейської комісії та посла Європейського Союзу в Україні Яна Томбінського. У ньому депутати просять «європейські держави про підтримку, захист та визнання того, що непідписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом стане не тільки поразкою для українців, але й непоправною шкодою для всієї демократичної спільноти». Цей мітинґ став наймасовішим за п'ять днів. Кількість мітинґарів наблизилася до десяти тисяч.
На один з мітинґів прийшов і новопризначений намісник у Прикарпатті Василь Чуднов. Поспілкувавшись з людьми у натовпі, він під заклики протестувальників таки піднявся на сцену. Пан Чуднов по-своєму потрактував Євромайдан: «Всі, хто прийшли сюди, підтримують євроінтеґрацію, як і Президент. А отже, всі, хто тут зібрався, підтримують Президента!». Зрозуміло, що після цього він сходив зі сцени під вигуки «Ганьба!». А незабаром на офіційному сайті ОДА з'явилось звернення до краян, у якому йдеться про підтримку ОДА євроінтеґраційного курсу України, право кожного на вільне волевиявлення, а також заклик утримуватись від дій, які порушують права і свободи інших громадян, загрожують їхній безпеці.
Молодь активізується
Біля сцени почало рости й наметове містечко. Сьогодні тут наметів налічується близько десятка, а таборувальників — до півсотні. Здебільшого в таборі «живуть» молоді люди, студенти, але, як розповідає «Z» представниця студентської молоді, комендант наметового містечка Христина Андрусяк, долучитись можуть усі охочі. Містечко працює цілодобово. Франківчани зносять сюди їжу, теплий одяг та дрова. Активісти розважаються співами під гітару, флеш-мобами. В містечку панує «сухий закон». Тут-таки зголошуються ті, хто виявив бажання їхати до Києва, складаються відповідні списки. Траплялись і провокації, коли до наметового містечка підходили не цілком тверезі чи аґресивно налаштовані люди і провокували конфлікти. «Ми тут усі розуміємо, з чим маємо справу, і просто не реагуємо», — повідомляє Христина.
На відміну від Львова, якому вдалось мобілізувати великі маси прихильників євроінтеґрації у дуже стислий термін, Івано-Франківськ спочатку не виявляв великої активності. У соцмережах можна було знайти закиди організаторам Євромайдану, мовляв, людям не потрібні танці і співи, а потрібні активні дії, на кшталт пікетування офісів Партії реґіонів тощо. А самі активісти закликали громадськість брати приклад зі Львова і виходити зі своїх домівок, зі соцмереж на майдан.
До понеділкового ранку кількість мітинґувальників сягала двох тисяч. Христина Андрусяк ділиться тодішніми переживаннями: «Вся надія була на те, що на вихідні студенти просто роз'їхались по домівках і з початку тижня таки активізуються». Для цього був накреслений план дій. Оскільки найактивнішими традиційно в Івано-Франківську є студенти Прикарпатського університету, то й студентську ходу вирішили почати від цього ВНЗ. І якщо ректорат Прикарпатського університету пішов на зустріч студентам (з умовою відпрацювання пар пізніше), а також до акції долучилась молодь з Університету нафти і газу, то в Медичному університеті студентів з навчання не відпустили. Самі ж студенти-медики розповідають, що їм погрожують відрахуванням із закладу, якщо вони підуть з пар. Щодо приватних інститутів, то якщо їхні студенти і беруть участь у мітинґу, то нецентралізовано, каже Христина Андрусяк.
Попри все студентська колона під бій барабанів назбирала близько шести тисяч молодих людей, які бачать своє майбутнє в ЄС. Молодь, пройшовшись містом, постояла на Вічевому майдані й вирушила під стіни ОДА. Тут їх зустріли два ряди працівників правоохоронних органів, оскільки у студентів були плани увійти до адмінбудівлі. Але до студентів представники влади вийшли самі — і мер, і голова облради, і голова ОДА. Усі вони повторили перед молоддю те, що вже казали на мітинґах. Міський голова Віктор Анушкевичус висловив свою підтримку Євромайдану і навіть стрибав разом з молоддю та депутатами під вигуки натовпу «Хто не стрибає, той москаль!». Голова обласної ради Василь Скрипничук подякував хлопцям і дівчатам за їхню активність та розуміння ситуації. А голова ОДА Василь Чуднов ще раз запевнив, що Євромайдан в Івано-Франківську ніхто розганяти не буде і що він теж, як і Президент, підтримує курс на євроінтеґрацію.
