Silly Season називають липень-серпень англійці – бо, на їхню думку, це таки «дурна пора року», коли якщо і трапляються новини, то не дуже розумні. Американці називають цей період Slow News Season (сезон повільних новин). В Україні все трохи не так.
Літаки тижня
В контексті «повільних новин» у нас з’явилися F-16. Можна було б лірично описувати те, як повільно літаки чалапали в наш бік і як вони в дуже недалекому майбутньому зроблять фарш з російських танків, БМП і просто двоногих з буквою Z на лобі, але краще знати, що панацеєю ця зброя не стане.
Про F-16 доступно написала Independent: «Можуть нести крилаті ракети повітряного базування Storm Shadow, що постачаються Великобританією, з дальністю польоту понад 250 км, які потенційно можуть вражати цілі на території Росії – але інформація про можливості цього літака є нечіткою».
Для довгоочікуваних літаків найкращу рекламу зробили росіяни, бо в їхній інтерпретації ця зброя 1) нічого не варта, російські МіГи і Су її зіб’ють за шість секунд; 2) українці не вміють літати на F-16, тому російські МіГи і Су їх зіб’ють за шість секунд; 3) F-16 ховатимуть в ангарах, тому що українці не вміють літати на F-16 і російські МіГи і Су їх зіб’ють за шість секунд.
Погано прихована істерика в росіян додає позитиву, але насправді кардинального перелому у війні F-16 не зроблять. Ця зброя просто є фактором того, що союзники нам допомагають і від подальшої допомоги не відмовляться.
Наміри тижня
Ще в липні Кабінет Міністрів почав роботу над законопроєктом, що передбачає підвищення військового збору, який мав би зрости з нинішніх 1,5% до 5%. До Верховної Ради ця ініціатива ще не дійшла, але міністр фінансів уже про неї голосно говорить.
Сергій Марченко має чим перейматися, бо в державному бюджеті бракує пів трильйона гривень – тому він не бачить проблем, пов'язаних із запровадженням військового збору в розмірі 15% вартості транспорту, який купується в автосалоні. Міністр каже, що не боїться «тіньового ринку», який обов’язково виникне після впровадження нових податків, і цією проблемою займуться компетентні органи.
Поки органи готуються займатися а парламент читає те, що йому запропонував уряд, решті населення варто чекати згаданого підвищення ставки військового збору із зарплат з 1,5% до 5%, а також його поширення на юридичних осіб – 1% від обороту і на окремі операції фізичних осіб з 5 до 30%.
І майже в унісон з Марченком Національний банк повідомив посполитим: «Очікується, що з 2025 року розпочнеться поступове приведення тарифів до їх економічно обґрунтованих рівнів. Невизначеність із термінами та величиною коригування тарифів, насамперед енергетичних, є окремим ризиком для прогнозу інфляції. Зокрема значне підвищення вартості енергоносіїв для швидкого усунення дисбалансів в енергетичному секторі стане джерелом додаткового інфляційного тиску та зумовить потребу в значному збільшенні субсидій для населення».
Чому «добрі вісті» озвучує НБУ, залишаться відкритим питанням.
Рекомендації тижня
Уряду, парламенту і Нацбанку можна було б скористатися підказкою спецпредставниці Сполучених Штатів Америки з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер, яка її оприлюднила перш ніж піти у відставку. П’ять пунктів, що пропонує американка, прості у виконанні: треба створити єдиний проєкт планування реконструкції України, після чого станеться стрімкий ріст кількості готових проєктів, коли спрацюють антикорупційні реформи, то в Україну прийдуть інвестиції й українці повернуться з-за кордону.
Сама Пріцкер без зайвої скромності порівнює свої пропозиції з планом Маршалла, який сімдесят років тому витягнув зруйновану війною Європу з, делікатно кажучи, кризи. Коли компетентні українці почитають те, що американка нам запропонувала, і реалізують то на практиці, поки що невідомо
Соціологія тижня
Оптимізм українців гідний поваги, бо незважаючи ні на що понад 70% співвітчизників очікують вступу України до ЄС і НАТО вже за шість років. За результатами дослідження Київського міжнародного інституту соціології та Національного демократичного інституту, 90% респондентів заявили про своє бажання, щоб Україна стала членом Євросоюзу, бачити Україну членом Північноатлантичного альянсу мають бажання 84% опитаних. «Причому бажання вступу до ЄС стабільне протягом останніх двох років, а бажання вступу до НАТО зросло з 73% у 2022 році», – відзначили в КМІС.
Щоправда, деяким українцям з оптимізмом треба бути акуратним. Згідно з тим же дослідженням, найбільшою довірою в українців користуються ЗСУ (довіряють 91% відсоток опитаних), що цілком зрозуміло. Інші цифри мали б дати привід задуматися: Президенту Володимиру Зеленському довіряє 45% опитаних, тоді як 28% йому не довіряють; прем'єр-міністр Денис Шмигаль: довіра – 24%, недовіра – 38%; уряд загалом: довіра – 20%, недовіра – 43%; Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук: довіра – 16%, недовіра – 46%; Верховна Рада загалом: довіра – 11%, недовіра – 56%.
Щоправда, особливо перейматися довірою/недовірою представникам влади також не варто, бо згідно з опитуванням 72% українців не підтримують проведення виборів до кінця війни. Час виправитися ще є.