Кураторка Тетяна Костенко: «Арт-терапія є ефективним методом для лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) і передбачає використання творчих процесів як спосіб вираження і обробки травматичного досвіду»
Кураторка Тетяна Костенко, художниця Алла Ронікієр: арт-проєкт Exit.
Червень – місяць обізнаності про посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), і цього року він проходить під гаслом Not all wounds are visible («Невидимі рани»). Головною мистецькою подією в рамках даної програми у Києві стала виставка EXIT української мисткині польського походження Алли Ронікієр, що відбулася в Музеї історії міста Києва.
Ми поспілкувалися з кураторкою виставки Тетяною Костенко про можливості лікування ПТСР методами арт-терапії, про працю художників-волонтерів з військовими та про перспективи співпраці з міжнародними фондами щодо лікування ПТСР.
Художниця- волонтерка Євгенія Мирошниченко, Тетяна Костенко кураторка виставки Exit.
— Чи отримали ви зворотній зв'язок від відвідувачів проєкту «EXIT», коли виставка картин та інсталяцій Алли Ронікієр демонструвалася в Музеї історії Києва? Або ви ще очікуєте відгуки?
— Це було дещо неочікувано, що виставка Exit Алли Ронікієр, як і сама тема, викличуть такий бурхливий інтерес. Це ще один доказ того, що суспільство відчуває потребу у розумінні ПТСР і того, як допомогти людям, які проживають розлад. І будемо відвертими, згідно з останніми даними досліджень, сьогодні кожен третій-четвертий українець має проблеми з ментальним здоровʼям. Тож насправді це виставка про кожного з нас. Мабуть, це і є перша причина такого інтересу, а друга звісно — глибокі філософські роботи Алли Ронікієр: її передбачення, яке вона відчула і виплеснула на полотна за декілька років до повномасштабного вторгнення.
Алла Ронікієр. Дзеркала.
— Чи ви плануєте створення Центру арт-терапії для тих, хто страждає на ПТСР? Може є вже пропозиції колаборації з фондами або громадськими організаціями? Чи ви шукаєте фахівців, хто зможе працювати в цьому напрямку?
— Арт-терапія є ефективним методом для лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) і передбачає використання творчих процесів як спосіб вираження і обробки травматичного досвіду. Це додатковий, недоказовий, але дуже важливий момент лікування ПТСР, що надає можливість висловити почуття, які важко описати словами. А залучення людини до процесу творення відволікає від негативних думок і спогадів, зміцнює самооцінку та віру у власні сили, сприяє кращій комунікації між людьми, їх соціалізації.
Олександр Вісіч, комунікаційний директор Благодійного фонду United Help Ukraine.
Але я бачу центр арт-терапії не як окрему структуру, а як необхідну складову загального центру реабілітації хворих на ПТСР, де використовуються всі можливі доказові способи лікування.
Тепер в Україні і професійні кола психотерапевтів, і громадські організації та благодійні фонди залучені до процесу створення таких центрів, — як на базі існуючих медичних та санаторійних структур, так і нових центрів реабілітації, побудованих з урахуванням світового досвіду. Зокрема, цим питання опікуються мої партнери-організатори місяця обізнаності на ПТСР в Україні, в рамках якого відбулась виставка Exit - ГО «Вища медична школа» та «Бугурт січ».
Добре, що тема обізнаності на проблему, масштаби якої в Україні нам ще треба осягнути, підтримується міжнародними благодійними фондами, такими як United Help Ukraine, який нещодавно відкрив представництво в Україні. Це вселяє надію і відкриває перспективи для суспільства, постраждалого від війни. Але це тривалий і непростий процес, багато треба зробити на цьому шляху, важливо знайти фінансування.
Щодо фахівців арт-терапії не бачу великих проблем. Особисто знаю художників, які вже активно працюють як волонтери з військовими, що повернулись з фронту. І до речі, багато хлопців відкривають в собі хист і талант щодо малювання. Наведу тільки один приклад співпраці художниці Євгенії Мирошниченко та Русіка (кулеметника)з Білої Церкви, який виявив неабиякий потяг до малювання і виявився досить талановитим. І таких прикладів вже чимало!
Кулеметник Русік.
— Що вам підказує ваш досвід роботи в Європі, яким чином було би краще побудувати подібний Центр в Україні як структуру, де ті, кому потрібна психологічна підтримка, справді зможуть її отримати?
— У моєму закордонному європейському досвіді є спостереження за тим, скільки уваги приділяється арт- терапії у роботі з біженцями з прифронтових областей України. Це уроки малювання, залучення до інших видів творчості, екскурсії художніми музеями, спілкування та лекції з мистецтвознавцями. І такі практики справді допомагають людям ставати більш впевненими і щасливішими! Звісно, європейська система реабілітації демонструє високий рівень, але насправді, якщо говорити про найсучасніші та найдієвіші доказові методи лікування ПТСР, тут за словами Віктора Досенка, (вчений патофізіолог, генетик, професор Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця, керівник ГО «Вища медична школа») для нас безцінний, в першу чергу, американський досвід.
Алла Ронікієр. Секонд генд.
— Чи можете ви сказати, чим небезпечний ПТСР для тих, хто на нього страждає? Чи можуть мистецькі практики допомогти вийти з цього стану?
— ПТСР є серйозним психічним захворюванням, як реакція на переживання травматичної події, і може мати тяжкі наслідки. Симптоми ПТСР включають флешбеки, нічні кошмари, сильну тривогу та неконтрольовані думки про травматичну подію. Це може призвести до депресії, тривожних розладів та інших психічних розладів. ПТСР може викликати сильні головні болі та безсоння, проблеми зі шлунком та серцем. Хронічний стрес, пов'язаний з ПТСР, негативно впливає на імунну систему. Люди з ПТСР можуть відчувати труднощі в соціальних взаємодіях, що може призвести до ізоляції, проблем у стосунках і втрати роботи або здатності виконувати роботу. У деяких випадках ПТСР може призвести навіть до суїцидальних думок і поведінки. Це особливо небезпечно, якщо людина не отримує необхідної підтримки і лікування. Мистецькі ж практики можуть бути важливою частиною комплексної терапії для людей з ПТСР, доповнюючи традиційні (доказові) методи лікування, такі як психотерапія та медикаментозна терапія.
Алла Ронікієр. Гойдалка.
— Коли ви плануєте привезти виставковий проєкт «EXIT» з циклом картин Алли Ронікієр до Львова?
— Ми обовʼязково будемо намагатись показати виставку «EXIT» Алли Ронікіер в інших містах країни, і через це привертати увагу до проблеми. В планах також є створення арт-проєкту із залученням більшого кола митців, що працюють в різних напрямках сучасного мистецтва. Попереду велика робота, але я до неї готова!
Алла Ронікієр. Місток.
Спілкувалася Анна Лобановська, мистецтвознавиця.
21.06.2024