Перша «Драматургічна резиденція» у межах фестивалю сучасної драматургії «Драма.UA» вже у розпалі. Роботу, яка триватиме упродовж жовтня, завершить презентація свіжої п'єси у вигляді сценічного читання на фестивалі. Нагадаємо, для участі у резиденції молоді драматурги повинні були подати концепцію або ідею майбутнього твору до 15 вересня. Оргкомітет розглянув усі отримані заявки та зупинився на концепції київського драматурга із псевдонімом М.
«Оскільки резиденція є досить короткою, то для нас було важливо, наскільки цілісною і продуманою є концепція п'єси, а також наскільки проблеми і герої п'єси реферують сьогоденню, – розповідає куратор програми «Драма.UA» Оксана Дудко. – Драматургічна резиденція, насамперед, для того, щоб створити простір і можливість, аби написання п'єс було головною роботою. Резиденція мала би бути стимулом для драматургів втілити одну зі своїх численних ідей за достатньо короткий проміжок часу».
Концепція п'єси М. під початковою назвою «Відредаговане чорне» цілком відповідає віянням сьогодення, хоча надихнула драматурга історія Берлінської стіни, прочитана під час подорожі до Берліну. Основні події майбутнього твору також розгортатимуться на межі Сходу й Заходу — проте будуть перенесені на українські життєві реалії.
«Важко говорити про п'єсу, якої ще немає, — ділиться своїми думками М. — Мені здалося цікавим створити такі штучні умови у своїй п'єсі та перенести їх на територію України. Першоджерело ж реальної історії — німецька книжка про історію Берлінської стіни. Самі берлінці її не дуже й поважають. Зокрема, вони вважають, що це не той пам'ятник, який варто залишати. А для мене — це, напевне, дещо інше, бо я все ж таки турист там. Для мене це кожного разу як нагадування чужих помилок, які не повинні повторюватися».
Перед самим фестивалем із п'єсою працюватиме режисер із Сімферополя Антон Романов, який разом із львівськими акторами готуватиме сценічне читання новоствореної роботи. Проте, зважаючи на хороший західний приклад роботи у тандемі режисер-драматург, автор також не залишатиметься осторонь від процесу підготовки сценічного читання.
«Читання п'єси виникне в наслідок поєднання різних між собою творчих середовищ: київський драматург М. — кримський режисер Антон Романов — трупа львівських акторів, — наголошує на особливості формату спільної роботи директор фестивалю та театрознавець Вікторія Швидко. — Презентація результату вже в листопаді — це своєрідне бойове хрещення свіжої драми. Оскільки її зможуть побачити чимало майстрів своєї справи, — від драматургів до театральних кураторів — то ця п'єса отримує унікальну можливість бути перевіреною наживо професіоналами. Внаслідок їхньої критики, аналізу, живого обговорення п'єса в руках автора має ще більші шанси стати цілісною, довершеною і акцентованою, з додатковим часом допрацювання».
Таємнича резидентка Драма.UA-2013
Сама драматург зізнається, що термін у один місяць справді може бути для неї закоротким — як для остаточного варіанту п'єси. Наприклад, з моменту виникнення ідеї до моменту завершення п'єси «DiCaprio», яка потрапила до короткого списку IV Конкурсу україномовних п’єс «Драма.UA-2013», минуло понад рік часу. «DiCaprio, до того, як я її відправила на конкурс, була з іншою кінцівкою. А потім я вирішила, що вона не підходить до амплуа героїні на початку, тому змінила фінал. Просто інколи важливо подивитися зі сторони, а за місяць часу на це не буде», — пояснює М., проте до такого професійного виклику вона готова і вже почала працювати.
Згадуючи попередні роботи драматурга, варто відзначити уважний підхід до прописування деталей. Читач міг дуже чітко намалювати перед собою картинку місцезнаходження героїв і перебігу дії — разом із відповідними кольорами, фактурою, розташуванням різних предметів. Можна припустити, що на такий аспект драматургічної творчості вплинула архітектурна освіта М., яка дала більш широке бачення не лише дії, але й простору. Проте, тепер авторка дещо змінила свій стиль: ремарки, зокрема, майже зникли з її робіт. На її думку для читань такий формат пасуватиме навіть краще.
«Я не знаю, як це бачать інші драматурги з освітою не-архітектора. Думаю, що це впливає все ж таки, але несвідомо, — говорить про свої перші роботи М. і додає — Зараз мені не подобається ідея декорацій. Коли я писала DiCaprio, я не використовувала жодної ремарки, і таким чином позбавлялася від цієї залежності, бо раніше зловживала ними. Моя подруга, коли побачила текст, спитала, чи п'єса це взагалі? Я намагалася все передавати через діалоги — звуки, що оточують — друкарська машинка, світло. Мені здається, до DiCaprio взагалі неможливо зробити декорації».
Так само змінилось і ставлення драматурга до емоційного рівня героїв. На сьогоднішньому етапі творчості вона прагне уникати надлишковості, перегравань, занадто гучної емоційності. Навіть хоче досягти дещо приглушеного звучання. Новий погляд М. враховуватиме і під час майбутньої співпраці з режисером. Сподівається, що режисер також дослухається до такого її бачення: «Останнім часом мені здається правильним монотонне виконання всіх діалогів, сама не знаю, чому, — пояснює вона. — Я хочу, щоб не було ніякої надлишковості, як в акторах, так і в постановці взагалі. Хай краще недограють, ніж переграють, хай краще будуть зверхніми та байдужими, аніж занадто емоційними, принаймні це відповідає часу, в якому ми живемо».
Чим завершиться резиденція та спільна робота різних середовищ творчості, зможемо спостерігати вже під час IV фестивалю сучасної драматургії «Драма.UA», який відбудеться із 21 по 24 листопада 2013 року. А разом із глядачами і сама п'єса, і читання пройдуть апробацію у понад двадцяти театральних критиків, що з'їдуться до Львова із різних країн спеціально на ці дні.
Фото - з офіційної сторінки Art Workshop DRABYNA.
15.10.2013