Премію імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2025 року отримав Артур Дронь за "Гемінґвей нічого не знає" (Видавництво Старого Лева).
Український філософ та перекладач, член Капітули Премії Олексій Панич зазначив:
"Для мене есеїстика – це те, що поєднує художні враження. І не лише тим, що і як автор пише. А буквально справляти реалістичне враження. Це має бути опис, майже як подорожній, поєднаний з інтелектуальними розмовами. Ось тоді це – есеїстика. І в Артура Дроня це є".
Спеціальні відзнаки Капітули цьогоріч отримали Мирослава Пінковська ("за особливий внесок у збереження культурної памʼяті" ) та Віра Агеєва ("за літературознавчу есеїстику, що наново відкриває забуті пласти української культури").
Спеціальну відзнаку Радіо Культура отримав Артем Чех – за книжку "Гра в перевдягання".
Імена переможців стали відомі під час урочистої церемонії в Києві 17 грудня – в день народження мовознавця, історика української літератури, есеїста Юрія Шевельова.
Цьогоріч до короткого списку Премії імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2025 року ввійшли також видання Віри Агеєвої "Проти культурної амнезії. Есеї про національну пам’ять та ідентичність" та Дмитра Крапивенка "Усе на три літери".
Артур Дронь – письменник і поет, військовий ветеран. Його тексти перекладені багатьма мовами – від польської та литовської до італійської, французької та англійської. Дебютна збірка Артура Дроня "Гуртожиток №6" (2020) відзначена літературною премією ім. Анатолія Криловця. Також Артур Дронь є володарем Молодіжної премії Львівської міської ради «Сміливі 2022» в номінації «Поезія – це також зброя» (2022) та Відзнаки літературного конкурсу видавництва «Смолоскип» (2022).
Лауреатами Премії минулих років стали
Тарас Прохасько ("Одної і тої самої"),
Андрій Портнов ("Історії для домашнього вжитку"),
Костянтин Москалець ("Сполохи"),
Олександр Бойченко ("Більше/менше"),
Вахтанґ Кебуладзе ("Чарунки долі"),
Андрій Любка ("Саудаде"),
Володимир Єрмоленко ("Плинні ідеології"),
Діана Клочко ("65 українських шедеврів. Визнані й неявні"),
Тарас Лютий ("Культура принад і спротиву") та Андрій Бондар ("Ласощі для Медора"),
Андрій Павлишин ("Нам і далі загрожує вічність"),
Олександр Михед (2023, "Позивний для Йова. Хроніки вторгнення"),
Мирослав Лаюк (2024, "Бахмут").
Спеціальну відзнаку Капітули за внесок у розвиток української есеїстики в попередні роки отримували
Володимир Панченко (посмертно),
Оксана Забужко ("Планета Полин"),
Микола Рябчук ("Лексикон націоналіста та інші есеї"),
Станіслав Асєєв ("Світлий Шлях": історія одного концтабору") та Павло Казарін ("Дикий Захід Східної Європи"),
Андрій Гудима (посмертно, "69 спецій для Серця"),
Андрій Содомора (за книжку "Під чужою тінню").
Василь Махно ("за особливий голос в українській есеїстиці останніх двадцяти років і розбудову мостів культурного порозуміння")
Володарями Спеціальної відзнаки Радіо Культура ставали
Василь Махно ("Уздовж океану на ровері"),
Віра Агеєва ("За лаштунками імперії"),
Маркіян Прохасько ("Мрія про Антарктиду"),
Андрій Гуменюк ("Африка").
Станіслав Асєєв ("Мельхіоровий слон, або Людина, яка думала").
17.12.2025