Кажуть, ми в глухому куті – і, виявляється, «глухі кути» можна знайти й десь між Бердичами та Опитним, і в готелі Bayerischer Hof у столиці Баварії. Огляд подій тижня в Україні.
Конференція тижня
До традиційної мюнхенської міжнародної конференції з питань безпеки, яка на цих вихідних відбулася у 60-й раз, учасники привезли не надто радісний для України багаж. Від багаторазового повторювання «халва» в роті солодше точно не стане, але якщо Гансу в Нюрнбергу, Жаку в Марселі чи Бену в Портленді перманентно капає на тім’я інформація про те, що він змучився від війни в Україні, а глобальне потепління значно страшніше за російський «Іскандер», то результату, якого прагнуть в Кремлі, буде досягнуто.
Напередодні високого зібрання в Мюнхені стало відомо, що серед країн G7 найбільшою загрозою для світу РФ вважають лише мешканці Великої Британії та Японії. Німці так само думали минулого року, а тепер серйозність загрози від російського чобота в них опустилася на сьоме місце. Держава-агресор на четвертому місці серед загроз для американців, шостому для французів і аж на дванадцятому для італійців. Тому не повинно дивувати, що лозунгом безпекового форуму стала безглузда, як для початку Третьої світової війни, фраза «До миру через діалог».
Проте відверто хворобливого пацифізму в Мюнхені не було. Президент України в столиці Баварії ефективно використав інформаційний майданчик і саме там мав телефонну бесіду з американським колегою. Фраза Зеленського «Підтримка України – це підтримка демократії та свободи. Ми повинні разом захистити ці цінності», якою він резюмував розмову, не оригінальна, але протокольний офіціоз президент компенсував запрошенням у гості іншого американця: «Якщо пан Трамп приїде, я готовий з ним поїхати на фронт. Якщо в нас буде розмова про те, як закінчити війну, ми повинні продемонструвати людям, що ж значить ця справжня війна. Не те, що в Instagram пишуть про це, а справжня війна». Для Дональда, який дуже хоче повернутися в Білий дім, це був би феноменальний передвиборчий хід, але тестикул йому на то не вистачить.
Тим часом в Мюнхені Сполучені Штати представляла віцепрезидентка США Камала Гарріс, яка зуміла одночасно похвалити і українців, і своїх співвітчизників: «В Мюнхені два роки тому багато хто вважав, що Київ впаде і що це питання кількох днів. І завдяки мужності українського народу та підтримці коаліції з 50 країн на чолі зі США Київ залишається вільною столицею».
Про що говорили без зайвих свідків Зеленський і Гарріс, стане відомо згодом, а на публіку під час конференції прозвучало ще дещо резонансне. Найефектнішою була прем'єр-міністра Данії Метте Фредеріксен: «Чи робимо ми достатньо? Відповідь – ні. Коли ми говоримо, що "в Європі вже два роки триває війна" – це речення, якого ми не повинні були б говорити. Ми мали б підтримувати вас набагато більше, тому що Україна не може виграти війну без озброєнь. Просто слів недостатньо». А потім ефектність пані Фредеріксен набула конкретних форм: «Україна у нас просить боєприпаси й артилерію зараз. Ми, Данія, вирішили передати Україні всю свою артилерію. У нас є зброя, боєприпаси, системи ППО, які ми поки що не використовуємо. Їх треба передати Україні».
Крім того, прозвучала критика на адресу Штатів від генсека НАТО Єнса Столтенберґа за гальмування з військовою допомогою – виявилося, що Жозеп Боррель знає про Пауля Боймера і Люка Скайвокера, бо верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики спрогнозував: «Це буде новий тип війни – з траншеями Першої світової війни і штучним інтелектом "Зоряних воєн"». Прогноз міністра оборони Німеччини до Ремарка і Лукаса не відсилав, Борис Пісторіус просто констатував: «На жаль, нам доведеться жити з лініями поділу в Європі у найближчі десятиліття: вільна та демократична Європа з одного боку, авторитарна та войовнича Росія з іншого. Ефективне стримування – це страхування нашого життя». Номінальний шеф Пісторіуса Олаф Шольц запевнив, що вони «здатні захистити кожен квадратний метр Альянсу», але німецьких вояків в Україні не буде, щоб не конфліктувати РФ. Ніхто бундесвер тут і не чекає. Кепсько, що, за інформацією німецького каналу BILD, міноборони ФРН передало Україні бронетраспортери BATT UMG, непридатні до бойових дій та за завищеними цінами. Отака інтерпретація слогану «До миру через діалог».
Допомога тижня
У Мюнхені Камала Гарріс під час зустрічі з Володимиром Зеленським підкреслила, що Вашингтон на боці України і буде її підтримувати: «Президент Байден і я продовжуватимемо працювати над забезпеченням тих ресурсів, які Україні потрібні для успіху». Цьому можна було б тішитися і згадувати, що за чотири дні до безпекової конференції Сенат схвалив законопроєкт про допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на 95 млрд доларів. Було розписано, скільки мільярдів піде на озброєння і техніку, скільки на продовження навчання українських військових і обмін розвідданими, скільки на підтримку української економіки. Чекали на рішення Палати представників і підпису Байдена.
