СЛОВА ВІДЛІТАЮТЬ, НАПИСАНЕ ЗАЛИШАЄТЬСЯ
Володимирові-Андрієві Вуйцику сьогодні було би 90 років
В.-А. Вуйцик (19.12.1934–27.04.2002) – український вчений, мистецтвознавець і великий львовознавець. Завдяки Його розвідкам, базованих на архівних пошуках, ми довідалися про будівельний рух нашого міста, про численні імена його творців – архітекторів, скульпторів, різьбарів і малярів.
Вже понад 20 років Володимира Вуйцика нема з нами. На жаль, донині Його імени не знайдемо у назві вулиці і нема відзнаки на будівлі інституту "Укрзахідпроектреставрація", де вчений працював понад 30 років (1968–2000 рр.), вивчаючи культурну спадщину України, зберігаючи її та навчаючи молодих пієтету до національної культури.
Спадщина Володимира Вуйцика велика і багатогранна. Це велика кількість неоціненних розвідок про пам’ятки архітектури та мистецтва, а також їх творців. Вуйцик залишив нам дослідження, присвячені шедеврам українського малярства, будівничим, меценатам, різьбарам та малярам. Праця Вченого була зумовлена великою любов’ю до рідної землі та її культури. Усі зібрані ним відомості про культурні феномени складають енциклопедичний корпус історії Галичини.
Дослідження Вченого передусім базувалися на автентичних джерелах. Впродовж багаторічної праці йому вдалося опрацювати колосальну кількість архівних рукописів.
Сенсом наукової праці Вуйцика був Львів – місто, з яким пов’язано його життя, місто, яке він любив і переживав за його кожний камінчик. Вивченню Львова Вчений присвятив вагому більшість своїх досліджень – це численні розвідки про окремі кам’яниці, церкви і дзвіниці, костели, палаци, монастирські комплекси, фортифікаційні споруди та инші збережені чи зниклі елементи міського краєвиду. Як великий знавець світового мистецтва і культури, зокрема антики, українські пам’ятки він розглядав в европейському контексті. Вуйцик розвіяв усталений міт про неукраїнськість Львова. Він підкреслював українське походження власника чи замовника кам’яниці, будівничого, муляра, різьбяра чи маляра, що долучалися до творення львівського образу та його культури.
Cпадщина Володимира Вуйцика – не тільки публікації, розпорошені у численних наукових збірниках, періодичних виданнях, багатомовних довідкових виданнях – «Енциклопедія мистецтв України», «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР», «Пам’ятки архітектури та містобудування України», а й рукописи чи машинописи.
Праці Вуйцика опубліковані у різних львівських виданнях: журнал "Жовтень" (пізніше "Дзвін"), Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка, Народознавчі зошити, газета "Галицька брама", Вісник інституту "Укрзахідпроектреставрація", 14-те число якого повністю присвячено його працям, та ин.
Неопубліковані статті – це історичні довідки, що зберігаються в архіві інституту "Укрзахідпроектреставрація", де вчений очолював відділ мистецтвознавства. Частина наукової спадщини Володимира Вуйцика, яка охоплює лише львівську тематику, лягла у два томи під назвою "Leopolitana Вуйцика", видані у 2012 році ВНТЛ–Класика.
Присвячені рідному Львову розвідки творять Вуйциковий Львів – Львів людей і споруд. Мури, вежі, кам’яниці, палаци, церкви, костели і їхні знамениті творці – архітектори, будівничі, малярі, скульптори-різьбярі та меценати.
19.12.2024