Цікаві інновації, такі як біґ-дата та малі роботи, за історичними стандартами є незначними досягненнями
Можливо, що це наслідок багаторічної практичної роботи зі сміливими студентами в Оксфорді, але мої друзі іноді кажуть, що мене дуже важко переконати у чомусь - що я занадто схильний вказувати на недоліки навіть у добре представлених аргументах на користь того, що не можна ставити під сумнів. Тож для мене незвичним досвідом є залишати дискусію переконаним обома сторонами.
Саме такою була моя реакція на минулотижневу дискусію у Центрі вивчення капіталізму та суспільства у Колумбійському університетів. Обидва ключові учасники дискусії є професорами Північно-західного університету з Іллінойсу. В одному куті ринку був Роберт Ґордон, відомий своїми песимістичними поглядами на майбутнє технічного поступу. В іншому був Джоел Мокір, видатний сучасний економіст та історик, що досліджує розвиток технологій.
Професор Ґордон стверджував, що протягом століття з 1870 по 1970 рр. людство переживало безпрецедентні темпи науково-технічного поступу, які, мабуть, неможливо буде повторити. Декілька трансформаційних технологій з'явилися та поширювалися одночасно - електрика, моторний транспорт, водопровід та каналізація.
Спробуйте уявити світ, в якому єдиним джерелом енергії, доступним за межами великих заводів, є фізичні зусилля людей та тварин. Світ, у якому штучне освітлення є дорогим і низькоякісним. Світ, у якому більшість людей проводять все своє життя у декількох милях від місця свого народження, а більшість товарів доводиться споживати у декількох милях від того місце, де вони були виготовлені. Жінки повинні витрачати майже весь свій час на рутинні домашні обов'язки - добування та носіння води, розпалювання вогню для опалення будинку і для приготування їжі, пошиття, ремонт і прання одягу. Саме так жила більшість людей до наукової та промислової революцій. У багатьох частинах земної кулі вони досі так і живуть.
Ми ніколи не побачимо таких перетворень знову - стверджував професор Ґордон. Починаючи з 1970 року спостерігається значний поступ в одній технологічній сфері, що об'єднує комп'ютери, електроніку та інформаційні технології. Але у більшості інших сфер промислового застосування науки - матеріалознавстві, фармакології, енергетиці та транспорті - радикальні інновації поступилися поступовим вдосконаленням. Boeing 747, у якому я перетнув Атлантичний океан, був більш-менш таким самим літаком, як той, у якому я вперше здійснив цю подорож 40 років тому. 80 років тому цивільна авіація практично ще не існувала; а 120 років тому лорд Кельвін, великий вчений, казав, що людина не може літати.
Професор Мокір, що представляв іншу сторону, наголошував на обмеженості наших знань про майбутнє. Радикально нові технології, за своєю природою, потребують дуже багато часу для того, щоб людина пройшла шлях від їхнього передбачення до винаходу. Посилаючись на істориків Дерека Прайса та Натана Розенберга, професор Мокір зазначив, що розвиток технічних наук був, значною мірою, наслідком появи нових інструментів для досліджень: зокрема телескопа, що дав нам змогу побачити світ у великому масштабі, і мікроскоп, що дав нам змогу побачити його у невеликому. Ніхто не міг припустити, наскільки широкі та глибокі знання створять ці інструменти.
Поява можливостей для обробки даних, на додаток до наших інструментів для проведення досліджень, як стверджував професор Мокір, віщувала революцію порівнюваного значення у нашій здатності бачити а, отже, починати розуміти Всесвіт. Комп'ютерний томограф та крилаті ракети - це прості приклади того, як комп'ютер пов'язаний із сенсорами, може знаходити та досягати того, що було б поза межами досяжності для сенсорів без нього.
Знання не просто накопичуються. Те, про що ми дізнаємося, коли зводимо докупи дві сукупності знань, може бути набагато більшим, ніж сума окремо взятих сукупностей. Саме тому технологічні вдосконалення, які полегшують отримання доступу до цих знань, є настільки важливими. Ми не знаємо того, що відкриємо; ми знаємо лише те, що ще багато-чого можна відкрити.
Обидві позиції є переконливими. Проте, обидві сторони змогли дійти згоди щодо одного твердження. Інновації, які викликають такий інтерес серед нинішніх технофілів, зокрема, біґ-дата і малі роботи, є за історичними стандартами незначними. Поява автомобіля мала трансформаційний характер, безпілотне авто - це лише його вдосконалення. Заміна листоноші дротовим або радіо-зв'язком є революційною; для порівняння, електронна пошта і волоконно-оптичний кабель є лише скромним кроком уперед.
Професор Мокір вказав на красномовне розчарування підприємця Пітера Тіля, що інвестує у нові технології: "Ми хотіли отримати автомобілі, що літають, а вони дали нам 140 символів" (Цей вислів належить самому Тілю; "140 символів" - алюзія до сервісу Twitter, твіти у якому не можуть бути довшими за 140 символів - Z). Перед тим, як пізнати майбутнє, треба визнати як мало ми знаємо або хоча б можемо сподіватися знати.
John Kay
Technology’s crystal ball offers only a hazy view of the future
The Financial Times, 25.09.2013
Зреферував Омелян Радимський