Нині вночі на 73-му році життя помер Григорій Шумейко, повідомила родина.
Народний артист України, актор та режисер Театру імені Марії Заньковецької, засновник театру МЕТА.
Парастас розпочнеться нині, у вівторок 3 вересня, о 20-й годині в церкві Священномученика Климентія Шептицького на вул. Кривоноса, 1 у Львові.
Завтра, 4 вересня, о 12-й годині в цій церкві відслужать чин похорону, а потім, о 13-й годині у фоє імені Марії Заньковецької – прощання з актором і поховання на Личакові.
Народився у Лубнах на Полтавщині у селянській сім’ї 1 травня 1951 року.
Згадував:
Я вчився в трьох школах: спочатку в рідному селі Малий В’язівок, потім у селі Кононівка, де дід Гоголя був священником, і в Ісківці, куди приїздив Тарас Шевченко до свого друга Олександра Афанасьєва-Чужбинського. Поряд були села, де народилися Василь Симоненко, Володимир Підпалий, а в Лубнах жив і працював Микола Міхновський. Для мене дуже важливо знати, звідки я родом, адже та земля багатьох видатних людей зростила. Хоча тоді ніхто нам про них не розповідав. Часи були такі. Потім я вже почав сам досліджувати ці питання і тоді захопився поезією, почав більше читати. Ще в школі з підказки вчительки на творчих вечорах почав читати гуморески. Так народилося бажання стати актором.
Акторську освіту здобув у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (курс з. д. м. України І. О. Молостової, з. д. м. України Н. А. Биченко, 1971–1974 рр.). Спеціальність «режисер» здобував у Театральному інституті ім. Б. Щукіна (курс н. а. СРСР Є. Р. Симонова) та інституті ім. І. Карпенка-Карого (постановка дипломної вистави під керівництвом н. а. України С. В. Данченка).
Згадував:
Мій світогляд формувався від двох позицій – внутрішньої «в собі» і те, що я наздоганяв, пізнавав зовні. При вступі я мало знав, що таке театр, замало був знайомим і з драматургією. І тому ще до вступу в театральний ВНЗ я закінчив курси керівників художньої самодіяльності при Полтавському театрі ім. Гоголя під керівництвом Бориса Прокоповича. В той час театральні гуртки відкривалися на кожному кроці, система забезпечувала, щоб скрізь були керівники, адже це засоби впливу та розповсюдження ідеології. Та мені пощастило на вчителя: Борис Миронович був із західної України, він вмів шукати тріщини в системі та ставити хороші роботи. Після його школи я вже їхав до Києва підготованим. І я вступив на курс Ірини Молостової та Нінелі Биченко.
Першою роботою на професійній сцені була роль Глашатая у виставі «Річард III» (1974 р.) у львівському Театрі імені Марії Заньковецької.
Згадував:
Мені пощастило потрапити до театру, коли керівником вже був Данченко, але й ще був живий Борис Романицький і його покоління акторів. Мова йде про рівень культури, рівень професіоналізму, рівень віддачі. І це не було показне, не було сформовано гаслами, воно плоттю своєю і духом було розчинене у цих стінах.
У червні 1979 році створив і очолив аматорський театр МЕТА (Молодіжний експериментальний театр аматорів), один із «островів свободи» Львова у застійні 1980-ті роки, поставив 13 вистав, назви яких в ті роки багато чого свідчили:
Іван Кочерга "Свіччине весілля" – 1981 р.;
Ліна Костенко "Маруся Чурай" – 1982 р.;
Ярослав Стельмах "Роздуми про подвиг" – 1984 р.;
Василь Стефаник "Моя дорога" – 1985 р.;
Валерій Шевчук "Вертеп" – 1986 р.;
Юрій Винничук "Дракон" – 1987 р.;
Олесь Гончар "Собор" – 1988 р.;
Микола Куліш "Мина Мазайло" – 1989 р.
Загалом на професійній сцені зіграв понад сто ролей в театрі та кіно і поставив близько 20 вистав.
