Йдеться про юридичний вихід із пострадянського об’єднання, де-факто членство припинено вже раніше.
Республіка Молдова більше не залишатиметься членом Співдружності Незалежних Держав (СНД) навіть формально. Кишинів розпочав процес денонсації трьох засадничих угод, які лежать в основі її членства в СНД. Про це в етері Radio Moldova оголосив міністр закордонних справ Молдови і віцепрем’єр-міністр Мігай Попшой (Mihai Popșoi).
Міністр уточнив, що документи буде розглянуто на початку нової парламентської сесії. «Ми вже перебуваємо у процесі погодження денонсації трьох угод з СНД. Мова йде про угоди, що лежать в основі нашого членства в СНД, а саме: Статут СНД, підписаний у Мінську 22 січня 1993; Угода про створення СНД від 8 грудня 1991 року, також у Мінську; Додаток до цієї угоди від 22 грудня 1991 року», – розповів Попшой.
Як зазначив міністр, країна вже давно де-факто припинила своє членство в СНД, і тепер йдеться про юридичний вихід з пострадянського об’єднання. «Офіційно Республіка Молдова більше не буде членом СНД. Денонсація цих трьох базових угод, що лежать в основі нашого членства, дозволить нам заявити, що з юридичного погляду Республіка Молдова більше не є членом. Де-факто ми призупинили свою участь уже якийсь час тому, але юридично ми все ще були там», – пояснив він.
Мігай Попшой уточнив, що процес уже розпочався і незабаром документи про денонсацію будуть передані парламенту, щоб законодавці ухвалили щодо них відповідне рішення. «Ймовірно, до середини лютого ми завершимо процедури в уряді, після чого рішення буде ухвалено парламентом», – зазначив віцепрем’єр.
За його слрвами, цей захід прояснює юридичний статус Республіки Молдова щодо СНД і є важливим кроком у зміцненні європейської орієнтації держави. Загалом Республіка Молдова підписала з СНД 283 угоди; 71 вже було денонсовано, а ще близько 60 перебувають у процесі.
Водночас керівник зовнішньополітичного відомства Молдови прокоментував слова президентки Маї Санду про евентуальне входження країни до складу Румунії. За його словами, Кишинів може порушити питання возз'єднання Республіки Молдова з Румунією за зразком 1918 року, якщо російська армія небезпечно наблизиться до молдовських кордонів. «І, очевидно, якщо ситуація вийде з-під контролю і події розвиватимуться таким чином, що це безпосередньо загрожуватиме нашому існуванню, суверенітету, територіальній цілісності та, фактично, життю та фізичній недоторканності наших громадян, такі рішення ухвалюються в такі складні моменти. Але ми дуже хочемо продовжувати жити в мирі. Ми не хочемо, щоб Російська Федерація дійшла до наших кордонів, і ми дуже сподіваємося, що міжнародні партнери, Україна і, очевидно, Російська Федерація, яка є стороною конфлікту і державою, яка розпочала цей конфлікт, досягнуть мирної угоди, сталого миру», – сказав віцепрем’єр-міністр.
Однак Мігай Попшой уточнив, що рішення щодо возз'єднання з Румунією може бути ухвалене лише за згоди переважної більшості громадян. «Це рішення не просте, бо якби воно було простим, воно б відбулося. І доки немає більшості громадян, які підтримують це прагнення до об’єднання, в демократичному контексті таке рішення може бути ухвалене лише переважною більшістю громадян, незалежно від бажання чи голосу того чи іншого політика».
20.01.2026