Але між рішенням Сенату і фразою віцепрезидентки стався спікер Палати представників Майк Джонсон, який вердикт відхилив, заявивши, що Конґресу не слід розглядати міжнародні проблеми, не розв’язавши кризу в США, яка пов'язана з мексиканським кордоном. Тому з’явився законопроєкт, який має стати «Законом про захист кордонів, про захист демократій». У тексті документа передбачається виділення 66,32 млрд доларів для міністерства оборони для підтримки інших країн, у тому числі близько 47 млрд доларів для України, 10 млрд доларів для Ізраїлю, 5 млрд для Індо-Тихоокеанського регіону і 2 млрд доларів на підтримку операцій Центрального командування США.
«Має стати» і «став» – то трохи різні речі, тому Байден планує в найближчому часі переговорити з Джонсоном та якось дійти до прийнятного для України результату. Як президент то робитиме, невідомо, бо парламентарі разом зі своїм спікером розбіглися на канікули. До процесу можна було б долучити Зеленського, який би запросив спікера Палати представників так само, як Трампа, до України.
Договори тижня
Угоди про співробітництво у сфері безпеки між Україною та Францією й між Україною та Німеччиною невиправні песимісти й особи, яким то треба робити у силу функціональних обов’язків, вже встигли забракувати. Документи назвали слабеньким замінником вступу нашої країни в НАТО й аналогом Будапештського меморандуму.
Самі ж підписанти сповнені оптимізму.
Шольц з приводу Угоди повідомив у соцмережі X: «Стільки, скільки буде потрібно. Володимир Зеленський і я сьогодні підписали угоду про наші довгострокові зобов’язання щодо безпеки – історичний крок. Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну на тлі російської загарбницької війни. Слава Україні».
Після офіціозу на брифінгу Макрон пообіцяв: «Хотів би передати нашу рішучість підтримки України довгостроково. Ця підтримка буде такою ж сильною, як і на початку вторгнення. Вона буде лише посилюватися. Саме в цьому дусі ми підписали угоду про співпрацю у сфері безпеки. Наша підтримка не лише довгострокова. Вона також має колективний вимір, оскільки Великобританія вже підписала, також Німеччина. Саме цим шляхом ідуть всі країни G7 і потім 25 інших країн».
Зеленському залишалося лише подякувати й у традиційному відеозверненні повідомити співвітчизникам: «Працюємо й з іншими нашими партнерами над новими угодами – це буде дуже ефективна й розгалужена архітектура безпекових гарантій. Речі, які слугуватимуть стримуванню російської агресії в майбутньому та допомагатимуть зараз – зараз захищати незалежність».
Про те, чого варті документи, підписані німецьким канцлером, французьким президентом і раніше британським прем’єром, можна буде говорити в недалекому майбутньому, а поки що можна звернути увагу на те, що псує в цілому симпатичну картинку.
Днями посол Великої Британії при НАТО Девід Кворрі заявив, що Україні доцільно знизити очікування від саміту Альянсу, який відбудеться в липні у Вашингтоні. Потім посол США при НАТО Джуліан Сміт повідомила, що не сподівається на запрошення України до Альянсу під час заходу в столиці Штатів. Ясна річ, обидва чиновники запевнили, що не мають сумнівів у євроатлантичній перспективі України – але коли то станеться, вангувати ніхто не хоче.
Інтерв’ю тижня
Новопризначений Головнокомандувач Збройних Сил України оперативно вирішив стати публічною особою і для донесення своїх думок urbi et orbi обрав німецький ZDFheute Nachrichten. Стало відомо, що Олександр Сирський впевнений у перемозі України в цій війні: «Це ґрунтується на тому, що ми просто повинні закінчити цю війну. Вона може закінчитися з виходом на наші кордони. Інші варіанти не розглядаються. Тому що іншого виходу в нас просто немає. А це означає, що все суспільство має згуртуватися навколо загальної справи – перемоги. Треба напружитися всім». Заява генерала: «Ми вже бачимо використання наземних роботизованих платформ, модулів, які керуються дистанційно, що знову ж таки дає можливість зберегти життя наших військовослужбовців… Тобто війна переходить у нову стадію», – перегукується зі згаданими алюзіями Борреля. А слова Сирського: «Коли йде війна таких розмірів... звичайно, цієї зброї недостатньо, її не вистачає. І та зброя, що використовується, має фізичний термін використання. І тут економіка колективного Заходу повинна нам допомагати, бо ми використовуємо найцінніше, що є, – наших людей. Це цвіт нашої нації», – подібні до спічу данської прем’єрки Фредеріксен.
Європейці говорили своє у затишному Мюнхені – Головнокомандувач ЗСУ поїхав в Авдіївку.
20.02.2024