Молоді піаністи класу народної артистки України Оксани Рапіти на сцені Львівського органного залу
Уже багато років поспіль сцена Львівського органного залу продовжує підтримувати репутацію одного з найважливіших концертних майданчиків нашого міста. Втілюючи нові креативні ідеї, керівники Львівського органного залу Іван Остапович і Тарас Демко докладають чимало зусиль для постійного підвищення якості концертів, урізноманітнення виконуваних програм та виконавських складів. Львівський органний зал став затишним місцем концертів, що їх залюбки відвідують мешканці та гості нашого міста, а також місцем виступів львівських музикантів, солістів і творчих колективів з інших міст України та зарубіжжя.
Одним із напрямків діяльності Органного залу є підтримка молодих виконавців, що стає вельми важливою на шляху їхнього зростання як музикантів-професіоналів. Успіх серед учасників та слухачів здобув молодий проєкт «Джуніор-концерт», де юним музикантам надається можливість апробації своїх умінь на великій сцені. Також нещодавно тут відбулись концерти з виступами вихованців класів професорів Львівської музичної академії імені М. Лисенка – народного артиста України Ігоря Пилатюка та Володимира Заранського, а також учнів класу Максима Лимарєва з музичного ліцею імені С. Крушельницької та ін. У листопаді на сцені Органного залу відбулись два концерти за участі талановитих молодих піаністів, що навчаються в класі народної артистки України, професорки Оксани Рапіти.
Педагогічні засади Оксани Рапіти базуються на величезному сценічному досвіді: вона належить до числа знаних українських піаністок, своєю творчістю здобула широке визнання в Україні та далеко за її межами. Виконавський стиль Оксани Рапіти характеризується бездоганною майстерністю, технічною досконалістю, високим інтелектом та духовністю. Поєднання цих якостей завжди стають результатом глибокого трактування композиторських задумів. У своїй практиці професорка Рапіта завжди поєднує концертну діяльність з педагогічною, намагаючись частіше долучати своїх учнів до виступів на сцені.
Два останні концерти студентів класу Оксани Рапіти були об’єднані тематично і присвячені творчості польського композитора-романтика Фридерика Шопена. 6 листопада на сцені Органного залу звучали чотири скерцо, а програма концерту 26 листопада була присвячена виконанню балад. Крім цих творів, було виконано Блискучі варіації ор. 12 та Рондо ор. 16. Десять творів розподілили між собою учні ліцею – Єва Орлянська («Блискучі варіації»), Данило Петрилко («Скерцо №1»), Денис Бурдейний («Балада №1») та студенти музичної академії – Макар Войнаровський («Скерцо №2»), Анастасія Тарадай («Балада №2»), Дарія Куровська («Балада №3»), Дарія Рябініна («Рондо»), аспірант Роман Шутко («Скерцо №4»). Михайло Гринець виконав одразу два твори в двох різних концертах – «Скерцо №3» та «Баладу №4».
Всі молоді виконавці продемонстрували високий рівень підготовки та здобуті професійні якості піанізму: різноманітне туше, тембрально багате звучання фортепіано, збалансованість фактури, технічну вправність, концептуальну цілісність виконання, яскравість концертного виступу, вміння донести до слухачів красу і радість спілкування з геніальною музикою.
Приємно спостерігати виконавське зростання Єви Орлянської, яку ми мали змогу чути попередньо на «Джуніор-концертах» і яка показує великий поступ вже під наставництвом Оксани Рапіти. Вразило виконання Дениса Бурдейного, що відзначалося технічною досконалістю та зрілістю мислення. Дуже гармонійним, віртуозним і натхненним був виступ Данила Петрилка. Артистичний розмах поряд зі сміливістю творчих ідей показав Макар Войнаровський. Багатством тембральної палітри і тонким розумінням стилю Шопена запам’ятався концертний виступ Дарії Куровської. Блиск, легкість і віртуозність продемонструвала в своєму виступі Дарія Рябініна. Драматизм і контрастність музики Шопена намагалася донести до слухачів Анастасія Тарадай. Екстравертна інтерпретація Романа Шутка поставила нові несподівані акценти в трактуванні музики Шопена, проте відповідала сценічному амплуа молодого артиста. Михайло Гринець вже встиг себе зарекомендувати як виконавець, який може охопити і винести на сцену великі цикли (концерт сонат Бетховена), і цього разу також впорався з поставленим завданням, проникливо виконавши одні з найскладніших творів Фридерика Шопена.
Варто окремо відзначити організаційну і менторську роботу Оксани Рапіти, яка зуміла об’єднати спільною метою і представити високий рівень виконання одразу дев’ятьох своїх учнів.
Бажаю всім причетним до цього проєкту-диптиху подальшої успішної творчої реалізації, щоб впевнено нести в світ традиції українського фортепіанного виконавства.
Наталя Зубко, піаністка, старша викладачка ЛНМА ім. М. Лисенка