На Євромайдані відбулась і сесія обласної ради Івано-Франківщини
Слова Василя Чуднова нам підтвердили в СЗГ управління МВС в Івано-Франківській області: «Правоохоронні органи працюють суто для охорони громадського порядку. І в разі провокацій будуть відповідно реагувати. Тому закликаємо всіх дотримуватись порядку. На мітинґи приходить велика кількість людей, в тому числі з малими дітьми. Кожен може звернутись до міліції по допомогу». Підвищені заходи безпеки впроваджуються тільки під час масового скупчення людей. Тоді в наряд заступають близько 30–40 правоохоронців. А в час між мітинґами, у тому і вночі, місто патрулюють у звичний спосіб.
Тим часом біля адмінбудинку студентська молодь вигукувала свої вимоги не тільки щодо виконання вимог ЄС та підписання Угоди про асоціацію 29 листопада, а й щодо відставки міністра освіти Дмитра Табачника та скасування платних послуг у ВНЗ на кшталт платного відпрацювання «енок», а також щодо реального виконання норми про цілодобовий доступ студентів до гуртожитків.
До традиційного вечірнього мітинґу «дожили» близько тисячі протестувальників. Як не крути, а погода вчора була сувора: близько нуля градусів, сніг з дощем та вітер... На цьому зібранні студенти зачитали Резолюцію, в якій задокументували усі свої вимоги. Студенти задекларували, що не повернуться на пари, доки їх не почують Президент та Уряд.
Радикалізація настроїв
До вівторка вимоги Резолюції студенти трохи скоригували. «Тепер ми вимагаємо відставки усього Кабміну, а не самого Табачника, — зазначає Хритстина Андрусяк. — Спочатку настрої у молоді були більш пасивними, але зараз видно, що молодь налаштована досить радикально. До страйку вже приєднались студенти Медакадемії, не зважаючи на погрози про виключення. Студенти готові до найрадикальніших дій — до блокування університетів, ОДА, виїзду на Київ у повному складі нашого Євромайдану. Сьогодні ми відкоректуємо остаточно Резолюцію і розішлемо до ВНЗ України, щоб молодь всієї країни об'єднувалась для досягнення мети».
У що може перерости майдан в разі непідписання Угоди про асоціацію, питаємо і в політолога Ігоря Дебенка: «Четвер та п’ятниця стануть часом "Ікс" для України, коли вирішиться її подальша доля. Шанси на позитивний результат поступово зменшуються. І треба розуміти, що після непідписання Угоди просто стояти на майдані вже не буде сенсу. Бо якщо Угоду не підпишуть у п’ятницю, то її вже не підпишуть ні в понеділок, ні через тиждень. Тоді залишиться одна вимога суспільства — усунення чинної влади. А всі ми розуміємо, що мирно вона не піде. І тут постає питання, наскільки готові до радикальних дій саме суспільство і опозиція».
Олександр Сич теж не береться прогнозувати, що буде після 29 листопада, бо революція — річ не прогнозована і можливі різні сценарії. Депутат просто сподівається, що чинна влада зберегла ще крихту здорового глузду і відповідно зреагує на ситуацію. Але, як каже Олександр Сич, головне — щоб Європа побачила настрої українців, що ми хочемо жити у Європі, а не в Азії, хочемо нормального життя, європейських стандартів в освіті та медицині, і не зачинила перед нами двері. «Я особисто дуже радий, що так активно піднялась молодь, що вони бачать своє майбутнє у Європі. Це молода сила, нова енергія, і якщо молодь захоче, то вона і зможе».
І наостанку — трохи музики
Ну і як же без гімну. Шанси стати головною піснею Євромайдану отримав твір львівського співака Ростислава Хитряка або Artisto, який був написаний ще до Дня незалежності, але зараз набуває особливої популярності.
В Івано-Франківську на понеділковому мітинґу пролунала своя версія гімну євромайдану «Україна — це Європа!».
Хтозна, можливо, котрийсь із цих творів повторить «помаранчевий» успіх франківських «Ґринджолів» та їхнього «Разом нас багато!»...
26.11.2013