Акторська робота
«Річард III» В. Шекспір – Глашатай;
«Здрастуй, Прип’ять!» О. Левада – Кирило;
«Прапороносці» О. Гончар – Черниш;
«Не зрадь себе» Л. Сергеєв – Гліб;
«Суєта» І. Карпенко-Карий – Демид;
«Новорічна віхола», сценічна композиція Ю. Турчина – Іван, Городник;
«Під високими зорями» М. Зарудний – Льоня;
«Украдене щастя» І. Франко – Парубок;
«У цьому тихому старому домі» О. Арбузов – Митя;
«Тил» М. Зарудний – Марко;
«Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницький – Іван Непокритий;
«Кришталевий черевичок» Т. Габбе – Принц;
«Срібна павутина» О. Коломієць – тракторист;
«Суд пам’яті» М. Петренко – журналіст;
«Мої надії» М. Шатров – Олег Макарцев;
«Дикий ангел» О. Коломієць – Павлик;
«Богдан Хмельницький» О. Корнійчук – Сотник;
«Вода з отчої криниці» В. Фольварочний – Славко;
«Юрко Крук» П. Козланюк – селянин;
«Кафедра» В. Врублевська – Набоков;
«Чари правдивої пісні» Б. Стельмах – Батько;
«Роки блукань» О. Арбузов – Павлик;
«Правда» О. Корнійчук – вартовий, критик;
«Човен хитається» Я. Галан – письменник;
«Звичайне чудо» Є. Шварц – Чарівник;
«Комуніст» Є. Габрилович – Соскін;
«Візаві» В. Врублевська – Генадій;
«Сон князя Святослава» І. Франко – Кунаш;
«Житейське море» І. Карпенко-Карий – Хвиля;
«По щучому велінню» І. Кропивницький – Дід, циган, Хома;
«Обочина» М. Зарудний – Андрій Косоголов;
«Розорене гніздо» Янки Купали – Симон;
«Маскарад» М. Лермонтов – Дракон, Звездич;
«Я дочка твоя, Вітчизно» В. Кошута – Барон фон Нагель;
«Як ледар щастя шукав» Н. Медведєв – ледар Гриць;
«Розгін» П. Загребельний – молодий Кучмієнко;
«Піднята цілина» М. Шолохов – Ваня Абрамцев;
«Пригоди бравого солдата Швейка» Я. Гашек – лікар, трактирщик;
«Лісова пісня» Леся Українка – Лукаш;
«Люди, яких я бачив» С. Смірнов – Шевченко, генерал-майор;
«Санітарний день» О. Коломієць – Федоренко;
«Безприданниця» О. Островський – Карандишев;
«Убий лева» О. Коломієць – Володя;
«Проводимо експеримент» В. Черних, М. Захаров – Костін;
«Ой не ходи, Грицю» М. Старицький – Дмитрик;
«Данило Галицький» В. Босович – Добромил;
«Звичайна горошина» В. Данилевич, О. Костицький – Корнелій;
«Провінціалка» Я. Стельмах – Сергій;
«Так переможемо» М. Шатров – Хаммер;
«Дім, де розбиваються серця» Б. Шоу – Мадзіні;
«Гайдамаки» Т. Шевченко – від автора, Титар;
«В сім’ї вольній, новій» Т. Шевченко – читець;
«Діти Арбату» А. Рибаков – Рязанов;
«Привітай же мене, моя Україно!» Т. Шевченко – читець;
«Маруся Чурай» Л. Костенко – Вишняк, отаман Гук, І. Іскра;
«Ой радуйся, земле» вертеп – читець;
«Згадайте, братія моя» Т. Шевченко – читець;
«Народний Малахій» М. Куліш – божевільний № 4;
«Чорна пантера» В. Винниченко – Мулен;
«Павло Полуботок» К. Буревій – Меншиков;
«Орфеєве чудо» Леся Українка – раб Неофіт;
«Мотря» Б. Лепкий – Чуйкевич;
«Брехня» В. Винниченко – Іван Стратонович;
«Не вбивай» Б. Лепкий – Чуйкевич, Меншиков;
«Макбет» В. Шекспіра – Банко;
«Батурин» Б. Лепкий – Чуйкевич, Меншиков;
«Василь Свистун, молодий козак, великий баламут» В. Герасимчук – Карпо;
«Така любов» П. Когоут – Мілан Стібок;
«Гріх і покаяння» І. Карпенко-Карий – Никодим;
«По щучому велінню» М. Кропивницький – дід, циган;
«Світла моя муко» В. Симоненко – читець;
«Ісус, син Бога живого» В. Босович – Яків, брат Ісуса, Іван Хреститель, Пилат;
«Хазяїн» І. Карпенко-Карий – Злотницький;
«Сейлемські відьми» А. Міллер – священник Перріс;
«Кохання січового стрільця» Я. Барнич – Ференц;
«В обіймах золотої мли» М. Рильський – читець;
«А дощ все йде…» О. Піддубна – Френсіс;
«Мадам Боварі» Г. Флобер – Шарль;
«Ідіот» Ф. Достоєвський – Рогожин;
«Мачуха» О. де Бальзак – Граф де Граншан;
«Погляд вічності» Т. Шевченко, Р. Лубківський – читець;
«Івона, принцеса Бургунська» В. Гамбрович – камергер;
«Микита Кожум’яка» О. Олесь – Князь;
«Благочестива Марта» Т. де Моліно – Норбер де Варен;
«Талан» М. Старицький – Квітка;
«Запрошення в замок» Ж. Ануй – Банкір Мессершман;
«Візит літньої пані» Ф. Дюрренматт – Бургомістр;
«Сава Чалий» І. Карпенко-Карий – Жезніцький;
«Валентин і Валентина» М. Рощин – Перехожий;
«Амадей» П. Шеффер – Франц-Йосиф;
«Замшевий піджак» С. Стратієв – Застряглий у ліфті;
«Комедіанти» А. Баранга – Михай (чоловік Александри);
«Три ідеальні подружжя» А. Касона – Хав’єр Гусман;
«Різдвяна ніч»М.Старицький – Потьомкін;
«Украдене щастя» Іван Франко – Війт;
«Марія Заньковецька» Іван Рябокляч – Дрентельн;
«Перед заходом сонця» Г. Гауптман – Гайгер;
«Фредерік або Бульвар злочинів»Е.Е.Шмітт – Граф де Пієман;
«Різдвяне диво є!» концерт – Ведучі;
«Микита Кожум’яка»О.Олесь – Князь
«Кассандра» Л.Українка – 1-й вартовий;
Постановки
«Вічний раб» Валерій Шевчук
«Біда навчить» Б. Стельмах за казкою Лесі Українки
«Я – камінь з Божої пращі» О. Ольжич
«В обіймах золотої мли» М. Рильський
«Дума про тебе» І. Вільде
«Картка любові» Р. Горак
«Акорди» Г. Меріям – Лужницький
«Бояриня» Леся Українка
«Він прийшов» Д. Б. Прістлі
«Мина Мазайло» М. Куліш
«Вода життя» Валерій Шевчук
«Любов на замовлення» Т. Іващенко
«Кохання в гуртожитку ім.Б.Брехта» О.Нога, Г.Шумейко
«Король стрільців, або муза в офсайді» І. Керницького
«Симфонія сльози» Ю. Косача
03.09.2024