Європа готується до евентуальної зміни курсу США після виборів.

Йдеться про можливе послаблення американської допомоги Україні та «розрив трансатлантичних відносин» в разі перемоги Трампа.

Найближчі союзники Сполучених Штатів у Європі готуються до евентуального «розриву трансатлантичних відносин» зі США у разі перемоги на американських виборах колишнього президента Дональда Трампа. Про це з покликом на свої джерела повідомляє газета The Washington Post в статті під назвою «Як Європа готується до можливого другого президентства Трампа» (How Europe is preparing for a possible second Trump presidency).

Під час підготовки матеріалу журналісти газети поспілкувалися з 15 політиками, дипломатами й аналітиками з п'яти різних європейських країн. Після цих розмов видання дійшло висновку, що незалежно від того, хто переможе на виборах, у Європі готуються до перегляду відносин зі США. Однак у переважній більшості побоювання, висловлені європейськими чиновниками, стосуються ймовірної перемоги Трампа.

Переживши одне президентство Трампа, європейські політики запевняють, що вони краще підготовлені до другого. Вони вже знають, «які дипломатичні танці потрібні», тож розробляють різні плани на випадок непередбачених обставин щодо безпеки та торгівлі. Проте вища готовність, за їхніми словами, не зменшила занепокоєння щодо евентуальної появи американського лідера, який «погрожував зруйнувати альянс НАТО, пообіцяв високі імпортні мита та заявив, що знову виведе Сполучені Штати з Паризької кліматичної угоди».

Співрозмовники видання бідкалися, що на континенті немає більше рішучого лідера такого рівня, якою була «непохитна бундесканцлерка Німеччини» Анґела Меркель. Вона стала ефективною противагою Трампу за час його першої президентської каденції. Нині ж президент Франції Емманюель Макрон політично ослаб, втративши парламентську більшість. Канцлер Німеччини Олаф Шольц загруз у внутрішній коаліційній боротьбі та стикається з відродженням ультраправих. А рейтинг прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера значно просів після трьох з половиною місяців перебування на посаді.

Також європейські чиновники поважно переймаються стрімким зменшенням військової допомоги США для України. Під час передвиборчих перегонів Дональд Трамп неодноразово заявляв, що у разі обрання президентом закінчить війну в Україні «за 24 години». Повідомлялося, що він припускає припинення війни, змусивши Україну віддати Росії Крим та Донбас, а його план стане «переосмисленням» Мінських угод, але з механізмами примусу до виконання домовленостей. Крім того, колишній президент обіцяв припинити виплати Києву.

Для пом’якшення евентуального удару нове керівництво НАТО взяло на себе частину завдань Пентаґону щодо координації військової допомоги Україні. Крім того, Євроунія наростила військові витрати до найвищого рівня з часів холодної війни.

Існують певні занепокоєння й щодо віцепрезидентки Камали Гарріс. Хоч вона й оголосила альянс НАТО «залізним», але деякі високопоставлені європейські чиновники та дипломати вважають, що на посаді президента вона більше наслідуватиме президента Барака Обаму, ніж президента Джо Байдена, і приверне увагу США до Східної Азії.

«Це факт, що Джо Байден, мабуть, останній президент, який є справді трансатлантичним у традиційному розумінні з точки зору його характеру та кар’єри. Ось чому Європа повинна взяти на себе більше відповідальності, особливо коли йдеться про безпеку», – заявив депутат Бундестаґу від ХДС Томас Ерндль (Thomas Erndl), який обіймає посаду заступника голови парламентського комітету в закордонних справах.