Міністерство культури та інформаційної політики України додало нові елементи до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Серед них традиція дзвонарства у Львові; культура приготування та споживання «засипаної капусти» Львівщини; традиція створення бойківської писанки булавкою; техніка вишивки «городоцький шов» або «городоцький стіб».
Особливістю дзвонарства у Львові є те, що саме воно об'єднує різні релігійні громади міста. Дзвонарство — прояв, який історично побутував та побутує, представляючи живу спадщину міста.
Для бойківської писанки характерні зокрема геометричні орнаменти. Це є кривулька — знак нескінченності, рослинні мотиви і всевидяче око Господа. Також дуже часто на бойківській писанці зустрічається хрест, тому що хрест для бойка має таке архаїчне значення, і так само релігійні мотиви: риби або хрести, церкви або ж чаша. Сакральним кольором вважався червоний. Писанка, яка була червоного кольору і писана живим вогнем, вважалась найбільшим оберегом.
Бойки не сідали писати писанки до того, як помолилися. Коли малювали писанки, не можна було мислити щось лихе, говорити щось лихе і сваритися.
Городоцький шов — неповторна вишивальна техніка, фактично комплекс прийомів та швів, які у певному поєднанні мають таку загальну назву. Виконується переважним червоним кольором нитки по білому полотну. Таким швом на Львівщині по сьогодні оздоблюють сорочки, кабати (легкі маринарки), головні убори, обруси та рушники.
Засипана капуста родом з Гніздичівського краю (колишній Жидачівський район Львівщини). Її готують як у будні дні, так і на свята. Є відомості про те, що таку капусту любили Іван Франко та митрополит Андрей Шептицький.
Нагадаємо, що раніше до переліку нематеріальної культурної спадщини України увійшли такі елементи зі Львівщини: мистецтво виготовлення яворівської дерев’яної забавки; традиція приготування яворівського пирога; створення об’ємної сферичної різдвяної звізди села Мацьковичі; надсянська говірка на Мостищині; мистецтво виготовлення глинянського візерункового текстилю.
Внесення елементів до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини — це своєрідна гарантія, що держава докладе усіх зусиль, аби зберегти, популяризувати та захистити ці традиції нашого краю.
25.07.2024